пропоную ще кілька чудових панорамних світлин з Високого Замку













Редаговано разів: 2. Востаннє 31/03/2009 02:31 користувачем Rostyslav.

на Замкову гору можна підніматися, як і спускатися з неї, чудовими мальовничими вуличками, -
це Кривоноса, Замкова, Ужгородська, Смерекова, Князя Лева і інші, котрі належать дуже симпатичній і
зовсім непопсовій дільниці міста - Підзамче



















Редаговано разів: 1. Востаннє 31/03/2009 02:32 користувачем Rostyslav.

Скажите мне пожалуйста, а сколько может стоить 1-2 комнатная квартирка в приличном историческом месте Львова.

Валентин!

наскільки мені відомо, зараз дуже мало продається квартир в центальній частині міста,
все, що є на ринку - це, як правило, вже перекуплені помешкання, котрі перепродуються,
тому ціни на такі квартири в ценрі є абсолютно неадекватними і зашкалюють до безмежності,
по-моєму, ви нічого не зустрінете дешевше, аніж $150 тис. за одно чи двохкімнатне помешкання в самому центрі
при площі не більшій 50 кв. м.,

знову ж таки, ви можете натрапити на помешкання в старій частині міста, котрі трохи віддалені від центру,
але ціни будуть значно меншими - $70 тис., - це для прикладу можуть бути помешкання в привокзальній дільниці (Федьковича, Бандери), або в районі між Політехнікою і Лісотехнічним університетом (вул. Київська, Котляревського, Нечуя-Левицького), або в районі вул. Шевченка,

зараз багато квартир продається в нових мікрорайонах, і ціни, звичайно, ще нижчі,
немало з них продаються терміново, отже, напевно, можна знайти добрі варіанти,
можливо, це квартири тих людей, що ставилися під заставу перед банковими кредитами,

саме зараз, в час кризи, на ринку нерухомості у Львові найбільше пропонується нежитлової площі - всі приміщення для магазинів, для офісів, для складів, причому, у всіх дільницях і з площами від 10 до 3000 кв. м.


коротше кажучи, Львів - ненайкраще місце для купівлі житла в плані вибору,
за роки незалежної України побудовано буквально мізер,
все, що є на ринку - виключно в приватних руках власників, котрі хочуть продають, а хочуть - не продають, бо чекають кращих часів і вигідніших цін,
тому, якщо місто не занепадає в економічній сфері, то ледь тримається на плаву, - хоча, так було до кризи, а зараз, мабуть, ще гірше,
і не світить ніяке покращення в цьому плані доти, доки не буде прийнято податкового закону на нерухомість,
так як це є у багатьох цивілізованих країнах,
скажімо, у США є податок на нерухомість, тому дуже багатьом людям не вигідно утримувати зайву житлову площу,
збуваються її продажем, відповідно торгівля нерухомості до кризи йшла повним ходом, економіка працювала на бюджети міст і т. д.,

сподіваюсь, що моя відповідь вам трохи допомогла,
хоча, ви завжди можете *погуглити*

Спасибо за информацию

перед самим початком вул. Хмельницького,
на узвишші пл. Я. Осмомисла знаходиться
храм Марії Сніжної, котрий заснували німці-католики,
що оселилися у Львові XIII ст.,
його неодноразово відновлювали після пожеж,
найбільшою була реконструкція Ю. Захаревича
в 1888-1892 р.,
храм відповідає канонам будівництва
католицьких храмів





під Замковою горою галицькі князі в 13 ст. збудували двірську церкву Св. Миколая,
котра є найстарішою збереженою будівлею у Львові і є зразком давньоукраїнської архітектури,
вважається, що церква будувалася як родинна усипальниця галицьких князів,
згідно з грамотою князя Лева церква дістала у довічне володіння дворища і землю довкола,
власне, ці місця становили значне місце в житті міста, так як повз них проходив важливий
комерційний і не тільки шлях на Волинь і Литву,
в цій дільниці жило багато купців і ремісників, котрі торгували поруч на Старому Ринку,
сьогодні цей стародавній шлях називається вулицею Богдана Хмельницького,













Редаговано разів: 5. Востаннє 16/07/2009 02:31 користувачем Rostyslav.

з пл. Осмомисла починається вул. Хмельницького



вул. Б. Хмельницького колись називалась Жовківською, а ще давніше Волинською дорогою,
колись це була та частина міста, де найбільше жило змішаного населення
як по національності так і по класу,



тут багато жило робітників, так як було чимало мануфактур,
але також, тут жило багато заможніх людей, котрі в більшості були власниками цих підприємств,
крім церков, костелів і синагог тут будувалися школи, театри,
наприклад, в одному з цих будинків знаходився єврейський театр,



цей особняк належив відомій родині у Львові - архітекторам Шольцам







Редаговано разів: 3. Востаннє 16/07/2009 04:22 користувачем Rostyslav.

деякі місця не втратили своєї автентичності і сьогодні,
тут, за вул. Хмельницького, знаходиться стародавня площа Старий Ринок



нижні і верхні бічні вулиці в тій самій дільниці

в тому ж Підзамче, на вул. Вічевій стоїть монастир бенедикток з Храмом Всіх Святих,
котрий своєю архітектурою нагадує фортецю,
наприкінці 16 ст. його будував арх. Павло Римлянин,
однак після пожежі в 1623 р. його відбудовою займався Я. Покорович,
ансамбль є зразком ренесансу, якщо не враховувати корону вежі,
в наш час монастирем опікуються черниці студійського уставу -
нині тут церква Всіх Святих і музично-богословське училище

кожний храм в старому Підзамче відповідно є найстарішим,
саме такою є древня церква Св. Івана Хрестителя, котра стоїть біля підніжжя гори і
стіни котрої пам*ятають всю історію княжого міста,
вважається, що цей храм було побудовано близько 1250 р. князем Левом
для його дружини Констанції, доньки угорського короля Бели ІV,
Констанція привезла до Львова ченців-домінікан, які опікувалися храмом,
а сама була похована в крипті храму,
звичайно, з того часу церкву було перебудовано
і зміни в інтер*єрі були зроблені в XVII ст.,
значну роботу в перебудові храму виконував Львівський архітектор
Юліан Захаревич

церква Св. Параскевії або П*ятницька церква знаходиться на вул. Хмельницького,
походить з кінця XIII ст.,
після великої Львівської пожежі в 1623 р. церква була зруйнована,
в 1644 р. на відбудову церкви були залучені кошти молдавського князя
Василя Лупула, союзника і свата гетьмана Хмельницького,
фундатор забажав, щоб в стіну храму були вмуровані пам*ятні знаки з гербом
молдавських правителів,
архітектурний образ церкви є дуже цікавим, вона не має основного стилю,
тут є елементи барокового стилю, готичного, крім того знаходимо елементи
оборонної архітектури,
в церкві добре збережений інтер*єр, в ньому є найвизначніша пам*ятка
давнього українського мистецтва - іконостас XVII ст.







Редаговано разів: 1. Востаннє 12/05/2009 01:57 користувачем Rostyslav.

в тому ж Підзамче знаходиться храм Св. Мартина,
котрий був заснований в 1630 р.,
після пожежі він був відновлений в 1736 р.,
зразком послужив храм Іль Джезу в Римі,
тому храм витриманий в чистих формах зрілого бароко
з характерним двоярусним членуванням фасаду





Редаговано разів: 1. Востаннє 12/05/2009 02:28 користувачем Rostyslav.

при храмі Св. Мартина був монастир,
в котрому господарювали ченці-кармеліти,
при ньому ж утримувався військовий шпиталь

вид на подвір*я

вид на ще одне подвір*я монастиря - Св. Онуфрія,
котрий також знаходиться в Підзамче



за княжих часів на цьому місці стояла дерев*яна
церковця, при якій жило кілька ченців,
за церквою до самої гори тягнувся цвинтар,
поступово монастирський комплекс набуває
оборонного характеру - подвір*я зі садом
обноситься муром з бійницями,
надбрамна вхідна вежа-дзвіниця будується як оборонна



близько 1550 р. при фінансовій допомозі
князя Острозького будується нова кам*яна
церква та каплиця Св. Трійці,
під час пізніших перебудов церкву з*єднали
з каплицею і вона стала тринавною



потім змінилася і дзвіниця, до неї з вулиці
добудували двомаршові парадні сходи,
до вежі примикає двоповерховий монастирський будинок,
збудований в 1683 р.,







ченці Онуфріївського монастиря організувалися
в церковне братство, яке в XVI ст. утримувало
притулок для убогих та школу і бурсу для бідних дітей,
в монастирі була друкарня Івана Федорова,
що жив у Львові в XVI ст.,
на монастирському цвинтарі І. Федорова було поховано
в 1583 р.







Редаговано разів: 1. Востаннє 12/05/2009 04:09 користувачем Rostyslav.

львів*янки











Редаговано разів: 1. Востаннє 15/07/2009 20:23 користувачем Rostyslav.

Редаговано разів: 2. Востаннє 15/07/2009 20:35 користувачем Rostyslav.

Редаговано разів: 1. Востаннє 31/05/2009 05:41 користувачем Rostyslav.

залишаємо древнє Підзамче і сереньовічне місто з площею Ринок і повертаємося знову до великих вулиць,
відразу за проспектом Свободи, за готелем *Жорж*, починається ще одна неповторна у своїй красі вулиця -
проспект Шевченка, колись вона називалась Святого Іоана, а потім Академічна (до речі, серед львів*ян її і досі називають Академічною),
в 1886 р. ріка Полтва, що протікала вулицею, була схована під землю за бетонним перекриттям,
посередині був прокладений бульвар з квітниками й алеєю італійських тополь (після реконструкції проспекту у 1997 р. замість тополь посадили нові кульовидні клени)



ця кам*яниця (арх. Шульц) з двома вежами відома тим, що в ній довгий час знаходиться кондитерська крамниця фірми *Світоч*, а до 1940 р. була цукерня Залеського,
зійшовши вниз по сходах потрапляємо у бар *Скіфія* (колись *Шоколадний*) оформлений зі скляними світильниками і теракотовими рельєфами,
а з подвір*я у флігелі цього будинку знаходиться фешенебельний гранд-клуб *Софія* - модернізовані
інтер*єри продовжили давню функцію споруди - ще з 1812 р. тут існувала лазня Св. Анни







Редаговано разів: 1. Востаннє 03/07/2009 05:34 користувачем Rostyslav.

колишній прибутковий дім адвоката А Сегаля є одним з найпривабливіших на проспекті у стилі сецесії,
кімнати другого і третього поверхів частково зберегли цікаве оформлення - ліпний декор, печі, настінні гобелени та ін.







Редаговано разів: 1. Востаннє 03/07/2009 03:51 користувачем Rostyslav.

фасади будинків на проспекті Шевченка




ось такий будинок, майже, як у Венеції



в цьому будинку на початку минулого століття знаходилась дуже популярна в ті часи кав*ярня *Шотландська*,
її відвідували художники, письменники, журналісти, а особливо вчені з уславленої математичної школи С. Банах,
Й. Штейнгауз, С. Улям, М. Зарицький, власне, очевидці розказували, що в цій кнайпі народились ідеї функціонального аналізу та інші новаторські математичні відкриття





Редаговано разів: 2. Востаннє 03/07/2009 05:04 користувачем Rostyslav.

пр. шевченка увінчує площа, на якій знаходиться пам*ятник Грушевському

проспект в дні помаранчевої революції







Редаговано разів: 1. Востаннє 03/07/2009 07:13 користувачем Rostyslav.

освітлення нічного проспекту Шевченка

Після таких екскурсій треба все кидати і їхати у Львів
Дякую!

якщо прогулюватись по проспекту Шевченка від готелю *Жорж*, то по праву сторону будуть знаходитись гарні вулиці, які складають ще одну чудову дільницю міста - дуже привабливу в архітектурному значенні, в ландшафтному, так як окремі вулиці піднімаються вверх до пагорбів, та й людності і транспорту тут набагато менше, тому тут затишніше, ніж у центрі, котрий майже поруч,
отож, сюди примикають вулиці Руданського (відразу за готелем*Жорж*), Чайковського (на котрій знаходиться філармонія міста), Дудаєва і Ковжуна ( спортивний корпус інституту Фізичної Культури), Драгоманова (фізичний корпус Університету), Глібова, Каліча гора, Волошина, Поповича, Мартовича, Стефаника -



















Редаговано разів: 2. Востаннє 31/07/2009 02:44 користувачем Rostyslav.

і далі вгору -













Редаговано разів: 1. Востаннє 31/07/2009 03:01 користувачем Rostyslav.

між крутими і в*ючими вулицями Каліча гора і Глібова ви можете зіткнутись з красивими кам*яницями, зведеними у дусі французської палацової архітектури 17 ст, на місці котрих стояли окремі вілли, подібні на голуб*ятні, - ними просто роїлася вулиця, тому колись вона навіть називалася Голубиною -











ця двоповерхова будівля з вежами, яка нагадує одночасно палац і романтичний замок (19 ст., арх. Каменобродський), має назву *Палатин* і була садибою відомого літератора Петра Хмельовського -





Редаговано разів: 2. Востаннє 31/07/2009 02:56 користувачем Rostyslav.

на самому кінці проспекту Шевченка вправо від площі біля пам*ятника Грушевському в*ється догори вулиця Поповича -







тут височить корпус Західноукраїнського колегіуму (колишня школа Св. Йосифа) -





Редаговано разів: 1. Востаннє 29/07/2009 22:50 користувачем Rostyslav.

з другого боку від площі біля пам*ятника Грушевському починається вулиця його імені і вулиця Драгоманова,
на вулиці Грушевського знаходиться катедральний Святопокровський собор (УПЦ КП), що походить з костелу Св. Миколая, будівля розміщена на узвишші, викладеному кам*яними блоками і нагадує потужний мур -



поруч з собором знаходиться найстаріша будівля Університету - зараз корпус біологічного факультету,
під ним мурована, оповита плющем стіна надає вулиці відтінку романтичної старовинності, саме біля неї знято багато кадрів до художнього фільму про мушкетерів з М. Боярським у головній ролі -



вулиця поруч, що йде догори - Драгоманова, відразу неподалік, у будинку #5 розміщена Наукова бібліотека Університету - одна з найстаріших і найбагатших книгозбірень України, що налічує близько 2,5 млн. примірників, і свій початок вона бере у 1608 р. як збірка книг єзуїтської колегії -



тут здіймається догори корпус фізичного факультету Університету, а колись тут була бурса Українського педагогічного товариства -



на самому верхів*ї вулиці Драгоманова в цьому розкішному палаці знаходиться Національний музей, побудований у 19 ст. за проектом арх. В. Рауша, будівля зведена у стилі необароко з елементами пізнього романтизму, перевантажена скульптурним декором, з 1912 р. палац належить Національному музеєві, організованому митрополитом А. Шептицьким,зараз музей посідає одну з найбільших світових збірок творів українського мистецтва -





Редаговано разів: 1. Востаннє 30/07/2009 18:59 користувачем Rostyslav.

якщо підніматися догори вулицями, згаданими перед тим, то можна дійти до ще одного пагорбу, котрий своєю привабливістю нічим не поступається Високому Замку, тому що звідти розкривається мальовнича панорама Середмістя і Замкової Гори,
тут дуже рідко бувають туристи, але місце заслуговує їхньої уваги,
львів*яни називають його Цитаделлю або Цитадельною горою від назви фортечних укріплень 19 ст., котрі збереглися до нашого часу майже без змін, тут розташовані 6 бастіонів з укріпленнями між ними і оборонні казарми,
у давнину три верхи цієї височини мали свою назву - східний - Каліча гора, західний - гора Шембека, південний - Познанська гора,
назва Каліча гора вперше згадується у 15 ст., вона, ймовірно, пов*язана з тим, що тут у давнину знаходили притулок старі і немічні люди,
назва гора Шембека походить від імені власника - відомого львівського патриція Шемберга,
Познанська гора вперше згадується у 17 ст., коли тут стояли війська Б. Хмельницького,
історія каже, що Богдан Хмельницький в 1655 р. розклав важку артилерію саме на цій горі, щоб відвоювати своє улюблене місто, але передумав, щоб не знищити його красу,
а от турки таки обстрілювали місто саме з цієї гори вже в 1672 році, і навіть спорудили земляні укріплення,
в 1848 р. гарнізон австрійської армії обстрілював львівських повстанців і вже з того часу австрійці не покинули це місце, з зрозумілих військово-стратегічних причин вони почали будувати фортифікаційний комплекс,
в 1941 році тут знаходився концтабір,
на сьогоднішній день на цьому місці відбуваються реконструкції майже усіх споруд, будується готельний комплекс, в окремих колишніх казармах знаходяться різні установи,
те, що обіцяють зробити для львів*ян і туристів міста, звучить дуже оптимістично,
отож поживемо-побачимо...









Редаговано разів: 1. Востаннє 30/07/2009 18:52 користувачем Rostyslav.

на Цитадельну гору можна потрапити не тільки вулицями, але й іншими шляхами - доріжками, стежками, сходами..., так само будь-де можна і зійти вниз...









Редаговано разів: 1. Востаннє 31/07/2009 04:17 користувачем Rostyslav.

та з будь-якого іншого пагорбу чи гори, куди тільки може ступити ваша стопа - звідусіль розкриваються
чудові мальовничі краєвиди -





Редаговано разів: 1. Востаннє 31/07/2009 04:29 користувачем Rostyslav.