Показати зображення...

 Фото колаж із туалетною тематикою на діючого Президента - це нормально?

 Імхо, порохоботи втратили береги.

 А модери сплять.

 Спочатку про рейтинги.
 З 23 хвилини про утворення СН.
 Потім про політичний устрій.
 З 38 хвилини - хто таке Зе.

 Ненависть стала лейтмотивом більшості тем ФУПу.
 Почалося це не сьогодні.
 Ще з помаранчевих часів.
 І підсилювалося рок за роком.
 З кожними новими виборами, з кожним кроком суспільства ненависть зростала.
 Оптимісти скажуть, що це апогей, але, НМД, то ще не факт.
 
 Ліниві тупі нероби страшенно заважають правлячим елітам(і  колоправлячим пихатим еліткам).
 Тільки дурні є головною причиною занепаду держави.
 Націоналізм - це зло яке заважає нормальному розвитку.
 Бідність найбільша перешкода у боротьбі з корупцією.
 Чим у країні гірше, тим швидше пересічні на колінах волатимуть про повернення "доброго царя".
 Україна неспроможна подолати Мордор і мусить скоритися, бо головна цінність це людські життя.
 Церква має бути такою, як цар заповів, а хто не вірить - той останнє лайно.
 Діти нероб хай здають органи, дочки най ідуть у повії.
 Як три чверті країни опиниться за межею, то так їм і треба - на краще не заслуговують.

 Майже усі справжні ідеї темників і перерахував.
 Воно зрозуміло, що певним індивідам чим гірше навколо, тим їм більше приводів пишатися собою.
 Вони переконані, що Вандея їх мине(і не знають про Коліївщину).
 Переконані, що"спромоглися усього у своєму житті самі".
 Що "все буде гарно"(їх добробут тільки зростатиме).
 "Скупім вєсь воздух і будєм на ніх свєрху плєвать. Как зачєм? Удовольствіє получать"(ц).
 
 І ніхто, ніхто з них не хоче хоч трохи думати наперед, брати на себе відповідальність за власну громадську позицію.
 А десь вже святять ножі.
 І ніяк  тому безладу, наповненому розпачем і стражданням, не запобігти.

 Хоча вихід є, і він очевидний. Та як їм поступитися нагодою "поплєвать свєрху"?

 
 
 


 

Стало цікаво, який розклад на ФУПі серед активних дописувачів.

  Розвелося безліч юридичних знавців про виключні тонкощі процедури і протоколу.
  Хочу скористатися нагодою і спитати:
  - Мінські домовленості виконуються Україною на яких підставах?

  Адже це найважливіший документ для України за останні роки.
  Може хтось розтлумачить?
  Щоб зрозуміти поки що незрозумілу юридичну їх бездоганність?
  Є знавці?

  Якось давненько вже я дав собі обіцянку - не вживати(по можливості) образ щодо ППП - прихильників петра порошенкопихатих падлюк порошенко .
  Але ця позиція, як виявилось, тільки робила мене вразливим, і ніяк не спонукала опонентів до ввічливого обговорення.
  Реально терпець урвався.
  Тому вважаю за потрібне виключно симетричне спілкування - образи на образи, на погрози - погрози.
  Не слід з покацапленим бидлом спілкуватися у людській манері - воно тільки сприймає це за слабкість і нахабніє ще дужче.
  Кожне кацапидло має отримати по кнурячому писку.
  Тільки цю мову воно і розуміє.
  Сумно, але іншого виходу не бачу.
 

 Пан Good-Luck скаржиться, що не має таких можливостей.
 То йому навмисне зроблено, чи технічний глюк, чи ще щось?

  Сабж.
 

 Геть не розуміють простих речей.
 Не здатні робити висновки.
 Прагнули змусити народ зробити вибір між "досвідченим і коричньовим" та "недосвідченим і "проросійським".
 Мовляв, тоді буде по-нашому.
 Зараз по тій же "методі" прагнуть обрізати повноваження Президента.
 Результат буде той самий.

    Заходилися звірі вибирати собі нового ватажка, хазяїна лісу.
 Але ж звірі є звірі.
 Почалося реальне нищення.
 Перш за все повідривали хвости лисичкам, бо ті годували незрозумілими словесами та хіхікали де не потрібно.
 Вовків розігнали на дві зграї , попередньо добряче поскубши.
 Гусям підрізали крила і закрили на сміттєзвалищі.
 Войовничим їжачкам поголили усі голкиі відправили ловить мишей.
 Сов повиганяли з дупел і наказали пастись виключно вдень на самому окрайчику лісу - бо пугикали вже щось зовсім непотрібне.
 Усілякі байбаки, ховрахи позбулися своїх криток із добром і тинялися неприкаяні.
 Навіть бджолам заборонили збиратися у рої - бо то таки небезпека.
 Повезло тільки усіляким тхорам-скунсам - дозвелено смердіти усюди, аби не було зайвих скупчень.
    Ну в казці як у казці: воювали-воювали, а хтось та мусив залишитися.
 Залишилися жаби та глисти.
    Жаби - реально противні.
 Ажно мерзенні.
 І бородавок можна підхопить, і ще якого болотного лиха.
 Нема за шо і балакать.
    А глисти - то такі створіння, які розповсюдилися по усіх усюдах, і стали невід'ємною складовою більшості життєвих процесів лісоутворення.
 Гнати - таки небезпечно, бо як робити занадто рішуче, можна відправити до дідька і весь лісовий організм.
    І от сидять мудрі звірі і думають, щоб його таке утнути, аби противних жаб позбутися.
 Немудра решта щось таке волає про паразитів, що треба їх позбутися - та хто ж тих дурнів має слухати.
 Жаби ж не просто самі по собі, а як приведуть до лісу білу пухнасту північну собачку?
 Шо його робити - незрозуміло.
 Складають мудрі звірі прокльони жабам і списки очікуваних негараздів.
 На те уся їхня мудрість іде.
 

 А годинник-гад на місці не стоїть.
 Скоро, скоро прийде час рішення.
   
 

  Нарешті знайшов нормальне інтерв'ю, де Зеленського на обзивають наріком і таке інше, але реально множать на нуль сподівання на його "реформаторство".
 

 ППП, чого ви такі жорстокі?
 Не дасте займатися людині улюбленою справою?
 Талановитий бізнесмен.
 Ніяких владних повноважень.
 Повна прозорість - і вже скоро Україна матиме мультиміліардера.
 Чого Ви не даєте Петру Олексійовичу саморелізуватися?

    Шановні дописувачі форуму!

 Чи маєте ви самоповагу?
 Чи маєте впевненість в Україні?
 Впевненість у своїх друзях і близьких?

 Якщо так, то припиняйте істерики, брутальні взаємні образи, припиняйте розповсюджувати ненависть один до  одного, що виливається вже і в погрози.
 У 14 році, хоч був багато хто і незадоволений результатом виборів, ніхто не кричав - завтра пукін у Києві, в армію не піду, бо там зрадники, усе робитиму на зло уряду, бо то не мій уряд, тікаймо швидше, бо завтра пізно.
 Що змінилося сьогодні?
 Ми напередодні ще одного, такого самого важливого вибору.
 Але нема ніякого сумніву, що Україна залишиться Україною при будь якому результаті виборів.
 Буде помилка - ми її разом виправимо, буде успіх - ми його разом розвинемо.
 Ми ж українці.
 Усі громадяни України, для того опитувань не треба.
 Нам жити разом, в одній країні, так саме, як жили в одній країні з Януковичем чи Кучмою.
 Розрулили тоді, знайдемо спільний вихід і зараз.
 Просто зробити це буде важче, бо занадто багато огидних слів накидали один одному.
 Чи не краще почати шляхів компромісу вже зараз?
 Бо жодного обговорення виходу з гіпотетичних криз, і суцільні негативні сценарії.
 Ми приречені обговорювати виключно "сцяні" аргументи?
 Та невже?


     Дякую за увагу.
 

  За проханням.
  Я теж вважаю, що варто.

  Власне, таке відчуття що багато речей просто "з язика зняв".
  Можливо, хтось в цьому побачить щось важливе, як побачив я.
  Ботам марно не турбуватись - такий рівень сприйняття для небагатьох, і тому на загал подібна інфа не впливає.

  https://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/5ca33281538f5/

 

   Хто з ППП спростує цю тезу?

 Сабж.

 Перші 15 хвилин.

 

  Преамбула.
  За час існування української держави суспільство спромоглося вибудувати з радянської общинно-розподільної  системи неофеодалізм.
  Але феодалізм досить таки дивний, з відвертим компрадорським ухилом.
 
  Тези.
  На даний момент можливості цього суспільного ладу майже вичерпані і Україна стоїть перед історичним вибором розвитку.
  1. Консервація системи з невідмінною наступною стагнацією.
  2. Модернізація до рівню зовнішніх вимог.
  3. Модернізація на національному грунті.
  4. Руйнація системи із сподіванням "ринок все владнає".
  Дивним чином маємо відповідних кандидатів, які(умовно) відповідають варіантам розвитку подій.
  1. Зеленський.
  2. Порошенко.
  3. Кошулинський.
  4. Тимошенко.
  Кандидати відповідні напрямкам дещо умовно, оскільки кожен прихильник має дещо викривлене сприйняття обранця та антагоністів.
 
  Не забуваймо, що політика слідкує, у більшості випадків, за економікою.
  1. З цієї точки зору наші "економічні барони" вже достатньо вклалися у політичну систему, щоб сподіватися отримати кандидата відверто слабкого, який слугуватиме їх інтересам.
  2. Певна частка з "баронів" має певні політичні потенції для міжнародної легалізації капіталів і та їх укріплення.
  3. Національно орієнтований капітал, у силу специфічного генезісу держави, відсутній майже повністю і його перемога, обов'язково дуже неповна, скорше призведе до дискредитації українства, ніж до його укріплення та розвитку.
  4. Демократизація по "вільним національним канонам" скоріш за все несе найбільшу кількість небезпек з огляду на зовнішні і внутрішні інтервенції, але має певні історичні перспективи зміни національного економічного укладу до більш модернового.

 
 


 

 

Скільки буде  у бюлетенях кандидатів  в Президенти?

Скільки гілок про Зеленського має бути на першій?

 Дацюк на Укрлайфтв.  Воду пропустити, дивитися з 9.40.
 

 Після захоплення РФ Криму і частки східних територій українська влада показала себе неадекватною.
 Протягом п'яти років збільшувалася економічна залежність від РФ.
 Енергетика, мобільний зв'язок майже повністю підконтрольні РФ.
 Об'єми торгівлі з РФ значно виросли.
 Пасажирське сполучення залишилося незмінним.
 Повна свобода пересування між Україною і РФ, і ніяких обмежень за край рідкими випадками.
 Частка ЗМІ вела безперешкодно антиукраїнську пропаганду.
 На п'ятому році тодішній Президент ввів воєнний обмежений стан, який слугував виключно для прикриття бездіяльності влади.
 Темна доба України завершилась коли...

 Чи якось інакше?
 Що напишуть про нас історики через сто років?

  Особливо ментально залежні фупчики користуються простою формулою - "Хто критикує Порошенко, той юльок".
  Оскільки такі пости прихильників Порошенко домінують, то складається враження, що це їх загальна думка.
  Що з цього випливає?
  Рейтинг Порошенко(натягнемо) 10%
  Рейтинг Тимошенко(за логікою прихльників) - решта, тобто 90% 
 
  Тепер саме питання: на кого дійсно працюють "прихильники Порошенко"?
  Як розібратися?

  Це Тбілісі вересень 93. Через 7 років його не стане.

 

Народився Іван Котляревський 9 вересня 1769 р. у Полтаві в родині дрібного чиновника. Мати письменника була козацького роду.
Вчився хлопець спочатку в дяка, багато читав.
1780—1789 рр. — навчання в Полтавській духовній семінарії, але закінчити її не судилося, хоч і був І. Котляревський серед найкра­щих учнів. Віршувати почав ще тоді, прозвано його навіть було «рима­чем». В семінарії знайомиться з творами Вергілія, Овідія, Горація.
Ще під час навчання в семінарії почав заробляти приватними уро­ками, вчив панських дітей. У 1789—1793 рр. працює канцелярис­том, потім ще три роки домашнім учителем, перебуває кілька років на військовій службі.
1810 — 1835 рр. — служить наглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян, а в 1827—1835 — опікуном богоугодних закладів. Був також директором Полтавського театру.
У побуті І. Котляревський був скромним і невибагливим, жив просто. В особистому житті не був щасливий: у коханні не зазнав взаємності, і тому не одружився. Зате мав багато друзів, був гостин­ний.
«Енеїду» критика відразу сприйняла схвально, поему називають незрівнянною, «Наталку Полтавку» теж хвалять. Успіх окрилює письменника, він підтримує активні зв’язки з культурними діячами тогочасної України.
Останні роки життя письменник дуже хворів, мусив вийти у відставку.
Помер І. Котляревський 10 листопада 1838 р.

 "В о з н ы й. Не віриш? Так знай же, що я тебе давно уже - теє-то як його - полюбив, як тілько ви перейшли жити в нашеє село. Моїх діл околичності, возникающії із неудобних обстоятельств, удерживали соділати признаніє пред тобою; тепер же, читая - теє-то як його - благость в очах твоїх, до формального опреділенія о моєй участі, открой мні, хотя в терміні, партикулярно, резолюцію: могу лі - теє-то як його - без отсрочок, волокити, проторов і убитков получити во вічноє і потомственноє владініє тебе - движимоє і недвижимоє імініє для душі моєй - з правом владіти тобою спокойно, безпрекословно і по своєй волі - теє-то як його - розпоряджать? Скажи, говори, отвічай, отвітствуй, могу лі бить - теє-то як його - мужем пристойним і угодним душі твоєй і тілу?"

 Сабж.
myshka naruzhka [ Відповісти в приват ] [Ігнорувати]
cьогодні в 15:26
IP/Host: ---.pool.ukrtel.net

Сабж.

Сабж.

 Вирішив позбутися відвертого негативу, аби ФУП піднімав настрій.
 Деяких дописувачів записав в ігнор.
 Але бачу всі їх дописи і теми.
 Що я зробив не так?

 Скачував шароварну прогу на заміну битому екселю.
 Причепилася якась байда.
 Періодично вискакують "Ставки на спорт", "Казіно" і таке інше.
 Сторінки відкриваються самі, десь одна на півгодини. Нерівномірно.
 Пробував:
 - антивірі  доступні(авасти-курейти, всього вісім штук). Ніц не бачать.
 - чистив реєстр
 - залазив у ВІН32, де хром
 - зносив хром, перевстанавлював з офіційного сайту
 - залазив у корньові папки користувача
 - адблок забанив один з різновидів сторінок, але тіки випадає її черга, хром виліта в ОС.
 - Регети, Цекленери, ауслоджики нічо не можуть
 - Новий профіль створював
 Система W10 PRO, ліцензія.
 
 Нормально працювати ніяк, бо вирубає у будь який момент.
 Б'юся вже тиждень.
 
 Мо', хтось щось знає?

 Добраніч.

 Забанити за це по 4.3(погрози) та 4.7(партійна діяльність)?

Показати зображення...

 Де тут хоч ЩОСЬ, невідповідне правилам ФУП, панове модератори?

 Herr Fater [ Відповісти в приват ] [Ігнорувати]
cьогодні в 17:05
IP/Host: ---.mytrinity.com.ua
Топа, cьогодні в 17:03
Розгорнути попередні цитати...
Так і є.
 Коцабське нарєчіє приводить до таких комунікацій, де необхідні цар, бояри, бидло і "свінцовая мєрзость рускава міра".
 Вся ця гидота завжди йшло одним пакетом з єзиком.
 Винятків історія ще не знає.
Ну тогда украинский ведёт к безаластию, руине и раздорам.

Двум гетьманам и границе по Днепру.

Это если считать, что история не знает исключений..

 

Сабж.

Всякому городу нрав і права,
Всяка імієт свой ум голова,
Всякому серцю своя єсть любов,
Всякому горлу свой єсть вкус каков.
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.

Петр для чинов угли панскії трет,
Федька купец при аршині все лжет.
Тот строїт дом свой на новий манір,
Тот все в процентах: пожалуй, повір!
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.

Тот непрестанно стягаєт грунта,
Сей іностранни заводит скота.
Ті форміруют на ловлю собак,
Сих шумить дом од гостей, как кабак,
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.

Строіт на свой тон юриста права,
С диспут студента тріщить голова,
Тих безпокоїт Венерин амур,
Всякому голову мучит свой дур.
А мні одна только в світі дума,
Как би умерти мні не без ума.

Тот панегірик сплітаєт со лжей,
Лікар в подряд ставит мертвих людей,
Сей образи жирових чтет тузов,
Степка біжит, как на свадьбу, в позов.
Смерте страшна! замашная косо!

Ти не щадиш і царських волосов,
Ти не глядиш, гді мужик, а гді цар —
Все жереш так, как солому пожар.
Кто ж на єя плюєт острую сталь?
Тот, чия совість, как чистий хрусталь.
1760-і рр.