Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Львівська гвара :)

Львівська гвара  :)

Львівська гвара. Вивчайте.
 :)

Айно – так, правильно
Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі
Багнет – штик
Бадиль – бур’ян; в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля, м’яч
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бзіки – примхи
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Блюзка – піджак
Брадрура/братрура – духовка
Брама – ворота
Брaтванка/бритванка – форма для випічки
Брісьо – животик
Бузя – рот, губи
Бусько – лелека
Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Віко – кришка бамбетля або кришка куфра
Вогирок – огірок
Вуйко – дядько, коли звертаються до незнайомого молодші від нього, а також брат мами
Вуйна – тітка
Вурвіш – нечемний хлопчик
Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка, самогон
Гвер – автоматична зброя
Гонор – честь
Гостинец – траса
Гpизтиcя чимось – переживати за щось
Гуляти – танцювати
Ґазда – господар
Ґалґан – нечемний хлопчик
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґзитися – дурачитися
Ґречний – ввічливий
Ґудз – вузол
Ґунетко – кришка для кастрюлі
   
Re: Львівська гвара

Дедьо – тато
Дефіляда – парад
Дзиґар(ок) – 1. сигарета 2. годинник
ДpиглІ (наголос на І) – холодець
Жовнір, жовнєж – солдат, воїн
Забава – свято, танці
Заліско – праска
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
ЗбитОчник (наголос на О) – той що робить збитки
Знимка – фото
Знимкувати – фотографувати
Зупа – cуп
Калабаня – калюжа
Калапуцькати – перемішувати
Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Канон – гармата
Кaпa – покривало на ліжко
Карменадлі – відбивні
Кашкeт (кашкiт) – кепка
Каштелян – комендант
Квасний – кислий
Керунок – напрям
Кілішок – скляночка для горілки
Кнайпа – бар, кафе, ресторанчик, забігайлівка; в минулому – шинок
Кобіта, кобєта – жінка, дівчина
Когут – півень
Колєжанка – товаришка, колега (жін.)
Коператива – магазин у селі
Хохля – черпак для зупи
Коц(ик) – покривало, вовняна ковдра
Креденс – шафа зі скляними дверцятами
Кремпуватися – соромитися
Кримiнал – тюрма
Криж – полотно, сукно, відріз тканини
Крижі – нижня частина спини
Криївка – таємне сховище
Кріс – рушниця
Ксьондз – священик
Кумпель – товариш
Kуфер – дерев'яна скриня
Куця – свиня
Летовище – аеропорт
Лєгуміна – десерт, ласощі, солодощі
Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок. 2. квартира
Люстро – дзеркало
Льоха – свиня (яка має народити)
Мандибурка – картопля
Мантилепа (мантелепа) – незграба
Маринарка – піджак
Марципан – делікатес
Мельдуватися – зголошуватися, відзначати свою присутність
Морва – шовковиця
Мешти – туфлі, взуття
Нагла поміч – швидка допомога
Нагнітки – мозолі
Нарваний – наглий
Нашпіцувати – надавати копняків в зад
Небіжчик – покійник
Нездалий – непридатний
Ногавиця – штанина
Обійстя – подвір’я
Обмова – плітки
Обрус – скатертина
Oбцас – каблук мешта
Оздоба – прикраса
Оферма – неохайна людина
   
Re: Львівська гвара

Пательня – сковорідка
Пацьорки – намисто
Паця – порося
Пащекувати – грубо говорити
Песєтко – щеня
П’єц – мурована піч
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
Пляцки (пляцок) – солодкий пиріг або деруни, картопляники
Покій – кімната
Помарніти – схуднути
Портки – штани
Пoтiчoк – струмок
Презент – подарунок
Прятати – прибирати
Пcтруг -форель
ПублІка – 1. шльондра. 2. привселюдна ганьба, встид перед людьми: не роби мені публІки
Пуделко – коробочка
Пулярус (полярес) – гаманець
Путня – відро
Пуцувати – чистити
Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Ревізія – обшук
Рейвах – розгардіяж, бардак
Ресторація – ресторан
Ринва – стічна труба
Pискаль – штихова лопата
Ровер – велосипед
Ружа – троянда
Румегати – жувати, пережовувати
Рунделик – кастрюлька з ручкою
Рура – труба
Cіни – коридор
СклЕп – магазин
Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
Cлоїк – скляна банкa
Смарувати – змащувати
Сподні – спідні штани, кальсони
Статечний – пристойний
Стирка – 1. повія. 2. ганчіркa до миття посуду
Стрий(ко) – брат тата
Стрих – горище
Студня – криницяCьвідерок – свердло
Тарабанити – нести щось важке
Трафунок – випадок
Файка – люлька
Файно – добре
Фармація – аптека
Фацет – парубок
Фест – 1. швидко. 2. грунтовка, надійно, міцно: фест зроблeно – надійно влаштовано
Філіжанка – горнятко
Фірман – їздовий, “водій” возу
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фотель – м’яке крісло
Фрезура (фризура) – зачіска
Фузія (фузея) – мисливська рушниця
Цвіклі – бурячки з хроном
Цизорик – розкладний ножик
Цитрина – лимон
Цівка – струмінь (води)
Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
Ціп’я – курча
Ціхо (ціхутко) – тихенько
Цофатися – 1. боротися. 2. посунутися , дати назад
Цукерня – кондитерська
Цьомати – цілувати
Цьотка – тітка
Чуприна – шевелюра
Шваґро (швагро) – чоловік сестри
Шлях (Шляк) би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерті
Шляфpoк – домашній халат
Шопа – приміщення де тримають всяке городнє причандалля
Шпацирувати – прогулюватися
Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
Шпіц – носок мешта
Шпрехати – говорити
Штин – сморід
Штрика (штрека) – залізна дорога
Шуфля – совкова лопата
Юй! – ой!
Ябко – яблуко
   
Re: Львівська гвара  :)

Львівська гвара. Вивчайте.

Дозволю собі проявити цікавість, до кого Ви апелюєте ?
   
Re: Львівська гвара  :)

Ну, на ФУПі різні люди. Може комусь цікаво стане.
Я себе спіймала на тому, що меньше десятка слів таких, що в моїй сім'ї не використовували.
   
Re: Львівська гвара  :)

Львівська гвара. Вивчайте.
 :)

Айно – так, правильно
Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі
Багнет – штик
Бадиль – бур’ян; в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля, м’яч
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бзіки – примхи
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Блюзка – піджак
Брадрура/братрура – духовка
Брама – ворота
Брaтванка/бритванка – форма для випічки
Брісьо – животик
Бузя – рот, губи
Бусько – лелека
Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Віко – кришка бамбетля або кришка куфра
Вогирок – огірок
Вуйко – дядько, коли звертаються до незнайомого молодші від нього, а також брат мами
Вуйна – тітка
Вурвіш – нечемний хлопчик
Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка, самогон
Гвер – автоматична зброя
Гонор – честь
Гостинец – траса
Гpизтиcя чимось – переживати за щось
Гуляти – танцювати
Ґазда – господар
Ґалґан – нечемний хлопчик
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґзитися – дурачитися
Ґречний – ввічливий
Ґудз – вузол
Ґунетко – кришка для кастрюлі
як "блюзка" є піджаком :facepalm1:  по перше то жіночого роду і виключно жіночий верхній одяг
   
Re: Львівська гвара  :)

як "блюзка" є піджаком :facepalm1:  по перше то жіночого роду і виключно жіночий верхній одяг

Ну так. Тут помилка якась. Чоловічий піджак на львівщині - то маринарка.
   
Re: Львівська гвара  :)

А не простіше було дати лінк?

Останнє редагування: 3 грудня 2021 21:31:47 від Ламер
   
Re: Львівська гвара  :)

...зовсім недавно потрібно було декілька фраз цієї говірки, то якраз передивлявся ...у тому, що є в інтернеті, є деякі відмінності...треба Ларту питати...:)))
   
Re: Львівська гвара  :)

як "блюзка" є піджаком :facepalm1:  по перше то жіночого роду і виключно жіночий верхній одяг
Ну так. Тут помилка якась. Чоловічий піджак на львівщині - то маринарка.
[/quote]

Нема жодної помилки.
Чоловічий "піджак" часом таки називають "блюзкою", нехай може це і помилково. Термін "маринарка" наразі у вжитку хіба у письменників.
   
Re: Львівська гвара  :)

Ну так. Тут помилка якась. Чоловічий піджак на львівщині - то маринарка.
Нема жодної помилки.
Чоловічий "піджак" часом таки називають "блюзкою", нехай може це і помилково. Термін "маринарка" наразі у вжитку хіба у письменників.
[/quote]

в мене тато все життя називав піджак маринаркою.
   
Re: Львівська гвара  :)

А не простіше було дати лінк?

Ходить у Фейсбуці.
   
Re: Львівська гвара  :)

Томкет - львів'янка?
   
Re: Львівська гвара  :)

Тато звідти
   
Re: Львівська гвара  :)

Ну так. Тут помилка якась. Чоловічий піджак на львівщині - то маринарка.
мої теща і тесть чоловічі піджаки називали блюзками
   
Re: Львівська гвара  :)

Айно - Так це Закарпаття , не Львіщина .
   
Re: Львівська гвара  :)

суржик как суржик
   
Re: Львівська гвара  :)

Томкет - львів'янка?

нова легенда  :lol:
   
Re: Львівська гвара  :)

Кілішок?, зазвичай звучить як "кєлішок"
   
Re: Львівська гвара  :)

а ліжник, то чиє ?
   
Re: Львівська гвара  :)

 Маринарка від маринєж (моряк), нє?
   
Re: Львівська гвара  :)

"Стирку цирувала", так казали про бідну але охайну хазяйку.
   
Re: Львівська гвара  :)

шода що галицька говірка відмирає, і львів катастрофічно "українізується", з іншого боку чудовий ідиктор свій-чужий  :)  (tu)
   
Re: Львівська гвара  :)

Львівська гвара
більшість з написаного вже давно не вживається в розмовній мові, хіба що на якомусь забутому хуторі.
   
Re: Львівська гвара  :)

Бадиль – в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Насправді скорше бовдур, 'ніякий', нікчемний.
І цих тем про галицькі діалекти було вже 'зо двайцять' :D

Ти краще признайся, в якому селі на Франківщині тебе вчили 'менше' писати з м'ягким знаком?
   
Re: Львівська гвара  :)

 :laugh:

   
Re: Львівська гвара  :)

шода що галицька говірка відмирає, і львів катастрофічно "українізується", з іншого боку чудовий ідиктор свій-чужий  :)  (tu)

"А як же Львів?

Якщо ситуація не зміниться і не буде покладено край політиці мовної шизофренії Львів, як і вся Галичина рано чи пізно втратить мову, поступившися нею спочатку перед суржиком, а тоді перед російською. Пам’ятаймо, що кожна двомовність є переходовим станом. Незаперечні ознаки цього я бачу вже сьогодні у мові львів’ян.

Мовна шизофренія створює прокляте коло: з одного боку, є імператив всіляко підтримувати і поширювати мову. З іншого – змішування мови з «языком» руйнує українську мову і саму культуру. Нам кажуть, що говорити про це не можна, бо це нібито поділяє суспільство. Це маніпулятивний кремлівський наратив, який ставить за мету зберегти русифікацію і знищити українську мову, а з нею всю українську цивілізацію".


https://language-policy.info/2015/07/dvomovnist-yak-hvoroba-profesor-kolumbijskoho-universytetu-nazyvaje-ukrajinsku-movnu-sytuatsiyu-movnoyu-shyzofrenijeyu/
   
Re: Львівська гвара  :)

Маринарка від маринєж (моряк), нє?

Мене це питання в дитинстві теж цікавило. Так і не з'ясувала, звідки це взялося.
   
Re: Львівська гвара  :)

:laugh:

Показати зображення...
Насправді все залежить від рівня освіти. У мене пацани з двора до 20 років казали 'адєзарант' та 'калійнізація'. Я не дивувався: 8 клясів школи, бурса і відсутність вищої освіти. Так буває, якщо батьки не мають часу на дитину
   
Re: Львівська гвара  :)

Насправді скорше бовдур, 'ніякий', нікчемний.
І цих тем про галицькі діалекти було вже 'зо двайцять' :D

Ти краще признайся, в якому селі на Франківщині тебе вчили 'менше' писати з м'ягким знаком?

Не рухайте мене, я так бачу!  :gigi:
   
Re: Львівська гвара  :)

Насправді скорше бовдур, 'ніякий', нікчемний.
І цих тем про галицькі діалекти було вже 'зо двайцять' :D

Ти краще признайся, в якому селі на Франківщині тебе вчили 'менше' писати з м'ягким знаком?

Було таке слово у вживанні. І казали - бадилю.
   
Re: Львівська гвара  :)

Насправді все залежить від рівня освіти. У мене пацани з двора до 20 років казали 'адєзарант' та 'калійнізація'. Я не дивувався: 8 клясів школи, бурса і відсутність вищої освіти. Так буває, якщо батьки не мають часу на дитину

як на мене калідор  звучить вогонь  :super:
   
Re: Львівська гвара  :)

Маринарка від маринєж (моряк), нє?
marynarka польск
marine jacke дойч
   
Re: Львівська гвара  :)

більшість з написаного вже давно не вживається в розмовній мові, хіба що на якомусь забутому хуторі.
В гварі третина германізми але в джерелах запозичень процес той самий.
Слова вже теж рідко в моденрновій хохдойчь вживаються.
Молодь і не вдуплить.

 
Bankbettel в меблевих магазинах  не продають) тому не почуєш
Bettbank

Замість bratröhre вживають backofen
Теж застаріле слово

Шпітце як носак теж застралій віденський діалектизм

В гварі багато більше слів ніж в тому списку.
З австрійських часів
Три десятки  легко докинути можна
   
Re: Львівська гвара  :)

В генрі багато більше слів ніж в тому списку.
Три десятки  легко докинути можна
На львівщині навіть сусідні села можуть говорити діалетами, де 30% слів відрізняються. Та й по заходу загалом таке саме
   
Re: Львівська гвара  :)

Якщо ситуація не зміниться і не буде покладено край політиці мовної шизофренії Львів, як і вся Галичина рано чи пізно втратить мову, поступившися нею спочатку перед суржиком
А это и есть суржик чистой воды.
   
Re: Львівська гвара  :)

На львівщині навіть сусідні села можуть говорити діалетами, де 30% слів відрізняються. Та й по заходу загалом таке саме
Так то ясно)
Діалектизми запозичені  і у Відні є
Запозичення з чеськоі
Теж цікаво як місцеві перекручують слов'янські  слова

В гварі мені більш цікаві германізми з огляду на походження дойчь чи вже через ідіш?
Чому шпацірен зайшло а шрайбен не зайшло хоча в транскарпатія шрайбати вживають.
Чому щебінь schotter в коломиї став шутер   

Не лінгвіст етимолог але три  сотні германських запозичень саме з гвари можна як ребус покрутити.

   
Re: Львівська гвара  :)

А это и есть суржик чистой воды.
Трохи не так
Суржик твориться від парасольковоі мови.
В Уа схід кацапська
На захід  польска
Гвара це мікс мов і одна парасолькова там не відчутна.

То як подібно в сучасній укр слова вживати банити юзати і тд
То не чистий парасолькововий суржик
Англійську з натяжкою можна назвати парасольковою мовою для украінськоі.
Але стиль такий
Як шузи казати на взуття
Гей піпл і тд

Тут в молоді  теж модно накинути діалектів чи запозичень)
Чи скорочень що не вдуплиш.
Не хохдойчь)
   
Re: Львівська гвара  :)



Ти краще признайся, в якому селі на Франківщині тебе вчили 'менше' писати з м'ягким знаком?

М'яким
   
Re: Львівська гвара  :)

зо два десятки - цілком літературні
і ще частина - загальноукраїнська розмовна
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія