Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

"Шибче, курва! Шибче!" (С) :facepalm1: (Нотатки пересічного заробітчанина)

  У нашого бригадира закінчувався безвіз отож став збиратися додому, щоб відкрити довготермінову візу й повернутися. Він знайшов окрему квартиру – планує свою дівчину привезти й тут з нею жити.
  - Надовго покидаєш нас? – запитав я.
  - На тиждень-два. Як відкрию воєводську візу так відразу і повернусь. Та кажуть у візових центрах такі черги…
  - Лянчу даси нам на роботу їздити? – запитав я.
  - Якщо Анджей дозволить, - відповів й відвів очі.
  Наступного дня Вадим потиснув нам руки й попрямував на автовокзал.
  Вітя прояснив ситуацію: - Вадим планує викупити у адміністрації ту Лянчу отож зараз вважає її вже своєю. Мо і дав би вам та от на днях дав Вадиму покататись а той їздив із затягнутим ручником. Навіщо йому давати комусь гробити своє авто?
  - Логічно, - погодився я й задумався. Привезе дівчину й стане з нею жити як із законною дружиною. А там, дивись, і громадянство отримають. Частину оренди квартири оплатить фірма, машина є, пальне безкоштовно, зарплата пристойна, робота не пильна – підганяти нас напівжартома: "Шибче, курва! Шибче!" і при тому, як він каже "чухати яйця" й сміятися…
  От Україні мінус два жителі. Пізніше і Женя поступить аналогічно. Ще мінус два.
  А мо і собі так вчинити й хоч на старості пожити по-людськи?
  Судячи з черг  у візових центрах Україна перетворюється на депресивне вимираюче село – розумні люди виїздять. Не видно у нас світла в кінці тунелю тому що. Ми опинилися у глухому куті отож ради виживання емігруємо, тиняємося світами у пошуках хоч якогось заробітку. І я в тому ж числі. Чомусь останнім часом спливають у пам’яті слова із пісень В.Висоцького: "Укажите мне край, где светло от лампад", "И погнал я коней прочь от мест этих гиблых и зяблых…", "И из дома где косо висят образа я коней очертя гнал, забросивши кнут куда кони несли и глядели глаза и где люди живут, и как люди живут…" А тому що: "Где просвет, где прогал, не видать ни рожна…"
  Тиждень ми витрачалися на громадський транспорт а далі з вокзалу йшли на роботу пішки. Нарешті Іван наважився підійти до Анджея:
- Мо передумаєте й дозволите взяти Лянчу, щоб на роботу їздити?
- А хто вам сказав, що я заборонив? Беріть – вона же ж ваша.
  Того дня ми не пішли на автовокзал а поїхали додому на авто. А вранці в нашій кімнаті розборки. Зчепилися наш Андрій та Ігор, котрий живе із колегами внизу. Справа в тому, що в цьому будинку проживає восьмеро членів нашої бригади а посадочних місць у машині ж то п’ять. За здорового глузду кому коли їхати вказував би графік чи вибирав жереб. А от і ні – Андрій із піною з рота доводив, що він мусить їхати обов’язково а усі інші хай розігрують місця жеребкуванням чи складають графік. Цього разу я не втручався - бійки не допустив Олег, котрий живе внизу.
  Василь на те зауважив: - На попередньому місці моєї роботи двоє наших побилися. Майстер заявив, що синець під оком буде вважатися порушенням техніки безпеки отож він не хоче брати відповідальність на себе. Викликали поліцію й в результаті обоє бійців були звільнені. Хто там був правим а хто винним нікого не цікавило.
  Далі сварки відносно місць у машині стали регулярними. І я подумав: - От дай вісьмом українцям авто де посадочних місць п’ять… Краще б те авто нам взагалі не давали… :facepalm1:

Останнє редагування: 1 липня 2018 15:42:29 від antik
   
А мо і собі так само вчинити й хоч на старості пожити по-людськи?
  Судячи з черг у візових центрах Україна перетворюється на депресивне вимираюче село – розумні люди виїздять. Не видно у нас світла в кінці тунелю. А мо Ви бачите оте світло?
Да йоб жеж вашу мать! Хуля скиглить? Берить лопату вализу и ехайте на х.й! Я просто фигею от этих рефлексий. Ну уезжаешь, так флаг тебе в руки и барабан на шею, чего ныть про "депресивне село" простому украинскому колбаснику? За Державу обидно?
   
Да йоб жеж вашу мать! Хуля скиглить? Берить лопату вализу и ехайте на х.й! Я просто фигею от этих рефлексий. Ну уезжаешь, так флаг тебе в руки и барабан на шею, чего ныть про "депресивне село" простому украинскому колбаснику? За Державу обидно?
для кацапов пишет, кацапы его переводят и тиражируют.  перевертень, а хуле...
   
  У нашого бригадира закінчувався безвіз отож став збиратися додому. (Перед тим він знайшов окрему квартиру – планує свою дівчину до себе привезти й там з нею жити .)
  - Надовго покидаєш нас? – запитав я.
  - На тиждень-два. Як відкрию воєводську візу так відразу і повернусь. Та кажуть у візових центрах такі черги…
  - Лянчу даси нам на роботу їздити? – запитав я.
  - Якщо Анджей дозволить, - відповів й відвів очі.
  Наступного дня Вадим потиснув нам руки й попрямував на автовокзал.
  Вітя прояснив ситуацію: - Вадим викупив у адміністрації те авто отож зараз воно вже його. Мо і дав би вам та от на днях дав Вадиму покататись а той проїхався із затягнутим ручником. Навіщо йому давати комусь гробити своє авто?
  - Логічно, - погодився я й задумався.
  Привезе свою кохану й стане з нею жити як із законною дружиною. А там, дивись, і громадянство отримають. Частину оренди квартири оплатить фірма, машина є, пальне безкоштовно, зарплата пристойна, робота не пильна – підганяти нас напівжартома: "Шибче, курва! Шибче!" і сміятися.
  От Україні мінус два жителя. Пізніше і Женя поступить аналогічно. Ще мінус два.
  А мо і собі так само вчинити й хоч на старості пожити по-людськи?
  Судячи з черг у візових центрах Україна перетворюється на депресивне вимираюче село – розумні люди виїздять. Не видно у нас світла в кінці тунелю. А мо Ви бачите оте світло?
Та не бачимо ніц. Все погано. Ми всі помремо.
Ну вот чё за люди - ну никогда ж тут не жили лучше, чем сейчас. Нет, надо стонать и страдать и проклинать во всех бедах власть, которую сами и выбрали себе.
Тоже самое и в ОСББ - с трудом выбирают председателя, умоляют его взять на себя ответственность, а через месяц уже - "он ворует, 100%".
   
А скільки шефу приносить грошей лом з однієї машини, що він її не продає як бляху в Україну за 1000$, а розбирає на лом?
   
Ну вот чё за люди - ну никогда ж тут не жили лучше, чем сейчас. Нет, надо стонать и страдать и проклинать во всех бедах власть, которую сами и выбрали себе.
Это национальная украинская черта, образовавшаяся в результате веков угнетения. Когда вокруг куча желающих захапать нажитое непосильным трудом - человек всем рассказывает, что он девятый хрен без соли доедает, невзирая на истинное положение дел.
Украинцу ВСЕГДА хреново жить. Априори. Это - национальная черта. Сколько себя помню, у кого не спросишь: "Как дела?", ответ может быть только один: "Хреново".
И в Раю - тоже будет хреново.
   
Это национальная украинская черта, образовавшаяся в результате веков угнетения.
Дурниця. Є купа народів, котрих гнобили так, як не снилося українцю. І до сьогодні далеко не мед.
Проте звичного нашого скіглення там не чути.
   
Так, поляки трохи зверхньо ставляться до українців.

Взагалі в поляків про українців поширена така думка, що українець повинен бути п’яницею, працювати десь на будові або в полі чи торгувати на базарі.

Я п'ю рідко. Горілки майже ніколи не п'ю. І не раз зустрічався зі здивуванням поляків, які хотіли зі мною випити, питали, чи я дійсно українець?

Розповім Вам декілька історій про Гонор поляків і про їхнє зверхнє ставлення.

Років десь 10 тому назад, купили ми з жінкою в Польщі квартиру.

Я мав карту сталого побиту і міг перебувати в Польщі легально безтерміново, а жінка була на візі.

Жили ми в цій квартирі вже десь рік. Закінчилась в жінки віза і я подав документи в Любліні на вироблення їй запрошення, а по запрошенню тоді можна було зробити річну візу.
Щоб зробити комусь запрошення, то потрібно мати нерухомість, куди запрошуєш. Це була наша квартира. За правилами, якщо квартира не твоя, то потрібна була згода всіх власників цієї квартири, але так як квартира наша, то такої згоди не треба.
І от я заношу документи. Сидить там така жіночка, клерк. І взнавши, що українець запрошує українку, починає відразу зверхньо ставитися, хамити і вже хотіла відправити мене, бо нібито немає всіх потрібних документів. Мол іди звідси, чого ти сюди взагалі прийшов.

Питає, чи маю я згоду власників квартири?

Я кажу, що квартира моя і жінки. Я згоду даю.

Вона тоді до мене, що потрібна згода жінки.

Я кажу, що жінка сама собі згоду теж дає. Якщо треба, жінка сидить в коридорі, зараз зайде і дасть собі згоду.

Вона остолбєніла. Ніяк не могла догнати, що то наша власна квартира. Їй навіть на думку не могло прийти, що українці могли собі дозволити купити квартиру.

Потім сказала дати справку про мої доходи.

Я дав. Після цього їй щелепа повністю впала.

На ті часи, в Любліні, такий клерк заробляв десь 1500 злотих.

Я показав справку з доходами 2000 злотих. Вона остаточно охрєніла.

І вже після цього відносилася культурно і з повагою. Оформила всі документи без проблем.
   
Ще одна історія.

Продали ми в Польщі квартиру і купуємо будинок. Знайшли якийсь більш менш, який нам подобався, і домовляємося про нюанси. Домовились. Я вже навіть поїхав знімати гроші з банкомату на передплату. Поки я їздив, власниця будинку лишилася з моєю жінкою і ріелтором чекати на мене. І от розмовляють між собою власниця будинку і ріелтор.

Власниця починає нарікати, мол понаїхали всякі іноземці, скуповують нерухомість, а полякам жити нема де. А моя жінка стоїть і все слухає.

Що якби не понаєхавшиє, то було б зовсім інакше. І тд і тп.

Короче, закінчилося все тим, що я відмовився купувати в неї будинок.

І як потім виявилось, дуже добре, що не купив, бо потім знайшли таку красу, в якій зараз живемо.
   
Ну і ще одна історія, яка була зовсім не давно, вчора.

Здаю я кімнату в своєму будинку.

Дзвонить якийсь поляк. По розмові і по голосу чути, що якийсь інтелігєнт. 52 роки.

По моїй розмові він відчув, що я говорю з акцентом  і питає, чи я українець, бо в мене акцент є. Я кажу, так.

Мовчання в трубку...

Він питає, чи я є власником будинку?

Я кажу, так.

Мовчання в трубку...

Каже, щоб я дав трубку якомусь поляку, що він хоче розмовляти з власником будинку.

Я кажу, що це я власник будинку і це я здаю кімнату.

Мовчання в трубку...

Потім ще десь з десять разів перепитав, чи я точно є власником будинку?

Після розмови з ним я потім кажу до жінки, бачиш, що поляки собі думають.

Їм навіть в голову не може прийти, що українці можуть мати будинок і здавати кімнати.

Напевно цей поляк собі думає:

От дожився. Дожився до того, що я, поляк, не маю де жити, а кімнату мені здає якийсь українець.

Nie o taką Polskę walczyliśmy!
   
Ну і ще одна історія, яка була зовсім не давно, вчора.

Здаю я кімнату в своєму будинку.

Дзвонить якийсь поляк. По розмові і по голосу чути, що якийсь інтелігєнт. 52 роки.

По моїй розмові він відчув, що я говорю з акцентом  і питає, чи я українець, бо в мене акцент є. Я кажу, так.

Мовчання в трубку...

Він питає, чи я є власником будинку?

Я кажу, так.

Мовчання в трубку...

Каже, щоб я дав трубку якомусь поляку, що він хоче розмовляти з власником будинку.

Я кажу, що це я власник будинку і це я здаю кімнату.

Мовчання в трубку...

Потім ще десь з десять разів перепитав, чи я точно є власником будинку?

Після розмови з ним я потім кажу до жінки, бачиш, що поляки собі думають.

Їм навіть в голову не може прийти, що українці можуть мати будинок і здавати кімнати.

Напевно цей поляк собі думає:

От дожився. Дожився до того, що я, поляк, не маю де жити, а кімнату мені здає якийсь українець.

Nie o taką Polskę walczyliśmy!

Селюк зацофаний якись.  :)

Наскільки часте таке явище?

Останнє редагування: 27 червня 2018 14:12:24 від cheshire cat
   
Селюк зацофаний якись.  :)

Наскільки часте таке явище?
Перший раз мені такий співрозмовник попався.
До того, багато людей і дзвонили, і говорили, і все нормально було, а це - перший раз таке почув.

Я аж сам від такої розмови трохи о...їв.  :D
Ніколи таких співрозмовників не зустрічав.
   
До того, багато людей і дзвонили, і говорили, і все нормально було, а це - перший раз таке почув.

Ви вже як місцевий, може знаєте варіанти  де б на тижні 3-4 зупинитись, якщо прилетіти у Варшаву? бо на airbnb варіанти лише під 1000$. Дуже дякую.
   
Ви вже як місцевий, може знаєте варіанти  де б на тижні 3-4 зупинитись, якщо прилетіти у Варшаву? бо на airbnb варіанти лише під 1000$. Дуже дякую.
Варіантів є кілька.
Взагалі, Варшава це дороге місто і ціни в готелях на 4 тижні для двох осіб десь так і будуть під 1000$.

1. На Booking.com можна знайти готелі на 4 тижні для двох осіб десь в границях 500-700$. Я дивився, кілька варіантів є.

2. Хостел. Є дешеві хостели. Також на booking.com. Але не знаю, чи Вам це підійде. Ціни 200-500$ на 4 тижні.

3. Цей варіант я би Вам рекомендував. На OLX.pl пошукати mieszkania do wynajęcia Warszawa. І зняти на місяць. Це все одно буде дешевше, ніж готель. Ціни за місяць десь до 500$.

Якщо буде Вам потрібна якась допомога, пишіть. Чим зможу, допоможу.
   
Дівчина з Чорткова поділитися своїми враженнями від заробітків в Польщі

Кожна жінка мріє отримати великий букет троянд. Це завжди гарно і романтично, це просто неймовірно. Однак мало хто замислюється над тим, як ті квіти вирощують, збирають та формують з них красиві букети.

Дівчина з Чорткова, вирішила поділитися своїми враженнями від заробітків в Польщі.

“Це мій перший виїзд на заробітки до Польщі, – розповідає Катя. – Думала поїду на яблука, чи на полуницю, а відправили на троянди аж під Німеччину.”

Чи страшно було їхати?

“Чесно, навіть не знаю. Вроді й стрaшнo, бо нікого там не знала, але володію польською, то хоч не бoялaся, що не розумітиму їх. А взагалі поїхала з нудьги. Вдома закінчила коледж, вчилася на фармацевта. В моєму рідному Чорткові роботи немає за спеціальністю, хіба що йти на ринок та продавати – і в жару, і в холод, і у вітер – та за будь-якої погоди весь день сидіти там всього за три тисячі гривень. То вже краще весь день працювати на заробітках й мати більше.” – розповідає Катя.

Як відбувалося «оформлення» роботи й поїздки?

Катя через знайомих знайшла номер людини, яка надає роботу. І вже за кілька днів зустрілася з тим хлопцем. Думала спочатку, що її відправлять на полуницю, чи щось в тому роді, але сказали, що є лише на квіти. Звичайно, дівчина зізнається, що їй було трохи дивно, адже й гадки не мала, що там треба робити і як. Проте все ж погодилася, а через тиждень поїхала.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Чи потрібно тернопільським заробітчанам декларувати свої доходи
Скільки заробітчан з Тернопільщини вже мають власне житло у Польщі
Де заробітчани з Тернополя хочуть працювати
До чого було найважче звикнути?

Катя зізнається, що їй важко було звикнути до режиму роботи й до того, що в кімнаті з нею жило людини 3-4, не менше.

“Я єдина в сім’ї дитина, яку батьки балували. В мене своя окрема кімната, вдома я робила що хотіла й коли, навіть могла спати до обіду. А тут не так. Перший тиждень для мене взагалі видався пeклoм. Вставати треба зранку о шостій, а через півгодини вже треба бути на плантаціях. Робота складна й дуже клопітка. Це тобі не рвати ягоди”, – зізнається дівчина.

Крім того, Катя зазначає, що потрібно було навчитися ховати цінні речі так, аби їх не знайшли. Звісно ж, це поняття відносне, адже хто схоче, то знайде і так, а тим паче в кімнаті, в якій живе кілька людей. Але в них був випадок, коли в дівчини з сусідньої кімнати вкрали золоту каблучку, яку вона залишала, коли йшла до роботи.

Пани до того віднеслися серйозно – зробили обшук у всіх. Як виявилося, прикрасу вкрала сусідка. В пoлiцiю дівчину не здали, проте вигнали з роботи й сказали про її вчинок тому, хто нас привіз. Як потім виявилося, у перевізників є своя «база», в якій її внесли у чорний список і зaбoрoнили везти на заробітки в подальшому.

Чому її не здали в пoлiцiю?

“Я точно не знаю, але керівник казав, що то більше тяганини для панів. До того ж, їм би зaбoрoнuлu брати на роботу іноземців, чи щось на кшталт того – я достеменно не зрозуміла”, – розовідає Катя.

У чому полягає твоя робота?

На квіткових плантаціях працівників ділять на групки по кілька людей, кожна з яких відповідає за певну роботу. Наприклад, Катя працювала у групі, яка слідкує за відбором та фасуванням квітів, які повинні вже зрізані троянди розкладати на декілька груп – за ростом (високі, середні, низькі), за кольором, але це лише тоді, коли був збій і могли змішувати тони, за відкритістю пуп’янка (повноцінні відкриті троянди, або напівсформовані ще у стані пуп’янків).

До речі, саме квіти у пуп’янку коштують найдорожче.

Крім того, є люди, які слідкують за поливом та удобренням квітів, за їх «збиранням», за виведенням нових сортів тощо. Останні мають окрему лабораторію та працюють лише за наявності відповідної освіти.

Куди ці квіти потім дівають?

Більшy частину квітів везуть до Німеччини. Там одна квітка (залежно від виду, висоти, кольору тощо) може коштувати до 10-15 євро. А якщо їх оформити у красивий букет – то й більше сотні може вартувати. Все інше розвозять по найближчих містах.

Також пани мають кілька магазинів, які не лише продають квіти, а й створюють власні композиції.

Яка оплата за таку клопітку роботу?

“Коли як. В сезон я заробляла інколи й по тисячі злотих на тиждень. Але то було лише декілька раз. Зараз маю до тисячі злотих. Ті, хто тут довше працює каже, що найвигідніше на зимові світа – Новий рік, Різдво, Всіх святих. Тоді й розвіз більший та й попит теж. Минулого року моя колега за один тиждень мала майже три тисячі, а потім пішло на спад”, – зізнається Катя.



Але, зарплата тих, хто працює в лабораторії не залежно від того, сезон чи ні. Точної суми ніхто не знає, проте кажуть, що вони отримують не менш ніж 10 тисяч злотих на місяць.

Тут добре тим, що квіти вирощують в спеціальних будівлях-теплицях круглий рік. Єдиний недолік – не завжди є великий попит.

З квітами треба поводитися надзвичайно обережно, бо як зіпсуєш хоча б одну, а особливо з дорогих сортів, – штраф. Я в перший тиждень роботи ледь не весь заробіток віддала на оплату штрафу – було дуже oбрaзлuво.

А як справи з розвагами та вихідними?

“Кожен працівник має право на один вихідний день в тиждень, який не оплачується (там зарплату видають від виробітку). Але мало хто відпочиває, бо хоче заробити якомога більше. А розваги? Шопінг, дискотеки й бари – от і все. І то сил на це майже не залишається”, – розповідає Катя.

Плануєш їхати туди ще раз?

“Так. Якраз хочу потрапити туди на зимові свята і перевірити, чи дійсно можна стільки заробити, чи ні”, – зізнається Катя
https://www.tenews.org.ua/post/view/1529957634-divchina-z-chortkova-podilitisya-svoimi-vrazhennyami-vid-zarobitkiv-v-polschi

P.S. Родина моєї жінки по батьковій лінії походить з Чорткова.
   
Цитувати
Крім того, Катя зазначає, що потрібно було навчитися ховати цінні речі так, аби їх не знайшли. Звісно ж, це поняття відносне, адже хто схоче, то знайде і так, а тим паче в кімнаті, в якій живе кілька людей. Але в них був випадок, коли в дівчини з сусідньої кімнати вкрали золоту каблучку, яку вона залишала, коли йшла до роботи

Українець обкрадає українця, навіть в Польщі.
 :facepalm1:

Держава - це люди.
Які люди - така й держава.
   
  Зателефонував син й порадив не купувати авто за кордоном – дізнався, що влада збирається суворо карати "бляхарів". Повідомив, що відремонтував мого 18-річного "корча" – вклав у запчастини та оплату майстра 300$.
  я сумно подумав: - Тут би я здав того свого "корча" на розборку й за виручені гроші купив би інше авто на ходу. Тут он люди авто, на котрих ще можна їздити виставляють на продаж по ціні металобрухту. А як не продасться – заїздять своїм ходом на авторозборку. Наша Лянча яскравий тому приклад.
  P.S. Скоро буду вертатись - безвіз закінчується тому що. Мо хто хоче на моє місце? Робота не важка але пильна. Тут весело.  :gigi:
   
ну самі винні...
подобаються народу скотські умови...того і скотами називають

і думка громадська відповідна...
   
Українець обкрадає українця, навіть в Польщі.
 

Держава - це люди.
Які люди - така й держава.

Це всього лише ваш суб'єктивізм. Крадії є в кожній державі. За статистикою десь крадуть більше, десь менше, але крадуть скрізь.
   
Робота не важка але пильна.
За таку зарплату, йопт.... B-)
   
За таку зарплату, йопт.... B-)
  50-літній Ігор, котрий прибув минулого тижня, сумно розповідав: - Маю диплом інженера електрика і всі допуски та от роботи за фахом дома немає. Останнім часом працював інженером по техніці безпеки. Нараховували мінімалку 3700 та на руки за усіма відрахуваннями отримував 2970 гривень. Маю троє дітей. Як їх піднімати з такою зарплатою? Продав корову й заплатив 3500 за піврічну візу а тут он фірма місяць ганяє із одного кінця Польщі в інший. Це щоб одна фірма по працевлаштуванню мене відпустила а інша прийняла потрібен час. Всі заощадження на переїзди та харчі витратив. Зателефонував односельчанину й той сюди тимчасово влаштував. Залишилось п’ять місяців. Як буде далі – не знаю...
  Відносно фірм по працевлаштуванню, котрих у нас розвелось, як грибів після дощу. Обіцяють одне а насправді пропонують інше. Мусиш погоджуватися, раз вже приїхав. Зарплата поступає на банківську карточку. В день зарплати у багатьох не сходиться сума заробленого. (Зазвичай кожен знає кількість відпрацьованих днів та погодинну оплату) По ідеї наявність чи відсутність на роботі кожного доведуть записи камер відео стеження. Та де там… Телефонують хлопці а у фірмі кидають слухавку. Поїхати – це втратити робочий день, витратитися на дорогу, зіпсувати нерви і… нічого не добитися. Лаються хлопці, спльовують й запивають втрату водою. А нікому нічого не доведеш. Ти тут чужий, себто ніхто…
 :facepalm1:
   
50-літній Ігор, котрий прибув минулого тижня, сумно розповідав: - Маю диплом інженера електрика і всі допуски та от роботи за фахом дома немає. Останнім часом працював інженером по техніці безпеки. Нараховували мінімалку 3700 та на руки за усіма відрахуваннями отримував 2970 гривень. Маю троє дітей. Як їх піднімати з такою зарплатою? Продав корову й заплатив 3500 за піврічну візу а тут он фірма місяць ганяє із одного кінця Польщі в інший. Це щоб одна фірма по працевлаштуванню мене відпустила а інша прийняла потрібен час. Всі заощадження на переїзди та харчі витратив. Зателефонував односельчанину й той сюди тимчасово влаштував. Залишилось п’ять місяців. Як буде далі – не знаю...
  Відносно фірм по працевлаштуванню, котрих у нас розвелось, як грибів після дощу. Обіцяють одне а насправді пропонують інше. Мусиш погоджуватися, раз вже приїхав. Зарплата поступає на банківську карточку. В день зарплати у багатьох не сходиться сума заробленого. (Зазвичай кожен знає кількість відпрацьованих днів та погодинну оплату) По ідеї наявність чи відсутність на роботі кожного доведуть записи камер відео стеження. Та де там… Телефонують хлопці а у фірмі кидають слухавку. Поїхати – це втратити робочий день, витратитися на дорогу, зіпсувати нерви і… нічого не добитися. Лаються хлопці, спльовують й запивають втрату водою. А нікому нічого не доведеш. Ти тут чужий, себто ніхто…

Ну ти ж пиzzдиш, чи тобі  брешуть.
Галімий електрик, навіть не зважаючи на той вік, якщо він не алкаш й не їпанько, отримує більше ніж мінімалку.

В мене чувак вийшов на пенсію, пішов електриком, працює півдня, ще й лівак фуячить. Отримує 10 штук+лівак.
   
Ну ти ж пиzzдиш, чи тобі  брешуть.
Галімий електрик, навіть не зважаючи на той вік, якщо він не алкаш й не їпанько, отримує більше ніж мінімалку.

В мене чувак вийшов на пенсію, пішов електриком, працює півдня, ще й лівак фуячить. Отримує 10 штук+лівак.
Дай номер телефону того чувака. (Мо йому потрібен напарник.) Тоді Ігор йому зателефонує й повернеться.  B-)
   
(Мо йому потрібен напарник.)
Не потрібен, бо в нього самого роботи небагато.
А його взяли на те місце, бо  його попередник поїхав на Польшу :K

А твій Ігор конкретно бреше, бо електрик та інженер з ТБ, це речі трохи не сумісні.
Навіть, якщо б він був інженером з ТБ, це професія, де тупо можно ніфуя не робити цілими днями, а насправді працювати деінде.
   
Не потрібен, бо в нього самого роботи небагато.
А його взяли на те місце, бо  його попередник поїхав на Польшу :K

А твій Ігор конкретно бреше, бо електрик та інженер з ТБ, це речі трохи не сумісні.
Навіть, якщо б він був інженером з ТБ, це професія, де тупо можно ніфуя не робити цілими днями, а насправді працювати деінде.
Так Ігор і не каже що перероблявся на посаді інженера по техніці безпеки. ;)  Каже що зарплата там мала. Он прості електрики,- каже,- мають зекономлені кабелі на продаж + халтури. А він голу ставку.  :facepalm1:
   

Так Ігор і не каже що перероблявся на посаді інженера по техніці безпеки. ;)  Каже що зарплата там мала. Он прості електрики,- каже,- мають зекономлені кабелі на продаж + халтури. А він голу ставку.  :facepalm1:

В тому, що людина вчиться на нікому непотрібного "інженера" з техніки безпеки, а потім пів світу винуватить, що нічого не заробляє. Його проблема.
   
Так Ігор і не каже що перероблявся на посаді інженера по техніці безпеки.   Каже що зарплата там мала. Он прості електрики,- каже,- мають зекономлені кабелі на продаж + халтури. А він голу ставку.

Так "прості електрики" працюють з користю й мають гроші. А інженер з ТБ в наших умовах, це  посада "щоб від'палися перевіряючі", журнали інструктажів щоб були з підписами, попереджувальні написи та плакати та інша фуєта.

В знайомих на конторі інженером з ТБ працює дід 65 років, колишній мєнт, який з одного боку заїпе мізки будь-кому, а з іншого боку  набухається з перевіряючим так, що той підпише все що треба. :gigi:

Тому твій Ігор просто лінивий балабол. Хоча, якщо йому у Польщі будуть давати штуку баксів, то його лінь обернулася позитивом.
   
Дай номер телефону того чувака. (Мо йому потрібен напарник.) Тоді Ігор йому зателефонує й повернеться.  B-)
У меня дедушка работает, 63 года. (мы его так дедушкой называем), так я ему плачу от 13 тысяч в плохой месяц, до 25 в хороший. Но дедушка и добросовестный, и не ворует... да и пашет.
А у кого руки из жопы растут... ну тот и будет на минималке сидеть, и сумных писень спиваты.
ЗЫ А пришел он ко мне инженером из жека. В далеком 2003-м году. И поначалу получал 500 грязными, и был доволен. Ну а потом потихоньку-полегоньку и до нынешних 20-ти с гаком в среднем в месяц дорос

Останнє редагування: 1 липня 2018 19:41:30 від Aleksandr_1
   
Ja nagrywam.
Pójdzie to na Facebook.
Kurwa, pójdzie to na cały świat.  :D

Суть конфлікту:
Страж мєйска вліпила штраф за торгівлю поза призначеними місцями.
Хлопець продавав овочі, фрукти, черешню, при дорозі в Варшаві. Придорожня торгівля в Польщі заборонена. Торгувати можна тільки в спеціально призначених для цього місцях - базарах, магазинах.
Приїхала страж мєйска, виписала штраф і згорнула точку. Люди обурюються.

Nie o taką Polskę walczyliśmy.  :D

   
У меня дедушка работает, 63 года. (мы его так дедушкой называем), так я ему плачу от 13 тысяч в плохой месяц, до 25 в хороший. Но дедушка и добросовестный, и не ворует... да и пашет.
А у кого руки из жопы растут... ну тот и будет на минималке сидеть, и сумных писень спиваты.
ЗЫ А пришел он ко мне инженером из жека. В далеком 2003-м году. И поначалу получал 500 грязными, и был доволен. Ну а потом потихоньку-полегоньку и до нынешних 20-ти с гаком в среднем в месяц дорос

Кем работает?
   
Кем работает?
Да как тебе сказать... даже не знаю как выразиться. Инженером? Ну числится инженером, поскольку человек все же с высшим образованием ;) а так - руками работает, делает все что по технологии надо, он у нас и оператор шаровой мельницы, и промывка/сушка/контроль/упаковка, и прочее, что связано с тех.процессом. Короче - старший за все ;)
С другой стороны - не перерабатывается. Часов 6-7 в день, 6 дней в неделю. Т.е. все - согласно КЗОТу.
   
   Зателефонував син й порадив не купувати авто за кордоном – дізнався, що влада збирається суворо карати "бляхарів". Повідомив, що відремонтував мого 18-річного "корча" – вклав у запчастини та оплату майстра 300$.
І я сумно подумав: - Тут би я здав того свого "корча" на розборку й за виручені гроші купив би інше авто на ходу. Тут он люди авто, на котрих ще можна їздити виставляють на продаж по ціні металобрухту. А як не продасться – заїздять своїм ходом на авторозборку. Наша Лянча яскравий тому приклад. 
Минуло три тижні і ситуація більш-менш нормалізувалась – буйних звільнили. Інші їм подібні самі добровільно виїхали отож їхні місця зайняли більш-менш адекватні українці. Жити та працювати стало значно комфортніше…
Ми знали, що скоро Вадим повернеться й забере свою Лянчу. Щоб не добиратися на роботу на громадському транспорт Василь купив Фольксваген Пасат В5 за 2500 злотих. Себто за відпрацьовані 17 днів.
Вадимова Лянча скоро вийшла з ладу – виникли проблеми із топливною системою. Цікаво, що ремонтувати її не стали. Клопітна та дорога це справа отож повезли її на розборку. Вадим отримав Форда. Слід зауважити, що після повернення він перемінився – став відноситися до нас по-людськи. Значиться подружнє життя таки пішло на користь…
П.С. Повернувся у понеділок - 90днів безвізу спливли тому що... Зараз ось лежу на дивані, попиваю пивасік й читаю ФУП.  :-)o
   
Антік, я вже питав, ти так і не відповів.
Яка різниця в роботі в Росії і в Польщі?
Де краще?
Де більше зароблялося?
Які відмінності в специфіці роботи?

Я можу порівняти зі своїх студентських років, коли їздили на практику в Новий Уренгой.
В Росії все робилося на халяву, для галочки.
Заливали ми бетоном опалубку навколо будинку.
Важливо було її здати, а то що вона за місяць розвалиться, нікого вже не цікавило.

В Польщі мене здивувало інше.
Якщо ти навіть зробив свою роботу швидше за всіх, то ти не міг сісти відпочивати, треба було робити щось інше.
Будь що робити, аби тільки не сидіти, бо платять за години роботи, а не за години сидіння.
   
Ну от, а то "працелюбна щира чесна" унікальна нація. Дави их Антик
   
Ну от, а то "працелюбна щира чесна" унікальна нація. Дави их Антик
А що, хлопаки, висуньте мене на пост "Преза".
Здобуду ту омріяну табуретку чи ні але весело таки буде. Обіцяю.  B-)
   
А "Мерседеси" в Польщі на розбірку привозять? А то мені один таксист на "Мерседесі" розповідав, що на ходу "Мерседеса" в Польщі за 400$ ніхто не продасть. Так як це більш комфортабельні машини і в них наворочена ходова в порівнянні з іншими марками.
   
І я сумно подумав: -
Антік, а Ви взагалі буваєте не сумні? Чи це Ваш нормальний стан?
   
Польща то останнє місце для роботи на сьогодні. ;)
якщо руки не з дупи, то ті-ж гроші (вратовуючи витрати на транспорт, папери, проживання...) можні і в Україні заробити.
Чкщо їхати на працю то чехи-німці-франци.
   
Не знаю як в Полщі , в Чехії зарбітчани рубають капусту тількі так, за три мцсяці скирдуюить чистими стількі, що для мене проблема за рік стількі відкласти.

Останнє редагування: 29 липня 2018 07:53:54 від Plzen
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія