так

Назустріч мені йшли чоловіки щось важке несли. не помітили, як одному з кишені впала пачка грошей. Я їм гукнула і показала. 

Бєнін? Ні)

Я б його і не найшла, тобто пройшла б повз

Я б його і не найшла, тобто пройшла б повз

+1

Я б не находил

Розгорнути попередні цитати...

Лусьтрація, 28 лютого 2020 22:14:10

Я б його і не найшла, тобто пройшла б повз

+1

1+1

не піднімав би.


PS
хоча якось назибав золоту цепочку. Підняв таки. 1300 грн дали в ломбарді. 

Назустріч мені йшли чоловіки щось важке несли. не помітили, як одному з кишені впала пачка грошей. Я їм гукнула і показала. 

Дуже популярний розвод на гроші. Вас ті кидали пожаліли просто.

а гаманець би не підняв.
Може там бімба.
Споцменівська.

несколько раз находил кошельки в метро.
но это после карманников. только документы и карты.
всегда возвращал. один раз была попытка обвинить, что я сам украл, при возврате.

Розгорнути попередні цитати...

ЛАРТА, 28 лютого 2020 21:58:21

Назустріч мені йшли чоловіки щось важке несли. не помітили, як одному з кишені впала пачка грошей. Я їм гукнула і показала. 

Дуже популярний розвод на гроші. Вас ті кидали пожаліли просто.

це якшо підняв, то да. Можуть звинуватити, що не вистачає.

 Один раз в Німеччині у автобусі знайшов дуже тлустий гаманець, віддав його водію і повідомив, що я його знайшов поряд із собою на сидінні.

Я б його і не найшла, тобто пройшла б повз

+1

сегодня на парковке мужик идет и теряет платок
я ему - мужчина вы потеряли и указываю рукой.
а он сперва быковать - типа че я потерял? ниче я не терял.
а платок не дешевый. такой стильненький.
потом опомнился, сфокусировался - три раза благодарил.

Розгорнути попередні цитати...

ЛАРТА, 28 лютого 2020 21:58:21

Назустріч мені йшли чоловіки щось важке несли. не помітили, як одному з кишені впала пачка грошей. Я їм гукнула і показала. 

Дуже популярний розвод на гроші. Вас ті кидали пожаліли просто.

Не знаю, чи сміятися чи дивуватися.

У мене таке було вже в Канадi- два рази- один раз телефон знайшов,iншого разу гаманець з грошима та кредитками.
Гаманець повернув в банк.
Телефон- довелось обзвонювати по списку адресатiв.

Взагалі то повертаю. Однак був в мене випадок. Це був десь 1985 рік. Була ну надзвичай екстрена ситуація. Буквально вічай... Меня терміново було потрібно всього то 147 рублів 70 копійок. Саме стільки...через пів години. Я звернувся до Бога. Кажу: допоможи Господі! Знаєте це таке особливе прохання... взагалі то все вирішується завжди при подібному проханні. Але...ну самі розумієте. Сиджу в кафе... тут меня кажуть: чоловіче,у вас випав гаманець. Я вже відчуваю що мабуть допомога надійшла. Подякував,відкрив: там...147 рублів 70 копійок. Не 150,не 140...,а 147,70.

 Зрозуміло,що він був ВЖЕ МІЙ. І саме для мене. Ну я подякував Господу,як завжди...

Я нашла телефон. Незапароленный. Позвонила адресату любимая. Пока она втыкала что происходит, примчался хозяин. Потом долго бегал за мной с большой шоколадкой милкой

вообще правильно возвращать,
чужое не будет твоим добром,
ну разве что, как волька, прям из рук бога получить))
да и то, потому что срочно, иначе бог бы нашел другой способ передать 70 копеек)

Я колись знайшов ящик героїну чи ще якої куйні.
Явно наркота.
Знайшов на безлюдному узбережжі.
Були дукємки зробити мані, але світла сторона перемогла - відніс і утилізував, виспавши все в басейн очистки стоків.
Грошей не заробив, совість не продав, зате й проблем здихався.

Я колись знайшов ящик героїну чи ще якої куйні.
Явно наркота.
Знайшов на безлюдному узбережжі.
Були дукємки зробити мані, але світла сторона перемогла - відніс і утилізував, виспавши все в басейн очистки стоків.
Грошей не заробив, совість не продав, зате й проблем здихався.

у мене подібне було з мішком трави.
Віддав любителю пихнути.
Казав добра.

PS

розказав якось про це одному чуваку, типу бізнесменту. Чувак аж позеленів. Казав чо ти мені не дав, я б купив (чувак теж любитель пихнути) 

Я би навіть і не піднімав...

Я нашла телефон. Незапароленный. Позвонила адресату любимая. Пока она втыкала что происходит, примчался хозяин. Потом долго бегал за мной с большой шоколадкой милкой

=============
Догнав?

Нвіщо я буду його повертати? Щоб якийсь іпанат виставив мені рахунок що в тому гаманці було
не 500 гривень а 5000 євробаксів? Пракьтика показує що таких варіантів розвитку подій на порядок
більше ніж натрапити на нормальну людину.
А за наявності відеокамер я навіть не доторкнусь до нього аби там не було моїх відбитків.
І не кажіть мені інше. Супротив ханжів і циніків, яких мама навчила як правильно відповідати щоб
тебе не засудило суспільство не приймаю. Більшість притомних зробить саме так як я сказав, щоб вони
тут зараз не розповідали.

конечно вернул бы.
НО! только с участием полиции. во избежание проблем

Взагалі то повертаю. Однак був в мене випадок. Це був десь 1985 рік. Була ну надзвичай екстрена ситуація. Буквально вічай... Меня терміново було потрібно всього то 147 рублів 70 копійок. Саме стільки...через пів години. Я звернувся до Бога. Кажу: допоможи Господі! Знаєте це таке особливе прохання... взагалі то все вирішується завжди при подібному проханні. Але...ну самі розумієте. Сиджу в кафе... тут меня кажуть: чоловіче,у вас випав гаманець. Я вже відчуваю що мабуть допомога надійшла. Подякував,відкрив: там...147 рублів 70 копійок. Не 150,не 140...,а 147,70.

 Зрозуміло,що він був ВЖЕ МІЙ. І саме для мене. Ну я подякував Господу,як завжди...

Який боженька  педант - до копієчки рівно видає..
А чого Ви в кафе молились, а не деінде?
А чого Ви пишете : "меня потрібно було" , а не " мені.."?( Ви ж філолог,  чи знову - " для приколу"?)
І що то за термінова потреба в такій сумі - чи то секрет?

конечно вернул бы.
НО! только с участием полиции. во избежание проблем

Ага, акція називається підгодуй поліціянтів.
Чи ти думаєш вони дадуть тобі можливість приймати разом з ними
безпосередню участь в пошуках роззяви? Які ж ви чи то наівні чи то
знову - як відповісти, щоб прийняли за гарного чесного хлопчика

Я би навіть і не піднімав...

В сім'ї батьки завжди вчили: не твоє - не бери!
В далеких 90х роках у мене був наступний випадок.
Іду я собі по Невському проспекті.  Студєнт, але з баблом, якраз провернув невеличкий бізнес,  пристойно одітий, пару сотень баксів заробітку в кишені. Іду після кави з готелю Москва, та насолоджуюсь приємним ранком. І ось, біля однієї з остановок, на мене налітає чувак, який кудась біжить, вдаряється в мене і біжить дальше.  В той же момент у нього з кишені вивалюється кошельок, який падає буквально поруч зі мною.  Я, побачивши це, повертаюсь і гукаю його, причому, коли я крикнув другий раз - мене почули би за кілометр...  Чувак, на диво чомусь не почув.  Повертаюсь назад, і вже інший чувак моментально  підіймає перед мною той кошельок, відкриває - а там бакси, десь біля двухсот доларів.  Як зараз пам'ятаю. Любязно пропонує мені з ним їх розділити, чесно - пополам. Я, пам'ятаючи батьків, і відчуваючи, що це неправильно - відмовився.  І пішов далі. 
Коли прийшов у гуротжиток, розповів друзям то вони сміялись з мене і говорили, що я придурок, що не взяв ті гроші...
Через пару днів по телебаченню показали, що це був розвод на бабки.  З натовпу вибирали більш-менш не бідну людину, "губили" перед ним кошельок.  А потім за хвилинку чувак, що загубив кошельок, повертався і йому з натовпу інші "статисти" показували хто забрав гроші.  І приходилось вертати повну суму.  Таких розводів вони робили тоді багато разів на день.  Справедлива порада батьків зберегла мені того ранку мій зарібок...
Це саме стараюсь тепер навчити і моїх дітей...


Останнє редагування: 29 лютого 2020 05:57:52 від Мавр

Розгорнути попередні цитати...

Мавр, 29 лютого 2020 01:53:22

Я би навіть і не піднімав...

В сім'ї батьки завжди вчили: не твоє - не бери!
В далеких 90х роках у мене був наступний випадок.
Іду я собі по Невському проспекті.  Студєнт, але з баблом, якраз провернув невеличкий бізнес,  пристойно одітий, пару сотень баксів заробітку в кишені. Іду після кави з готелю Москва, та насолоджуюсь приємним ранком. І ось, біля однієї з остановок, на мене налітає чувак, який кудась біжить, вдаряється в мене і біжить дальше.  В той же момент у нього з кишені вивалюється кошельок, який падає буквально поруч зі мною.  Я, побачивши це, повертаюсь і гукаю його, причому, коли я крикнув другий раз - мене почули би за кілометр...  Чувак, на диво чомусь не почув.  Повертаюсь назад, і вже інший чувак моментально  підіймає перед мною той кошельок, відкриває - а там бакси, десь біля двухсот доларів.  Як зараз пам'ятаю. Любязно пропонує мені з ним їх розділити, чесно - пополам. Я, пам'ятаючи батьків, і відчуваючи, що це неправильно - відмовився.  І пішов далі. 
Коли прийшов у гуротжиток, розповів друзям то вони сміялись з мене і говорили, що я придурок, що не взяв ті гроші...
Через пару днів по телебаченню показали, що це був розвод на бабки.  З натовпу вибирали більш-менш не бідну людину, "губили" перед ним кошельок.  А потім за хвилинку чувак, що загубив кошельок, повертався і йому з натовпу інші "статисти" показували хто забрав гроші.  І приходилось вертати повну суму.  Таких розводів вони робили тоді багато разів на день.  Справедлива порада батьків зберегла мені того ранку мій зарібок...
Це саме стараюсь тепер навчити і моїх дітей...

Правильно, брати можна тільки коли ніхто не бачить... а зараз камери на кожному кроці.
Твій випадок навіть без порад батьків зрозумілий що разводняк. Ну хто оце притомний буде пропонувати розділити навпіл незнайомій людині.

Розгорнути попередні цитати...

Naitli, 29 лютого 2020 00:51:37

Я нашла телефон. Незапароленный. Позвонила адресату любимая. Пока она втыкала что происходит, примчался хозяин. Потом долго бегал за мной с большой шоколадкой милкой

=============
Догнав?

І вставив... шоколадку в шоколадкоприймач
От такий був щирий афроамериканець

А я не зарікаюсь у питанні - "поверну - не поверну" бо вважаю , що вже , може і частково і може лише поверхнево , але усвідомив від сучасних юристиків , що існують і "обставини непереборної сили" і "хворс- мажор" і сучасних горлопанів щодня чую , що зойкають на "три сантіметри" випавшого снігу - "катаклізьма !!!!!!!!!!!!! , стихія !!!!!!!!!!!!" .., такшо н-ай "енергетичні паразіти" все ж витрачають енергію на догляд за власним майном , ніж сподіваюцця на витрати моєї енергії з повернення їхньго майна .

Імпульсивно - так.
Якби нікого не було, а звідти тирчало ХХХ грошей - не знаю.

Правильно, брати можна тільки коли ніхто не бачить...

Брати загублене не можна, ніколи! Бо це несправедливо!
І взвгалі: брати не твоє - неправильно.  Поки більшисть наших людей в Україні це не зрозуміють, і не почнути жити зігдно цього правила - у нас мало що зміниться на краще... 

Розгорнути попередні цитати...

б_а_р_с, 29 лютого 2020 06:07:32

Правильно, брати можна тільки коли ніхто не бачить...

Брати загублене не можна, ніколи! Бо це несправедливо!
І взвгалі: брати не твоє - неправильно.  Поки більшисть наших людей в Україні це не зрозуміють, і не почнути жити зігдно цього правила - у нас мало що зміниться на краще... 

Пффф, життя взагалі несправедлива штуковина. А ти не знав?
Перш ніж повчати інших, дай визначення що таке ото Не твоє.
Ну не бери, буде не твоє, буде чиєсь, того хто позаду тебе.
Я можу жити чесно, але бачачи як роблять ті, хто намагається мною
керувати, чесніть ця випаровується на очах.
Бог все бачить і розсудить.

У мене є один кошельок уже тасканий перетасканий, весь затертий, але таскаю і далі його, але він щасливий)

За 12 років тричі його губив і завжди повертали, нічого не витаскуючи. Один раз у міжміській маршрутці з ккрткою на якій було 8000 грн (тоді ще 1000$), інший раз в супермаркеті було 2 леськи, і от третій раз в серпні, згубив на виході з нової пошти. Через півчаса звонять з монобанку що знацшли гаманець з карткою, треба її заблокувати. А там ще 1500 грн було. Ну я кажу а дайте мені номер повідомившрго..дума ю грошей нема там уже, то хоч скидочні картки верну) ну зв'язався з ним, зустрічаємось і він мені нетронутий повертає!)) Я 200 грн йому даю а він відмовляється і утік собі.

Ну і ще в ньому завжди водяться філки, за ці роки не разу не голодував...дійсно притягує удачу!)))

Останнє редагування: 29 лютого 2020 07:08:14 від DeL1T

Розгорнути попередні цитати...

Wolter, 29 лютого 2020 00:39:45

Взагалі то повертаю. Однак був в мене випадок. Це був десь 1985 рік. Була ну надзвичай екстрена ситуація. Буквально вічай... Меня терміново було потрібно всього то 147 рублів 70 копійок. Саме стільки...через пів години. Я звернувся до Бога. Кажу: допоможи Господі! Знаєте це таке особливе прохання... взагалі то все вирішується завжди при подібному проханні. Але...ну самі розумієте. Сиджу в кафе... тут меня кажуть: чоловіче,у вас випав гаманець. Я вже відчуваю що мабуть допомога надійшла. Подякував,відкрив: там...147 рублів 70 копійок. Не 150,не 140...,а 147,70.

 Зрозуміло,що він був ВЖЕ МІЙ. І саме для мене. Ну я подякував Господу,як завжди...

Який боженька  педант - до копієчки рівно видає..
А чого Ви в кафе молились, а не деінде?
А чого Ви пишете : "меня потрібно було" , а не " мені.."?( Ви ж філолог,  чи знову - " для приколу"?)
І що то за термінова потреба в такій сумі - чи то секрет?

===================================
 Не педант.Не глузуй з цього,бо хто зна... Не педант,просто ти отримуєш тільки те,що дуже просиш-це,своєрідний знак. Що це МЕНІ! Молитися можна де завгодно і ще про себе. "Меня" та "мені"- це опЄЧАтка. Доволі часта в мене. Чому була потреба-це дуже приватне. Все? Маю надію...

Я колись знайшов ящик героїну чи ще якої куйні.
Явно наркота.
Знайшов на безлюдному узбережжі.
Були дукємки зробити мані, але світла сторона перемогла - відніс і утилізував, виспавши все в басейн очистки стоків.
Грошей не заробив, совість не продав, зате й проблем здихався.