Сабж.

 Люде подейкують, що з 9 квітня по Дніпропетровській області новий локдаун.
 Брешуть чи ні?

 Дівчаток бить не можна!
 Кожен чув цю фразу з дитинства безліч разів.
 Вколочується це кріпко, грунтовно і систематично.
 Навіть тоді, коли це конче потрібно, рука не піднімається - така сила вкладена у ці чотири слова.
 А чому, власне, не можна?
 Чому хлопчиків можна, а дівчаток ні?
 Дівчатка завжди праві, завжди бездоганні і завжди безпорадні?

 Нам пояснюють блаблабла, на усі заперечення ті ж самі блаблабла, аж поки не буде вколочено цю тезу накріпко.
 Так сексизм вперше входить у наше життя, і потім буде приходить новими і новими хвилями, аж доки не сформує "повноцінну порядну людину".
 Жіночки у дитсадочку, жіночки у школі, жіночки у виші послідовно обтесуватимуть природне розуміння і природне ставлення до протилежної статі.
 А трохи згодом виникає вже в претензія "чому він такий тюхтій", "чому не впорав сім'ю", "чому пиячив", "чому спустився на саме дно" з висновком "здох рано, бо непутящий".
 Сексизм рулить, сексизм повсюди, сексизм маніпулює і окремими особистостями, і усім суспільством.
 Ми настільки просякнуті тою оманою, що дуже зрідка усвідомлюємо її існування.
 Тим, хто хоч дещо частково збагнув, суспільна мораль або влаштовує обструкцію, або просто товче пику - бо часткове розуміння ніколи не переборе системи.
 Суспільство "успішно" деградує під схвальні оплески "ми здобули ще нових жіночих свобод".
 Чи є тому край?
 Куди ми(як суспільство) рухаємося?
 Чому ми туди рухаємося?

 Пропоную поглянути на проблему незаангажовано, використовуючи природну максиму "вода тече вниз" і додаючи нових сутностей тільки за крайньої необхідності.
 Спочатку факти щодо середньостатистични х чоловіка і жінки.
 
 1. Чоловік розумніше жінки.
 2. Чоловік фізично сильніше за жінку.
 3. Чоловік психологічно слабший жінки.
 4. Чоловік спрямований на генерацію нових ідей, жінка - на консервативне оточення.
 5. Абсолютна більшість матеріального забезпечення лежить на чоловікові, втім жінка споживає більше суспільного продукту, ніж чоловік.
 6. Геть усі нові формації та ідеї, що потребують самозречення(у суспільному сенсі) - то чоловіче. Кінцевим споживачем є таки жінка.
 7. Чоловік здатен на колективізм, жінка завжди поглинена власним егоцентризмом.
 8. Чоловік міркує об'єктивно, жінка малоздатна до критичного мислення і дуже вразлива до ефектів стадної поведінки.
 (для початку досить і цього.)
 9. Попри усі протиріччя гендерних ролей чоловік і жінка тільки у сукупності є людиною(як вид живих створінь) і природно(на протязі тисяч і тисяч поколінь) налаштовані до плідної співпраці.
 
 Що ж саме пішло не так?
 З яких часів?
 Де та точка, коли суперечності переросли у невидиму війну, якій нема ні кінця ні краю?
 Коли архетипи поведінки чоловіків і жінок стали антагоністичними?
 З часів "Лісістрати"?
 З часів Ежена Сю і засновників сентименталізму?

 Не забуваймо про головний принцип"вода тече вниз".
 Тобто чвари про розділ починаються виключно там, де є надлишки.
 Поки надлишків нема, розділ носить природній(це не тотожно "справедливий") характер і майже не керується соціумом.
 Тобто суперечність є наслідком економічного розвитку, а зовсім трохи згодом - системи управління соціумом.
 Цей неочевидний зв'язок і є вирішальним щодо гендерного устрою будь яких різновидів суспільства.

 ПиСи. Хто саме підклав свиню і має з того зиск трохи згодом.
           Зараз час кидати у мене тапками.
           Більше тапків - більше вірогідність продовження.  
 

Моя ти любо! мій ти друже!
Не ймуть нам віри без хреста,
Не ймуть нам віри без попа.
Раби, невольники недужі!
Заснули, мов свиня в калюжі,
В своїй неволі! Мій ти друже,
Моя ти любо! Не хрестись,
І не кленись, і не молись
Нікому в світі! Збрешуть люде,
І візантійський Саваоф
Одурить! Не одурить Бог,
Карать і миловать не буде:
Ми не раби Його — ми люде!
Моя ти любо! усміхнись
І вольную святую душу
І руку вольную, мій друже,
Подай мені. То перейти
І Він поможе нам калюжу,
Поможе й лихо донести
І поховать лихе дебеле
В хатині тихій і веселій.

В этом мире , историй достаточно
Происходят по замыслу Божию
Сколько душ ... столько судеб - пародий
Про Пьеро почитайте ... историю

Парень умный , стиляга , красавец
Из хорошей семьи появился
Только вот незадача случилась
Он в Мальвину ! безумно влюбился

Вроде , как бы приятная дева
Симпатюлька , фигурка точёная
Кучеряшки и глазки красивые
Но зануда и слишком учёная

Как то раз подкатил Буратино
С деревянным своим контрабасом
Вверх тормашками долго висел
И беседовал с Карабасом

Но Пьеро был мальчонка упрямый
Да к тому же романтик прожжённый
Интеллектом решил извести
И назначил свиданье к шести

Та пришла в макияже суровом
Неприступная крепость по виду
Нереальная прямо загадка
На душе у Пьеро стало гадко

Ничего , ничего потерплю
Улыбаясь подумал чувак
Всё равно эту фифу люблю
Разберёмся чего и как

Поиграться Мальвина решила
И состроила глазки Пьеро
Но не знала она бедолага
Что полюбит так сильно его

Он такую загнул ей поэзию
Интеллект и вышак по айкью
Разомлела железная тёлка
И влюбилась в Пьеро на корню

  Для мене дуже дивним виглядає пропаганда в Україні вакцинації проти коронавірусу.  Не інформаційно-прсвітницька робота, а саме пропаганда. Пропаганда шляхом застосування різних прийомів – від вакцинування переможниць Євробачення руслан у прямому ефірі до повідомлень про вакцинацію духовних лідерів далай-лам. Особливо якщо врахувати, що адепти вакцинації як єдиного методу протиепідемічних заходів при COVID-19 всі стовідсотково є апологетами доказової медицини та логоцентристами.
  Ефективність вакцинування для досягнення колективного імунітету при коронавірусі є недоведеною. І ще не скоро буде доведеною, якщо таке взагалі можливо за допомогою тих вакцин, які сюди завозять. Натомість набуття імунітету (індивідуального та колективного) при респіраторних вірусних хворобах у природний спосіб є стовідсотково доведеним фактом. Наголошую – стовідсотково! Так, він ненапружений, нестійкий і так далі, але він з’являється та певний час є.
  Головною неартикульованою (поки) претензією прихильників формування колективного імунітету за допомогою вакцинації до прихильників набуття цього імунітету природним шляхом є звинувачення у нараженні на небезпеку тих, хто є противником «природного відбору». Але ця проблема вирішується саме вакцинацією для тих, хто боїться. Однак чомусь вакцинатори всі свої зусилля докладають для примусу вакцинуватися тих, хто обрав інший шлях, але так само приймає участь у спільному проекті з набуття колективного імунітету. Ну і просто дикунським невіглаством – навіть більше – нахабством, виглядає спроба легітимізувати так звані вакцинальні паспорти.
  Вакциновані чомусь хочуть поставити себе вище за тих, хто перехворів. Виникає питання – на яких підставах? У ХХІ столітті уже відомо, що людина, яка перехворіла грипом має більш надійний і якісний імунітет (далеко не по життєвий і не такий напружений, але має), ніж особа, яка уникала прямого захворювання шляхом вакцинацій. Тобто в системі колективного імунітету особа яка реально перехворіла і вижила є більш цінною. Більше того, якщо слідувати за логікою прихильників ковідпаспортів, якраз найнебезпечнішими для суспільства є ті, хто потребують вакцинації через те що довше і важче хворіють, а значить більше викидають в повітря вірусів. А найбезпечнішими є люди без антитіл, які взагалі не чутливі для вірусу – їх рибосоми не виступають у ролі фабрики з випуску вірусів. Але чомусь найбільш небезпечні для поширення респіраторних вірусів громадяни намагаються представити себе найбільш безпечними, тому що вони вакциновані. Це повна дурня, яка дуже швидко буде візуалізована після того, як вакциновані почнуть хворіти повторно і наражати на небезпеку собі подібних. Саме люди з природним слабким імунітетом наражатимуть на небезпеку таких самих людей з слабким імунітетом.

 Раніше користувався Videoder, а тут хром її заблочив, як "потенційно шкідливу, що змушує дивитися не бажану рекламу".
 Чим замінити?

Сабж.

Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур *,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть — як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар,-
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь...

Тема є на першій. Прогавив.

 Керівництво "Батьківщини" і у місті поміняли на, м'яко кажучи, сумнівних людей.
 Грубо - я з цими сєпарами в одному полі с..ать не сяду.
 Партєйні, що пройшли і два майдани, і блокпости, і волонтерство, і утиски влади, і  ще чорта у ступі, тіко очима кліпали.
 Не знаю, це рейдерство чи свідома політика, але те, що творилося під спудом, у що не хотілося вірити, стало очевидним.
 Усі відмазки "Юля не знала, то дніпровська сваволя" тепер не канають.
 Сподівання, що "Батьківщина" перетвориться на помірковану націоналістичну партію виявилися марними.
 І прикро і сумно.
 

 ПиСи. Усі хто "а я гаваріл" ідуть у с..раку.

 

 На прохання ФУПчика Nulldev, "щоб не загубилося".

 https://www.pravda.com.ua/articles/2020/07/28/7260899/
 

 Пане адміне, потріть оте в анекдотах, бо ганебно таке для ФУПу.

«Коли вже вони наїдяться» – можна часто почути від звичайних людей, коли мова заходить про масові розкрадання та темні оборудки сильних світу цього. З погляду маленької людини, одного мільйона доларів достатньо, щоб жити тихо й непомітно у своє задоволення. Але апетит приходить під час їжі. І гонитва за надприбутками часто стає сутністю людини. Є багато прикладів, коли люди з бульдожою хваткою дороблялися до мільярдних статків, а життя закінчували диваками-філантропами. Але більшість прикладів, на жаль, не із цієї категорії.

Треба розуміти, що, ставши на шлях акумулювання великих капіталів, життя одразу накидає нові рамкові і поведінкові умови. Спочатку добування капіталів відбувається усіма можливими і неможливими шляхами, а потім їхній захист від собі подібних акул вимагає неймовірного ресурсу. Тобто шансів зупинитися майже нема.

Оскільки в пострадянській Україні іншого шляху збагатитися, окрім несправедливої приватизації донедавна спільного майна, не було, то першими багатіями стали особи, які не проливали сліз над долею тисяч покривджених ними невдах. Існувало ще кілька шляхів до збагачення, але й вони були, так би мовити, не для всіх. Перший, здатний за місяць зробити доларовим мільйонером, ґрунтувався на доступі до продажу енергоресурсів за кордон. І тут для українців священним було слово «транзит». Згодом, коли українці трохи «нагуляли» підшкірного жиру, з’явилася можливість заробляти на тарифах всередині країни.

Ще одним шляхом «прямого» заробітку був рекет і бандитський перерозподіл накраденого і заробленого іншими. Конкуренція між кримінальними угрупованнями, з їхніми тісними пов’язаннями з правоохоронними органами, здійснювала своєрідний соціальний відбір. Тому до нашого дня дожили тільки ті, що були найбільш вправними у цинізмі та жорстокості, і ті, хто мав «дах» у правоохоронних органах. Зрозуміло, що компромат на них донині зберігається у спеціальних папках у Києві, а ще більше – у Москві.

Мовчазний спостерігач,  6 липня 2020 13:56:36

Думаю, не достатньо. Але у нашому випадку необхідно. Влазити глибше немає бажання.

я понимаю, что это высокие материи, и мало кто может что-то внятное противопоставить Портникову, ибо просто не хватит образованности. Но это не значит что он прав.

резюмируя - все эти журавли в небе должны иметь конкретные качества, чтобы перестать думать на синице. А этого нет, - кроме названия ни-че-го нет.
не существует и не существовало никакой украинской цивилизации, это сродни историй о атлантах и того же ягода поля, как т.н. "русины", - просто пропаганда.
я не знаю, нужен ли такой уровень пропаганды сейчас или нет, я просто говорю - это вполне конкретная пропаганда в противовес "русскому миру", это две крайности с разницей в языке говорения.
пропаганда, чтобы подбить сваи, на которых стоит русский мир. Это для российско мовной аудитории, вообще-то. И рассказаться об этом надо было бы по-русски, чтобы донести.

Якби було бажання будувати інше суспільство, то будували б з декларації цінностей, самому гарною українською мовою
Що таке добре а що погано. Там було б про повагу до особистості і власності на першому місці, потім про гiднiсть, а про мову на п'ятому рядку.
Крiм того, потрібні лідери, які демонструють такі якості,  і якби б набралася критична маса, то напевно щось змінилося б потроху.

а так маємо те що маємо

 Я правильна розумію, що знаходжуся на форумі УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВДИ?

    

 Такий чогось неприємний особисто мені персонаж, але такий же параноїк, як і я.
 Не погодиться з ним важко.
 

Багато хто з моїх друзів не розуміє, чому я так щиро ненавиджу Порошенка. Спробую пояснити.
Попереджаю, буде дуже багато букв.

Після втечі Януковича з України постало питання позачергових виборів. Об'єднана опозиція вирішила підтримати кандидатуру Петра Порошенка, не звертаючи увагу на його минуле, а саме причепність до Партії Регіонів і членство, хоч і тимчасове, в уряді Азарова. Порошенко починає свою передвиборчу кампанію, в якій намагається залякати народ необхідністю його перемоги в першому турі, бо "росія нападе". Надалі це твердження буде глибоко сидіти в його політичному житті і черговій передвиборчій кампанії.

Порошенко 7-го червня проходить інавгурацію приймаючи обов'язки президента України. Вже 23-го червня відбувається перша зустріч в Мінську, куди новообраний президент призначає представниками України Медведчука і Шуфрича, погодьтесь, найкращий вибір. Хто-хто, а Медведчук з Шуфричем на переговорах з рашкою точно захищатимуть інтереси України.
В зв'язку з цим 29-го червня відбуваються протести добровольчих батальйонів проти мирного плану врегулювання конфлікту (https://zaxid.net/pid_administratsiyeyu_prezidenta_vidbuvsy…) організаторами виступають батальйони "Донбас", "Дніпро" і "Айдар"(згодом батальйони "Донбас" та "Дніпро" будуть розбиті в Іловайську. А батальйон "Айдар" і без Іловайська зазнає значних втрат)
Під тиском добровольчих батальйонів 1-го липня розпочинається контрнаступ українських сил. Україна відвойовує значну кількість територій і наближається до стратегічно-важливої точки - Іловайська. Добровольчі батальйони разом із ЗСУ починають штурм.
Переповідати всі деталі Іловайських боїв я не буду. Зупинюсь тільки на деяких моментах.
Багато добровольчих батальйонів кинули свої сили туди. Розвідка доповідає Порошенку про підготовку перетину українського кордону значними силами російської регулярної армії. На натомість від Порошенка - ігнор. Ні команди вивести війська з Іловайська, ні підвищення бойової готовності для прикордонних військ - не було. 24-го серпня російська армія абсолютно без спротиву входить на територію України і за менш ніж один день утворює Іловайський котел, повністю відрізаючи нас від решти українських територій. А це значить: обмеженість боєприпасів, брак їжі і питної води. 24-го серпня в Києві проходить парад до Дня Незалежності, ніби не помічаючи російського прямого вторгнення.

ДЕТАЛИ УЖЕ НЕ ИНТЕРЕСНЫ

Сегодня вечером переключала ТВ каналы со всеми политическими шоу, на которые способна Украина. Практически везде присутствовали министры новой-старой команды. Ну, и конечно, прожженные дельцы от политики предыдущих режимов. Знаете, какое у меня сложилось впечатление? Что всех этих мальчиков-министров такие, как Витренко, Коболев, Женя Кравцов, специализирующийся на выращивании грибов в поездах УЗ, уже заглотили и переваривают. Эти недоноски из новой команды просто смотрят на этих корифеев с заоблачными зарплатами и боятся пикнуть. Корифеи продолжают вести переговоры, направлять потоки и распределять излишки. Такое впечатление, что зеленая команда была нанята только для того, чтобы прикрыть своими воплями о том, что "мы не берем" тех, кто продолжает брать. Я не понимаю, в чем их миссия? За что они бросились на амбразуру, прикрыв своими телами коррупцию?!

За закон о рынке земли? Они нацелились на гораздо более существенные премиальные, чем получают сейчас Коболев и Жданов?

Скоро уже полгода, как эта команда у власти, вы посмотрите, что творится с лесом в Карпатах. Вырублено 4 млн. га леса. Это кем надо быть, чтобы так похабно относиться к богатству своей державы?

А таможня, которая почему-то начала работать в убыток при увеличении импорта на 15%?

А гробовое молчание о возрождении промышленности?

А тарифы на газ, которые зависят от непрозрачной цены на газ? Цена эта упадет, если будет подписан контракт с РФ о транзите газа, или резко поднимется, если такой контракт подписан не будет. В то же время, уже новая команда завалила конкурс на разведывание новых месторождений газа. Инвесторы ушли из-за "организационных моментов".

Кстати, переписи населения тоже не будет. Как сказал Дубилет, из-за нехватки денег. Проведут перепись по "данным мобильных операторов" только в Киеве и области. Предстоят местные выборы, кому надо знать точное количество граждан, проживающих в Украине? Как тогда на нужные цифры при подсчете голосов выйти?

И над всем этим безобразием парят наши силовые и антикоррупционные структуры. И те, и другие были созданы махровым коррупционером Порошенко под себя и практически сохранены в нетронутом виде Зеленским, за исключением "на 100% своего прокурора". Свой прокурор заморозил дела по Майдану и не спешит с самим Порошенко.

Мне все больше начинает казаться, что апрельские выборы были шуткой, сыгранной с нами. Причем пошутил не только Вова, но и Петя. Вернее, шутили они вдвоем. Все эти анализы, вся эта показушная ненависть, клип с грузовиком, за который никто не понес наказания, эта фраза "я ваш приговор", без уточнения какой - возможно оправдательный, ну, и конечно, внезапный отказ Тимошенко подавать в суд и оспаривать результаты первого тура. Во второй тур обязательно должны были выйти Зеленский и Порошенко. Петя Алексеич согласился быть спарринг-партнером Зеленского. Естественно, что согласие он дал не просто так. С любым другим Зеленский не взял бы 73% необходимых для монобольшинства в Раде, которое зарядили на турборежим с послушным голосованием за антинародные законы.

Меня не интересует, кто такой Джокер. Меня интересует тот ум, что организовал всю эту шараду с виртуальным образом "народного президента" на велосипеде, с одной стороны, и ненавистью народа к режиму Порошенко, с другой. Сейчас все это уже сыпется, голограммный образ исчезает, но кто-то его еще держит усилием своей воли и своего гения. Этот образ еще должен жить до определенного момента. До какого?

До продажи земли юридическим особам (читай иностранцам), до полной приватизации госпредприятий, включая стратегические, которые просто распилят, или до проведения выборов по мажоритарной системе в ОРДЛО? Или что-то там есть еще, что пока зарыто и мы не видим?

Это я только в общих чертах, без уточнения кто кому и куда заносит с таможни и с контрабанды.
Детали уже не интересны.

 Olena Ksantopulos з Оленою Липень.

 1:00 – Арахамия был сторонником Порошенко
5:45 – У проекта «Зеленский» начал падать рейтинг
7:30 – Фракция «Слуги народа» - это губка по впитыванию негатива, направленного на Зеленского
12:20 – Скандалы, в основном, направлены на мажоритарщиков
22:00 – Посадки Зеленского
29:10 – Депутатская неприкосновенность никуда не делась
30:20 – Тимошенко в любом случае ушла бы в оппозицию
47:45 – Зачем нужен саммит в Нормандском формате?
49:10 – Выборы на Донбассе совместят с местными выборами по всей Украине

 Системно і переконливо препарує позиція виродків сучасної влади.
 І при цьому нуль про Порося.

1:10 – Украина столкнулась с фундаментальными вопросами бытия
4:35 – Человечество возвращается к условной частной собственности на землю
6:10 – Власть разрабатывает модель, предполагающую абсолютную собственность на землю
8:10 – Им говорят про неконституционность продажи государственной земли, а они про бабушку с паем
18:00 – Либертарианство и элита
21:50 – Правые либертарианцы считают собственность «священной коровой»
25:00 – Наш парламент превратился в исполнительный орган для Кабмина
26:00 – Вся власть в Украине сосредотачивается в одних руках
29:30 – Будет не только государство в смартфоне, но и правосудие
30:10 – У украинцев нельзя забрать концепцию справедливости
36:00 – Абсолютное право собственности на землю – это убийственная идеология
39:00 – Человек, гарантирующий исполнение Конституции, заявляет, что 13 статья – ложь
49:00 – «Государственная земля» не государственная
57:10 – Новый общественный договор – это не уничтожение государства, а переоснование республики
1:01:30 – Для либертарианцев не существует общественного договора
1:05:10 – Собственники паёв теперь обязаны заплатить по 1800 долларов за то, чтобы получить их в собственность

 Є у людей така риса радіти, коли "наші вашим наваляли".
 Це якось зрозуміло, коли уболівальники "Чорноморця" перемогли б "Динамо".
 Але коли "наші і ваші" зростають у масштабах, то вже стає реальною небезпекою для суспільства.
 Каталізатором такого процесу є брехня, системна і скерована на певні загальнодотичні об'єкти.
 Приклад - обрання Януковича, Порошенко...
 Потім ця ідентифікація на наших і ваших вже переросла певні межі, і вже обрання Зеленського стало капітально роз'єднуючою подією.
 Уболівальникам обох сторін взаємне протистояння остаточно перекрило здатність сприймати загальні інтереси.
 Це якби якийсь дядько радів - ось мого брата вбили, сестру скалічили, а я їм дурням казав "слухайте мене, не робіть дурниць".
 Ця збочена радість проявляється вже і у пику національним інтересам.
 Україна перетворюється на територію розбрати і хаосу.

 Діти спитали, а я не знаю.

 От маємо кінопроектор.
 24 кадра у секунду.
 Скільки часу уходить саме на зміну кадра на інший?
 Тобто один кадр,припустімо - 1/30, а проміжок на зміну кадра 1/24 -1/30 ?
 Скільки реально часу уходить на зміну кадру?
 Хоча б у відсотках від тривалості одного кадру?
 Гугль не поміг.
 

  Інфантилізм називають вадою сучасності і пов’язують із помилками виховання. Класичне визначення інфантилізму — збереження в поведінці та психіці дорослої людини рис, характерних для дитини. Вважається, що в сучасному світі дорослих дітей стає дедалі більше. Це не зовсім так. Скажімо, комуністична ідеологія дуже інфантилізувала суспільство. Не було необхідності самостійно мислити, брати відповідальність за своє життя. Радянська держава побоювалася господаря, лідера, самостійної людини, відповідальної за свій будинок, вулицю, місто. Їй потрібні були слухняні, інфантильні громадяни, які не ухвалюють самостійних рішень..........
 ...Інфантили ж виносять з дитинства залежність, егоцентризм (коли є дві точки зору: моя і неправильна), імпульсивність, і головне — безвідповідальність . Закінченим інфантилом може бути не тільки кідалт, що проводить усе життя в мережі, але й успішний бізнесмен на дорогому авто, а також батько сімейства з п’ятьма дітьми. Будь-яка людина, цілком відповідальна і серйозна в одній сфері життя (наприклад, у професійній), може в інших, сама того не помічаючи, поводитися недоросло (коли йдеться про стосунки з іншими людьми).........
 ...Є три основні риси, які відрізняють дитину від дорослого, — пояснює психолог Павло Зигмантовіч. — 1) несамостійність; 2) невміння бачити інших людей поруч, неврахування їхніх інтересів; 3) нездатність планувати свої дії наперед, передбачити, що буде в майбутньому........ ...(https://racurs.ua/ua/822-infantylizm-yak-podoroslishaty.html)

ЭПОХА ФЕЛЬЕТОНА

Мне написали в одном из комментариев, что меня читать уже не интересно, потому что я все время критикую. И в том же комментарии опять звучит судьбоносный вопрос – что делать? Если вы не знаете, что делать, значит, вы меня не читаете. О том, что делать, я писала всегда, но кто понимал?

Поверьте мне, в Украине многие знают, что делать, но им не дают делать. Помните, кто управляет нашей страной? Правильно, олигархи. Они и не дают, потому что, обокрав нас, они спонсируют тех, кто даст им делать все, что им угодно, у себя за спиной. Страна должна оставаться послушной и щедрой, а народ обманутым, поэтому они создают для наших мозгов технологии, потом набрасывают контур образа, потом ваяют победителя. Все довольны – и они, и мы. Вы думаете, Петя Алексеич случайно оказался во втором туре, а Тимошенко, после первого тура, не стала бороться за украденные голоса? Вове нужен был Петя и наши голоса ненависти. Так получают полную и всеохватывающую власть.

С приходом Зеленского (хотела написать с «приходом во власть», но не получается, во власть он так и не пришел), в Украине ничего не изменилось. Поменялись рыла у корыта. Теперь главный батл идет между двумя сумевшими пробиться к корыту – Коломойским и Пинчуком. Там еще половина олигарха Порошенко трепыхается, с которого Беня стружку снимает за прошлые обиды, но это уже не столь серьезно. И, как ни странно, Фирташ до сих пор назначает мэров Киева. Не даром к нему Пальчевский летал перстень поцеловать.
Три месяца тому назад я писала о том, что перед Зеленским открылись сразу три фронта – на одном стоит Кремль, на другом – его собственные спонсоры, зорко следящие за своим протеже, на третьем выстроились силовики. То есть его обложили со всех сторон и надо было постепенно, один за одним, эти фронты гасить. Однако на этих фронтах даже сражений пока не ведется. Наш президент из окопов особо не высовывается.

Последнее время все говорят о том, что у Зеленского и его «слуг» начали падать рейтинги. У Зеленского не рейтинги стали падать, у него стала исчезать иллюзия власти. Я посмотрела на его фотографию во фраке в стране Восходящего Солнца и как-то особенно остро ощутила, что Вова пока хорошо освоил только костюмерную.

 Такий ось репост.

 Кредиты Международного кредитного фонда (МВФ) «прошли» через национализированный «Приват Банк» и оказались на счетах подставных лиц, которые ведут к окружению Президента Украины Петра Порошенко и экс-министра финансов Наталии Яресько.
 
Об этом пишет на своей странице в Фейсбук  украинский государственный и политический деятель., народный депутат Верховной Рады Украины III, V и VI созыва, экс—министр по вопросам жилищно-коммунального хозяйства, — Алексей Кучеренко:
«Я просто пока цитирую.
И не могу сказать, что я удивлён.
Однако, если это неправда — пусть судятся с изданием.
В любом случае — отношения с МВФ не могут быть кулуарными!
«Аудиторы нашли «цепочку», по которой деньги МВФ Нацбанк Украины под разными «экономическими» предлогами перечислял на счета национализированног о «Приват Банка». А уже с «Привата» международные миллионы уходили в нескольких направлениях. Аудит выяснил, что деньги получали подставные лица с окружения Президента Украины Петра Порошенко и экс-министра финансов Наталии Яресько.»
Да, кстати, клоунам, обвиняющим меня в популизме — «дыра» в «Привате» оценивается до 180 млрд грн» — написал Кучеренко.
Подробности этой колоссальной аферы напечатало издание from-ua:
Что нашли аудиторы в «Приват Банке»?
 Кредиты Международного кредитного фонда (МВФ) «прошли» через национализированный «Приват Банк» и оказались на счетах подставных лиц, которые ведут к окружению Президента Украины Петра Порошенко и экс-министра финансов Наталии Яресько.

Об этом стало известно после аудиторской проверки «Приват Банка» международной компанией «Price Waterhouse Coopers». Официально информацию так и не обнародовали – вмешались влиятельные люди Президента, которые сейчас пытаются замять скандал. В «Приват Банке» настойчиво уклоняются от комментариев, но от услуг «Price Waterhouse Coopers» скоропостижно отказались и уже подыскали более «сговорчивого» аудитора. Об этом сообщают издательства «Минфин» и «Дело».

«Аудит годовой отчетности ПриватБанка проведет международная компания EY. Источник в банке сообщил, что набсовет банка уже выбрал эту компанию, но официально с ней еще необходимо подписать контракт. Ранее аудитом ПриватБанка занималась компания «Price Waterhouse Coopers». Однако аудиторские отчеты компании не понравились в Нацбанке», – говорят СМИ.