Політичний ФОРУМ
Клуб ФУП => Тема розпочата: Potato від 23 вересня 2021 18:03:40
-
Журналістка NYT Роза Лістер написала статтю про свій візит до Києва. У тексті авторка відзначила міські дворики, парки зі скверами та техно-вечірки, які висувають місто "в якості кандидата на позицію "нового Берліна".
"Це місто прихованих дворів, підземних переходів і барів, на які ви натикаєтесь помилково, але все це дає відчуття особистої причетності до відкриттів, які всі вже зробили до вас", – пише Лістер.
Авторка розповідає, що приїхала до Києва у червні, коли через карантинні обмеження коло країн для подорожей значно зменшилося. Під час свого візиту журналістка відвідала, зокрема, фестиваль Brave! Factory, бари на Подолі, дворик з воронами на Рейтарській, а в опері під час виступу не змогла стримати сліз, слухаючи оркестр.
Чимало уваги Лістер приділила київським техно-вечіркам, які вона відвідала разом з друзями. Зазначає, що київська андеграундна сцена вже давно набула репутацію кандидата на позицію "нового Берліна".
"Не всім подобається це порівняння, вказуючи на те, що це банальне висловлювання, а також на те, що воно применшує індивідуальну ідентичність міста, але більшість в цілому погодяться з настроєм, що стоять за ним, а саме, що сцена в Києві тепер сприймається як класна", – додає авторка.
Після свого червневого візиту до Києва, Роза Лістер вирішила повернутися сюди. На сайті NYT зазначається, що зараз журналістка мешкає в Києві.
https://www.nytimes.com/2021/09/21/magazine/kyiv-parties-coronavirus.html
(https://bzh.life/wp-content/uploads/2021/09/62023468_2278681925511242_5118958017278115840_n-1.jpeg)
-
Скоро Київ буде столицею Шаріка Земля... :laugh:
-
The real explanation is that sometimes the lights just turn green. Becoming abruptly besotted with a new city can be like falling dramatically in love with a new person, and much of it rests on the sense of elated mystification that is unsustainable in the long term — if you walked around swooning at coincidences like this all the time, you would fall in a hole or become unemployed — but it is also one reason the species continues to thrive.
The difference between a city and a person is that a city can’t love you back, but Kyiv frequently gives the impression that it is trying, in that it instantly repays whatever attention you might lavish upon it. It is a city of hidden courtyards and underpasses and bars that you come across by mistake, all of which enables a sense of personal ownership over discoveries everyone has already made.
This still isn’t a reason. I can’t say why Kyiv knocked me out the way it did any more than I could objectively account for why and when I fell in love, other than to establish for the record that a feeling of instant affinity is still possible, where matters progress with a speed both astonishing and inevitable.
отак от