і не забувайте про цей будинок
стало
«З метою усунення існуючої загрози здоров’ю та життю громадян біля адмінбудівлі Мінсоцполітики, пошкодження їх майна та для недопущення нещасних випадків від падіння елементів вертикальних пілонів, а також враховуючи постійні звернення громадян про небезпечні падіння з фасаду на тротуар, було розпочато демонтаж зазначених конструкцій», — відповіли «Хмарочосу» у прес-службі міністерства. З цього можна зробити висновок, що повертати їх назад ніхто не збирається.
На сьогодні перегородки зникли майже з половини фасаду, а демонтовані «сонцерізи» лежать прямо під будівлею міністерства. Представники КМДА поки ніяк не зреагували на самовільне втручання у фасад — ця адміністративна споруда, зведена у 1979 році у стилі модернізм, не є пам’яткою архітектури. Хоча, її автор — український радянський архітектор Геннадій Гранаткін, який проектував київські станції метро «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро».
Демонтовані сонцерізи біля будівлі Мінсоцполітики, 10 листопада. Фото: Володимир Хенгістов
Архітектор й дослідник радянського модернізму Олексій Биков впевнений: навіть якщо перегородки застаріли — це не привід їх зрізати. Завжди є інший варіант — ремонт та оновлення.
За словами архітектора, головна проблема полягає у тому, що місто взагалі нічого не контролює. Фактично, сьогодні будь-який власник будівлі може самохіть міняти її фасад, нічого не узгоджуючи з міською адміністрацією.
«Ця ситуація в котрий раз свідчить, зокрема, про повну байдужість київського Департаменту містобудування та архітектури, — пояснює Биков. — Адже саме з його спеціалістами мають узгоджувати всі втручання у фасади будинків. Це означає, що перш ніж починати самодіяльність із перегородками, Мінсоцполітики мало належним чином оформити заявку на зміну фасаду і отримати висновок департаменту — можуть вони прибирати всі перегородки чи ні. Думаю, що чиновники департаменту були взагалі не в курсі, що відбувається, і дізналися про все з преси. Але якщо їх повідомляли про це, то ситуація ще більш кричуща — виходить, що профільні чиновники просто закрили на це очі».
Биков наголошує на ще одній проблемі: будівлі модернізму не вважаються пам’ятками архітектури. «Якби будівля мала пам’яткоохоронний статус — у неї були б більші шанси на збереження фасаду. Але, на жаль, часто і він не спрацьовує. Наприклад, згадаємо київський Палац піонерів. Власники будівлі спокійно міняли у ньому двері, перефарбовували стіни, довільно міняли об’єми приміщень — і статус пам’ятки не зіграв ніякої ролі».
Тому архітектор впевнений, що нинішню ситуацію може виправити лише тиск громадської думки.
сцуко...и на картинке машин мала мала...и зелени вокруг дохуйища... Да б***ь... 
Буде світитись як в раю? 
