Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Благотворительная инициатива "Фонд Оперативної Національної Допомоги Діани Макарової"

otif_id=1562850055893036&notif_t=notify_me&ref=notif
   
otif_id=1562829619872190&notif_t=notify_me&ref=notif
   
Українці перед судом над Марківим. Всі у вишиванках - вони завжди приходять на ці суди у вишиванках.
Чекаємо.
А я дякую вам усім - хто зробив репости, хто не забув про Марківа за два роки. Коротко викладено тут

   
otif_id=1563083775249535&notif_t=notify_me&ref=notif
   
otif_id=1562958515170884¬if_t=notify_me&ref=notif
   

otif_id=1563188085746207¬if_t=notify_me&ref=notif
   

otif_id=1563194461635061¬if_t=notify_me&ref=notif
   
Мені сказали, що в італійській лівацькій пресі вийшла стаття, де мене називають Гебельсом України та прєдводітєльніцей українських націоналістичних карательних батальйонів.

Тепер при зустрічі зі мною, прошу, лише во фрунт. І вітання - від серця до сонця.
А я з великою сердечністю передаю цим італійським авторам хороше італійське слово - SUKI

https://lenta-ua.dreamwidth.org/951538.html
   
otif_id=1563083775249535¬if_t=notify_me&ref=notif
   
otif_id=1563272241456630&notif_t=notify_me&ref=notif
   
Обурених заяв зараз мусить бути багато. Чому саме з приводу Марківа?
Бо це перший і абсолютно прецедентний випадок, коли нашого бійця засуджують в Європі, по суті за те, що він боронив свою країну. За те, що він був дійсним військовим, фронтовиком.
Бо цей випадок може бути не останнім.
https://www.eurointegration.com.ua/experts/2019/07/16/7098533/
   
Дуже затримує побут.
Побут - це така штука, без якої не обійтися - ні воякам, ні волонтерам. Ми згадуємо одну історію. Коли Ф.О.Н.Д. шукав чергове приміщення для оренди, нам випав будиночок. Таке собі - будиночок на пару кімнат без кухні і без ванни, а головне щастя, що там було - прибудований цех. Колишнє СТО чи столярка, чи що там було раніше, не знаю.
У Ф.О.Н.Д.і тоді жило кільканадцятеро людей, серед них мала дитина, і нам запропонували:
- переселятись до того цеху
- ставити на подвір'ї армійську палатку
- в палатці встановлювати буржуйку
- і так у тій палатці всім разом і жити, а спільні Ф.О.Н.Д.ові роботи мати в тому цеху.

- А взимку? - спитали ми.
- А що взимку? - відповіли нам. - Знаєте, які вони теплі, ці армійські палатки? Ще й будете прикручувати буржуйку.
- А як ми будемо митись? - спитали ми.
- О, так симпатиків же у Ф.О.Н.Д.а багато. Невже вас ніхто не пустить до ванни раз на тиждень?

Тоді ми й зрозуміли, що волонтери в очах у багатьох людей - то вже давно не люди, а такі собі функції, які звалили собі на плечі роботу, то й мусять функціонувати, а шо?

... минулими вихідними ми мали спільні роботи на ППД Ф.О.Н.Д.у. Ну, для нас ці роботи щоденні, а люди приїхали нам підмогнути на вихідні.
В суботу нас було 14 чоловік. у неділю дещо менше. Робота горіла, курява диміла, шашлик готувався, все як годиться.
Фото у ритмі "було/стало" не надто переконливі. Але хто розуміє, той зрозуміє. І страшенна подяка всим тим, хто вклався у роботу на ППД Ф.О.Н.Д.у. І страшенна подяка всім, хто вкладається грошима у розбудову ППД.

На фото - майбутній склад Ф.О.Н.Д.у готується до того щоб стати постійним складом Ф.О.Н.Д.у
Кімнати для життя взагалі краще не показувати. Це набагато гірше, ніж те колишнє СТО. Але переїздити треба. Переїзд за тиждень.
- підлоги нема
- стелі нема
- стіни гола цегла
- води нема
- електрики нема
- двері лише в проекті
- вікна де-інде поставлено, інші світять дірами

Але люди-функції таки готуються до переїзду. А в нас і виходу нема. І грошей для будівництва не дуже. І рук, звичайно, не вистачає. Меблів теж нема
Тому прошу

Ф.О.Н.Д. ДМ прийме у подарунок на новосілля:
- гіпсокартон
- кахлі
- цемент
- фарбу
- цеглу
- газоблок
- мінвату
у будь-яких кількостях.

Ф.О.Н.Д. також прийме у дар:
- шафи для одягу
- будь-які шафи та тумби для кухні
- стелажі для складу та для побутових речей
- пічку електричну
- ліжко велике (невеликі є)
- столи
- стільці

Ну, і страшно. Дуже страшно, хоч став армійську палатку з буржуйкою. Рий бліндаж і все таке.

Що воно таке ППД - розказано докладно тут

Будьте з нами. Бо нам без вас страшенно страшно



   
otif_id=1564044497727046&notif_t=notify_me_page&ref=notif
   
otif_id=1564049478107061&notif_t=notify_me&ref=notif
   
otif_id=1564141743150132&notif_t=notify_me&ref=notif
   
Я не знаю більшої сили, як ця - у боротьбі батька проти вбивць своєї дитини.
Читаючи ці пости, опалюючись цим болем, паралельно чуєш:
- Цікаво, хто їм платить за акції "Хто замовив Катю Гандзюк"
- Ой, та знали ми ту Катю. Вона була не така вже свята, як ти думаєш.
Останнє коли прозвучало від одного мого товариша - я викреслила цю людину зі свого життя. Не знаю, скільки воні треба мати в душі, аби таке казати. Бо якою б не була Катя, якою б вона комусь не здавалась - ці слова виправдовують вбивць.

Але я про інше.
Мені приходилось боротись за добре ім'я людини, за покарання вбивць людини. І я точно знаю - головною рушійною силою тут завжди є воля рідних. Доки не щаспокоюються рідні, доки вони чекають на правосуддя і говорять про це - доти й не забудеться ім'я їх кревного, вбитого, замученого, закритого десь у застінках.
Говоріть, Батьку.
Читати ваші слова неможливо важко.
Читати їх потрібно.
.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2294198997507250&id=100007515160271
   
otif_id=1564681337353488&notif_t=notify_me&ref=notif
   
otif_id=1564674129426990&notif_t=notify_me&ref=notif
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія