«Обычная коммуналка… Живут вместе пять семей – двадцать семь человек. Одна кухня и один сортир. Две соседки дружат: у одной девочке пять лет, а вторая – одинокая. В коммуналках, обычное дело, следили друг за другом. Подслушивали. Те, у кого комната десять метров, завидовали тем, у кого она двадцать пять метров. Жизнь… она такая… И вот ночью приезжает «черный ворон»… Женщину, у которой маленькая девочка, арестовывают. Перед тем, как ее увели, она успела крикнуть подруге: «Если не вернусь, возьми мою дочку к себе. Не отдавай в детдом». И та забрала ребенка. Переписали ей вторую комнату… Девочка стала звать ее мамой… «мамой Аней»… Прошло семнадцать лет… Через семнадцать лет вернулась настоящая мама. Она целовала руки и ноги своей подруге. Сказки обычно кончаются на этом месте, а в жизни была другая концовка. Без хеппи-энда. При Горбачеве, когда открыли архивы, у бывшей лагерницы спросили: «Вы хотите посмотреть свое дело?» – «Хочу». Взяла она свою папку… открыла… Сверху лежал донос… знакомый почерк… Соседка… «мама Аня»… написала донос… Вы что-нибудь понимаете? Я – нет. И та женщина – она тоже не смогла понять. Пришла домой и повесилась.»
Светлана Алексиевич (с)

Как вы думаете, почему одинокая соседка написала донос? Мне кажется это особая зависть. Зависть бездетной к женщине с ребенком.
Или что-то еще?

якось події хронологічно малоймовірні
але емоційно звичайно, нобелівку ж не просто так дають 

це чорне серце і робота бісів

вот не понял, а кто повесился то? 

... И та женщина – она тоже не смогла понять. Пришла домой и повесилась

   оце дивно, для чого давати шанс жити мерзоті, ціною власного життя



п.с. жінки між собою сруться тільки із-за мужика

И та забрала ребенка. Переписали ей вторую комнату…

Как вы думаете, почему одинокая соседка написала донос? Мне кажется это особая зависть. Зависть бездетной к женщине с ребенком.
Или что-то еще?

Мабуть щось ще. 

Це пояснити може тільки жінка, і то - кожна по своєму.

Мабуть щось ще.

Мабуть кімната перейшла разом з йопарем колишньої подружки. 
Хоча чого вішатися через стільки років , фуйогознає. 
Знаю кілька переселенців з Лугандонії, які чудово знають яким конкретно сусідам вони готові відрізати голову, за те що ті свого часу здали їх сєпаро-кацапам "на розкуркулення". 
Тільки заради цього вони не проти повернутися до Лугандону після гіпотетичного звільнення. Але вішатися точно ніхто не збирається.

якось події хронологічно малоймовірні
але емоційно звичайно, нобелівку ж не просто так дають 

нуя не проверял.
но в коммуналке родился. правда у нас была самая большая комната.)
 все равно это чужие люди в доме

вот не понял, а кто повесился то? 

та, которая отсидела. родная мать

п.с. жінки між собою сруться тільки із-за мужика

да ну.

не дуже правоподібно.
жінок тоді рідко саджали, а простих одиноких жінок з комуналок, і ще й на 17 років. ну тут вже мало щось серйозне бути, ане сусідкина кляуза.
припустимо посадили її в 30-их, реабілітації при Горбі почали десь наприкінці 80-их пробводити. не знаю, чи давали почитати справи. мого прадіда просто реабілітували по ходатайству моєї бабусі. подробиці не розкривали.
сскільки ій жінці в 80-их було, років 70+. якщо життя невдало склалося, в т.ч. з дитиною, могла і вкоротити собі віку.

сскільки ій жінці в 80-их було, років 70+. якщо життя невдало склалося, в т.ч. з дитиною, могла і вкоротити собі віку.

Може  померла власною смертю, а далі пішли вже чутки, шо повісилася.
Алєксєєвіч, хоч й талановита письменниця та пише багато цікавого та правильного, не гидує докинути у свої твори, заради трагізму, й не перевірених чуток.

не дуже правоподібно.
жінок тоді рідко саджали.

ъ

да вы что. есть тысячи историй про женщин в лагере. политических. от крутого  маршрута, до чьих-то воспоминаний, как женщин с западной украины привезли эшелоном в лагерь. и они по собственной инициативе вымели все до блеска.

Розгорнути попередні цитати...

straight-pin,  9 жовтня 2019 17:07:23

п.с. жінки між собою сруться тільки із-за мужика

да ну.

та да


яркий прклад альфонси які обікрали багатьох жінок і таки сіли у в'язницю, так обдурені жінки носять передачі у в'язницю і чекають, що він повернеться саме до неї єдиної
це больове жіноче місце, на цьому місці адекватність і здоровий глузд випаровуються у жінок

Розгорнути попередні цитати...

Читач,  9 жовтня 2019 17:03:26

якось події хронологічно малоймовірні
але емоційно звичайно, нобелівку ж не просто так дають 

нуя не проверял.
но в коммуналке родился. правда у нас была самая большая комната.)
 все равно это чужие люди в доме

ну реально,
їй після відсидки було не менше 35 і ще 30 років до відкриття архівів

втім, може там з дочкою не склалось потім - мамою визнавала ту котра виростила
ну і як наслідок... навіть в старості історія 50 річної давнини продовжує "кровити"

Розгорнути попередні цитати...

myshka naruzhka,  9 жовтня 2019 17:18:29

не дуже правоподібно.
жінок тоді рідко саджали.

ъ

да вы что. есть тысячи историй про женщин в лагере. политических. от крутого  маршрута, до чьих-то воспоминаний, как женщин с западной украины привезли эшелоном в лагерь. и они по собственной инициативе вымели все до блеска.

я зауважила, що простих жінок з комуналок. а так, жінок високопоставлених, що впали в немилість, тих хто опирався рад. владі("бандерівок"). тих хто дуже активно антисовєтнічав.
а тут представляється так, як проста одинока жінка з комуналки. комуналки тоді були тільки в великих містах. що вона могла робити, щоб тільки за доносом сусідки їй 17 років дали?

навіть в старості історія 50 річної давнини продовжує "кровити"

да.
немного из другой оперы. петр вельяминов (вечный зов) отсидел в юности. отсидел просто потому, что арестовали его отца. так он до конца жизни не участвовал ни к каких "разговорах" в компаниях. боялся
и еще про мужчин история. отец телеведущего юрия сенкевича в 30-ее годы записал в анкете своего отца (деда юрия) умершим от водки. на самом деле дед был жив. просто он был из бывших. имел до революции огромные земельные владения под одессой кажется. и однажды уже после войны юрия привезли в тот район. и его дед смотрел на единственного внука через дырку в заборе. и плакал. но подойти не смел. почти до конца жизни, уже в 70-ее отец юрия все боялся ему рассказывать о деде "из бывших".
как по мне такие истории говорят о сути совка красноречивей многотомных исследований

і чи могли просто так тій сусідці, що ще й підвела її на зону, от просто так чужій людині дати дитину на виховання, і ще й жилплощадь впридачу?

Розгорнути попередні цитати...

pecheneg,  9 жовтня 2019 17:23:42

myshka naruzhka,  9 жовтня 2019 17:18:29

не дуже правоподібно.
жінок тоді рідко саджали.

ъ

да вы что. есть тысячи историй про женщин в лагере. политических. от крутого  маршрута, до чьих-то воспоминаний, как женщин с западной украины привезли эшелоном в лагерь. и они по собственной инициативе вымели все до блеска.

я зауважила, що простих жінок з комуналок. а так, жінок високопоставлених, що впали в немилість, тих хто опирався рад. владі("бандерівок"). тих хто дуже активно антисовєтнічав.
а тут представляється так, як проста одинока жінка з комуналки. комуналки тоді були тільки в великих містах. що вона могла робити, щоб тільки за доносом сусідки їй 17 років дали?

у меня нет статистики сколько сидело дочек профессора, сколько посудомоек. но все что я знаю, заставляем меня думать, что низкий социальный статус от ареста не спасал. никак.
зы алоизия могарыча помните? от тоже не на академика стуканул)

Розгорнути попередні цитати...

Читач,  9 жовтня 2019 17:24:26

навіть в старості історія 50 річної давнини продовжує "кровити"

да.
немного из другой оперы. петр вельяминов (вечный зов) отсидел в юности. отсидел просто потому, что арестовали его отца. так он до конца жизни не участвовал ни к каких "разговорах" в компаниях. боялся
и еще про мужчин история. отец телеведущего юрия сенкевича в 30-ее годы записал в анкете своего отца (деда юрия) умершим от водки. на самом деле дед был жив. просто он был из бывших. имел до революции огромные земельные владения под одессой кажется. и однажды уже после войны юрия привезли в тот район. и его дед смотрел на единственного внука через дырку в заборе. и плакал. но подойти не смел. почти до конца жизни, уже в 70-ее отец юрия все боялся ему рассказывать о деде "из бывших".
как по мне такие истории говорят о сути совка красноречивей многотомных исследований

ну, це історії тих хто кар'єру зробив публічну, їм було що втрачати
комфорт в обмін на особистість
серед простих смертних не так все опукло

Розгорнути попередні цитати...

pecheneg,  9 жовтня 2019 17:23:42

myshka naruzhka,  9 жовтня 2019 17:18:29

не дуже правоподібно.
жінок тоді рідко саджали.

ъ

да вы что. есть тысячи историй про женщин в лагере. политических. от крутого  маршрута, до чьих-то воспоминаний, как женщин с западной украины привезли эшелоном в лагерь. и они по собственной инициативе вымели все до блеска.

я зауважила, що простих жінок з комуналок. а так, жінок високопоставлених, що впали в немилість, тих хто опирався рад. владі("бандерівок"). тих хто дуже активно антисовєтнічав.
а тут представляється так, як проста одинока жінка з комуналки. комуналки тоді були тільки в великих містах. що вона могла робити, щоб тільки за доносом сусідки їй 17 років дали?

Легко!

В комуналках тоді жила більшість
Щодо жінок - був термін "Член семьи репрессированого" "Член семьи кулака" "Член семьи изменника Родины". Гребли кого могли -"планова" ж система. 58 стаття -і вперед!
Я  якось читав за дитячі табори ГУЛАГУ - таке читати спокійно не можна!

серед простих смертних не так все опукло

знаешь наверно в каждой советской семье была история о своем лагернике
в моей была

Розгорнути попередні цитати...

Читач,  9 жовтня 2019 17:36:53

серед простих смертних не так все опукло

знаешь наверно в каждой советской семье была история о своем лагернике
в моей была

В мене немає

Прадіда до табору не довезли: "К висшей мєре...."

Все хочу запит подати до СБУ. В списках репресованих не знаходжу

2 myshka naruzhka

ну вот на скорую руку в гугле...
таблица 7.2 по ссыле

http://rybakovsky.ru/demografia5a9.html

социальный состав гулага 38 год

рабочих - 23%
крестьян -35%
т.е. каждый четвертый и каждый третий(

Розгорнути попередні цитати...

pecheneg,  9 жовтня 2019 17:41:25

Читач,  9 жовтня 2019 17:36:53

серед простих смертних не так все опукло

знаешь наверно в каждой советской семье была история о своем лагернике
в моей была

В мене немає

Прадіда до табору не довезли: "К висшей мєре...."

Все хочу запит подати до СБУ. В списках репресованих не знаходжу

 

Розгорнути попередні цитати...

Читач,  9 жовтня 2019 17:36:53

серед простих смертних не так все опукло

знаешь наверно в каждой советской семье была история о своем лагернике
в моей была

у мене не було репресованих, якось минуло,
голодом морили, в Німеччину вивозили, а от репресій уникнули,
правда, мій дід хати не білив, щоб в куркулі не записали, викрутився

Розгорнути попередні цитати...

pecheneg,  9 жовтня 2019 17:41:25

Читач,  9 жовтня 2019 17:36:53

серед простих смертних не так все опукло

знаешь наверно в каждой советской семье была история о своем лагернике
в моей была

у мене не було репресованих, якось минуло,
голодом морили, в Німеччину вивозили, а от репресій уникнули,
правда, мій дід хати не білив, щоб в куркулі не записали, викрутився

слууушай, а мой прадед крышу, крытую железом, за ночь соломой перестелил. его предупредили, что за железо комнезаможи завтра придут раскулачивать)

2 myshka naruzhka
ну вот на скорую руку в гугле...
таблица 7.2 по ссыле

http://rybakovsky.ru/demografia5a9.html

социальный состав гулага 38 год

рабочих - 23%
крестьян -35%
т.е. каждый четвертый и каждый третий(

нє, ну звичайно могло таке бути. але невже лиш за неправдимим доносом сусідки могли стільки років дати. і потім ще й чужій дитині-доносчиці дитину з жилплощадью віддати?
я сама яра антісовєтчіца, якщо що, але чомусь ця історія мені нагадує: "собака врятувала кошеня з ями. став лайк". а ці історії оповідає хто? Алексієвич збирає розповіді/свідчення, а люди вже собі вільні перекази придумують, хто на що горазд.
так що тут 50/50 - могло саме та бути, а могло і ні.

а вобще в нашей семье слово активист было... ниочень. а комнезам так и подавно))

Історики бачили багато історії подібних, тільки тут не уточнюється, донос міг бути ні про що. За того ж возьмем Павліка Морозова. Мати написала донос що чоловік з іншою гуляє врозуміть його. ЩО тут такого? А його розстріляли вигадавши душевну історію.

В доносі взагалі могло нічого не бути, Спитали у людини де твоя подружка була в чора, на базарі, і пришили їй буржуйство....


Коли саджають по плану, система безглузда. Але суспільство не готове сприйняти це, але треба, Польща через це пройшла.


Фільм є один Польський, про часи Радянські і Перебудови, в Кінці така сцена, жінка каже помниш ти відсидів за доносом ? вони їдуть у крутій машині, він відповідає що помнить. Вона каже це я тебе здала. І їдуть далі мовчьки. Наче прощення через правду за ті часи.

Розгорнути попередні цитати...

pecheneg,  9 жовтня 2019 17:43:18

2 myshka naruzhka
ну вот на скорую руку в гугле...
таблица 7.2 по ссыле

http://rybakovsky.ru/demografia5a9.html

социальный состав гулага 38 год

рабочих - 23%
крестьян -35%
т.е. каждый четвертый и каждый третий(

нє, ну звичайно могло таке бути. але невже лиш за неправдимим доносом сусідки могли стільки років дати. і потім ще й чужій дитині-доносчиці дитину з жилплощадью віддати?
я сама яра антісовєтчіца, якщо що, але чомусь ця історія мені нагадує: "собака врятувала кошеня з ями. став лайк". а ці історії оповідає хто? Алексієвич збирає розповіді/свідчення, а люди вже собі вільні перекази придумують, хто на що горазд.
так що тут 50/50 - могло саме та бути, а могло і ні.

Історичні документи якщо вірити Московським історикам кажуть, що коли робили план скільки треба посадити, то просто спитали рідну дитину, у батька була корова? Була, цього уже було достатньо щоб потім вигадати розстрільну статтю ...

Це просто важко усвідомити сучасній людині. Але це треба усвідомити.

петр вельяминов (вечный зов) отсидел в юности. отсидел просто потому, что арестовали его отца

Немного не так

31 марта 1943 года 16-летний Пётр был арестован по обвинению «в участии в антисоветской организации „Возрождение России“», был приговорён по 58-й статье к 10 годам исправительных работ и отправлен в пересыльный лагерь в Котласе. По словам драматурга В. С. Фрида, находившегося под следствием в лубянской тюрьме одновременно с отцом Вельяминова, 17-летний Пётр был арестован по одному делу с отцом — бывшим царским офицером (с)

Хотя, ЧСИРов действительно арестовывали, на основании пост. Политбюро ЦК ВКП(б) 1936 года "О членах семей осужденных изменников Родины". Правда, там речь шла о троцкистах и их женах, детей до 15 лет предлагалось отправлять в детдома, старше 15 лет решали отдельно в каждом случае.

Розгорнути попередні цитати...

Читач,  9 жовтня 2019 17:47:55

pecheneg,  9 жовтня 2019 17:41:25

знаешь наверно в каждой советской семье была история о своем лагернике
в моей была

у мене не було репресованих, якось минуло,
голодом морили, в Німеччину вивозили, а от репресій уникнули,
правда, мій дід хати не білив, щоб в куркулі не записали, викрутився

слууушай, а мой прадед крышу, крытую железом, за ночь соломой перестелил. его предупредили, что за железо комнезаможи завтра придут раскулачивать)

угу, як послухаєш ті спогади, здригнешся

По словам драматурга В. С. Фрида, находившегося под следствием в лубянской тюрьме одновременно с отцом Вельяминова, 17-летний Пётр был арестован по одному делу с отцом — бывшим царским офицером[/i] (с)

я об этом и написал. я читал мемуары фрида. если ты не читал, рекомендую. много там знакомых лиц среди лагерников. и каплер (сценарист ленин в октябре), и ярослав смеляков (хорошая девочка лида). короче канонический советский пантеон представлен обильно. все они прошли и хлебнули

Розгорнути попередні цитати...

pecheneg,  9 жовтня 2019 17:50:19

Читач,  9 жовтня 2019 17:47:55

у мене не було репресованих, якось минуло,
голодом морили, в Німеччину вивозили, а от репресій уникнули,
правда, мій дід хати не білив, щоб в куркулі не записали, викрутився

слууушай, а мой прадед крышу, крытую железом, за ночь соломой перестелил. его предупредили, что за железо комнезаможи завтра придут раскулачивать)

угу, як послухаєш ті спогади, здригнешся

классические семейные истории хороши для готических романов. но у нас был свой дракула. усатый
никогда больше

Розгорнути попередні цитати...

Донбасянин в экзиле,  9 жовтня 2019 18:05:02

По словам драматурга В. С. Фрида, находившегося под следствием в лубянской тюрьме одновременно с отцом Вельяминова, 17-летний Пётр был арестован по одному делу с отцом — бывшим царским офицером[/i] (с)

я об этом и написал. я читал мемуары фрида. если ты не читал, рекомендую. много там знакомых лиц среди лагерников. и каплер (сценарист ленин в октябре), и ярослав смеляков (хорошая девочка лида). короче канонический советский пантеон представлен обильно. все они прошли и хлебнули

Извини, но из твоих слов я понял что Петра арестовали только за то, что он был сыном арестованного, что не так. Посему осмелился уточнить.
А мемуары Валерия Семёновича я читал, конечно же. Он с Дунским отбывал наказание, в том числе, и в Минлаге, с 50-го до 56-го года, а я прожил в Инте десять лет (славбог, гораздо позжей), так что описанное Фридом  у меня было перед глазами.
Благодаря Дунскому и Фриду, два фильма (по их сценарию) были сняты в Инте.

А тридцатые - да, калечили души людей. Отчим моего отца попал на Донбасс с Дона, деревня Гороховка,  когда его отец узнал от кума, который входил в этот самый комбед, шо завтра-послезавтра придут до него "кулачить". Прадед Денис в охапку двух сыновей, жену, на подводу, кой-чего из личных вещей в подводу - и в Красный Луч подался.  Уже гораздо позже, в 70-ые, когда дядя купил машину, он повёз своего отца  на малую родину. Ехали они Гороховкой и внезапно тот ему говорит: "Славка, вон, справа, видишь дом? Наш! Только когда подъедем к нему, ты не смотри туда и не останавливайся там, а то мало ли что". Такое, да...

Останнє редагування: 9 жовтня 2019 18:50:23 від Донбасянин в экзиле

Розгорнути попередні цитати...

Донбасянин в экзиле,  9 жовтня 2019 18:05:02

По словам драматурга В. С. Фрида, находившегося под следствием в лубянской тюрьме одновременно с отцом Вельяминова, 17-летний Пётр был арестован по одному делу с отцом — бывшим царским офицером[/i] (с)

я об этом и написал. я читал мемуары фрида. если ты не читал, рекомендую. много там знакомых лиц среди лагерников. и каплер (сценарист ленин в октябре), и ярослав смеляков (хорошая девочка лида). короче канонический советский пантеон представлен обильно. все они прошли и хлебнули

плюсую очень интересные мемуары Фрида.В их сценариях с Дунским проглядывается лагерно -тюремная тема ...с юмором, но тем не менее...Это и "Не бойся я с тобой", и "Семь нянек"...

. Ехали они Гороховкой и внезапно тот ему говорит: "Славка, вон, справа, видишь дом? Наш! Только когда подъедем к нему, ты не смотри туда и не останавливайся там, а то мало ли что". Такое, да...

у нескольких поколений этот комок в душе

Розгорнути попередні цитати...

pecheneg,  9 жовтня 2019 17:23:42

myshka naruzhka,  9 жовтня 2019 17:18:29

не дуже правоподібно.
жінок тоді рідко саджали.

ъ

да вы что. есть тысячи историй про женщин в лагере. политических. от крутого  маршрута, до чьих-то воспоминаний, как женщин с западной украины привезли эшелоном в лагерь. и они по собственной инициативе вымели все до блеска.

я зауважила, що простих жінок з комуналок. а так, жінок високопоставлених, що впали в немилість, тих хто опирався рад. владі("бандерівок"). тих хто дуже активно антисовєтнічав.
а тут представляється так, як проста одинока жінка з комуналки. комуналки тоді були тільки в великих містах. що вона могла робити, щоб тільки за доносом сусідки їй 17 років дали?

Чому? У знайомого моєї родини матір забрали в табори "за зв'язок з бандерівцями", вона киянка, мати - одиначка була та ще й етнічна росіянка, певно бандерівців в таборах вперше і побачила
То він казав, що після війни таких жінок масово вивозили в табори за надуманими звинуваченнями, як безкоштовних рабів
Чому саме матерів-одиначок не зовсім зрозуміло, але він ріс з бабусею і знав багато схожих випадків, тобто вважає що була спланована програма, з планом і т.д.
Матір його після таборів залишилась у Сибіру, хоча її реабілітували, повернулась в Україну вже в старості з іншим сином
Щодо описаної істрорії - позаздрити на дитину не думаю...тим більшш в тих умовах без підтримки родичів/чоловіка з дитиною складно
Могла написати з пересердя, а потім пожалкувати і забрати дитину, відчуваючи вину...може змусили настрочити