Думаю варто обговорити цю тему.
Який він той український націоналізм зараз,
яким йому варто стати,
щоб відіграти таку ж важливу роль у розвитку держави,
яку він відіграв і в її появі.

Для початку, варто спробувати визначитись із самим поняттям.
Не дивлячись на велику кількість наукових праць присвячених націоналізму
єдиного, загальновизнаного визначення націоналізму не існує.
Наприклад, ось що пише про націоналізм українська Вікіпедія:
Націоналі́зм (фр. nationalisme) — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як вищої форми суспільної єдності і її первинності в державотворчому процесі.
Відрізняється різноманіттям течій, деякі з них суперечать одне одній. Як політичний рух, націоналізм прагне до відстоювання інтересів національної спільноти у відносинах з державною владою.
У своїй основі націоналізм проповідує вірність і відданість своїй нації, політичну незалежність і роботу на благо власного народу, об'єднання національної самосвідомості для практичної захисту умов життя нації, її території проживання, економічних ресурсів та духовних цінностей. Він спирається на національне почуття, яке споріднене патріотизму. Ця ідеологія прагне до об'єднання різних верств суспільства, незважаючи на протилежні класові інтереси. Вона виявилася здатною забезпечити мобілізацію населення заради спільних політичних цілей в період переходу до капіталістичної економіки.
В силу того, що багато сучасних радикальних рухів підкреслюють своє націоналістичне забарвлення, націоналізм часто асоціюється з етнічною, культурною та релігійною нетерпимістю. Така нетерпимість засуджується прихильниками поміркованих течій у націоналізмі.




Редаговано разів: 1. Востаннє 04/07/2012 20:36 користувачем Читач.

Е.Д. Сміт дав визначення націоналізму в широкому значенні слова, яке б охоплювало всі його різновиди
склавши такий список тверджень:
1. Людство природнім чином поділяється на нації;
2. Кожна нація має свій самобутній характер;
3. Джерелом усієї політичної влади є нація, колектив в цілому;
4. Задля свободи і самореалізації люди повинні ототожнювати себе з нацією;
5. Нації можуть реалізовувати себе тільки у їхніх власних державах;
6. Відданість нації-державі перевершує всі інші відданості;
7. Найважливішою умовою всесвітньої свободи й гармонії є зміцнення національної держави.

Читач Написав:
-------------------------------------------------------
> Е.Д. Сміт дав визначення націоналізму в широкому значенні слова, яке б охоплювало
> всі його різновиди
> склавши такий список тверджень:
> 1. Людство природнім чином поділяється на нації;
> 2. Кожна нація має свій самобутній характер;
> 3. Джерелом усієї політичної влади є нація, колектив в цілому;
> 4. Задля свободи і самореалізації люди повинні ототожнювати себе з нацією;
> 5. Нації можуть реалізовувати себе тільки у їхніх власних державах;
> 6. Відданість нації-державі перевершує всі інші відданості;
> 7. Найважливішою умовою всесвітньої свободи й гармонії є зміцнення національної
> держави.

найперше же твердження може викликати ряд запитань
З одного боку, воно є певною мірою тавтологічним, оскільки латинською мовою "природа" та "нація" є однокореневими словами,
з іншого боку релігійні суспільства середніх віків були не національними. Більш того, в ісламі й зараз ідея універсальності поняття "мусульманин" формально стоїть вище за поняття нації чи національності

S.Brandt Написав:
-------------------------------------------------------
> Читач Написав:
> -------------------------------------------------------
> > Е.Д. Сміт дав визначення націоналізму в широкому значенні слова, яке б
> охоплювало
> > всі його різновиди
> > склавши такий список тверджень:
> > 1. Людство природнім чином поділяється на нації;
> > 2. Кожна нація має свій самобутній характер;
> > 3. Джерелом усієї політичної влади є нація, колектив в цілому;
> > 4. Задля свободи і самореалізації люди повинні ототожнювати себе з нацією;
> > 5. Нації можуть реалізовувати себе тільки у їхніх власних державах;
> > 6. Відданість нації-державі перевершує всі інші відданості;
> > 7. Найважливішою умовою всесвітньої свободи й гармонії є зміцнення національної
> > держави.
>
> найперше же твердження може викликати ряд запитань
> З одного боку, воно є певною мірою тавтологічним, оскільки латинською мовою
> "природа" та "нація" є однокореневими словами,

це ніяк не впливає на значення(тлумачення0 цих слів/понять зараз

> з іншого боку релігійні суспільства середніх віків були не національними.

Теж гарне зауваження, але природнім не означає "від створення світу"
та й поняття "націоналізму з'явилось навіть не в середньовіччі.
Хоча деякі суспільства середньовіччя і розглядаються деякими дослідниками,
як протонації.

> Більш того, в ісламі й зараз ідея універсальності поняття "мусульманин" формально
> стоїть вище за поняття нації чи національності

Але як і ідеї християнства чи православ'я на цю універсальність не тягне.