Розгорнути попередні цитати...
Щось гарне було й тоді. І в часи Брежнєвщини.
Наприклад порядку та визначеності в житті.
А це дуже потрібно простим людям.
Була суцільна безнадія і в цій безнадії бачився порядок і визначеність. Ще крутіше з цим було в радянській армії. За нею теж потім багато нудьгують, бо кожен день діти колгоспників мали можливість почистити зуби чи їхні залишки, щосуботи водили в баню, зранку і ввечері давали по 7-10 грам малса (мали давати по 15, якщо б не крали). І бідні солдати цю безнадію сприймали як благо, бо масло і баня були парктично гарантовані і були доступніші ніж в типовій сільськійй родині доярки і тракториста.
В СРСР найгірше були черги та обов'язковість роботи (ходіння кудись на працю).
Все інше сприймалося досить непогано, порядок був краше чим є зараз, мистецтво було на багато краще, ніж зараз, культура спілкування взагалі на недосяжному сьогодні рівні.
Що до перспектив - практично теж гарантовані перспективи - якщо розумний, йди безкоштовно навчайся до інституту, будеш інженером. Якщо дуже розумний - йди в науку, будеш доктором з підвищеною зарплатою.
Якщо любиш працювати руками - йди в ПТУ, там тебе навчать професії безкоштовно, ще й безкоштовно одягнуть й годуватимуть.
По вечорам та вихідним заробляєш на лівих роботах-шабашках нормальні гроші, або продаєш якісь деталі з заводу, на якому працюєш.
Якщо любиш громадську діяльність - йдеш в комсомольські активісти, далі в партійну номенклатуру з розподільником.
Якщо вмієш писати (танцювати-малювати) йдеш в митці - пишеш про славу кпсс і маєш шалені гонорари, дачі, авто, квартири, нагороди.
Ще на Північ для шалених заробітків можна було їздити.
Якщо селянин роботящий, то в колгоспі зерно красти, годувати ним свиней і на базарі продавати - гарна копійка виходила.
Де тут у всьому безнадія?
Немає її в працьовитої людини.
То лише тупа нездарна патлата маладьож скиглила, що бітлів їм не дають слухати.
Останнє редагування: 23 лютого 2021 00:38:11 від VikS
