Пєцька 1-й знав  голяндську й то со словарьом:)

Меньшиков ні читати ні писати НЕ ВМІВ!


Тоді панувала Латина як основна мова як Дипломатична!

Всі питання до дипломатів тих часів!

Московити не розуміли руської (староукраїнської) мови

Цікавий той факт, що мешканці Московського царства у 17 столітті не розуміли руської мови і робили з неї переклад, наприклад, перекладався лист козацького полковника Данило Ярмоленко до гетьмана Івана Брюховецького:



АЮЗР. Т. 6. – 1869. – Стор. 33

(Бѣлоруское письмо – так в Московському царстві називали офіційну письмову мову – руську мову, у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському та Річі Посполитої).

Перекладали лист гетьмана І. Брюховецького до донських козаків:



АЮЗР. Т. 7., 1872. — Стор. 60

Перекладали й листи гетьмана Богдана Хмельницького до московського цара Олексія I Михайловича, та гетьмана Івана Виговського до В.Б. Шереметєва:



Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией. Том XXI. 1907. – Стб. 17-18.

Перекладачі працювали при створеному у 1662 році Малоросийському приказі, про нього, наприклад, згадує C. М. Соловйов в “Исторіи Россіи с древнѣйшихъ временъ”. Томъ XII. C. – 420.


(Симеон Адамович – протопоп з Ніжина).

Знадобилися перекладачі з малоросійської мови також і в створеній Петром I Малоросійської колегії:

4513.-Маія 25. Сенатскій.



Полное собраніе законовъ Россійской имперіи, съ 1649 года. Томъ VII. 1723-1727. – С. 289.

Ще приклади:

Акты, относящіеся къ исторіи Южной и Западной Росіи,
собранные и изданные археологическою коммиссіею. Т.4. 1657-1659.
Санктпетербургъ. Въ типографіи П.А. Кулиша. 1863.

1657 рік

Стор. 18


Стор. 78


1658 рік

Стор. 87


Стор. 185


Стор. 186 – 187

Ще один приклад:
Перекладали з білоруського письма лист 1651 року, гетьмана Війська Запорозького Богдана Хмельницького до московського боярина Бориса Морозова


Акты, относящіеся к исторіи южной и западной Россіи, Том 3 (1638-1657)
Археографическая коммиссія, 1861 рік, стор. 447

Рідною мовою українськіх козаків була українська:


У цьому відео на запитання дала відповідь Тетяна Таїрова-Яковлєва — російський історик (дослідниця України XVI–XVIII ст.), директор центру з вивчення історії України Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету, доктор історичних наук, професор кафедри історії народів країн СНД Інституту історії.

Але може хтось подумає, що через 150 років росіяни навчилися розуміти українську? Ні, не навчилися, – у 1810 році, для росіянина, з кожних 5 українських слів 3 слова потребували перекладу:



На Полтавщині князь Довгорукий заявив, що українська мова, це іноземна мова, і що українці – іноземці для росіян, лише волею політики проживають в одній державі, аналогічно з іноземцями Ліфляндії (Прибалтійські республіки):



Долгоруков (Долгорукий), И М. Славны бубны за горами или путешествие мое кое-куда 1810 года. Университетская Типография, 1869 .- С. 69
http://rarebook.onu.edu.ua:8081/handle/store/2010

***

У першій половині 19 століття російський літературний критик Віссаріон Бєлінський писав про те, що росіяни не розуміють малоросійську (українську) мову:



(ПСС В.Г. Белинского в 12 томах, Т. 2. 1900. – С. 160)


Останнє редагування: 21 червня 2017 13:59:31 від Ruthene

Може у 21 сторіччі росіяни розуміють українську мову? – Судіть самі:

Лев Самуїлович Клейн – російський вчений, філолог, історик науки. професор, доктор історичних наук:

(Л.С. Клейн. Украинское освоение триполья: энциклопедия – справочник или памятник? – С.-599-600)





Бонус:

 

1861 рік.

(О Малороссійскомъ нарѣчіи вообще) Малороссіяне или Украинцы въ Россіи, также Русины, и Карпаторуссы, обитающіе въ Австрійской Галиціи (Подгоріи, Галичане), имѣютъ, при небольшихъ оттѣнкахъ, одно общее нарѣчіе, извѣстное въ Россіи теперь подъ именемъ Малороссійскаго, а въ Австріи подъ Нѣмецкимъ названіемъ der Ruthenischen oder Кlein-Russischen Sprache. Въ ХII вѣкѣ вся эта Южная Русь у лѣтописцевъ была извѣстна подъ именемъ Украины. Въ Ипатіевской Лѣтоп. подъ 1187 г. читаемъ: О немъ же, т. е. Владимірѣ Глѣбовичѣ, Князѣ Переяславскомъ, Украина много постона. (Полн. Собран. Русск. Лѣт. II. 134).

 Примѣч. Неправильно Русскіе, въ томъ числѣ Карамзинъ (Ист. III. 82) и издатели Ипатіевск. Лѣтописи въ словѣ Украина надъ буквою и ставятъ краткій знакъ; въ слѣдствіе чего буква а, стоящая передъ и получаетъ удареніе. Напротивъ, всѣ коренные жители Малороссіи и Западные Славяне произносятъ въ этомъ словѣ букву и съ удареніемъ. И такъ не Укра́йна, но Украи́на. Кому же въ этомъ случаѣ должно слѣдовать?

Микола Закревський. Старосвѣтскій бандуриста. Кн. 3. Словарь Малороссійскихъ идіомовъ. - Москва. В Университетской тип., 1861. - C. 247
https://books.google.com.ua/books?id=T4kyAQAAMAAJ&hl=uk&pg=PA247#v=onepage&q&f=false


***

Областныя особенныя названія Южно-Руссовъ суть въ Россіи: Малороссіяне, Украинцы; въ Польшѣ, Постольницы.

Микола Закревський. Старосвѣтскій бандуриста. Кн. 3. Словарь Малороссійскихъ идіомовъ. - Москва. В Университетской тип., 1861. - C. 248
https://books.google.com.ua/books?id=T4kyAQAAMAAJ&hl=uk&pg=PA248#v=onepage&q&f=false

1861 рік.

(О Малороссійскомъ нарѣчіи вообще) Малороссіяне или Украинцы въ Россіи...

Примѣч. Неправильно Русскіе, въ томъ числѣ Карамзинъ (Ист. III. 82) и издатели Ипатіевск. Лѣтописи въ словѣ Украина надъ буквою и ставятъ краткій знакъ; въ слѣдствіе чего буква а, стоящая передъ и получаетъ удареніе. Напротивъ, всѣ коренные жители Малороссіи и Западные Славяне произносятъ въ этомъ словѣ букву и съ удареніемъ. И такъ не Укра́йна, но Украи́на. Кому же въ этомъ случаѣ должно слѣдовать?

Михайло Максимович ще в 1834 році наголоси правильно розставляв:

Украи́нѣ, Вкраи́нцев

Розгорнути попередні цитати...

Ruthene, 14 червня 2017 14:52:24

Украинские народные песни.
Михаил Максимович.
Москва. В Университетской типографии. 1834.
https://archive.org/details/ukrainskiianarod01maksuoft

С. 21


С. 68

Співака. Сборник малороссійских песенъ. Зібрав Грицько Остапенко. 1889

"Гей, я козак, зовут Воля,
Українець з Гуляй-поля
З роду, з віку не знав пана
Окрим Коша отамана..."

https://archive.org/details/ostapenko1889

Московити не розуміли руської (староукраїнської) мови
Цікавий той факт, що мешканці Московського царства у 17 столітті не розуміли руської мови і робили з неї переклад, наприклад, перекладався лист козацького полковника Данило Ярмоленко до гетьмана Івана Брюховецького:

Показати зображення...
АЮЗР. Т. 6. – 1869. – Стор. 33
(Бѣлоруское письмо – так в Московському царстві називали офіційну письмову мову – руську мову, у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському та Річі Посполитої).

Перекладали лист гетьмана І. Брюховецького до донських козаків:

Показати зображення...
АЮЗР. Т. 7., 1872. — Стор. 60

вопрос остался открытым : на каком языке писали друг другу Мазепа и Петр?
на каком языке Прокопович говорил с Петром ?


в речи посполитой официальными языками были только польский и латынь, на самом деле вульгарная полонизированая латынь .
Никакого белорускго письма не было это враньё.
Покажи хоть один документ , решение суда, письма ксёндзов, хоть шо нибудь написаное на белорусском письме.

Рідною мовою українськіх козаків була українська:
https://www.youtube.com/watch?v=P3pwpo2HU-I
У цьому відео на запитання дала відповідь Тетяна Таїрова-Яковлєва — російський історик (дослідниця України XVI–XVIII ст.), директор центру з вивчення історії України Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету, доктор історичних наук, професор кафедри історії народів країн СНД Інституту історії.

Запитання:

Какой был родной язык у Мазепы, он говорил малороссийским наречием или русским?...

Т. Г. Таїрова-Яковлєва:

"То что существуют цитаты его выражений, они все конечно украиномовные, точно также как абсолютно все его письма, и царю,  и Меньшикову, они все потом переводились в малороссийском приказе или в посольском приказе, и, кстати, даже присылались там переводчики в действующую армию в 1708 году, чтобы срочно переводить переписку старшины, так что родной язык его разумеется был украинский, тот староукраинский язык, который на тот момент существовал."

Никакого белорускго письма не было это враньё

Ви помиляєтеся.
Інформація викладена вище, яка видана археографічною комісією з письмових історичних джерел, показує, що переклад у цих текстах робили з "белоруского писма". 

Какой был родной язык у Мазепы, он говорил малороссийским наречием или русским?...

До речі, коли придумали слова Малоросія, малороси і Великоросія, великороси?
Очевидно, під час кампанії "редагування" літописів тощо?

До речі, коли придумали слова Малоросія, малороси і Великоросія, великороси?

В XIV ст. за почином царгородського патріярха для галицької митрополії, а за тим і на означення Галицько-Володимирської держави приймається назва Мала Русь (у відрізненні від земель київської митрополії, яку звали Великою Руссю — термін, що його перебрали для своєї держави московські великі князі).
За козацьких часів назву Мала Русь перейняли київські письменники й канцеляристи і на означення східньоукраїнських земель у формі Малоросія або Малоросійська Україна, несвідомо підготовляючи тим московському урядові ґрунт для введення в XVII—XVIII ст. урядової назви Малоросія на означення гетьманської України. Назви малорос, малоруський дістають від того часу »об’єдинительний« характер і набирають, особливо в XIX ст., згірдливого сенсу.
В російській мові вживалися із середини XIX ст. штучні терміни Южная Русь, южнорос, що тепер теж мають значення, аналогічне до Малоросія — малорос.

Назва території і народу / З ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНОЗНАВСТВА — I (Мюнхен — Нью-Йорк, 1949, Т.1, С.12-16.)
http://litopys.org.ua/rizne/nazva_eu.htm

Розгорнути попередні цитати...

Щек, 22 червня 2017 07:31:55

До речі, коли придумали слова Малоросія, малороси і Великоросія, великороси?

В XIV ст. за почином царгородського патріярха для галицької митрополії, а за тим і на означення Галицько-Володимирської держави приймається назва Мала Русь (у відрізненні від земель київської митрополії, яку звали Великою Руссю — термін, що його перебрали для своєї держави московські великі князі).
За козацьких часів назву Мала Русь перейняли київські письменники й канцеляристи і на означення східньоукраїнських земель у формі Малоросія або Малоросійська Україна, несвідомо підготовляючи тим московському урядові ґрунт для введення в XVII—XVIII ст. урядової назви Малоросія на означення гетьманської України. Назви малорос, малоруський дістають від того часу »об’єдинительний« характер і набирають, особливо в XIX ст., згірдливого сенсу.
В російській мові вживалися із середини XIX ст. штучні терміни Южная Русь, южнорос, що тепер теж мають значення, аналогічне до Малоросія — малорос.

Назва території і народу / З ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНОЗНАВСТВА — I (Мюнхен — Нью-Йорк, 1949, Т.1, С.12-16.)
http://litopys.org.ua/rizne/nazva_eu.htm

до речі, яскрава демонстрація відмінності мов,
те що грецькою/латиною сприймалося з одним смислом,
в російській/українській мовах отримало зовсім інший смисл

1852 рік,
Володимир Даль:

"В смоленском наречии акают до приторности и аканье это усиливается на запад и юг, через Белую до Черной и Малой Руси, переходя в языки польский и украинский"



"В Смоленской губернии отчасти дзекают только в Вяземском и Гжатском уездах; о прочих можно сказать с Украинцами: хиба лихо озьме Литвина, щоб вин не дзекнув"



В. Даль. Опыт областного великорусского словаря. 1852 / Вестник Императорского русского географического общества. Ч. 6, кн. 1. - СПб. , 1852. - С. 55, 57.

Розгорнути попередні цитати...

Ruthene, 22 червня 2017 15:31:13

Щек, 22 червня 2017 07:31:55

До речі, коли придумали слова Малоросія, малороси і Великоросія, великороси?

В XIV ст. за почином царгородського патріярха для галицької митрополії, а за тим і на означення Галицько-Володимирської держави приймається назва Мала Русь (у відрізненні від земель київської митрополії, яку звали Великою Руссю — термін, що його перебрали для своєї держави московські великі князі).
За козацьких часів назву Мала Русь перейняли київські письменники й канцеляристи і на означення східньоукраїнських земель у формі Малоросія або Малоросійська Україна, несвідомо підготовляючи тим московському урядові ґрунт для введення в XVII—XVIII ст. урядової назви Малоросія на означення гетьманської України. Назви малорос, малоруський дістають від того часу »об’єдинительний« характер і набирають, особливо в XIX ст., згірдливого сенсу.
В російській мові вживалися із середини XIX ст. штучні терміни Южная Русь, южнорос, що тепер теж мають значення, аналогічне до Малоросія — малорос.

Назва території і народу / З ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНОЗНАВСТВА — I (Мюнхен — Нью-Йорк, 1949, Т.1, С.12-16.)
http://litopys.org.ua/rizne/nazva_eu.htm

до речі, яскрава демонстрація відмінності мов,
те що грецькою/латиною сприймалося з одним смислом,
в російській/українській мовах отримало зовсім інший смисл

Гм, а які в українській мові проблеми зі сприйняттям словосполучення Мала Русь? От є мала батьківщина наприклад, з цим словосполученням теж проблеми?

Розгорнути попередні цитати...

Читач, 22 червня 2017 15:45:51

Ruthene, 22 червня 2017 15:31:13

В XIV ст. за почином царгородського патріярха для галицької митрополії, а за тим і на означення Галицько-Володимирської держави приймається назва Мала Русь (у відрізненні від земель київської митрополії, яку звали Великою Руссю — термін, що його перебрали для своєї держави московські великі князі).
За козацьких часів назву Мала Русь перейняли київські письменники й канцеляристи і на означення східньоукраїнських земель у формі Малоросія або Малоросійська Україна, несвідомо підготовляючи тим московському урядові ґрунт для введення в XVII—XVIII ст. урядової назви Малоросія на означення гетьманської України. Назви малорос, малоруський дістають від того часу »об’єдинительний« характер і набирають, особливо в XIX ст., згірдливого сенсу.
В російській мові вживалися із середини XIX ст. штучні терміни Южная Русь, южнорос, що тепер теж мають значення, аналогічне до Малоросія — малорос.

Назва території і народу / З ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНОЗНАВСТВА — I (Мюнхен — Нью-Йорк, 1949, Т.1, С.12-16.)
http://litopys.org.ua/rizne/nazva_eu.htm

до речі, яскрава демонстрація відмінності мов,
те що грецькою/латиною сприймалося з одним смислом,
в російській/українській мовах отримало зовсім інший смисл

Гм, а які в українській мові проблеми зі сприйняттям словосполучення Мала Русь? От є мала батьківщина наприклад, з цим словосполученням теж проблеми?

гм, а що Україна ніколи за вживанням термінів Мала Русь і Велика Русь не вважалась метрополією, а Росія колонією чи надбаною землею
і мала батьківщина вона може і є але якось ніколи ніде не зустрічав, щоб хтось використовував

Запитання:
Какой был родной язык у Мазепы, он говорил малороссийским наречием или русским?...
Т. Г. Таїрова-Яковлєва:
"То что существуют цитаты его выражений, они все конечно украиномовные, точно также как абсолютно все его письма, и царю,  и Меньшикову, они все потом переводились в малороссийском приказе или в посольском приказе, и, кстати, даже присылались там переводчики в действующую армию в 1708 году, чтобы срочно переводить переписку старшины, так что родной язык его разумеется был украинский, тот староукраинский язык, который на тот момент существовал."

https://www.youtube.com/watch?v=P3pwpo2HU-I

Ще ось тут є цей сюжет https://youtu.be/NtFyZd1a8uI?t=1h2s

Розгорнути попередні цитати...

Etobicoke Resident, 22 червня 2017 15:48:55

Читач, 22 червня 2017 15:45:51

до речі, яскрава демонстрація відмінності мов,
те що грецькою/латиною сприймалося з одним смислом,
в російській/українській мовах отримало зовсім інший смисл

Гм, а які в українській мові проблеми зі сприйняттям словосполучення Мала Русь? От є мала батьківщина наприклад, з цим словосполученням теж проблеми?

гм, а що Україна ніколи за вживанням термінів Мала Русь і Велика Русь не вважалась метрополією, а Росія колонією чи надбаною землею
і мала батьківщина вона може і є але якось ніколи ніде не зустрічав, щоб хтось використовував

А причому Московщина до Русі? Мала Русь, це частина правобережжя, десь в межах сучасних Тернопілської, Хмельницької, Житомирської і Київської областей. А Велика, це плюс Червона, Чорна, Біла, Карпатська Русі, Чернігивщина, Тумуркань і степи.

Словниця Української (або Югової-Руської) мови. Фортунат Піскунов. - Одеса. 1873

Національні імена Українців

C. 139


Національні імена Українок

C. 140

Розгорнути попередні цитати...

Читач, 22 червня 2017 15:56:53

Etobicoke Resident, 22 червня 2017 15:48:55

Гм, а які в українській мові проблеми зі сприйняттям словосполучення Мала Русь? От є мала батьківщина наприклад, з цим словосполученням теж проблеми?

гм, а що Україна ніколи за вживанням термінів Мала Русь і Велика Русь не вважалась метрополією, а Росія колонією чи надбаною землею
і мала батьківщина вона може і є але якось ніколи ніде не зустрічав, щоб хтось використовував

А причому Московщина до Русі? Мала Русь, це частина правобережжя, десь в межах сучасних Тернопілської, Хмельницької, Житомирської і Київської областей. А Велика, це плюс Червона, Чорна, Біла, Карпатська Русі, Чернігивщина, Тумуркань і степи.

Аааа, ну так, тільки шкода ніхто про такий поділ не здогадався,
і матеріалах викладених в цій гілці ні карпатських українців ні чернігівських, великоросами не називали

Украинские народные предания. Книжка первая.
Пантелеймон Кулиш.
Москва. В Университетской типографии, 1847

Ця книзя є також на гугль-книгах:

https://books.google.com.ua/books?id=q0hdAAAAcAAJ

У 1839 році також йшлося про те, що Україна та Кубань розмовляли українською мовою:
Думки и пѣсни та шче де-шчо Амвросія Могилы, 1839 року
"Названіе языка Южнорусскаго Югозападнаго Русскаго (т. е. Малорусскаго и Червонорусскаго, или Украинскаго и Галиційскаго), во многомъ отличнаго отъ Русскаго Сѣверовосточнаго Русскаго, т. е. Великорусскаго"
С. 8 - 9
Показати зображення...
Показати зображення...

Трохи більше тексту:

Отже 1839 рік.

Думки и пѣсни та шче де-шчо Амвросія Могилы. - Харьковъ, 1839


Заметка II.
Но что такое Южнорусскій языкъ - кто говоритъ на немъ?

Названіе языка Южнорусскаго Югозападнаго Русскаго (т. е. Малорусскаго и Червонорусскаго, или Украинскаго и Галиційскаго), во многомъ отличнаго отъ Русскаго Сѣверовосточнаго Русскаго (т. е. Великорусскаго), по справедливости принадлежитъ тому языку, которымъ говорятъ: въ Южной Росіи Губерніи - Кіевская, Черниговская, Полтавская, Екатеринославская, часть Воронежской и Херсонской, Земля Войска Черноморскаго, Губерніи - Подольская и Волынская, часть Литовскихъ Губерній - Виленской и Гродненской, и почти вся Галиція; словомъ: названіе Южнорусскаго языка должно быть присвоено тому языку, которым говоритъ болѣе 10,000,000 Словенъ, живущихъ на Югѣ Росіи и къ Югу отъ Росіи, и на которомъ пѣсни поются даже въ самой Польшѣ.
Оттѣнки нарѣчія Червонорусскаго не важны, и почти всѣ состоятъ: въ употребленіи мѣстоименій - мя, тя, ся, ми, ти, си, вместо мене, тебе, себе, менѣ, тобѣ, собѣ; въ отдѣляемости приглагольнаго мѣстоименія ся - ся взять, вместо взяться, ся забарить, вм. забариться и т.п.; въ опущеніи ть, въ 3 лицѣ единственнаго числа настоящаго времени, въ глаголахъ на ся - вкрываеся, вм. вкрываеться, двигаеся, вм. двигаеться и т.п.

С. 8


С. 9


С. 10


Останнє редагування: 23 червня 2017 16:42:15 від Ruthene

Тут фотки з іншої книги, теж 1790 року де є українскі пісні: http://this-all.io.ua/album783485

1790 р. Пісні малоросійські / Пісні українські

https://books.google.co.uk/books?id=sn9WAAAAcAAJ&hl=uk&pg=PA181#v=onepage&q&f=false

1788 рік.

Топографическое описание Харьковского наместничества. - Переверзев И. А., Москва (1788)
https://this-all.io.ua/album814428

С. 90 - Всеобщий нрав жителей Украинских.
Дух Европейской людскости, отчужденный Азиатской дикости, питает внутренние чувства каким-то услаждением; дух любочестия, превратясь в наследное качество жителей, предупреждает рабские низриновения и поползновения, послушен гласу властей самопреклонно, без рабства. Дух общаго соревнования препинает стези деспотизма и монополии.

С. 91 - Торговый промысл вообще во всех Украинцах примечается; но торговля их хотя и второй руки, есть домовная, разпологаемая больше к пристойному пропитанию, а не обогащению.

С. 92 - Главная забава вообще всех родов жителей Украинских состоит в игралищных орудиях. Самый скудной человек без скрыпиц свадьбы не играет; Украинцы наигрывают свои песни и на других разных простолюдимских инструментах. Дворянство и нижних классов Украинцы псовой охоты для забавы не содержат, а производят ловлю зверей больше тенетами и стрельбою

С. 93 - Простой народ употребляет горячее вино с малолетства; но в вине предполагается образ дружеского обхождения и угощения, а не единственное намерение пьянства. Половину праздничного дня просидят пятеро человек, пьючи между тем пол-осьмухи вина; они пьют медленно и малыми мерами, больше разговаривают; однако и тогда, когда до пьяна напиваются, буянского шуму и вздорного крику мало между ими случается, а до драки в то время редко доходит.



Написано завдяки ось цьому джерелу:

1788 рік: історична панорама України і контекст «Топографічного опису Харківського намісництва»
http://likbez.org.ua/ua/1788-ukraine.html

так на каком языке Иван Сирко писал письмо Самойловичу ?

Чувак, ну поясни мені, ну чому мокшею бути погано?
Чи татарином?
Ну нафіга тобі записуватись у слов'яни?
У них що, більша зарплата?

1838 рік

О. Бодянський. Поле, Поляни — синоніми назв: Україна, Українці

Журнал Министерства народнаго просвѣщения, Часть восемнадцатая, Май, 1838.

Осип Максимович Бодянський

С. 392 - "Донесение г. Министру народного просвещения
Магистра Московского Университета Иосифа Бодянского, из Праги,
от 25 марта 1838 года.

 С. 393 - 394 - "Это Евангелие важно, во-первых, как единственный памятник перевода на Южно-Русский (Малороссийский, Украинский, Русинский) язык. До сих пор мы не знали, что Малороссияне (в обширном смысле), имея вместе с прочими Славянами Греческого Исповедания Св. Писание на древне-Славянском, Церковно-книжном языке, давно уже пытались перевести его, для большего уразумения и понятия, на свой живой, разговорный, общенародный язык."



С. 400 - "В этом Евангелии встречаем множество слов из Церковно-книжного языка и других древних, употребленных Переводчиком в тексте и отчасти тут же в скобках объясненных, например 10 драгм= 10 гривен, або 10 гроша; а она връгла два пѣнезѣ = або дво бѣлыи; на Украину вместо поле (*) и т.п.

_______________

(*) Отсюда видно, что прозвание нынешней Малороссии Украиною, Вкраиною, Украйной (У=В и наоборот, как в Хорватском, Словенском и др.), есть весьма древнее, соответствующее слову Поляне, его синониму. Потомки Киевских Полян заметили доставшееся им от своих предков имя Поляне подобозначащим словом Украина, Украинцы, может быть и потому уже, чтобы таким образом отличить себя от Полян-Ляхов, Поляков, за которыми оно осталось навсегда, вытеснив прежнее родовое название Лях, Ляхи (Лех, Лехи, употребляемое Южными Руссами о Поляках только в бранном худом смысле. Герасий (1211 г. Gervasii Descript. tot. orb. in Leibnitz. Ser. rer. Brunsv. II, 763) и Гаск (1541) говорят: “Inter Alpes Huniae rt Oceanunt est Polonia sic dicta corum idiomate, quase Campania.” Следовательно Campania=Polonia, Campani=Poloni, и наоборот. История, а ещё более Языковедение, много представляет примеров такого рода затмений старинного названия какого-то

С. 401 - народа другим новейшим, подобозначащим словом. Действительно, как Поляне-Ляхи, так и Киевские Поляне жили в равнинах, полях, всегда славившихся своим плодородием и земледелием своих обитателей, именно первые, как употребляет это название Нестор (Нестор, изд. Тимковск. 3; Софийск. Врем. I, 3), в тесном смысле на Запад от Вислы, в окрестностях реки Варты, от Верхней Нотеци по Ордер и от Нижней Нотеци по город Серадз, а последние — в нынешней Киевской и, без сомнения, части Полтавской Губернии, т.е. по обоим сторонам Днепра. После Ляхи-Поляне назвались Велико-Полянами и Мало-Полянами, а потом это название сделалось общенарицательным родовым для всех Ляшеских ветвей, а Киевские Поляне взяли себе синоним этого имени Украинцы, Украина, которое встречаем уже по 1187 г. “О нем же (Владимире Глебовиче) Украина много постана” (Киевск. Летопись). Здесь под Украиной, разумеется вся Киевская Область, а со временем это название перешло и на всю Малороссию."

крута гілка

"Показово, що автори словників, граматик XVII ст. усвідомлювали різницю між московською (сучасною російською) і руською (сучасною українською) мовами, про що свідчить "Лесикон" 1627 р. П. Беринди
 (Адамант; Діамент... Алмаз, мос(к)овски; 
пор. пѣтель чески и руски, когут волынски, пѣвень литовски, петухъ); 

або заголовки віршів Климентія Зиновієва:
Ω муровщика́хъ... по моско(в)ски(и) о ка́мε(н)щикахъ; 
Ω тέсля(х), або тε(ж) о пло́тника(х) по моско(в)ски(и).

Проте таке розрізнення термінологічних понять московська і руська мови з кінця XVIII ст.,
особливо в XIX - на початку XX ст. витісняється [у Російській імперії] з наукових праць.
Натомість активизуються назви севернорусский, южнорусский, древнерусский язык."

Історія української мови Хрестоматія. С. Я. Єрмоленко, А. К. Мойсієнко (1996). - С. 8

Климентій Зіновіїв (сер. XVII ст. — 1717):

173. Ω тέсля(х), або тε(ж) о пло́тника(х) по моско(в)ски(и)
187. Ω муровщика́хъ... по моско(в)ски(и) о ка́мε(н)щикахъ.

Памво Беринда. Лексикон словенороський (перше видання у 1627):

з 2-го видання 1653 року:
Адамант; діамент... Алмаз, мос(к)овски

порівняйте: пѣтель чески и руски, когут волынски, пѣвень литовски, петухъ.

Показово, що автори словників, граматик XVII ст. усвідомлювали різницю між московською (сучасною російською) і руською (сучасною українською) мовами

Ще одне свідчення 1600 року про окремішність мови русинів (українців) і мови московитів (росіян):

"Не зовутся вси языки, крещенные в имя отца и сына и святого духа, иншим именем, наченши от восходных сторон и до западных не доходячи, где православний со папЂжники смЂшаются, яко у Венеции, КрытЂ и других нациях, и на полудне и полночи кождый отмЂнный своим голосом зовомый язык, а меновите греци, арапи, сЂверани, серби, болгаре, словяне, арабанаши, мултяне, богданци, москва и наша русь, — толко «християнин»."

Джерело: Іван Вишенський. Книжка. 1600 року.
 http://litopys.org.ua/old14_16/old14_19.htm

____

«Книжка» (рус. Книжка) — збірка творів українського православного полеміста Івана Вишенського. Укладена 1600 року за зразком острозької «Книжиці» 1598 року. Написана сумішшю руської (староукраїнської) та церковнослов'янської мови. Видана не була. Поширювалася на Україні у вигляді копій. Складається з передмов і десятьох послань (глав), що є окремими творами. Між назвами творів в змісті й самими творами є розбіжність. Опублікована 1955 року Ігорем Єрьоміним в Москві. Перевидана 1959 року в Києві. Вперше перекладена сучасною українською 1986 року Валерієм Шевчуком.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Книжка_(Вишенський)

У книзі 18 століття Контана д'Орвіля Ондре Гійома "Прекрасна Росіянка" (Ч. 1. 1784 рік, - С. 67-68), написано, що Петро Перший називав український народ - українцями.





Але чи є щось подібне від самого Петра Першого, чи називав особисто Петро Перший українцями український народ?
Виявляється що називав і цей факт зберігся в його листах:





«Письма Петра Великого, писанные к генерал-фельдмаршалу, графу Б. П. Шереметьеву». Москва. 1774, - С. 106-107

та все, гаплик Україні.
Захарченко оголосив про відродження Малоросії (див.гілку))

«Письма Петра Великого, писанные к генерал-фельдмаршалу, графу Б. П. Шереметьеву». Москва. 1774, - С. 106-107

Текст:

№ 150. Копїя.

Расположеніе въ Украинѣ въ будущую компанію.
Гарнизоны въ Малороссійскихъ городахъ укрѣпитъ людьми кромѣ полковъ полевой арміи изъ Украинцовъ, также хлѣбомъ и прочимъ удовольствовать народъ и больше...
Для охраненія Украины велѣно бытъ Губернатору Казанскому а съ нимъ полкамъ Азовской губерніи всѣмъ оставя только гарнизоны...
 Одинъ полкъ конной съ Украины послатъ въ Петербургъ...
Раціоны на Украинѣ даватъ по расположенію здѣшнему какъ въ Ингріи положено, чему при семъ вѣденіе прилагается...

 Петръ.
Въ Санктпепербургѣ 21 день Генваря 1712

Для охраненія Украины велѣно бытъ Губернатору Казанскому а съ нимъ полкамъ Азовской губерніи всѣмъ

Березневі статті 1654 року:

"8. ... Царского величества ратные люди всегда на рубежѣ для Украйны обереганья есть и впередъ стоять учнутъ."



Полное собрание законов Российской империи: с 1649 по 1675, Том 1, 1830. - С. 323 або Тут

Може у 21 сторіччі росіяни розуміють українську мову? – Судіть самі: