Хто хоче - руханка
Хто хоче - зарядка

Воркаут в примусовому порядку!

Розгорнути попередні цитати...

Cталкер,  7 січня 2022 17:22:54

Kilkenny,  4 січня 2022 07:34:26

"І завзятє"!

Желехі́вка[1][2]  — український фонетичний правопис на Заході України з 1886 року й до 1922 року (коли-не-коли аж до 1940-х), що його Євген Желехівський створив на основі гражданського шрифту й поширеної того часу в українській мові фонетичної орфографії (з деякими змінами) для власного «Малорусько-німецкого словаря», який повністю[3] вийшов друком того ж таки 1886 року.
Особливості цього правопису зумовили діалектні риси галицьких говірок:

-Літери ъ, ѣ, ы було вилучено з абетки;
-Звук [е] передано буквою е, [ɪ] — через и: верх, син;
-Звукосполуки [jе]/[ʲe] передано через є: Єва, житє, єднати, зїлє, [jі]/[ʲi] — через ї: їхав, мої, [ju]/[ʲu] — через ю: Юрій, конюшина, [jа]/[ʲa] — через я: яструб, маля, [jо]/[ʲo] — через йо/ьо/ё: Йосип, йолуп, однак у передачі м′якості перед [о] лексикограф був непослідовний: стьобати — стёбати, сьомий — сёгочасний, цьонька «свиня» — цёпку «трошечки». Згодом цю непослідовність було усунуто разом із буквою ё;
-Вибухове [g] передано через ґ, а африкати [d͡ʒ] й [d͡z] через дж, дз відповідно: ґанок, зоольоґія, ґава, ґедз, ґринджоли;
-В іншомовних словах збережено м′якого л·: клюб, плян, блюза, кляса, льокальний, Клявдия;
-Апостроф ставлено на межі префікса й кореня слова, що починається голосівкою, якщо нема роздільної вимови або просто перед йотованими після негубних: з'явленє, з'єднати, з'явище, з'їзд, під'їсти, з'юшити, з'орати, роз'учитися, ин'як «інакше», проте роздільної вимови губних із йотованими на письмі не позначувано: бити — бю, бєш, пити — пю, пє, пєш, вюн, вяз, мякий, мясо. Уведення апострофа в новоукраїнську орфографію є заслугою саме Є. Желехівського;
-В іменниках середнього роду не відбувалося подовження шелестівок і писано закінчення є відповідно до наддніпрянського я: зїлє, житє, знанє;
-Прикметникових суфіксів -ський, -цький не пом'якшувано: україньский, нїмецкий;
-За допомогою ь відбито м′якість [zʲ], [t͡sʲ], [sʲ] перед [v] і взагалі будь-якою твердою губною: сьміх, сьвято, сьвіт, цьвях, цьвіркати, зьвір;
-Частку -ся писано окремо від дієслова: учить ся, являєть ся, сьміяти ся, як і закінчення -му, -меш, -ме від дієйменника у формах майбутнього часу недоконаного виду: робити ме, ходити меш (або меш ходити).
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0

Дебілізьмь.

Кобзарь (1893)/I/Думи мої, думи мої
Думи мої, думи мої!
Лихо мені з вами!
На-що стали на папері
Сумними рядами?
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?
Бо вас лихо на сьвіт на сьміх породило,
Поливали сльози… чом не затопили?
Не винесли в море, не розмили в полі?
Не питали-б люде, що́ в мене болить?
Не питали-б, за-що проклинаю долю?
Чого нужу сьвітом?… „Нічого робить!“
Не сказали-б на сьміх…
https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8C_(1893)/I/%D0%94%D1%83%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D1%97,_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D1%97

Розгорнути попередні цитати...

Ivanseed,  7 січня 2022 17:23:45

Cталкер,  7 січня 2022 17:22:54

Желехі́вка[1][2]  — український фонетичний правопис на Заході України з 1886 року й до 1922 року (коли-не-коли аж до 1940-х), що його Євген Желехівський створив на основі гражданського шрифту й поширеної того часу в українській мові фонетичної орфографії (з деякими змінами) для власного «Малорусько-німецкого словаря», який повністю[3] вийшов друком того ж таки 1886 року.
Особливості цього правопису зумовили діалектні риси галицьких говірок:

-Літери ъ, ѣ, ы було вилучено з абетки;
-Звук [е] передано буквою е, [ɪ] — через и: верх, син;
-Звукосполуки [jе]/[ʲe] передано через є: Єва, житє, єднати, зїлє, [jі]/[ʲi] — через ї: їхав, мої, [ju]/[ʲu] — через ю: Юрій, конюшина, [jа]/[ʲa] — через я: яструб, маля, [jо]/[ʲo] — через йо/ьо/ё: Йосип, йолуп, однак у передачі м′якості перед [о] лексикограф був непослідовний: стьобати — стёбати, сьомий — сёгочасний, цьонька «свиня» — цёпку «трошечки». Згодом цю непослідовність було усунуто разом із буквою ё;
-Вибухове [g] передано через ґ, а африкати [d͡ʒ] й [d͡z] через дж, дз відповідно: ґанок, зоольоґія, ґава, ґедз, ґринджоли;
-В іншомовних словах збережено м′якого л·: клюб, плян, блюза, кляса, льокальний, Клявдия;
-Апостроф ставлено на межі префікса й кореня слова, що починається голосівкою, якщо нема роздільної вимови або просто перед йотованими після негубних: з'явленє, з'єднати, з'явище, з'їзд, під'їсти, з'юшити, з'орати, роз'учитися, ин'як «інакше», проте роздільної вимови губних із йотованими на письмі не позначувано: бити — бю, бєш, пити — пю, пє, пєш, вюн, вяз, мякий, мясо. Уведення апострофа в новоукраїнську орфографію є заслугою саме Є. Желехівського;
-В іменниках середнього роду не відбувалося подовження шелестівок і писано закінчення є відповідно до наддніпрянського я: зїлє, житє, знанє;
-Прикметникових суфіксів -ський, -цький не пом'якшувано: україньский, нїмецкий;
-За допомогою ь відбито м′якість [zʲ], [t͡sʲ], [sʲ] перед [v] і взагалі будь-якою твердою губною: сьміх, сьвято, сьвіт, цьвях, цьвіркати, зьвір;
-Частку -ся писано окремо від дієслова: учить ся, являєть ся, сьміяти ся, як і закінчення -му, -меш, -ме від дієйменника у формах майбутнього часу недоконаного виду: робити ме, ходити меш (або меш ходити).
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0

Дебілізьмь.

Кобзарь (1893)/I/Думи мої, думи мої
Думи мої, думи мої!
Лихо мені з вами!
На-що стали на папері
Сумними рядами?
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?
Бо вас лихо на сьвіт на сьміх породило,
Поливали сльози… чом не затопили?
Не винесли в море, не розмили в полі?
Не питали-б люде, що́ в мене болить?
Не питали-б, за-що проклинаю долю?
Чого нужу сьвітом?… „Нічого робить!“
Не сказали-б на сьміх…
https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8C_(1893)/I/%D0%94%D1%83%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D1%97,_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D1%97

І день іде, і ніч іде.

І голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки!

Розгорнути попередні цитати...

Cталкер,  7 січня 2022 18:35:57

Ivanseed,  7 січня 2022 17:23:45

Дебілізьмь.

Кобзарь (1893)/I/Думи мої, думи мої
Думи мої, думи мої!
Лихо мені з вами!
На-що стали на папері
Сумними рядами?
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?
Бо вас лихо на сьвіт на сьміх породило,
Поливали сльози… чом не затопили?
Не винесли в море, не розмили в полі?
Не питали-б люде, що́ в мене болить?
Не питали-б, за-що проклинаю долю?
Чого нужу сьвітом?… „Нічого робить!“
Не сказали-б на сьміх…
https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8C_(1893)/I/%D0%94%D1%83%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D1%97,_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D1%97

І день іде, і ніч іде.

І голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки!

Розгорнути попередні цитати...

A.W.,  7 січня 2022 17:24:06

Хто хоче - руханка
Хто хоче - зарядка

Воркаут в примусовому порядку!

"Das Tier hat Zukunft, der Mensch kennt auch die Vergangenheit." (Oswald Spengler)
"Звірина має майбутнє, чоловік знає також і минувшість".

Погано, що вчимо класиків редагованими.

Розгорнути попередні цитати...

Ivanseed,  7 січня 2022 17:29:58

A.W.,  7 січня 2022 17:24:06

Хто хоче - руханка
Хто хоче - зарядка

Воркаут в примусовому порядку!

"Das Tier hat Zukunft, der Mensch kennt auch die Vergangenheit." (Oswald Spengler)
"Звірина має майбутнє, чоловік знає також і минувшість".

Погано, що вчимо класиків редагованими.

Невже Тарас німецькою писав?

Річне свідоцтво (табель успішності) Петра Франка 1909. Сина Івана Франка.

Річне свідоцтво (табель успішності) Петра Франка 1909. Сина Івана Франка.

Показати зображення...

руский язик 

Розгорнути попередні цитати...

Cталкер, 10 січня 2022 01:38:46

Річне свідоцтво (табель успішності) Петра Франка 1909. Сина Івана Франка.

Показати зображення...

руский язик 

Викладовий, тобто українська мова.
Пояснюю для тих, для кого це відкриття після 30-ти років незалежності.

Петро Франко  навчався в Академічній гімназії у Львові - кузні українського гарту. Через цю гімназію пройшли усі визначні галичани (хто викладав, а хто вчився).

Розгорнути попередні цитати...

A.W.,  7 січня 2022 17:24:06

Хто хоче - руханка
Хто хоче - зарядка

Воркаут в примусовому порядку!

Не подходит вообще.

Розгорнути попередні цитати...

Ivanseed,  7 січня 2022 17:29:58

A.W.,  7 січня 2022 17:24:06

Хто хоче - руханка
Хто хоче - зарядка

Воркаут в примусовому порядку!

Не подходит вообще.

Чому?

Твоя Підпільна Гуманітарка
9 год  ·
Українці часто сумніваються, чи правильно казати "ранкова зарядка", а чи краще "руханка". Чи справді зарядка прийшла з російської, які ще несподівані значення має це слово, які питомі лексеми воно замінило? А також хто масово запровадив руханку - як слово, так і явище? І як зробити, щоб воно нарешті повернулося в наші словники?
https://youtu.be/DOfBps2uLrA

"Руханка" - трохи спрощує значення цього дійства, "зарядка" означає отримання заряду бадьорості, здоров'я, початок дня. Тоді як "руханка" - означає тільки "рух", "двіжєніє" російською і тільки...якимсь примітивізмом тхне

А чого не "вправанка" - від слова "вправа"?

Річне свідоцтво (табель успішності) Петра Франка 1909. Сина Івана Франка.

Показати зображення...

До цього табелю є запитання :

Хоч слово "руханка" є, але чомусь українською у ньому пишуть:

"слідуюче свідоцтво", а не "наступне свідоцтво",

"руский язик", а не "російська мова",

"рисунок", а не "малюнок",

Це що, якийсь галицький різновид російського суржику, чи як?

Це що, якийсь галицький різновид російського суржику, чи як?

Слів нема. З яких ви джунглів?
Рускій язик - це українська мова.  Усе на той час в Галичині називалося  своїм питомим словом, що походить від назви землі - Русь.
Галицька Русь.
Руська мова, руські люди, русини, Руська вулиця, - це все синоніми українського.

Чи вам невідомо, що кацапи поцупили у нас назву?
Саме з Галичини руська мова поширювалася на Схід.
На той  час  в  Галичині  був  такий  правопис  і  така лексика. Все мінялося, карбувалося, шліфувалося багато  разів. Тому на сьогодні маємо такий гарний, випещений, вишуканий варіант галицької мови.

Останнє редагування: 11 січня 2022 22:02:53 від ЛАРТА

Розгорнути попередні цитати...

Potato,  4 січня 2022 01:08:57

Твоя Підпільна Гуманітарка
9 год  ·
Українці часто сумніваються, чи правильно казати "ранкова зарядка", а чи краще "руханка". Чи справді зарядка прийшла з російської, які ще несподівані значення має це слово, які питомі лексеми воно замінило? А також хто масово запровадив руханку - як слово, так і явище? І як зробити, щоб воно нарешті повернулося в наші словники?
https://youtu.be/DOfBps2uLrA

"Руханка" - трохи спрощує значення цього дійства, "зарядка" означає отримання заряду бадьорості, здоров'я, початок дня. Тоді як "руханка" - означає тільки "рух", "двіжєніє" російською і тільки...якимсь примітивізмом тхне

А чого не "вправанка" - від слова "вправа"?

Це стереотип . Як можна поправляти предків чому вони вибрали саме таке означення? НМД руханка по моєму найбільш вдале визначення серед інших запропонованих.
- "вправанка" більш широкий термін, тому що вправи бувають як фізичні так і розумові. Ми вибираєм саме фізичні
-  зарядкою скоріше можна назвати прийом їжі або алкоголю. 

Розгорнути попередні цитати...

Cталкер, 10 січня 2022 01:38:46

Річне свідоцтво (табель успішності) Петра Франка 1909. Сина Івана Франка.

Показати зображення...

До цього табелю є запитання :

Хоч слово "руханка" є, але чомусь українською у ньому пишуть:

"слідуюче свідоцтво", а не "наступне свідоцтво",

"руский язик", а не "російська мова",

"рисунок", а не "малюнок",

Це що, якийсь галицький різновид російського суржику, чи як?

Рису́нок (зазвичай у скороченні рис.), іноді техні́чний рису́нок, рідше техні́чний малю́нок — схематичне, часто геометричне, зображення чого-небудь рисками, зазвичай виконане олівцем або на комп'ютері.
Рису́нок — будь-який малюнок, виконаний рисками.
Рису́нок — те саме, що і малюнок.
Рису́нок — те саме, що і креслення.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)

А розминка, як по сучасно-українському буде?
Можна руханкою назвати, але як тоді відрізнити від ранкової руханки?

Розгорнути попередні цитати...

Компанійська варта, 11 січня 2022 20:54:58

Cталкер, 10 січня 2022 01:38:46

Річне свідоцтво (табель успішності) Петра Франка 1909. Сина Івана Франка.

Показати зображення...

До цього табелю є запитання :

Хоч слово "руханка" є, але чомусь українською у ньому пишуть:

"слідуюче свідоцтво", а не "наступне свідоцтво",

"руский язик", а не "російська мова",

"рисунок", а не "малюнок",

Це що, якийсь галицький різновид російського суржику, чи як?

Рису́нок (зазвичай у скороченні рис.), іноді техні́чний рису́нок, рідше техні́чний малю́нок — схематичне, часто геометричне, зображення чого-небудь рисками, зазвичай виконане олівцем або на комп'ютері.
Рису́нок — будь-який малюнок, виконаний рисками.
Рису́нок — те саме, що і малюнок.
Рису́нок — те саме, що і креслення.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)

А що таке "малювання рисками", такої техніки в образотворчому мистецтві немає, є малювання "крапками" - "пуантілізм" зветься....Всі малювальні техніки об'єднані узагальнюючою назвою - "графіка". "Креслення" в образотворчому мистецтві відноситься до царини архітектури і проектування, в ній і викладається, мабуть, ескіз архітектурного проекту можна назвати "рисунком"?

 І таки так, в художній академії завжди вживалося слово "малюнок", слово "рисунок" завжди вважалося русизмом, але в Совку політика була така, що словами москальськго походження віддавалася перевага, з цим ще розбиратися й розбиратися, а чи варто?

Розгорнути попередні цитати...

Компанійська варта, 11 січня 2022 20:54:58

Це що, якийсь галицький різновид російського суржику, чи як?

Слів нема. З яких ви джунглів?
Рускій язик - це українська мова.  Усе на той час в Галичині називалося  своїм питомим словом, що походить від назви землі - Русь.
Галицька Русь.
Руська мова, руські люди, русини, Руська вулиця, - це все синоніми українського.

Чи вам невідомо, що кацапи поцупили у нас назву?
Саме з Галичини руська мова поширювалася на Схід.
На той  час  в  Галичині  був  такий  правопис  і  така лексика. Все мінялося, карбувалося, шліфувалося багато  разів. Тому на сьогодні маємо такий гарний, випещений, вишуканий варіант галицької мови.

Так а звідки тоді взялося слово "російський", воно менше схоже на москалізм, ніж слово "руський"? А також слово "мова", що в сучасній українській мові замінило москальське слово "язик"? І чи можна назвати сучасну українську мову "варіантом галицької", якщо навіть носії класичної української мови не все в ній розуміють?

Аи от цікаво, як поляки називають "галицьку мову"? Галицьким діалектом польської мови, як москалі українську - "южнарускім наречієм"? Справа в тому, що галицька мова, напевне, просувалася на схід разом із католицькою вірою і має свої кордони - по Збручу. Навіть Тернопільську область ділиться на православні райони (Кременецький, Шумський...) та католицькі ( греко-католицькі - Теребовлянський, Бучацький, Чортківський інші), це й зараз добре помітно. Це й є границею розповсюдження галицької мови, а далі на схід - якийсь інший, напевне, москальський різновид української, і похідний від неї суржик?

Останнє редагування: 12 січня 2022 08:33:54 від Компанійська варта

Членкіня на хіднику займається руханкою... 

Коли собаці немає чого робити... (с)

Російськомовним теж не слід так вже пеейматися мовними питаннями...бо не володіють, тільки підставляють поняття...як і чеськомовним, якось у Карпатах газди дали почитати книгу кулінарних рецептів, виданих у Празі у 1905р., так так майже нічого зрозуміти не можна....

Дядьки, вам ото нєхєр робити ?
Хто хоче - руханка
Хто хоче - зарядка


МИ ВСІ - УКРАЇНЦІ, МАТЕРІ ЙОГО КОВІНЬКА !

ЗАДОВБАЛИ !

Так москалі завжди казали - "рєбьонок должен сам вибірать язик", а потім тиснули російською на його вибір. Мають бути правила правопису, який маємо знати, а вже інтерпретувати його можна і на свій розсуд, думаю?

Розгорнути попередні цитати...

Cталкер, 10 січня 2022 01:38:46

Річне свідоцтво (табель успішності) Петра Франка 1909. Сина Івана Франка.

Показати зображення...

До цього табелю є запитання :

Хоч слово "руханка" є, але чомусь українською у ньому пишуть:

"слідуюче свідоцтво", а не "наступне свідоцтво",

"руский язик", а не "російська мова",

"рисунок", а не "малюнок",

Це що, якийсь галицький різновид російського суржику, чи як?

тому що руский язик це не те саме що російська мова.

Розгорнути попередні цитати...

Компанійська варта, 11 січня 2022 20:54:58

Cталкер, 10 січня 2022 01:38:46

Річне свідоцтво (табель успішності) Петра Франка 1909. Сина Івана Франка.

Показати зображення...

До цього табелю є запитання :

Хоч слово "руханка" є, але чомусь українською у ньому пишуть:

"слідуюче свідоцтво", а не "наступне свідоцтво",

"руский язик", а не "російська мова",
"рисунок", а не "малюнок",

Це що, якийсь галицький різновид російського суржику, чи як?

тому що руский язик це не те саме що російська мова.

тоді таке означення неточне, невиразне, чи що? Принаймі, на схід від Збруча так розуміють, чому тоді в українській класичній мові користуються словом "російський", а не "руський"?....

Розгорнути попередні цитати...

DRIM, 12 січня 2022 08:40:31

Компанійська варта, 11 січня 2022 20:54:58

До цього табелю є запитання :

Хоч слово "руханка" є, але чомусь українською у ньому пишуть:

"слідуюче свідоцтво", а не "наступне свідоцтво",

"руский язик", а не "російська мова",
"рисунок", а не "малюнок",

Це що, якийсь галицький різновид російського суржику, чи як?

тому що руский язик це не те саме що російська мова.

тоді таке означення неточне, невиразне, чи що? Принаймі, на схід від Збруча так розуміють, чому тоді в українській класичній мові користуються словом "російський", а не "руський"?....

Ну ж просто - російський від назви країни Росія,
руський - це наше.
Для цього і розрізняємо.

Аи от цікаво, як поляки називають "галицьку мову"?

Ви так багато смішного написали, що щось пояснювати, заперечувати - забере багато часу. Одним словом - все не так.
Рекомендую для обізнаності прочитати працю Ю.Шевельова - "Галицька мова". В неті є. Пізнавально і дуже цікаво.

Розгорнути попередні цитати...

Компанійська варта, 12 січня 2022 08:43:35

DRIM, 12 січня 2022 08:40:31

тому що руский язик це не те саме що російська мова.

тоді таке означення неточне, невиразне, чи що? Принаймі, на схід від Збруча так розуміють, чому тоді в українській класичній мові користуються словом "російський", а не "руський"?....

Ну ж просто - російський від назви країни Росія,
руський - це наше.
Для цього і розрізняємо.

а від якого поняття воно пішло, те "руське"?

Розгорнути попередні цитати...

Компанійська варта, 12 січня 2022 08:17:28

Аи от цікаво, як поляки називають "галицьку мову"?

Ви так багато смішного написали, що щось пояснювати, заперечувати - забере багато часу. Одним словом - все не так.
Рекомендую для обізнаності прочитати працю Ю.Шевельова - "Галицька мова". В неті є. Пізнавально і дуже цікаво.

А може витратите час, щоб власною мовою, не з словників-тлумачень і коротко? 

коротше, всіх влаштує РАНКОВА ГІМНАСТИКА! Ніби вже зовсім грецького походження?)

Розгорнути попередні цитати...

ЛАРТА, 12 січня 2022 09:03:28

Компанійська варта, 12 січня 2022 08:43:35

тоді таке означення неточне, невиразне, чи що? Принаймі, на схід від Збруча так розуміють, чому тоді в українській класичній мові користуються словом "російський", а не "руський"?....

Ну ж просто - російський від назви країни Росія,
руський - це наше.
Для цього і розрізняємо.

а від якого поняття воно пішло, те "руське"?

від русі, з тих часів коли росія ще була московією і москвини поняття не мали, що вони якісь там руси, а галичина успадкувала спадковість русі спочатку, як руське королівство згодом руське воєводство, із населеням яке називало себе руським або русинами до початку ХХ століття

А розминка, як по сучасно-українському буде?
Можна руханкою назвати, але як тоді відрізнити від ранкової руханки?

Розминка на той час називалась- прорух