Для тих, хто не знає.
Богдан Гдаль - фаховий дизайнер, розробник низки українських шрифтів, а ця справа потребує досконального вивчення матеріалу.
Окрім того, він - громадський активіст.
Погодьтеся, не про кожного напишуть у Вікі так багато гарного і зробленого ним:
Проєкти
Веб
У 2002—2007 роках створив і підтримував веб-проєкт Домівка.NET, який був один із вагомих[4] на той час майданчиків для гуртування україномовної молоді. Створив веб-сторінки для таких проєктів, як фестиваль «Країна Мрій», центр народознавства «Мамаєва Слобода», музей Івана Гончара, гуртам «Оркестр Янки Козир» та «Гуляйгород», сайт Незалежній медіа-профспілці України, сайт художникам Олександрі Теліженко та Катерині Косьяненко, етнографічному проєкту «Берви», проєктові «7 чудес України».[5] Створив брендування для видавництва Аркона, фестивалю Древо роду.
2009 року разом з дружиною Катериною Качур створили проєкт Рукотвори, що присвячений українським народним промислам. Цей проєкт став онлайн-майданчиком, який дозволив шанувальникам цього мистецтва знаходити авторів робіт дистанційно, а не лише на кількох тематичних фестивалях на рік.
Громадські проєкти
Під впливом теорії розбитих вікон і під час загального піднесення перед Революцією Гідності у 2013 році захопився темою позитивного перетворення довколишнього міського простору,[2] що вилилося в кілька втілених проєктів:
2013—2014 поремонтував і змінив дизайн власного під'їзду в багатоквартирному житловому будинку на вулиці Автозаводській у Києві, що мало позитивний суспільний резонанс
Розробив і встановив таблички на вулиці Автозаводській із закликом до пішоходів дотримуватися правил дорожнього руху при користуванні світлофорним переходом.
Виконав розпис майданчиків дитячого садочка Горобинка у Києві
Розробив дизайн довгострокової кампанії «Припаркуйся правильно» щодо дотримання водіями правил паркування
Створив графічну композицію для вшанування пам'яті жертв Голодомору
2015 року добився вивільнення тротуару біля Національної опери у Києві від припаркованих автівок шляхом активного листування з міською владою
У 2019 році став ініціатором проєкту вивільнення від автомобілів пішохідної зони біля столичного метро Теремки, який переміг на Громадському бюджеті Києва.
Створював дизайн літер станції метро Почайна у Києві; варіант не було обрано.
Ініціював розробку альтернативного символу Києва.
Піднімав питання про наявність піратських шрифтів на купюрі української гривні номіналом 1000 гривень, яка видана у 2019 році. Свої аргументи підтвердив листом правовласників шрифту — компанії Adobe.
Резонанс у ЗМІ змусив Національний банк України опублікувати відповідь, в якій стверджується, що неліцензійних шрифтів на гривні немає
Ввійшов у десяток волонтерів Facebook, які зробили найбільший внесок в переклад соцмережі українською мовою за весь період її існування (станом на 2020 рік)
У квітні 2022 року створив обкладинку для синглу гурту Океан Ельзи «Місто Марії»
Розробив дизайн напису для перейменованої київської станції метро «Площа Українських Героїв»] та «Звіринецька», дизайн було затверджено.
Розробка шрифтів
З 2012 року під впливом творчої спадщини Георгія Нарбута та Василя Кричевського, робіт інших знаних художників, а також за допомоги таких сучасних українських шрифтовиків, як Генадія Заречнюка, Андрія Шевченка та Віктора Харика, розпочав розробку власних шрифтів.
Серед створених шрифтів:
Рукотвори (сучасний модерновий шрифт з асиметричними засічками) та Рукотвори Санс як його похідна версія (шрифт мав невеличкий скандал, бо був без дозволу використаний для оформлення подій за участі Президента України[43], але згодом конфлікт було залагоджено).
Старий Харків (шрифт, створений під впливом вивіски початку 20 століття з Харкова).
Козіяр (шрифт на основі скоропису Гетьманщини 18 століття з метричних книг села Козіївка на Харківщині).
![[ua]](https://forum.pravda.com.ua/Smileys/default/Prapor2.gif)
Ви бляха кацапам ще й кирилицю віддайте 
Ну що у вас в головах? Так скоро й національну гордість - борщ віддасте... 
Успіхів! 
