тыдыщ, 25 лютого 2024 21:43:12

росія провалила найдорожчу в своїй історії ІПСО
Про звільнення Залужного?

Угу. Тут ще нам говорили, що кацапи дарма потратять скількись там мільйонів доларів, і що наші корисні ідіоти їм підігрують, бо не мають повної інформації, а насправді - ні-ні, яке звільнення, це все просто щоб розорити кацапські спецслужби.
І Безугла писала про генерала -алкоголіка теж у рамках цього іпсо, щоб вже точно повірили вороги

Ну й харашо, що провалився цей план, правда ж?

Воххобайт, 25 лютого 2024 20:27:59

Але СПРОБА пороха на 2 місяці ввести воєнний стан - подається як спроба узурпації влади.

Тобто під час Іловайська і Дебальцево не вводився стан, а за місяць до початку виборів приспічило? Таки прихильники порошенка дебіли.

Тоді вводився надзвичайний стан, а не воєнний

росія провалила найдорожчу в своїй історії ІПСО


Про звільнення Залужного?

https://t.me/voynareal/84508

Подивилася нинішній Форум про майбутнє.

Що бойові дрони на голови ворогу будуть запускати геймери прямо з компʼютерного клубу в Вінниці; програма відновлення ЄОселя масштабується на всі зруйновані території ; економіка виросте щонайменше на 4,6%; логістика поновиться до повоєнного рівня… І все це в 2024…

Захотілося піти зварити борщ, бо має ж в житті бути хоч щось реальне…

І обійняти когось з тих, хто зараз на передку в холодних окопах, без звʼязку, з мінімумом снарядів і волонтерськими дронами тримають нам всім 2 роки реальну Україну…
©

Agni, 25 лютого 2024 17:15:39

Зелені *обнулися на Петрі. От горе.

Потихенько повертаэмося к Петру ©

От єдине, про що жалкую, що не заспівали з тобою славня Петру 

Четверте – у війні потрібно вміти не стільки вірити, скільки виживати. Віра є вашим ворогом, коли диктує вам рішення, що призведуть до вашого самознищення чи знищення ворогом. Будьте реалістами, довіряйте фактам, не вірте гаслам й обіцянкам, хто б їх не давав. Завжди майте свій план «б», бо від успіху вашого особистого плану залежить виживання нації. Нація – це ж не чиновники у телевізорі, нація – це ви і ваші діти. Отже, усвідомте можливості військової служби чи змін у професійній діяльності. Отже, уважно стежте за безпековою ситуацією. Скажіть собі, чи ви маєте шанс вижити, якщо ваша місцевість – а таке може бути у війні – потрапить у зону тимчасової окупації. І чи маєте план евакуації й адаптації, якщо розумієте, що вижити вам і вашій сім'ї не вдасться. Якщо ваша місцевість потрапить у зону деокупації, ви можете опинитися в епіцентрі знищення населених пунктів росіянами – як це відбувається із Херсоном. Це не заклик залишати ваші рідні місця, а тільки рекомендації щодо необхідності вашої – саме вашої особистої – оцінки рівня небезпеки з боку країни, для якої немає «червоних ліній».

П’яте – не створюйте ілюзій щодо швидких змін у післявоєнній країні, щоб потім не вганяти себе в нову депресію. Якщо ви бажаєте бути тут і відновлювати Україну, варто підготуватися до дуже непростих років. Але треба пам'ятати, що шанси на економічний успіх у майбутньому є – вони полягають у гарантіях безпеки і самому процесі європейської інтеграції України. Ізраїль після миру з Єгиптом – коли стало ясно, що час великих війн добігає кінця, – змінився неймовірно. І  хто сказав, що саме так не зможе змінитися Україна?

Так що я не буду повторювати хрестоматійну фразу, що якщо ми не зможемо змінити Україну для себе, то принаймні зробимо це для своїх дітей і онуків. У дітей і онуків будуть свої випробування, а може і свої війни – адже світ диктатур і імперіалізму нікуди не подінеться, як і наше виживання на кордонах цього світу. Але ми маємо хоча б спробувати побудувати країну, в якій нам буде затишно, а нашим дітям і онукам – безпечно.

Портников на zbruc.eu

Третій рік

Саме розуміння того, що Україна ввійшла у черговий – і не обов'язково останній – рік великого протистояння з Росією вже може викликати депресію у тих, хто не вірив не тільки у велику війну, але й насамперед у довгу війну. Ми встигли переконати себе, що наша епоха – час коротких конфліктів, після яких, як правило, починаються перемовини. І що довгі конфлікти залишилися десь у минулому наших батьків і дідусів. Це тому, що під «довгим конфліктом» всі ми звично розуміли Другу світову війну – і не помічали, що і після її закінчення було чимало конфліктів, які тривали роками, насамперед завдяки своїй локалізації на обмеженій території. Вже після початку війни в України виявилося, що навіть війна на Близькому Сході, якщо вона не охоплює території відразу кількох держав, а точиться у невеликому ізольованому анклаві, також може продовжуватися місяцями й не мати жодної перспективи завершення.
 
Від усвідомлення того, що ми тепер у новому часі, українське суспільство звично рятується вірою в те, що все буде добре, що війна закінчиться перемогою вже цього року, що Росія скоро розвалиться, а хуйло завтра помре. І так наше життя перетворюється на своєрідний рік бабака – бо я зовсім не виключаю, що й наступного року ми зустрінемося з черговою річницею й черговими очікуваннями. За великим рахунком, це абсолютно нормальний рецепт для тих, хто бажає абстрагуватися від реальності й сприймати життя таким, яким хотілося б його бачити. Але що робити тим, кого цікавить сама реальність?

Перше – усвідомити саму логіку довгого конфлікту. Мета Росії – знищення України як держави, і це тільки етап її спроби відродити Радянський Союз у кордонах 1991 року. Мета України – зберегти державність і вийти на власні кордони 1991 року. Як бачимо, цілі держав і народів є діаметрально протилежними, ніякої перспективи миру між ними не існує. Але існує перспектива перемир'я та тимчасового припинення війни у разі, якщо одна зі сторін (чи обидві) переконаються у недосяжності тактичних цілей найближчими роками. Росія має ресурси й натхнення на довгу війну, але очевидно не має сил для окупації й тим більше контролю над всією Україною. Україна може мати ресурси для опору і наступу, але невідомо, чи не забракне їх для звільнення всієї території. Отже, це і є перехід якщо не до миру, то до війни низької інтенсивності найближчими роками. Як війну низької інтенсивності, так і ймовірне перемирʼя слід використати як вікно можливостей для посилення обороноздатності, отримання справжніх гарантій безпеки й відновлення професійного керівництва держа

Друге – не варто впадати в паніку у зв'язку зі зменшенням зацікавленості у війні з боку зовнішнього світу. Такою є динаміка зацікавленості всіх довгих війн. Потрібно навчитися зберігати цю увагу не шляхом промов і емоцій, а копіткою роботою у кабінетах. Війна в Україні з перших шпальт переходить у кулуари – і це нормально. Важливо, як представники Української держави будуть діяти у цих кулуарах, без софітів й мікрофонів. Але треба пам'ятати й наступне: зменшення зацікавленості означає, що світ впевнений у тому, що ми збережемося, хоча й не знає, у якому вигляді. Але вигляд залежить не тільки від світу, а насамперед від нас самих.

Третє – треба усвідомити, що рівень довіри до влади буде поступово зменшуватися, а політичне керівництво країни буде не те що допускати все більше помилок (рівень помилок нікуди й не зникав), – просто суспільство буде ці помилки активно помічати. Але рівень довіри до влади не має позначатися на легітимності інституцій, бо вони – запорука державного виживання. Як я вже казав, пауза у війні або її закінчення дасть шанс на тотальне перезавантаження влади, й тільки від українського суспільства залежатиме, чи воно цим шансом скористається.

Сліпий, 24 лютого 2024 23:20:45

Uki_, 24 лютого 2024 23:17:24

Його проблема в тому що забагато грає та забагато пи3дить. Часи пи3діння вже давно відійшли у минуле

Що значить "забагато п***а"? Він актор, п***а то його хліб, він більше нічого не вміє. 

Якого хуя тоді він лізе в політику? Хай грає адвокатів диявола та самовиражається в театрі на 95 кварталі

От зараз зєлєнському обідно було

Миротворець нагадує жарти п'ятирічної давнини

НАРОД РАЖІСНО СКИНЕТЬСЯ НА ПОМСТУ

Навіщо збори? Президент сказав, що всьо будєт

Сьогодні багато хто - "Два роки війни, свічєчка.гіф."

Всі, хто став бігати по посадкам з аатоматами ще в 2014 - "Ну да, ну да, пішли ми нафіг".

Це війна не тільки проти споконвічного ворога, а ще за здорову національну ментальність державницького народа, стійкого проти  маніпуляцій і брехні та позбавленого постколоніальної хвороби інфантилізму.

Усвідомимо - переможемо.

PRom, 24 лютого 2024 00:02:08

Нема в Україні зараз безпечних місць

є.
купа сіл і містечок де поруч нічого воєнного чи промислового.
чи якийсь менший обл центр типу Тернопіль.

ну кому ннах потрібні Заліщики чи там Умань?
більший ризик що тебе переїде фіра з пяним фірманом

Не ганьбіться

upload online free

Зеленський в інтерв'ю FOX NEWS заявив, що з корупцією в Україні покінчено

Погоджуюсь повністю 


Кабмін виділив 17 мільярдів на ремонт доріг
 
Кабінет Міністрів виділив 17,1 мільярда гривень на утримання доріг за рахунок невикористаних минулого року коштів держбюджету.
 
«Спрямовано Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури залишок коштів спеціального фонду державного бюджету у сумі 17,1 млрд гривень, який утворився на 1 січня 2024 року», – повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
 
Йдеться про кошти, що надійшли до Дорожного фонду у попередні роки та не використані у 2023 році. Їх спрямують на нову бюджетну програму «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення».
 

НАЗК склала протокол про корупційне правопорушення щодо заступника керівника ОПи Шурми.

Він був організував Комітет електроенергетики, збирав там усіх керівників у галузі - і сприяв бізнесу брата.

А за повідомленнями ЗМІ, бізнес цей діяв на тимчасово окупованих територіях, та ще й виплати з українського бюджету отримував.

#ІнститутКасандри цікавиться: яка буде реакція Зеленського?
Бо у відділу вивчення уріноофтальмології складається враження, що жодної.

Таке враження, що, відійшовши від першого шоку, високопосадовці вирішили, що красти потрібно зразу, все і як в останній день. І вже із зими корупційні скандали посипалися один за одним. За які досі правоохоронці показова ганяють абсолютно “лівих стрілочників”, але не тих, кого справді треба. Резніков – найкращий приклад.

Розквітла злочинна діяльність голови фінансового комітету парламенту Данила Гетманцева, під чуйним керівництвом якого фіскали разом з правоохоронцями почали патрати залишки бізнесу, який намагався вижити і зберегти робочі місця у і так майже неможливих умовах.

А потім чинна влада прийшла до формування своєрідної “директорії”. Як висловився Володимир Зеленський, керування країною за допомогою п’яти менеджерів.

За фактом Конституція України зі всіма закладеними в неї нормами на кшталт таких дрібниць, як розподілення повноважень гілок влади між Верховною Радою, Кабінетом міністрів, підмінена “міністерством всіх справ” у вигляді Офісу президента. Саме звідти сучасна “директорія” рулить всіма процесами, а основний закон залишився красивою книжкою для інаугурації.

Не менш ефективним інструментом управління стали кримінальні справи, а суспільна думка формується завдяки підконтрольній мережі телеграм-каналів. Під кінець двох років великої війни чинна влада дійшла до стеження за незалежними журналістами.

А стратегічні союзники, які ще влітку минулого року писали до України цілком конкретні листи з переліком необхідних реформ, попереджаючи про загрозу для надання допомоги у разі “ігнору” з боку влади, продовжують марати папір, заклинаючи Банкову схаменутися.

Останній приклад – лист послів держав "Групи семи" до керівництва українських органів влади, в якому вони застерегли від ухвалення реформи Бюро економічної безпеки, яка не відповідає вимогам євроінтеграції та програми МВФ. Фактично стратегічні союзники вважають неприпустимою урядову реформу БЕБ, яку насправді розробили зовсім не в Кабміні, а в ОП. Для того, щоб ефективніше контролювати силову вертикаль.

В межах тих же політичних процесів президент вирішив звільнити генерала Залужного і всю його команду з Генштабу. Уявивши в ньому свого політичного конкурента, хоча в жодну політику генерал не ходив і йти не може за законом. Жодного чіткого і професійного пояснення цього рішення не пролунало й досі.

А ось що лунає щоденно – це те, про що Залужний попереджав. Скандали навколо мобілізації, система якої була зруйнована популістичним рішенням про звільнення всіх “воєнкомів” пачкою і без розбору. Тепер цю ситуацію влада у звичній манері намагається якось виправити спірними законодавчими ініціативами.

І, напевно, найголовніше сьогодні. Відсутність допомоги з боку ключового союзника – США. Мудрий Бен Воллес, колишній міністр оборони Велокої Британії, м’яко попереджав – закінчуйте “ковбойствувати” і починайте проявляти адекватність, бо буде біда. Внутрішньополітичні проблеми в США – це одна історія. Але ті ж опитування в Америці свідчить: більшість виборців бажають, щоб Штати підтримували Україну.

То, може, справа не тільки у мігрантах з Мексики? Можливо, листи G-7 треба не на гвіздок на Банковій вішати, а перечитати “п’ятьом ефективним менеджерам?”. Там написані цілком розумні речі. Від яких залежить, зокрема, і те, чи буде захисникам України чим вбивати російських загарбників. Як і наявність грошей у державному бюджеті.

Такі ось невтішні підсумки другого року великої війни.

Завтра – друга річниця початку повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну. Два роки щоденної боротьби на фронті, постійних обстрілів, повітряних тривог, воєнного стану та мобілізації.

У ці дні багато хто підбиває проміжні підсумки двох років великої війни. Хоча, насправді, цього року – 10 річниця початку найгарячішої фази російсько-української війни. Окупації Криму та Донбасу. Розстрілу Небесної сотні.

10 років Україна стікає кров’ю. Останні два роки – найбільш інтенсивно. І саме їх варто проаналізувати детально.

Як би це не звучало, але навіть таке людожерське вторгнення, яке вчинили росіяни – своєрідний шанс. Особливо після того, коли Україна встояла у перші місяці, і затяжний характер війни став очевидним.

Саме у ці місяці, як не дивно, був найбільший оптимізм. Чинна влада не залишила столицю, яка була майже в облозі ворожих військ. Більше того, президент почав інтенсивно виконувати свої прямі конституційні обов’язки – представляти інтереси України у світі.

Для бізнесу були введені нечувані досі послаблення, і, як чесно зізнаються найбільші на той момент підприємці – було враження, що коли ми відіб’ємося, настане зовсім інше життя. Життя в економічній свободі, якого і потребує український бізнес.

Суспільне єднання у ці перші місяці побило всі історичні рекорди. Переважна більшість громадян стали на захист батьківщини, допомагали одне одному, йшли до лав територіальної оборони.

Військові і весь сектор безпеки блискуче виконували свою роботу у надважких умовах. Тотальний спротив, до якого війська були підготовлені командуванням ще до початку вторгнення під керівництвом генерала Валерія Залужного, приніс свої результати. Задум загарбників був поламаний, ЗСУ дали гідний бій і не допустили падіння Києва, Харкова й інших великих міст України. А потім почали відтісняти росіян по всьому фронту.

Але прийшло літо 2022 року. І все почало різко змінюватися. Ще не так інтенсивно, як це станеться 2023 року, але перші “дзвіночки” вже з’явилися. У внутрішній політиці почалася побудова автократії. Напевно, з того часу, як стала очевидною повна беззмістовність телемарафону.

Країна жила військовими успіхами, звільненням Херсону і Харківської області. І часто переляком від постійних загроз для Запорізької АЕС, від погроз кремлівських карликів ядерною зброєю і так далі.

Як вся країна дізналася потім, насправді у ці місяці чиновники чинної влади тихо крутили найзухваліші корупційні схеми. “Яйця по 17” імені Олексія Резнікова, мільярдні аванси за зброю, яка так і не була поставлена військам і все те, про що стане відомо на початку 2023 року, відбувалося саме тоді.

Але Туск, схоже, проігнорував прохання Зеленського про зустріч до річниці війни в суботу, призначивши дату особистої зустрічі на 28 березня. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в четвер не зміг досягти жодного прориву під час зустрічей з польськими офіційними особами у Варшаві.

Збої в роботі шести з дев'яти пунктів перетину кордону між двома країнами призвели до величезних затримок. У п'ятницю понад 7000 вантажівок чекали на українській стороні, а майже 2500 стояли в черзі на польській стороні, і час очікування тепер очікується від 12 днів до трьох місяців, згідно з даними польських та українських митних і прикордонних служб.

Ситуація повторює протести, що мали місце наприкінці 2023 року, коли польські фермери приєдналися до далекобійників і блокували кордон на понад два місяці, скаржачись на дешевий імпорт та недобросовісну конкуренцію з боку українських перевізників. Після повномасштабного вторгнення Росії ЄС погодився скасувати багато своїх квот та інших обмежень доступу до ринку для України, щоб допомогти її економіці втриматися на плаву.

У п'ятницю Туск заявив, що хоче покласти край суперечці, але не уточнив, яких заходів може вжити його уряд. Він також захистив польські економічні інтереси і заявив, що протести не були викликані антиукраїнськими настроями.

Він також закликав фон дер Ляєн зробити більше, щоб допомогти фермерам впоратися із зеленим законодавством ЄС.

Брюссель вже відкликав і пом'якшив деякі частини свого екологічного законодавства у відповідь на палкі протести по всьому блоку. У четвер Комісія також внесла пропозиції щодо спрощення правил надання сільськогосподарськ их субсидій ЄС.

Але Туск сказав, що цього "недостатньо" і закликав до "більш амбітних" кроків.

Фон дер Ляєн у п'ятницю пообіцяла вжити ще більше заходів, щоб "полегшити життя фермерів", в тому числі тих, які протестують на польсько-українському кордоні. "Тут ми теж слухаємо і діємо... Ми готуємо майбутнє сільського господарства в Європі".

4–5 хвилин
Мені ось ця замєтка пояснює, чому польські гниди бикують на кордоні. Бо так вони вибивають мільярди з Євросоюзу на утримання своїх неефективних фермерів. Задля збереження свого нахлєбніческого укладу вони взяли за горло вооюючих українців і їм насрать, що нас вбивають, бо вони борються за свої бабки.

Окремо відмічу цинічну згоду європейців на виплату грошей, які були заморожені попередниками за  проблеми з верховенством права. Туск як тільки прийшов до влади – почав розвалювати польське НАБУ. І схоже він його геть знесе за те, що поляки разом з українцями кілька років тому заарештували за корупцію любимчика Туска – того самого Славоміра Новака, який пробавлявся хабарями в Укравтодорі.

Тобто похорон антикорупційної інституції в Польщі Євросоюз називає «відновленням верховенства права». І що найбільш цинічне – це, скоріш за все, розблокує кордон з Україною.

Автопереклад https://www.ft.com/content/9bd3d1a1-ea46-4671-a553-4a05ba6334fd 


ЄС почне розморожувати кошти Польщі наступного тижня
Барбара Ерлінг, Рафаель Міндер, Ізобель Кошів

Європейська комісія заявила, що наступного тижня почне розблоковувати 137 млрд євро заморожених коштів ЄС для Польщі після того, як Варшава доклала "рішучих" зусиль для відновлення верховенства права.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зробила цю заяву після зустрічі з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском у Варшаві в п'ятницю.

"Ми вражені вашими зусиллями з відновлення верховенства права як основи вашого суспільства", - сказала вона, маючи на увазі реформи, запропоновані Туском, спрямовані на відновлення незалежності судової влади, обмежену попереднім польським урядом.

За її словами, наступного тижня комісія ухвалить рішення, які відкриють шлях до розблокування всіх коштів Польщі, заблокованих через суперечку щодо верховенства права, включаючи близько 60 мільярдів євро, які будуть взяті з фонду постпандемічного відновлення блоку.

"Це чудова новина для польського народу і для Європи - і це ваше досягнення", - сказала вона Туску.

Туск привітав "гору грошей, які ми будемо добре використовувати". Він сказав, що 1,5 млрд євро з початкової виплати ЄС підуть "безпосередньо малим і середнім виробникам продуктів харчування", в той час як польські фермери протестують проти дешевого імпорту з України, а також проти витрат на реалізацію правил "зеленої угоди" ЄС.

З моменту свого приходу до влади в грудні Туск зіткнувся з жорсткою внутрішньою реакцією, очолюваною колишньою правлячою партією "Право і справедливість" (PiS), яка може покладатися на президента країни і конституційний суд, щоб зірвати програму дій нового прем'єр-міністра.

Польські фермери також розсердилися на Туска і повернулися до блокування кордону з Україною, що ставить у незручне становище польського прем'єр-міністра, який є непохитним прихильником Києва, напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення Росії.

Президент України Володимир Зеленський закликав до термінових переговорів з Туском, щоб покласти край суперечці, яку він назвав питанням "національної безпеки", оскільки вона "збільшує загрозу для постачання зброї нашим воїнам на фронті".

Здається, збити російський А-50 простіше ніж харчову мафію Міноборони©

За цифрами:

150 мільярдів доларів – загальний військовий бюджет Росії на 2022 і 2023 роки разом

$22,8 млрд – загальна вартість усіх ракетних ударів по Україні від початку вторгнення до жовтня 2023 року

$ 599 млрд – загальні виплати Росії за викопне паливо, 2022-2023 рр.

$151 млрд – вартість збитків української інфраструктури, 2022-2023

$98 млрд – військова допомога Україні, 2022-2023

$34,5 млрд – військовий бюджет України, 2022-23

1 трильйон доларів — оціночна загальна вартість війни, включаючи військові витрати, пошкодження інфраструктури, втрату ВВП і знищення фінансового капіталу.

Більше того… З моменту запровадження ЄС нафтового ембарго та обмеження цін у грудні 2022 року 36 відсотків російської нафти за обсягом було відвантажено примарним флотом танкерів, які працюють без міжнародного страхування. Незважаючи на обмеження, ЄС залишається одним із п’ятірки найбільших імпортерів російської нафти та газу.

Тим часом російські банки займалися поглинанням західних бізнес-активів, вивантажених під час війни. Замість того, щоб страждати від того, що були відрізані від міжнародних платіжних систем, вони процвітали.

Додатковий звіт Конора О'Брайена. Графіка Бекс Сандер і Кеті Райлі.

Загалом місячні доходи Росії від експорту впали приблизно на 40 відсотків після вторгнення, яке спонукало бойкот ЄС. Але Китай, Індія та решта світу утримали економіку хуйло на плаву.

За два роки війни найбільші економіки Європи відвернулися від Росії як головного постачальника природного газу, але ЄС все одно витратив на російську енергію в чотири рази більше, ніж на військову допомогу Україні.

Китай, Угорщина, Туреччина та Бразилія підтримали військові зусилля Росії, купуючи більше її енергоносіїв, ніж до вторгнення. Так само Ірландія та Швейцарія, єдині серед європейських країн.

Але Гонконг та Індія виділяються як готові сприяти розвитку російської військової економіки. З 2021 року їхній імпорт російської нафти й газу зріс приблизно в п’ять разів.

Автопереклад:

Перед світанком вранці 7 лютого Росія обстріляла українські цивільні цілі з 64 безпілотників і ракет. Двадцять пройшли. Потрапив Київ та ще п'ять населених пунктів у районах від Харкова до Львова. П'ятеро людей загинули.

І що? Це не була незвичайна ніч. Більшість тижнів за два роки після вторгнення Росії в Україну вона запускала залпи з далекобійної керованої зброї, що коштувало приголомшливих витрат – не лише людських, а й фінансових.

Тільки зброя, використана під час обстрілу 7 лютого, коштувала приблизно 430 мільйонів доларів.
Арешт російських активів і санкції проти російських фірм і осіб мали на меті паралізувати економіку хуйло. Цього не сталося.
Навпаки, 430 мільйонів доларів — це менше денного доходу російської держави від експорту нафти та газу.
У лютому 2022 року ціни на викопне паливо зросли настільки високо, що навіть у разі продажу зі значними знижками країнам, які бажають ігнорувати військові злочини Росії, її вуглеводні легко фінансували свій арсенал.

Разом з колегами з відділів аналітики і дизайну ми пошукали дані, понабивали їх в Ексель-таблиці, дещо порівняли, і я, м'яко кажучи, дуже здивувалася:
- за два роки війни ЄС заплатив Росії за енергоносії в чотири рази вище, ніж коштує та військова допомога, яку він надав Україні.
- Росія має на експорті енергоносіїв стільки, що вартість однієї найбільш смертоносної ракети заробляється за лічені хвилини.
- завдяки таким друзям, як Китай, Індія і Угорщина, російський експорт впав не дуже сильно і зараз тримається на рівні 2021 року
- за 2022-2023 роки Росія тільки на експорті енергоносіїв заробили в чотири рази більше, ніж становить її воєнний бюджет за ці самі два роки.

Посилання на матеріал кладу в коменти. Повний переклад з передруком не допускається, правила використання написані у відповідному розділі. Цей пост не є моїм коментарем жодному медіа.

https://www.tortoisemedia.com/2024/02/22/how-fossil-fuel-exports-pay-for-russias-trillion-dollar-war-in-ukraine/?fbclid=IwAR14sOkvSQkPMD_Zo5HdBdQNw4uWAYhJbFN0Xyt650itt4ZMpQPzuzCWn3A

У Ніни ще коментарі дуже цікаво почитати

Друзі, ви бачите яке скотство прямо зараз відбувається з БЕБ. Посіпаки Зеленського прямо в очі брешуть, що погодили з G7 відтермінування реформи Бюро економічної безпеки на колись після війни. От реально тупо брешуть, незважаючи на те, що G7 своїми руками пише твіти: "Ви з нами ту х.й.ю не погодили і погодити не зможете ніколи, бо це хуйня".

Візьму на себе сміливість сказати, що це таки насправді через Зеленського. Через його невмирущу популярність, завдяки якій в Україні роблять всяку х.й.ю "що імємнєм Його - та харашо, бо імєнєм Його".

Нагадаю минулорічний текст "Foreign Affairs": «Широка популярність Зеленського сама по собі може становити загрозу для української демократії».

Бо Імєнєм Його - люба хуйня це харашо.

Юрій Ніколов

падонкі вищей мєри ці з назк - як можна щемити "бєнєфіцара усіє енергетики України"?


"Сьогодні НАЗК спробувало зробити мені неприємну несподіванку. Я отримав від них так званий протокол, а насправді - юридично нікчемний документ. Здивувався тому, як поважний орган міг опуститися до таких дурниць.

За його словами, мета складання протоколу - "дискредитація мене як керівника та нанесення шкоди моїй діловій репутації".
хм...
чел мабуть забув що він чиновник, а не ділок?

?single

Що роблять регіонали у владі на п'ятому році багатства і правди?

Портников щодо кризи у відносинах з Польшею: угода про асоціацію України з ЄС містила чіткі обмеження на український експорт. Вторгнення 2022 року спонукало країни ЄС скасувати ці обмеження як жест підтримки. Зазвичай узгодження таких питань відбувається під час перемовин (складних, довгих і напружених) про вступ. Але Україна, з огляду на війну, отримала преференції автоматом, не ставши по факту членом ЄС. Таке рішення скоріш за все планувалось як тимчасове. На 2-3 тижні, так би мовити. Але другий рік війни робить свою справу - накопичуються проблеми, втома, і вибухають конфліктні питання. Що вимагає від Урядів обох країн максимальної зваженості - треба врегулювати проблеми і не дати росії розіграти цей козир, розколюючи єдність всередині Європи.

https://youtu.be/mtLT-oTISPg?si=kneVfgHHuUMQwHEY




Ютуб-заголовки як завжди) М'яко кажучи, не дуже співпадає зі змістом відео. Клікбейт - наше все.

На каналі "Як не стати овочем" вийшов класний огляд книги Саймона Шустера The showman.

Події перших днів і підготовки до війни, описані з ракурсу автора, доводять тезу Валерія Пекаря: світом править Відверта Лажа, а не Таємна Ложа.

Велика Лажа відбувається зараз з політичними іграми в США (з руйнівними наслідками для всієї колективної безпеки, не лише для нас). Якась Суцільна Лажа відбувається на кордоні з Польщею.
Трохи менше Лажи стало всередині ЄС через фізичну близькість до агресивної росії. Стабільну кількість Лажі продукує український політикум.

З перших днів війни ми мали сімейну суперечку, з чим пов'язана "підготовка" до війни - це була велика зрада чи велика лажа.

Книга Саймона Шустера додає аргументів на користь Великої Лажі. Трохи моторошно усвідомлювати, наскільки багато влади народ України добровільно віддав в руки 5-6 менеджерів в 2019 році. І наскільки наївно і щиро Шоумен вірить в персональний геній власної дипломатії.

Тим не менш, Україна досі існує. Спираючись на сильне громадянське суспільство, інституції (треба визнати, що ключові інституції таки непогано справляються) і на підтримку партнерів.

На мою думку, розмови про зраду роблять сьогодні велику шкоду Україні. Питання Чонгару, Баканова і шашликів ніхто не відміняв. Відповідальність за них настане рано чи пізно. Думаю, що ждунів, зрадників і клептократів повно на різних рівнях влади. Та якщо б влада складалась лише зі зрадників, ждунів і клептократів, Україну здали б вже 100 разів. В різні способи.

Ну і тут така цікава штука. Якщо бачити корінь проблем в зраді, а рішення - виключно в зміні влади, то можна не задаватись складними питаннями.

Де брати гроші на мобілізацію?
Як спланувати мобілізацію?
Що саме може зупинити росію?
Скільки років ми ще зможемо воювати?
Як замінити тих, хто вже 2 роки воює?
Як їх повернути в економіку України?
Як повернути емігрантів?
Як не допустити нову хвилю еміграції?
Як зменшувати витрати бюджету?
Як збільшувати доходи?

Типу треба тільки прибрати злочинну владу - і всі проблеми вирішаться автоматично. Це як вважати всіх чоловіків самі знаємо ким. Дуже зручно. Не треба розвиватись, працювати над собою. Прості відповіді рулять.

Будь-яка влада, найпатріотичніша в світі, стикнеться з тим самим переліком проблем. Але доки ми будемо виясняти, хто справжній патріот а хто ні, настане Великий срач. Великий срач принесе хаос і поховає підтримку партнерів, і це найгірший сценарій для України. Без підтримки ми нежиттєздатні.

Важко дивитись на лажу. На якісь нелогічні, іноді відверто шкідливі рішення. Але лажу можна фіксити. З лажею можна жити. Як показали останні 5, а особливо - 2 роки.

Неможна жити, коли втрачаєш ресурси. Коли корупції нема, тому що держави нема.

В тому ж подкасті "Як не стати овочем" Олег Саакян влучно зауважив: ми не маємо Уряду Національної Єдності не через те, що немає механізму його створення. А через те, що майже ніхто в інфополі не пропонує рішень. Не знає насправді, що зі всім цим робити.

Не кажіть мені, що рішення не чують. Навіть якщо так, опозиція та громадянське суспільство мають їх генерувати. Це має бути нормальною політичною культурою - партія влади керує, опозиція пропонує альтернативний план дій. Як тіньовий уряд, готовий в будь-який момент стати до керма з готовими відповідями. Як постійна конкуренція ідей і поглядів.

Зрада замість рішень є просто дешевим клікбейтом. Зливом ресурсу внікуди. Мені здається, це жодним чином не наближає нашу перемогу.

https://www.facebook.com/share/p/VoYSTavMzdZ9TDje/

Україна майбутнього - авторитарна країна типу Угорщини Орбана.

Все, що відбувається в Україні зараз - є наслідком БАЖАННЯ і ВИБОРУ мирослав і элок українського народу.