Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

гра престолів, 8 сезон

Re: гра престолів, 8 сезон

сезон - повне лайно
НВО - ганьба!

та їм начхати. головне, скільки вони баблішка на пропаганді насильства нахомячили з вас, і раді-раденькі. вам тепер через додаткову сенсибілізацію все легше і легше буде виправдовувати всі ганебні явища, які тільки є. і вас жеж дуже багато, фанатів цього без перебільшення _найдовшого насильницького "епосу"_ за всю історію кінопродукції.

Останнє редагування: 21 травня 2019 17:57:10 від Vera
   
Re: гра престолів, 8 сезон

та їм начхати. головне, скільки вони баблішка на пропаганді насильства нахомячили з вас, і раді-раденькі. вам тепер через додаткову сенсибілізацію все легше і легше буде виправдовувати всі ганебні явища, які тільки є. і вас жеж дуже багато, фанатів цього без перебільшення _найдовшого насильницького "епосу"_ за всю історію кінопродукції.
Їм начхати на думку окремих глядачів,  десь приблизно так як мені на твої дописи
   
Re: гра престолів, 8 сезон

Їм начхати на думку окремих глядачів,  десь приблизно так як мені на твої дописи

і тим не менше, я викликала реакцію, і сподіваюся, не тільки твою.
   
Re: гра престолів, 8 сезон

спєцом для вєри
https://life.pravda.com.ua/culture/2019/06/4/237088/
Гра престолів: психолог пояснює, за що ми так полюбили серіал
   
Re: гра престолів, 8 сезон

Нещодавно завершився останній сезон надпопулярного серіалу "Гра престолів".

Мало кого він залишив байдужим. У чому ж секрет успіху? За що ми так полюбили "Гру"?

Історії, легенди, міфи цікавили людство в усі часи.

Ще Юнг називав їх методами давньої терапії, оскільки їх персонажі найчастіше втілювали певні образи частин нашої психіки.

Взаємодія (кохання, боротьба, суперечка, втеча тощо) між ними віддзеркалювала процеси, що відбувалися в душі кожної людини.


 
"Гру престолів" можна впевнено назвати сучасним міфом, який відгукнувся в багатьох серцях своїми героями. Про що насправді серіал і що ж у ньому так зачіпає – поговоримо далі.


Нема поганих і хороших

Найчастіше саме так серіал і характеризують, адже в ньому немає однозначно позитивних героїв або суцільних лиходіїв.

Як у житті – кожна людина має як світлу, так і темну сторону, яку теж потрібно приймати.

Не боротися з нею, не ховати й не пригнічувати.

Візьмімо останній бій братів Кліганів – насправді бій із тіньовою агресивною частиною себе, що призводить до загибелі обох.


 
Він довго ненавидів лиху частину себе, що дозволяло їй рости та все більше поглинати його. Так людина зрештою гине.

В житті це проявляється алкоголізмом, схильністю до самогубства чи повільніших його форм – порожнього життя на ненависній роботі, з нелюбими людьми тощо.

Кліган програв, оскільки не прийняв свої тіньові "хочу".

А там може ховатися багато всякого – ненормального, неприпустимого, забороненого і т. д. Їх необов’язково реалізовувати, але приймати себе різним і з такими особливостями теж – дуже важливо.

Однозначно хороші й однозначно погані герої серіалу швидко гинуть.

Божевільний король (хоча й не був явно присутнім, його доля відома) – був знищений своїм божевіллям.

Нед і Роб Старки – поплатилися за свої моральні норми, свою "хорошість".


 
Рамсі – згинув у садизмі та люті. Це показує, що...

в реальності виживають ті, хто вміє бути гнучким і пристосовуватися.

Вміє маневрувати відповідно до обставин і проявляти всі свої сторони – і хороші, й погані.

За цю "різність" героїв багато хто й дивиться серіал, адже в житті більшість дозволяє собі грати лише визначені ролі.


Нам подобається спостерігати за героями, в яких досить мужності проявляти себе з різних боків.

Серіал також добре показує еволюцію героїв.

Як із проявленням невластивих їм сторін герої "ростуть", стають дорослішими, досягають цілості.

Наприклад, Джейме Ланістер на початку без жодного сорому викидає дитину з вікна, а пізніше заступається за Брієнну.


 
Або Санса: добра, ніжна, наївна дівчинка на початку серіалу, пізніше з холоднокровною посмішкою спостерігає за жорстокою смертю свого мучителя.

І далі стає все сильнішою характером із кожним епізодом. Що й дозволяє їй наприкінці досягти своєї головної мети – стати Королевою Півночі.

   
Re: гра престолів, 8 сезон

Емоційні травми в серіалі

Більшість вчинків зумовлені емоційними травмами героїв з минулого чи з дитинства. Як це й відбувається у більшості в нашому повсякденному житті.

Підґрунтя вчинків того ж Джейме – в емоційній травмі, відчуттях сорому та провини за сестру.

Та найсильніша його рана – те, що його називали Царевбивцею. Адже по суті він – герой. Не зупини він Божевільного короля – були б десятки тисяч жертв.

Він урятував місто й не отримав вдячності, тому замкнувся й перетворився на негідника. Став поводитися так, як від нього й чекали.

Тіріон жив із емоційною травмою відторгнення. Через нього померла його матір, усі його в цьому звинувачували.


 
Батько й сім’я не приймали його й на фоні всього цього він відчував беззмістовність свого життя – пив, гуляв і марнував життя.

Щойно Тіріон знаходив у житті сенс – тут же проявляв себе.

Коли йому доручили чистити водостоки в Кастерлі – він усе зробив досконало, при битві на Чорноводній – проявив себе прекрасним полководцем, на посадах – завжди на відмінно справлявся.

Тайвін Ланістер – байдужа раціональна людина.

Понад усе ставив честь сім’ї, обов’язок і раціональне мислення. Типовий представник патріархальної культури, він повністю відкидав емоції та почуття.


 
Не зміг побудувати стосунки з жодним із власних дітей. Джейме його розчарував, адже відмовився від спадку.

Серсею він не вважав людиною, бо вона – жінка. Про що не раз відверто їй казав.

Хоча вона була розумною, намагалася бути його улюбленицею, догоджати батькові… Тіріон був "цапом-відбувайлом".

Більшість таких чоловіків, як Тайвін Ланістер, гинуть від надмірних емоцій, що на фізичному рівні спричиняють інфаркти, інсульти тощо.

Роберт Баратеон по суті вмер тоді, коли померла його жінка, Ліана. Цим його справжнє життя закінчилося.

Все, що було після – марна беззмістовна порожнеча. Він так і не справився з горем і не знайшов для себе нових смислів.



   
Re: гра престолів, 8 сезон

Дорослішання (ініціація)

У всі часи існував термін ініціація – процес переходу певної межі, дорослішання.

Багато народів мали особливі ритуали, коли людина ставала кимось іншим, переходила на наступну стадію розвитку.

В житті це відбувається найчастіше під час серйозної кризи, коли людина бере на себе контроль над своїм життям і спирається лише на себе, власні сили й можливості. Як це показують герої серіалу?

Бран Старк надламаний з самого початку. Він в апатії, скалічений і не хоче жити.


 
Як і в житті – багатьох нас підстерігають потрясіння, проблеми, травми, здатні нас зламати.

Тоді необхідно занурюватися в глибини самого себе та шукати нові смисли. Саме це й символізує подорож Брана за стіну, до триокого ворона.

Він боїться спочатку, але йде в цей досвід. Крізь сни підсвідомість підказує, що є інші сторони душі, що дадуть йому нову мету, спираючись на ті можливості, які він має.

"Ходити ти не будеш, а літати зможеш": свідчення нової реалізації.

Проте для цього потрібно прийняти всі свої сторони, те, яким ти є з усіма особливостями. Тоді в нагороду отримаєш сили реалізувати себе сповна. Для Брана ініціацією став перевал через Стіну.

Те ж відбувається і з Дейнеріс. Її ініціація – вогнем.


 
Вона теж цього боїться, пробує потроху – заходить в гарячу воду, бере в руки гарячі яйця драконів.

В житті ми теж часто потроху виходимо з зони комфорту, намацуючи свій шлях – травмуючись або ні, краще чи гірше, пробуючи та помиляючись.

У якийсь момент Дейнеріс так поєднується зі своєю силою, так їй довіряє, що точно знає, що зараз потрібно робити й робить це – заходить у вогонь.

Вона усвідомлює, що зараз або помре, або зробить це. Але усвідомлює також: як не зробить – точно помре.


Такий вибір ставить перед нами й життя – коли ми вирішуємо змінити все наше життя, коли нема гарантії та додаткової опори, всі можуть бути проти й ніхто не розуміє, але ми точно знаємо, що маємо це зробити.

Це може бути переїзд, зміна роботи, рішення почати чи закінчити стосунки тощо – вибір, який маємо зробити тільки ми й ніхто не може нам допомогти.

Джон Сноу на початку живе фантазіями, як і Нед Старк, від якого в ньому багато залишилося.

Він має задатки лідера, короля, але сам боїться й інші відчувають його нерішучість. Спочатку нема в ньому найважливішого, необхідного лідеру – повної впевненості у своїх діях. Розуміння, що нема нічого правильного, ти мусиш діяти там, де ніхто не може, спираючись на власний досвід і помилки, шукаючи шляхи.

Смерть і воскресіння, що він пережив, і є його ініціацією.


 
В ці моменти видно його зв'язок із жінкою. Він живе не в контакті зі своїми емоціями, не розуміє власні бажання, за це відповідає наша жіноча частина психіки.

Тому Джон сильно змінюється, коли в нього з’являється жінка, й воскрешає його також жінка. Тоді він починає усвідомлювати емоційну частину себе, визнавати свої бажання, зокрема, й жадобу влади.

Він пробує себе в ролі лідера, коли йде домовлятися з Королем за Стіною, діє проти правил. Після воскресіння в нього з’являється зв'язок зі своєю агресією, своєю чоловічою частиною, він відчуває свою силу, що може вести людей, керувати драконом, битися за живих.

І врешті-решт знаходить своє істинне місце – стає королем – не Півночі, не Семи королівств, а королем здичавілих – відвертіших, вільніших людей. Знаходить себе й своє місце в житті.

Ініціація Тіріона відбувається, коли він вбиває батька.


 
Він відмовляється від своєї дитячої мрії догодити татові, заслужити його похвалу, стати як він – по суті він завершує свою травму.

Вона дуже стримувала його розвиток і після він починає жити власним життям, мандрує за море та починає власне кар’єрне сходження, що закінчується по суті найвищою владою у Вестеросі.

Символічно кожен чоловік зобов’язаний відкріпитися від батька як від авторитету, перестати йому щось доводити та намагатися догодити. Починати жити власним розумом і все вирішувати самостійно.

   
Re: гра престолів, 8 сезон

Всі ми різні. Кожен знаходить у популярному серіалі щось своє, в кожного є один або кілька улюблених персонажів. І навіть їх вибір може багато розкрити про нас самих.

Якщо персонаж чимось зачепив, значить, певні схожі якості чи процеси присутні й у нашому житті.

Можливо, ми шукаємо способи зцілення та вирощуємо свою Тіньову частину, як Кліган, або загрузли в емоційній травмі та діємо з неї, як Серсея та Роберт Баратеон, а можливо, ми пережили травматичний досвід і знайшли для себе нові смисли чи прагнемо цього, як Бран і Санса Старк. Так, героям доводиться багато чого переживати, але вони сміливо йдуть у цей досвід, стаючи тими, ким хочуть бути.

"Гра престолів" - цікава фентезійна казка-міф, яка піднімає багато глибоких пластів нашої психіки.

Проаналізувавши свого улюбленого персонажа чи сюжетну лінію, можна відкрити багато нового та цікавого в собі.


 
Роман Мельниченко, психолог, експерт з відносин, спеціально для УП.Життя

   
Re: гра престолів, 8 сезон

Доки мережа обурюється кінцівкою серіалу "Гра престолів", автор саги, за якою і створили фільми Джордж Мартін пише нову книгу.

І каже, що її кінець відрізнятиметься від того, як його побачили у стодії НВО.


Про це написало видання LadBible.

Деталей письменник не відкривав. Сказав, що його історія закінчиться і несхоже, і схоже на ту, що була у фільмі.

"Є герої, яких ви ніколи не бачили на екрані взагалі. Є ті, які померли на екрані, але все ще живі у книгах", – каже Мартін.

Наприклад, у книжках з’являться єдинороги.

Письменник каже, якщо після всього цього читачі все ще будуть незадоволені – це їхнє право, і автора це вже цікавити не буде.
   
Re: гра престолів, 8 сезон

А король ночі чесно намагався врятувати нас від такого фіналу...  :(
   
Re: гра престолів, 8 сезон

 :facepalm:

дочитала до як "не треба в собі погану сторону пригнічувати", і більше не буду на цей "аналіз" час витрачати.
ця жінка дуже помиляється - ми приречені заради суспільного гарного життя це робити, інакше ми скотимося не тільки до взаємознищення, а і взагалі до знищення нашого життєвого середовища.
в принципі, ми вже в цьому процесі, якщо не в завершальній стадії. так цей серіал "допоміг", просто казково, можна сказати, прискорити цей процес.
   
Re: гра престолів, 8 сезон

цуко...
життя іде повз мене...
не дивився жодної серії...

   
Re: гра престолів, 8 сезон

цуко...
життя іде повз мене...
не дивився жодної серії...

я так само, але читати і слідкувати за фанатами було цікаво.
   
Re: гра престолів, 8 сезон

А норм. таке закінчення було (правда, реалізація тяп-ляп у серіалі із-за обмеженості самого формату та бажання вже цю епопею хоч якось закінчити). Могло бути гірше.
Просто, якщо читав книги, то кінцівка, де Бран Старк - король, а у Дайенеріс дах остаточно їде - це досить логічно, там набагато краще багато речей описується, які у серіалі не показали, або просто не покажеш.
Вже коли взнаєш, що Дайенеріс збирається плисти у Вестерос, то починаєш задумуватися, що краще б ні, бо ясно, що діваха там з своїм комплексом месіанства та незнанням реалій Вестероса наламає таких дров (а вона вже у Ессос начудила), що мало не здаватиметься.

Мені, наприклад, фігнею здалося воскресіння Джона Сноу-Таргеріана свого часу.
   
Re: гра престолів, 8 сезон

народ каже, що дракон поніс тіло Дейнеріс у Волантіс до червоної жриці, яка колись приходила до неї у Міерін

   
Re: гра престолів, 8 сезон

Такого лошка, как Снежок еще не рождала вестеросская земля
Він лошок не тому що вбив Даенеріс (це, врешті-решт, наслідок його помилки), а у тому, що розп..дів тим, кому не потрібно було (своїй сестрі), що він Таргеріан.
Не знає, які жінки підступні одна до одної, коли ненавидять і не особливо задумуючись готові пожертвувати навіть своїм братом заради підсеру тій, кого не виносять?
   
Re: гра престолів, 8 сезон

А норм. таке закінчення було (правда, реалізація тяп-ляп у серіалі із-за обмеженості самого формату та бажання вже цю епопею хоч якось закінчити). Могло бути гірше.
Просто, якщо читав книги, то кінцівка, де Бран Старк - король, а у Дайенеріс дах остаточно їде - це досить логічно, там набагато краще багато речей описується, які у серіалі не показали, або просто не покажеш.
Вже коли взнаєш, що Дайенеріс збирається плисти у Вестерос, то починаєш задумуватися, що краще б ні, бо ясно, що діваха там з своїм комплексом месіанства та незнанням реалій Вестероса наламає таких дров (а вона вже у Ессос начудила), що мало не здаватиметься.

Мені, наприклад, фігнею здалося воскресіння Джона Сноу-Таргеріана свого часу.

Ну да, воскресение было явным перебором, столько раз ножом наштрыкали, что там даже сатана бы здох, а этого оживили, магией
   
Re: гра престолів, 8 сезон

Сезон як сезон , а на що ви очікували коли стало відомо що це останній сезон?
Сценаристи намагались завершити більшість ліній, а завершений сюжет це не фішка серіалу.. фішка серіалу була як раз незвершеність ))
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 2 гостей
 
Повна версія