Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Полігональна кладка :gigi:

Re: Полігональна кладка  :gigi:
abg

Цитата: BBC
Вчені розкрили таємницю стародавнього міста інків Мачу-Пікчу
27 вересня 2019

https://www.bbc.com/ukrainian/news-49842268


 B-)
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

По конструкції гвинт дуже схожий на болт. Тим не менше, їх основна відмінність полягає в застосуванні: болт проходить через з'єднуються деталі наскрізь, на нього накручується гайка, а гвинт за допомогою викрутки вкручується в одну з деталей, що з'єднуються, що має різьбу.
:facepalm: ось що буває, коли берешся не за свою справу... є гайка в парі- значить болт. інакше- гвинт.
https://en.wikipedia.org/wiki/Screw#Differentiation_between_bolt_and_screw

ось тобі болт та ще й з квадратною гайкою
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

+==================================================================+
Ну, ми втратили старовинні технології обробки каміння бо вони перестали бути
потрібними. Зараз ніхто не виготовить кам"яну сокиру без сучасних інструментів.

 :facepalm1:

   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Я був у кількох археологічних експедиціях, де розкопували неолітичні поселення.
Кремеієві знаряддя тієї доби досить легкі у виготовлені. Кремінь легко колоти на смужки з гострим краєм. Основні інструменти тієї доби - збірні ножі (коли пластинки вставляли в дерев’яну основу) та скребки.
Сучасна людина, за потреби, навчиться робити за пару днів. Зовсім жопорукі - за пару тижнів.
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

:facepalm: ось що буває, коли берешся не за свою справу... є гайка в парі- значить болт. інакше- гвинт.
https://en.wikipedia.org/wiki/Screw#Differentiation_between_bolt_and_screw
Показати зображення...
ось тобі болт та ще й з квадратною гайкою
то не гайка. Інки про таке не знали. Не умнічяй!

Давай, готуй свого гвинтика до вибачень.
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Ось як приклад:

Бальєстскіє острова. Тут камінь вже готовий тектонічними зсувами порізаний. Тільки відколупуй і забирай.

Показати зображення...


а таких букавок где наколупать?
эти чуваки просто издевались над нами, то полиуглами лепили невпопад, то прямо по шаблону строгали гранит
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Є докладний опис, як підіймали і встановлювали Александрійський стовп.
Нічого надзвичайного. Якщо пам‘ять не зраджує, задіяли 450 солдатів і систему блоків та лебідок.
Та да. Ничего необычного, кроме маленьких деталей  :D
Канаты того времени не позволяли выдержать такую нагрузку. А те что могли бы теоретически, по толщине не подходили бы для использования в блоках и имели нифуйовый собственный вес. Обеспечить равномерность натяжения этих канатов тоже не представляется возможным. Например сейчас для подьема и установки более легких конструкций используются краны, с компьютерным контролем натяжения каждого троса, чтобы не допустить черезмерной нагрузки на отдельный трос. Ибо при  разрушении отдельных тросов конструкция валится непрогнозируемым способом. И эти краны в единичном экземпляре.  Мало того, 450 неквалифицированных солдат получается могли сделать работу, за подобную которой сейчас берется всего несколько фирм в мире? При этом им приходится устанавливать намного более легкие конструкции а задачи подобной питерской колонне не возникало и неизвестно, поставили бы илиинет сейчас.  Какие в те времена крестьяне и солдаты талантливые были )))  Расскажи  мне и про калиброванный трос в те времена и заодно технологию, позволяющую от разных производителей получить стандартизированные тросы. Ибо их нужно было дохера, одной толщины и крепости.
Раз уж вернулись к колонне, то расскажи и как крестьяне вручную зубилами сделали настолько точно колонну. Теоретически более менее ровно ее можно сделать при вращении, но станков способных сегодня ее вращать тоже нет. И миллионом баксов для изготовления, как тут некоторые хвалятся не обойтись. Не сделаешь ты такую вещь, не доставишь и не установишь ни за лям, ни за десять.

Останнє редагування: 25 липня 2021 11:57:59 від Kren
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:
abg

а таких букавок где наколупать?
эти чуваки просто издевались над нами, то полиуглами лепили невпопад, то прямо по шаблону строгали гранит
Показати зображення...


А ці буковки дуже нагадують лиття і швидше за все литтям і є.

Мене інше питання хвилює - де ті древні пума-пунку брали „час і натхнення“ для того, щоб зробити цей непотріб - буковки?

Про що вони думали?

Що вони живуть в пупі Землі і за навколишніми горами і лісами більше нема нічого цікавого?

І тому вони ніякого кращого заняття ніж випилювання/відливання буковок не придумали?   

Шизуха, однако.     X(    :facepalm:

Інше пояснення - відливання буковок це свого роду психотерапія...
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

а таких букавок где наколупать?
эти чуваки просто издевались над нами, то полиуглами лепили невпопад, то прямо по шаблону строгали гранит
Показати зображення...
Це не інки, це у Болівії, культура Тіванку.
Вони мали бронзу і працювали з піщаником та андезитом у даному випадку - так що тут швидше питання не як (бо це легкі у обробці матеріали), а нафіга - це частини і уламки з піраміди, яку вони колись побудували, а не "літери"
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Це не інки, це у Болівії, культура Тіванку.
Вони мали бронзу і працювали з піщаником та андезитом у даному випадку - так що тут швидше питання не як (бо це легкі у обробці матеріали), а нафіга - це частини і уламки з піраміди, яку вони колись побудували, а не "літери"

если встретишь своих обижающиhsya перуанцев, спроси пожалуйста зачем эти пырышки-пупырышки делали, ну так очень цикаво.
а то совсем непонятно, зачем их египтяне делали, а зачем за ними твои инки повторяли

   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

то не гайка. Інки про таке не знали. Не умнічяй!

Давай, готуй свого гвинтика до вибачень.
болта!
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

если встретишь своих обижающиhsya перуанцев, спроси пожалуйста зачем эти пырышки-пупырышки делали, ну так очень цикаво.
а то совсем непонятно, зачем их египтяне делали, а зачем за ними твои инки повторяли

Показати зображення...

Ну їх можете запитати Ви, я вже наводив теорії, якічому так у попередній гілці на цю тему.
Заодно у анунаків також можете запитати, чи хто там по-Вашому ці каменюки складав
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

болта!
мася, це ти так вирішив мені нахамить?
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Та да. Ничего необычного, кроме маленьких деталей  :D
Канаты того времени не позволяли выдержать такую нагрузку. А те что могли бы теоретически, по толщине не подходили бы для использования в блоках и имели нифуйовый собственный вес. Обеспечить равномерность натяжения этих канатов тоже не представляется возможным. Например сейчас для подьема и установки более легких конструкций используются краны, с компьютерным контролем натяжения каждого троса, чтобы не допустить черезмерной нагрузки на отдельный трос. Ибо при  разрушении отдельных тросов конструкция валится непрогнозируемым способом. И эти краны в единичном экземпляре.  Мало того, 450 неквалифицированных солдат получается могли сделать работу, за подобную которой сейчас берется всего несколько фирм в мире? При этом им приходится устанавливать намного более легкие конструкции а задачи подобной питерской колонне не возникало и неизвестно, поставили бы илиинет сейчас.  Какие в те времена крестьяне и солдаты талантливые были )))  Расскажи  мне и про калиброванный трос в те времена и заодно технологию, позволяющую от разных производителей получить стандартизированные тросы. Ибо их нужно было дохера, одной толщины и крепости.
Раз уж вернулись к колонне, то расскажи и как крестьяне вручную зубилами сделали настолько точно колонну. Теоретически более менее ровно ее можно сделать при вращении, но станков способных сегодня ее вращать тоже нет. И миллионом баксов для изготовления, как тут некоторые хвалятся не обойтись. Не сделаешь ты такую вещь, не доставишь и не установишь ни за лям, ни за десять.
---------------------------------------------------------
 Все время что-то выпадает,даже в исторически недавних конструкциях,как Александрийский столб.  Как его доставили при длине почти 30 метров и при весе 704 тонны? Как подняли? История точно тоже квантовая. B-)
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Ну їх можете запитати Ви, я вже наводив теорії, якічому так у попередній гілці на цю тему.
Заодно у анунаків також можете запитати, чи хто там по-Вашому ці каменюки складав

не ну шо , сложно напомнить? я забыл  вашу теорию зачем эти пырышки и как оно оказались и в египте и в перу
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

---------------------------------------------------------
 Все время что-то выпадает,даже в исторически недавних конструкциях,как Александрийский столб.  Как его доставили при длине почти 30 метров и при весе 704 тонны? Как подняли? История точно тоже квантовая. B-)

https://www.tarispb.ru/guide/cnt/aleksandriyskiy-stolp-istoriya-stroitelstvo-legendy
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

мася, це ти так вирішив мені нахамить?
нічого я не вирішував...  :shuffle:
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

не ну шо , сложно напомнить? я забыл  вашу теорию зачем эти пырышки и как оно оказались и в египте и в перу
Ну якщо пам'ять коротка, то ось Вам посилання на попередню гілку "немогликівську", Вами запущену, з обговоренням уієї теми.
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1081410.0
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Ну якщо пам'ять коротка, то ось Вам посилання на попередню гілку "немогликівську", Вами запущену, з обговоренням уієї теми.
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1081410.0

Мне шо 22 страницы читать, трудно шо ли напомнить
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Є каменоломні де ті камінці різали, є залишені недорізані камінці. Є покинуті на пів дороги, недотягнуті. Вже давно довели, як їх і чим різали. Яких вам б***ь реформ, ой, доказів не вистачає.  :)
И чем же их резали? И кто доказал? как это вообще можно "доказать", интересно. Можно всего лишь высказать версию. Одну или другую.
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

И чем же их резали? И кто доказал? как это вообще можно "доказать", интересно. Можно всего лишь высказать версию. Одну или другую.
камінь каменем, чим же ще?
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Чому всі конспірологи тягнуть на ФУП якісь сумнівні відео, з фразами, "офіційна наука на це не дає відповіді". Але ніколи не тягнуть якісь наукові роботи, щоб розбити їх в пух і прах?
Так расскажите, каким инструментом двигали камешки по 300-500 тонн весом (есть и по 1000 тонн), да еще и строили из них? Да еще и на высоте? Чем поднимали, а?.. Чем передвигали?..
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

А ці буковки дуже нагадують лиття і швидше за все литтям і є.

Мене інше питання хвилює - де ті древні пума-пунку брали „час і натхнення“ для того, щоб зробити цей непотріб - буковки?

Про що вони думали?

Що вони живуть в пупі Землі і за навколишніми горами і лісами більше нема нічого цікавого?

І тому вони ніякого кращого заняття ніж випилювання/відливання буковок не придумали?  

Шизуха, однако.     X(    :facepalm:

Інше пояснення - відливання буковок це свого роду психотерапія...
Да-да, лиття из гранита... да че там, это все просто из бетона сделано...
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:



Кому цікаво - дивіться ..    Гусари , магістри і
  решта офіціалів -  просто продовжують
  читати археологічні вісники ...  ;)

    З повагою ...
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Є докладний опис, як підіймали і встановлювали Александрійський стовп.
Нічого надзвичайного. Якщо пам‘ять не зраджує, задіяли 450 солдатів і систему блоків та лебідок.
:S
пан поросебіт?
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:
abg

Так расскажите, каким инструментом двигали камешки по 300-500 тонн весом (есть и по 1000 тонн), да еще и строили из них? Да еще и на высоте? Чем поднимали, а?.. Чем передвигали?..


Педівікію почитай, там є всі версії і всі докази.
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Так расскажите, каким инструментом двигали камешки по 300-500 тонн весом (есть и по 1000 тонн), да еще и строили из них? Да еще и на высоте? Чем поднимали, а?.. Чем передвигали?..

В Пд. Америці  камінчиків такої ваги не було. Але були в Єгипті, Римі, Близькому Сході, за 1.5-2 тис. до інків, так і після них. Так що тягали приблизно так, як інші -  до 19-20 ст. технології транспортування вантажів кардинально не відрізнялися
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Педівікію почитай, там є всі версії і всі докази.

                 Почитав  про Саксайуаман:

      українська версія :    За переказами фортецю спорудив перший інка Манко Капак. У плані Куско, що своїми обрисами нагадує пуму, фортеця править за зуби.
        Зараз достеменно відомо, що будівництво Саксайвамана розпочато за Інки Пачакутека після 1438 року, і протягом 70 років десятки
        тисяч індіанців займались її зведенням[2], скінчивши будівництво бл. 1500 року.

     російська версія :  Начал строительство десятый инка — Тупак (Топа) Инка Юпанки (1471—1493 гг.) или его отец — Пачакутек Инка Юпанки (1438—1471 гг.).
    Строительство продолжалось более 50 лет и закончилось во времена Уайна (Вайна) Капака (1493—1525 гг.)
. Но полному завершению строительства помешал наступивший
    период гражданских войн. Руководили постройкой Саксайуамана в разное время последовательно четыре главных мастера: апу Вальпа Римачи (разработал план строительства),
   Инка Мари-канчи, Акавана Инка и Калья Кунчуй.[10]

       Хронист Гарсиласо де Ла Вега, родился в 1539 году - то есть всего через три десятка лет после той даты, которую историки называют датой окончания строительства Саксайуамана.
       Гарсиласо был сыном инкской принцессы, а значит, имел самый непосредственный доступ к информации о деятельности своих соплеменников. Однако и в его хрониках сквозит
       сильнейшее сомнение в том, что это могли сделать индейцы, которых, впрочем, Гарсиласо нигде и не упоминает как строителей Саксайуамана. Более того, сооружение, судя по
        всему, настолько древнее, что информацией о реальных создателях зигзагообразных стен не владели даже инки, и в хрониках Гарсиласо де Ла Веги авторы строительства вообще
        не называются - он лишь пересказывает своими словами местные легенды: «.Це неможливо уявити. А коли побачиш своїми очима, починає здаватися, що тут не обійшлося
        без чаклунства й що це справа рук демонів, а не людей. Він побудований з таких величезних каменів і в такій безлічі, що відразу виникають питання, як індіанці добували ці камені
        і як доставляли їх сюди, як обробляли їх і ставили один на одного з такою точністю? Адже вони не користувалися ні залізом, ні сталлю для того, щоб проникати в скелю, обтісувати
       й полірувати камінь. У них не було ні волів, ні возів для перевезення, хоча в усьому світі не знайдеться таких возів і волів, щоб упоратися із цим завданням — настільки величезні ці
       брили й настільки важкі гірські стежки, якими їх доставляли».


         



Останнє редагування: 26 липня 2021 08:19:28 від зацікавлений
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

        В російській і  українській версії Саксайуаман згадується як фортеця ...

         Інша думка :

        Совершенно понятно, что ни к какой крепости эти стены отношения не имели. Крепостью их объявили пришедшие в Южную Америку испанцы, потому что засевшие именно
       тут индейцы оказали завоевателям яростное сопротивление, в ходе которого погибли. Мощные ряды стен, которые кажутся неприступными, абсолютно не защищены с флангов,
       и прорваться внутрь обороны тут совсем не сложно.
Здесь через открытые проходы и сейчас пролегает современная дорога в Куско. Ко всему, в Куско есть настоящая крепость -
       Пикулакта. Она датируется ещё доинкским периодом !!!!!!
, но выстроена в полном соответствии с требованиями военной стратегии. Расположенная на входе в долину Пикулакта,
      она перекрывает путь возможным врагам с юга. Рядом - в самой горловине долины - сооружён форпост: три башни, с которых можно контролировать самое узкое место между
      горными отрогами. Это позволяло эффективно оберегать вход в долину Куско весьма ограниченными силами. Получается, что инки, которые покорили создателей Пикулакты
      и создали громадную империю, не могли допустить столь явные ошибки при строительстве Саксайуамана, если бы они были его строителями. И выходит, что либо мы не понимаем
      назначения этих стен, либо их построили не инки. Других вариантов пока нет


           
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

В Пд. Америці  камінчиків такої ваги не було.

    . Район, в котором построены столица и цитадель, довольно сейсмоактивен, но строители Саксайуамана учли это, и строили свое детище устойчивым к землетрясениям .........
       Но гораздо интереснее узнать, как был достигнут данный эффект — неужели их обтачивали и полировали вручную?
       Целый ряд ученых предполагают, что порода неизвестным нам способом была предварительно размягчена или расплавлена, а уже на месте из них отливались камни —
      своего рода кирпичи — необходимой формы. Самый большой камень весит приблизительно 360 тонн и имеет не менее 12 углов. Высотой он больше человека, стоящего в полный рост.
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

самый главный вопрос! Те кто это строил и те кто это разрушал, они еще здесь?
Или это просто был Пикник на обочине ?
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:
abg

в хрониках Гарсиласо де Ла Веги авторы строительства вообще
        не называются - он лишь пересказывает своими словами местные легенды: «.Це неможливо уявити. А коли побачиш своїми очима, починає здаватися, що тут не обійшлося
        без чаклунства й що це справа рук демонів, а не людей. Він побудований з таких величезних каменів і в такій безлічі, що відразу виникають питання, як індіанці добували ці камені
        і як доставляли їх сюди, як обробляли їх і ставили один на одного з такою точністю? Адже вони не користувалися ні залізом, ні сталлю для того, щоб проникати в скелю, обтісувати
       й полірувати камінь. У них не було ні волів, ні возів для перевезення, хоча в усьому світі не знайдеться таких возів і волів, щоб упоратися із цим завданням — настільки величезні ці
       брили й настільки важкі гірські стежки, якими їх доставляли».


Ну, ось, для прикладу, гіпотетична ситуація:

Головний інка, гєнєральний сєкрєтарь, отєц і любімий вождь викликає тебе, „зацікавленого“ з дипломом інженера, і каже:
- рєшенієм партєї і правітєльства Ви назначєни главним прорабом піраміди Хочу Піццу,
даю Вам мєсяц на разработку проєкта і смєти,
єжелі через місяць проєкта і смєти не буде - сєкір башка тобі, „зацікавленому“.
І - до охорони:
- провєдітє інжинєра в камеру і дайте йому олювець і зошит в клітинку.

Якщо зможеш уявити таку гіпотетичну ситуацію, то через не місяць, а через тиждень, прийдеш в цю тему і запропонуєш рішення.   B-)

Ну, а якщо уявити не зможеш, то валяй на юТуп і дивися відосікі.   
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Ну, ось, для прикладу, гіпотетична ситуація:

Головний інка, гєнєральний сєкрєтарь, отєц і любімий вождь

Пиши просто Сапа Інка  :gigi:
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Ви будете сміятися, але інкам вдалося те, що не вдалося СРСР - вони збудували першу комуністичну державу в її класичному розумінні  :gigi:
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

От каждого по возможностям, каждому по потрєбностям - саме на таких принципах і будувалася держава інків  :gigi: Саме тому комунізм набув такої популярності в Перу, всякі "світлі шляхи" (сендеро луміносо) - це лише мрія перуанців про відновлення Тауантінсуйю  :gigi:
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

В імперії інків же не було грошей. Взагалі. Навіть якогось їх замінника. А вона якось функціонувала  :gigi:
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

В імперії інків же не було грошей. Взагалі. Навіть якогось їх замінника. А вона якось функціонувала  :gigi:
шо навіть бартера не було? Не вірю.
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

Зате була планова економіка. Та статистика  :gigi: Яку вели кіпукамайоки  :gigi:
   
Re: Полігональна кладка  :gigi:

шо навіть бартера не було? Не вірю.

Так отож  :gigi:
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія