Залишу це тут:
Украинский вестник (Харьков, 1816—1819),
Украинский журнал (Харьков, 1824—1825),
Украинские народные песни / М. О. Максимович (Москва, 1834),
Наськы украинськы казкы, запорозьця Иська Матырынкы. (Москва, 1835),
Украинская летопись / И. Срезневский (Харьков, 1835),
Украинские были / И.И. Срезневский (Харьков, 1838),
Повесть об украинском народе / П. А. Кулиш (СПб, 1846),
Украинские народные предания / П. А. Кулиш (Москва, 1847),
Сборник украинских песен / М. О. Максимович (Киев, 1849),
Українська абетка / Микола Гатцук (Москва, 1860),
Українська Граматка / Илья Деркач (Москва, 1861),
Українські пісні, видані коштом О.С. Баліної (СПб, 1863),
Українські приказки, прислів'я і таке інше / Матвій Номис (С. Петербург, 1864),
Пісні українського люду. Пісні про кохання / Видав Д. Лавренко (Київ, 1864),
Украинская старина: материалы для истории украинской литературы и народного образования / Г. П. Данилевский (Харьков, 1866),
Збірник українських пісень / Зібрав і у ноти завів М. Лисенко. Перший Випуск. Третє видання (Київ, Київ, 1868),

Народні Українські пісні з голосом (50 пісень і 5 додатків) / Гулак-Артемовський О. Л. (Київ, 1868),
Словниця Украінськоі (або Юговоі-Руськоі) мови / Фортунат Піскунов (Одеса, 1873),
Опыт русско-украинского словаря / Левченко М.М. (Киев, 1874),
Політичні пісні українського народу XVIII-XIX ст.. Ч. I. /  Драгоманов М. (Женева, 1883),
Очерки истории украинской литературы XIX столетия / Н. И. Петров (Харьков, 1884),
Местные названия в украинской народной словесности / Сумцов М. Ф. (Киев, 1886),
Антропоморфические представления в верованиях украинского народа / Сумцов М. Ф. (Москва, 1890),
Русско-украинскій словарь / Тимченко Євген (Киев, 1892),
Словарь росийсько-український. М.Уманець, А.Спілка (Львів, 1893),
Литература украинского фольклора. 1777 - 1900 / Борис Грінченко (Чернигов, 1901),
Український співаник. 100 пісень з нотами / Улаштував Б. Арсень [А. Я. Баккалінський] (Одеса, 1904),
Из украинской старины / Н. Ф. Сумцов (Харьков, 1905),
Украинская грамматика. Том 1, выпуск 1-й / Кримський Агатангел (Москва, 1907),
Словар української мови / Борис Грінченко (Київ, 1909),
Старі зразки української народної словесності / Н. Ф. Сумцов (Харьків, 1910),
Малюнки з життя українського народного слова /  М. Ф. Сумцов (Харьків, 1910),
Діячі украінського фольклору /  М. Ф. Сумцов (Харьків, 1910)
Граматика української мови / Нечуй-Левицький І.С.  (Київ, 1914),
Українські співці й байкарі / М. Ф. Сумцов (Черкаси, 1917),
Словник московсько-український / Віктор Дубровський (Київ, 1918),
Московсько-український словник для військових / Євтимович В. (Київ, 1918)

 

Милость Божия, Украину чрез Богдана Зиновия Хмельницкого освободившая и возвеличившая.
Феофан Прокопович (1728)

Словниця Украінськоі (або Юговоі-Руськоі) мови / Фортунат Піскунов (Одеса, 1873)

Українська абетка / Микола Гатцук (Москва, 1860)

стор. 53-54

Сборник украинских песен / М. О. Максимович (Киев, 1849)

Повесть об украинском народе / П. А. Кулиш (СПб, 1846)

Украинские народные песни / М. О. Максимович (Москва, 1834)

Збірничок українських пісень з нотами / Упор. Александра Хведорович. Одеса (1903)

Український співаник. 100 пісень з нотами / Улаштував Б. Арсень [А. Я. Баккалінський]. Одеса, (1904)

Дівчата пишні й моцні на обкладинках    Як казала моя бабуся - "щоб косу потягнути, треба мати чим"

Збірник українських пісень
/ Зібрав і у ноти завів М. Лисенко. 1-й Вип. 3-тє видання. - Київ (1868)

Любопытно, что в новом древе украинский и белорусский ближе к польскому, чем к русскому (русский ответвляется от польско-украино-белорусской группы, которая затем разделяется на три языка)
http://elementy.ru/novosti_nauki/430614/Lingvisticheskaya_evolyutsiya_skhodna_s_biologicheskoy
Показати зображення...
ПС Ну і щоб два рази не вставати ще трохи про індоєвропейську групу мов:
Показати зображення...
Звідси: http://en.wikipedia.org/wiki/Indo-European_languages

Це вже застаріла інформація, стосовно східнослов'янської гілки на зображенні, де нібито існував спільний "давньоруський" період (на зображенні - "Proto-Russian"):



Наші авторитетні джерела кажуть, що взагалі не існувало такого періоду:

"Сучасне мовознавство заперечує існування стадії спільної східнослов'янської мови, тому віднесення української мови до «східнослов'янських» також є радше даниною академічній традиції.
На сьогодні остаточно спростовані теорії про давньоруську мовну єдність."
Українці // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 /НАН України. Інститут історії України. — К., 2019


До речі:

"У давньоукраїнську добу ми називаємо Українську мову - "давньоукраїнською" (стосовно українських земель) або "давньоруською" стосовно всіх земель Русі."
УКРАЇНСЬКА МОВА // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / НАН України. Інститут історії України. - К., 2019.

Ф.М. Достоевский, 1873:

"Отчего у нас все лгут, все до единого?... но в том и дело, что я действительно в этой поголовности нашего лганья теперь убежден...
Деликатная взаимность вранья есть почти первое условие русского общества — всех русских собраний, вечеров, клубов, ученых обществ и проч...
В России истина почти всегда имеет характер вполне фантастический."

Нечто о вранье // Дневник писателя за 1873 г. (Из журнала „Гражданин"). Ф.М. Достоевского. — С.Петербург: тип. А. С. Суворина, 1883. — С. 138—147.

Нечто о вранье // Дневник писателя за 1873 г. (Из журнала „Гражданин"). Ф.М. Достоевского

 

Паралелі

Поляки - это испорченные иезуитами русские, не иначе. 1809 г.

https://archive.is/fJVTH

Вы не удивяйтесь той дичи, которую прочитаете ниже. Это отрывки из книги Степана Русова "Волынские записки". Он был чиновником из РИ в этом крае, прокурором Волынской губернии.  Министр юстиции показал его сочинение государю императору и тому так понравилось, что дал указание напечатать за счет государства. Понравилось не зря, ибо написанное служило "укреплению единства империи". В то время как раз шла русификация поляков, а тут как бы очевидец рассказывает, что польский язык это испорченный русский, а поляки почти русские и должны быть в едином государстве.

Итак, вредные иезуиты исказили польский язык, который по сути русский:



Само собой нет никакого польского языка, это всего лишь диалект, наречие русского. Да еще и более понятное русским, чем другие (какие не указывается (может эти ). Посему, БИНГО, - поляки должны быть в русском государстве, все прошлое - козни зловредных иезуитов:



Источник: Русов Степан. Волынские записки. – Спб., 1809. – С.110-114.
http://resource.history.org.ua/item/0010182