Це теоретизування, яке не табуює нічого, по суті.
Так, є там правило:
1. Коли в формах слова або в споріднених словах є чергування о – і, е – і, то і буває в складі закритому, тобто такому, що кінчається приголосним, а о, е в складі відкритому, тобто такому, що не має приголосного по голосному. Під це головне правило підходить величезна маса тих випадків, коли буває чергування.
Але далі:
Але є ще ряд випадків переходу о й е в і в закритих складах, що ми їх уже не зможемо зрозуміти за основним правилом про перехід їх на і в закритих складах
Окрім того:
2. Є в мові й такі о та е, що хоч вони бувають і в закритих складах, але в і не переходять. Знов же тільки на підставі історії мови ми можемо довідатися про причини того, чого в одних словах о й е чергуються з і, а в других ні. Тут ми тільки вкажемо ті признаки, що по них можна дещо розбиратися в справі.
Також висновок:
Усі вказані правила на те, коли й які саме о й е переходять у і, коли не переходять, звичайно, не можуть обхопити геть усієї мови, усіх слів і всіх форм їх. У мові є, напр., багато слів і форм, де буває і, що школи не чергується з о, е, багато о, е в закритих складах, що ніколи не випадають і т. Ін. Деякі з них цілком пояснюються наведеними правилами, деякі зовсім і не стосуються до цих правил.
Добре.
Все однак, дякую за відповіді.
