Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Америка від краю і до краю. Автоподорож. (Фото. Багато.)

А далі пішла Монтана. Поки що прерійна.

Показати зображення...
Показати зображення...

ну чисто наша одесская трасса, 1:1 X(
   
ну чисто наша одесская трасса, 1:1 X(

пахоже но то ближе к одессе ...  гдет за белкой ....
   
Коли ми виїхали із Солт Лейк Сіті і через вузький прохід і знову подерлись в гору, ми влетіли в серйозну снігову бурю. Температура впала практично до ноля і ми весь час поглядали на бортовий термометр. Коли температура спаде нижче ноля, доведеться знижувати швидкість до мінімальної. Але нам пощастило, нижче +0.5 градусів не опустилась, швидкість не знижували і ми не випали з графіка подорожі.

А буря була страшна. Якщо глянете на карту, то паралельно штату Юта розміщений штат Вайомінг. Так от, саме в той час у Вайомінгу відбулась величезна автокатастрофа. В ту саму бурю в яку ми зараз влетіли в Юті, там зіштовхнулись десятки, чи навіть сотні автівок. Ми чудом втигли проскочити.

Такі масові аварії на хайвеях зовсім не рідкість і пояснюються дуже просто. Швидкість велика, водії знають, що на хайвеях ніхто не зупиняється. І досить при поганій видимості якому небуть великому тракові на слизбкій дорозі стати поперек дороги, в нього миттєво навлітають десятки а то і сотні автівок, які нічого не підозрюють. Поки оповістять про ту аварію, пройде кілька хвилин. А цього досить, щоб це доміно нанизало сотні автівок.

Самі подивіться яка була видимість. А швидкість 120.

   
Ужас. А резина, небось, демисезонка. Не ведет на такой скорости?

P.S. Всем привет, читаю, не пишу. Не удержалась.  :)
   
По решті дороги в Лас Вегас в нас було заплановано заскочити в два місця, два каньйончики. Але ця клята буря все спортила. Немає чого робити в каньйонах при поганій видимості.

Але як тільки до одного з каньйонів залишилось з десяток кілометрів, почало прояснятись. А коли під'їхали, то зовсім розвіялось. Як по замовленню. Тому завернули в живописний Kolob Canyon. Ми його назвали Колобок.




Останнє редагування: 25 червня 2015 13:00:04 від Маковій
   
Майже як в Аватарі.

   
Вискочили ми з того Колобка геть задрипані, і далі на південь.

Погода різко покращала, температура росла на очах. Ще б пак - До Лас Вегаса якісь пару сотень кілометрів. Не вистачало, що б і у Вегасі лежав сніг.

   
Пейзажі чисто з гірських почали перетворюватись з напівгірських на напівпустельні.

   
Пішла спека. Температура вже під +25. А лише недалеко назад була ноль.

   
Як гарно! Дякую за чудову гілку!
   
Весь останній час ми дерлись в гору. Ніби то в якійсь ямі були. Хоч також то також були гори.

А потім останні ривок вгору і раптово відкрилась безкрайня пустеля Невади.

   
Пустеля Невади в цей час весною ще зелена. Дуже швидко вона втратить колір під сонцем.

Грунт тут суцільний камінь. Як на ньому щось росте - не розумію.



Останнє редагування: 25 червня 2015 13:27:24 від Маковій
   
Ми майже на місці. Графік руху витримано, пальот нармальний.

   
Нам сюди, в готель з башнею. Там ми будемо чотири ночі.

   
Ми на місці. У Вегасі, як і мається бути, +30. Готель розташований прямо на Лас Вегас бульварі. Він же відомий під поганялом Стріп. Це основна вулиця Лас Вегаса. Зветься наш готель Стратосфера.

   
Піду посплю.

Далі буде. І дуже багато.
   
клас (tu)
   
Суперовий трип!
Континуй опісля відпочинку.
   
розкішні пейзажі  (tu)
   
Піду посплю.

Далі буде. І дуже багато.

надобранич! дяки, чекаймо!
   
Суперовий трип!
Континуй опісля відпочинку.

 :laugh:
континуй після дрімки!
   
Дякую! Дуже люблю такі пізнавальні гілки, погляд зблизька на звичайні-незвичайні речі
   
 (tu)  X(

Офигенный рассказ!  (tu)
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія