Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Геноцид українців поляками у фотографіях

Геноцид українців поляками у фотографіях
Slavw

АКівці під час знищення села Сагринь :
поляк посміхається над трупом українським селянина, який був убитий в полі поблизу с.Сагринь , березень 1944 р.

http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/13903/13903_900.jpg



АКівці на фоні палаючого села Сагринь.
http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/13676/13676_900.jpg
http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/13356/13356_900.jpghttp://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/13247/13247_900.jpg


Тіла українців, помордованих загоном Народових сил збройних . с. Верховина, Красноставський повіт, 6 червня 1945 р. Вбито до 200 українців.
http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/12673/12673_900.jpg


Поляк на фоні вбитих у с. Верховини українців.
http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/12380/12380_900.jpg


Село Верховина. Вбиті українці.
http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/14951/14951_900.jpg
Село Верховина. Вбиті українці.
http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/14339/14339_900.jpg

Село Верховина. Вбиті українці.
http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/14638/14638_900.jpg
Село Верховина. Вбиті українці.
http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/14159/14159_900.jpg
http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/15404/15404_900.jpg


http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/12255/12255_900.jpg
http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/11828/11828_900.jpg
http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/11659/11659_900.jpg
http://ic.pics.livejournal.com/history_ukraine/15778047/11426/11426_900.jpg

[forum.milua.org]
[forum.milua.org]



Редаговано разів: 1. Востаннє 18/06/2013 22:31 користувачем Slavw.
   
Re: Геноцид українців поляками у фотографіях
Slavw

Повідомлення занадто довге
   
Re: Геноцид українців поляками у фотографіях
Slavw

Повідомлення занадто довге
   
Re: Геноцид українців поляками у фотографіях
Slavw

Різня в Завадці Морохівській


Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Неперевірена версія
Різня в Завадці Морохівській - злочин, скоєний підрозділами Польської народної армії проти цивільного населення українського села Завадка Морохівська (пол. Zawadka Morochowska) 25 січня, 28 березня і 13 квітня 1946 року.

Зміст [сховати]
1 Тло злочину
2 Злочин 25 січня 1946
3 Злочин 28 березня 1946 i 13 квітня 1946
4 Подальша доля села
5 Пам'ять
6 Посилання
7 Виноски
8 Бібліографія
Тло злочину[ред.]

23 січня 1946 оперативна група 36-го підрозділу Олеховець у силі 80 солдат, проводячи розвідку розбила загони УПА в районі сіл Морохів і Мокре. У Завадці Морохівській підрозділ зіткнувся з більшою групою повстанців і змушений був відступити. На полі бою залишилися дві бойові машини і два 82-мм міномети. Спроба віднайти зброю наступного дня зазнала невдачі. Частина села у ході бойових дій була спалена, а загони УПА відступили.[1].

Злочин 25 січня 1946[ред.]

25 січня до Завадки Морохівської увійшов загін Польської народної армії у складі 120 солдат, спалив село і повбивав десятки людей, включаючи жінок і дітей. Командував нападом на село підполковник Станіслав Плуто[2]. Це було зроблено попри те, що ніхто з жителів села не був членом УПА[2]. Солдати 3 батальйону 34 полку, захоплені пізніше бійцями УПА показали, що винен у злочині 2 батальйон 34 полку 8 піхотної дивізії. Їх пояснення були опубліковані в брошурі ОУН під заголовком Кривавим шляхом сталінської демократії[3]. Одна з жертв нападу, Катерина Томаш, перед смертю встигла повідомити прибувших партизан УПА, що з солдатами бачила мешканців села Небещани[2].

Кількість жертв першої хвилі злочинів у Завадці Морохівській не була чітко встановлена. Згадана вище брошура перелічує імена 56 вбитих, стверджуючи, що загалом жертв було близько 70[4]. В інших джерела подаються також цифри 64, 68 або 78 вбитих[5]. Zbrodnia dokonana została w okrutny sposób, ofiary przed śmiercią były okaleczane i torturowane[5]. Більшість жертв були поховані в братській могилі на кладовищі в Завадці Мороховській, лише деякі з них поховані в сімейних могилах[6].

Злочин 28 березня 1946 i 13 квітня 1946[ред.]

28 березня 1946 підрозділ 34 полку вдруге з'явився у Завадці Морохівській. Українці почали тікати, а ті, хто не встиг були згруповані біля будівлі школи. Командир відділу заявив, що всі учасники цього зібрання будуть вбиті через уникнення від'їзду до Радянського Союзу і підтримку УПА. Тоді солдати розстріляли 11-х чоловік, спалили кілька вцілілих після попереднього наступу хат, замордованих поховано у братській могилі

Втретє загони Польської народної армії з'явилися у селі 13 квітня 1946 року і вбили ще 6 мирних мешканців.[2].

Подальша доля села[ред.]

30 квітня 1946 всіх вцілілим мешканцям села було наказано виїхати до СРСР, загони Польської народної армії знову оточили село і відправили всіх мешканців до залізничної станії Загож. Їх чисельність становила 73 чоловіки. Депортації уникли лише мешканці, що були цього дня за межами села. [6].

29 квітня 1947 року в рамках Операції Вісла з села вивезено останніх 15 мешканців села, що остаточно закінчило існування Завадки Морохівської, в якій залишився лише цвинтар і церква, розібрана імовірно в 1950-х роках[2].

Пам'ять[ред.]

Протягом багатьох років про Завадку та її трагічну долю не було жодних публікацій. В 1986 на сторінках журналу "Культура ", що видавалася в Парижі, з'явився лист Юрія Білаша, що 8-місячною дитиною втратив майже всю родину у день скоєння злочину. В 1998 році Газета виборча опублікувала репортаж Право на терпіння П.Смоленського, передрукований в книзі Pochówek dla rezuna[6].

У жовтні 1997 року утворився комітет пам'яті вбитих мешканців Завадки Морохівської[7], а 1998 повстав пам'ятник, на якому вміщено список 73 відомих імен жертв. Пам'ятник і впорядкований цвинтар став місцем меморіальних заходів, в яких беруть участь представники місцевих органів влади, посольства України в Польщі, Об'єднання українців у Польщі і духівників греко-католицької та православної церков.[8].

Посилання[ред.]

Фотографії Завадки Морохівської
Nowe Lidice. Справа про напади поляків на с. Завадка Морахівська. Електронний архів УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
Документи за ключовим словом: Завадка Електронний архів УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
Виноски[ред.]

↑ Z. Jackiewicz: Wojska Ochrony Pogranicza s. 112
↑ а б в г д
↑ Jarosław Staruch "Iarlan " Krwawym szlakiem stalinowskiej demokracji w: Litopys UPA, t. VIII, (1946)
↑ Krwawym szlakiem stalinowskiej demokracji w: Litopys UPA, t. VIII, (1946)
↑ а б J.Pisuliński, Tragiczne mikrohistorie: Zawadka Morochowska [w:] Akcja "Wisła ", pod red. J. Pisulińskiego, Warszawa 2003, s. 198
↑ а б в Strona poświęcona Zawadce Morochowskiej
↑ Гук Богдан, Козак Михайло, Новосад Микола, Яремко Адам, Чужине, іди скажи Україні. Увічнення трагедії Закерзоння в 1944-1947 роках, Przemyśl 2001
↑ Michał Boltryk, Parastas na miejscu zbrodni

[uk.wikipedia.org]
   
Re: Геноцид українців поляками у фотографіях
Slavw

Раніше поляки кричали про напад на 150 польких сіл 11 липня 1943, а тепер вони вже пришуть про 100 польських сіл, атакованих силами ОУН-УПА. А В'ятрович показав, що ОУН-УПА не володіла в той час такими великими силами, щоб одночасно могла атакувати аж 100 польських сіл, беручи ще до уваги і те, що і в поляків також були свої озброєні загони самоборони, радянська партизанка на їхній стороні та польська допоможна поліція на службі німців, яка за даними того ж Михайла Подворняка та Тараса Бульби-Боровця, нерідко за кожне польське село спалювала аж п'ять українських сіл, і з якими ОУН-УПА не могла дати собі ради. Михайла Подворняка та Тараса Бульби-Боровця польські історики часто цитують як об'єктивних свідків тогочасних подій. Крім того, така велика операція ОУН-УПА ( одночасна атака аж на 100 сіл!), якщо б вона відбулася, не могла б бути не поміченою різними ворожими силами на Волині і не могла б бути не відображеною у їхніх документах. Однак про неї зовсім не знайдено даних, ні в радянських, ні в німецьких, ні в польских, ні в документах ОУН-УПА. Є тільки відомості, що 11-12 липня було атаковано десь приблизно дванадцять польських сіл.

Польські історики послуговуються подвійними стандартами: вбивства поляків силами ОУН-УПА вони називають геноцидом, а вбивства українців польськими АК, БХ та іншими польськими силами - відплатними акціями (http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/8/129492/). Не має жодного значення для визначення геноциду чи вбивства носили організований чи не організований характер. Польські історики просто напросто створили своє визначення поняття геноцид, у якому вони самі від себе ввели фактор організованості вбивств, від якого наче залежить чи вбивства можна називати геноцидом, чи ні. Бо тільки таким чином можна "відмазати" поляків від злочину геноциду над українцями. Якщо ж почитати згаданого Михайла Подворняка, то він також описує мотиви сліпої відплати полякам українцями за їхні злочини.



Редаговано разів: 1. Востаннє 09/07/2013 23:07 користувачем Slavw.
   
Re: Геноцид українців поляками у фотографіях
Slavw

Українці прийняли чи "проковтнули" польські цифри завищених польських та применшених українських втрат, тому перші питання про геноцид українців поляками не піднімали. На жаль, поляки випередили українців в темі дослідження "Волинської різанини", тому дослідження наших "у відповідь" істориків не мають такого авторитету та популярності як польські. Але українські історики, зокрема Пущук [ipress.ua] в своїй книзі, наголошують, що поляки значно перебільшили власні втрати та применшили кількість українських втрат.

Навіть деякі високі польські чинники розуміють абсурдність польських звинувачень у "геноциді" та абсурдність польської концепції "відплатних акцій", якою вони незграбно та смішно намагаються "відмазати" поляків від злочинів: [www.istpravda.com.ua] . Поляки умудряються майже одночасно називати ОУН-УПА злочинцями та виправдовувати NSZ "Національні збройні сили" [www.istpravda.com.ua] , яка вбивала українців та євреїв.

Українські села тих земель, яким поляки "відплачували" за Волинь та "превентивно відплачували", знаходились за десятки та сотні кілометрів від Волині. Польські історики вже дійшли до маразму, називаючи, наприклад, знищення поляками Сагрині та навколишніх сіл (Майже в той самий час, крім села Сагринь, поляки знишили ряд інших навколишніх сіл на Холмщині: (Турковичі, Сліпче, Космів, Витків, Телятин, Крилів, Техобіж, Козодове, Міняне, Масловичі, Шеховичі, Ласків, Прогоріле, Новосілки. Паска, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники та інші )) "превентивно-відплатними акціями" , "попереджувальними акціями відплати" ( [zgroup.com.ua] ) , тобто, треба розуміти, поляки відплачували авансом наперед, очікуючи нападів УПА на польські села на тих теренах, де УПА практично не діяла і не могла навіть організувати хоч якийсь найменший захист українських сіл перед польськими нападами. Так само поляки не можуть пояснити, за що відплачувала на Волині пригнана з Польщі польська допоміжна поліція. З польської аргументації виглядає, наче ті поляки, які служили в присланій з Генерал Губернаторства допоміжній поліції, могли якимось чином постраждати від нападів на волинські польські села. [history-ukraine.livejournal.com]

Як же при цьому треба тепер дивитись на брехню Гжегожа Мотики: "Дослідження засвідчують, що командування АК прагнуло обмежувати відплатні акції до абсолютного мінімуму, бодай через негативну реакцію світової громадської думки" [www.ji.lviv.ua] , коли напади на ці села Холмщини відбулися скоординовано та організовано, приблизно майже в той же час, що і напад на село Сагринь? На подвійні стандартами Гжегожа Мотику напевно надихнула відома книга з фальсифікаціями від Єви та Владислава Семашко з насвою "Людобойство", на яку він почав інтенсивно покликатися в останні роки, як на достовірне джерело інформації. Але коли Мотиці показують, що українці як і поляки опинялися в таких самих обставинах , то він всього-навсього відмовляється від подальшого роз'яснення своєї позиції:
[zik.ua]
[www.wz.lviv.ua]

Раніше Гжегож Мотика визнавав, що поляки вбили 15-20 тис. українців [www.ji.lviv.ua] , а тепер він пише про 10-15 тис. українців [www.ji.lviv.ua] . Як і майже всі польські "історики" завищує польські жертви та занижує українські жертви. В попередній статті Мотика враховував українські жертви від польської допоміжної поліції, у наступній статті він вже українські жертви від польської допоміжної поліції - НЕ враховує. Цікаво - чому? Може тому в другій статті кількість вбитих українців від рук поляків є меншою, бо Мотика не враховує жертви польської поліції на службі у німців? Поляки ж рахують польські жертви від рук української поліції та дивізії Галичина. Знову подвійний стандарт.

В першій статті Гжегож Мотика покликається на книгу Михайла Подворняка "Вітер з Волині" ( [forum.milua.org] ) тим самим визнаючи її за достовірне джерело. А останнім часом Гжегож Мотика чомусь "забуває", що Михайло Подворняк у своїй книзі описує, що українці на Волині вбивали поляків з мотивів помсти за масові напади польської допоможної поліції на українські села. Тобто українці керувались мотивами помсти, коли вбивали поляків на Волині, а не мотивами навмисного винищення польського населення.

Про відплатні акції українців полякам за їхні злочини також можна знайти інформацію в українській історіографії ОУН-УПА, в спогадах
[lib.oun-upa.org.ua] . І навіть в документах ОУН-УПА:
[avr.org.ua]
[avr.org.ua]
[avr.org.ua]
[avr.org.ua]
[avr.org.ua]



Редаговано разів: 1. Востаннє 10/07/2013 23:13 користувачем Slavw.
   
Re: Геноцид українців поляками у фотографіях

Подвійні стандарти Гжегожа Мотики

Про фальсифікації Гжегожа Мотики ще добре написав Ольховський Іван у статті : "Зігнули Мотику": http://www.vox-populi.com.ua/home1/novini/zignulimotikuavtorolhovskijivan Та у своїй книзі «Кривава Волинь»: http://history-ukraine.livejournal.com/11848.html , так як Гжегож Мотика використовує фальсифікації Семашків
Гжегож Мотика "вшився", коли йому вказали на його подвійні стандарти:
http://zik.ua/ua/news/2013/05/30/411412
http://www.wz.lviv.ua/ukraine/123124
Можна лише схвально сприймати слова Гжегожа Мотики, коли він загнаний в кут фактами заявив, що "це його суб’єктивне бачення цих подій і що вони, радше, «не переконають одне одного»". Фактично він сам визнав, що користується подвійними стандартами у своїх оцінках українсько-польського протистояння.
https://zaxid.net/soyuzniki_n1289031


В цій статті http://www.ji.lviv.ua/n74texts/Motyka_Sproba_pidvedennya_pidsumku.htm Гжегож Мотика вважає: "На підставі знаних мені на той момент матеріалів, я виснував, що внаслідок дій поляків полягли 15-20 тисяч українців. Сьогодні, в світлі найновіших даних, я схильний дещо зменшити оцінку кількості українських жертв." Але Гжегож Мотика конкретно не вказує на ці "найновіші дані", котрі дали йому право зменшити кількість українських жертв від рук поляків. Читач змушений сам "гадати" про ці "найновіші дані", про які по суті нічого не писали і не пишуть польські історики.

Ivan Katchanovski is a falsifier of the Maidan massacre and contemporary history of Ukraine:  https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=835545.0


Останнє редагування: 29 січня 2019 19:43:15 від Slawv
   
Re: Геноцид українців поляками у фотографіях

Кометарі, які витирають на zaxid.net:

Масове вбивство поляками цивільного українського населення ( http://history-ukraine.livejournal.com/23516.html ) , яке поляки називають "відплатними акціями", не є злочином, який має бути покараний?
Часто були випадки, коли поляки перші нападали на українські села, які знаходилися за десятки та сотні кілометрів від Волині. А тепер поляки ці напади називають "превентивно-відплатними акціями", тобто вони відплачували превентивно і наперед.
До речі, в оунівській літературі напади на польські села також називаються "відплатними акціями".
Треба буде розібратися з проблемою "відплатних акцій" і попробувати довести ( якщо це взагалі можливо ), що "відплатні акції" не є злочином геноциду.
А після цього треба буде вияснити, які напади на українські та польські села були "відплатними акціями", а які напади -- не були "відплатними акціями".
Поляки тепер щось вимагають від України. То що, вони вважають, що вони тоді замало провели "відплатних акцій" щодо мирного українського наслення, тобто "недовідплатили", і тепер за цю "недовідплату" вони мають право від України щось вимагати?! .,.,,.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1021604661222229&id=100001181149816&substory_index=1

Автор пише про якісь мирні стремління якигось польських державних чинників та українських громадських діячів, яких за це ліквідовувала ОУН, діючи за принципом "чим гірше - тим краще".
А чи міг би автор назвати конкретні, навіть невеликі результати таких польських та українских потуг, які б мали привести до врегулювання українсько-польського конфлікту?
На які конкретні поступки українцям пішла польська влада?
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1021604661222229&id=100001181149816&substory_index=2

Ivan Katchanovski is a falsifier of the Maidan massacre and contemporary history of Ukraine:  https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=835545.0


Останнє редагування: 29 січня 2019 19:43:33 від Slawv
   
Re: Геноцид українців поляками у фотографіях

 
Українці прийняли чи "проковтнули" польські цифри завищених польських та применшених українських втрат, тому перші питання про геноцид українців поляками непіднімали. На жаль, поляки випередили українців в темідослідження "Волинської різанини", тому дослідження наших"у відповідь" істориків не мають такого авторитету та популярності як польські. Але українські історики, зокрема Пущук  http://ipress.ua/news/istoryk_bilshe_12_tysyach_ubytyh_polyakiv_pid_chas_volynskoi_tragedii__tse_ne_genotsyd_19807.html  , http://ipress.ua/articles/volynska_tragediya_19769.html в своїй книзі, наголошують, що поляки значно перебільшили власні втрати та применшили кількість українських втрат.Н авіть деякі високі польські чинники розуміють абсурдність польських звинувачень у "геноциді" та абсурдність польської концепції "відплатних акцій", якою вони незграбно та смішно намагаються "відмазати" поляків від злочинів:  http://www.istpravda.com.ua/short/2013/06/26/127382/ . Полякиу мудряються майже одночасно називати ОУН-УПА злочинцями та виправдовувати NSZ "Національні збройні сили"  http://www.istpravda.com.ua/short/2012/11/19/100467/  ,яка вбивала українців та євреїв. Українські села тих земель, яким поляки "відплачували" за Волинь та "превентивно відплачували", знаходились за десятки та сотні кілометрів від Волині. Польські історики вже дійшли до маразму, називаючи, наприклад, знищення поляками Сагрині та навколишніх сіл (Майже в той самий час,крім села Сагринь, поляки знишили ряд інших навколишніх сіл на Холмщині: (Турковичі, Сліпче, Космів, Витків, Телятин,Крилів, Техобіж, Козодове, Міняне, Масловичі, Шеховичі,Ласків, Прогоріле, Новосілки. Паска, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники та інші )) "превентивно-відплатними акціями" , "попереджувальними акціями відплати" ( http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=3000 ) ,тобто, треба розуміти, поляки відплачували авансом наперед, очікуючи нападів УПА на польські села на тих теренах, де УПА практично не діяла і не могла навіть організувати хоч якийсь найменший захист українських сіл перед польськими нападами. Так само поляки не можуть пояснити, за що відплачувала на Волині пригнана з Польщі польська допоміжна поліція. З польської аргументації виглядає, наче ті поляки, які служили в присланій з Генерал Губернаторства допоміжній поліції, могли якимось чином постраждати від нападів на волинські польські села: http://history-ukraine.livejournal.com/24874.html  Як же при цьому треба тепер дивитись на брехню Гжегожа Мотики: "Дослідження засвідчують, що командування АК прагнуло обмежувати відплатні акції до абсолютного мінімуму, бодай через негативну реакцію світової громадської думки"  http://www.ji.lviv.ua/n74texts/Motyka_Sproba_pidvedennya_pidsumku.htm  , коли напади на ці села Холмщини відбулися скоординовано та організовано, приблизно майже в той же час, що і напад на село Сагринь? На подвійні стандарти Гжегожа Мотику напевно надихнула відома книга з фальсифікаціями від Єви та Владислава Семашко з насвою"Людобойство", на яку він почав інтенсивно покликатися востанні роки, як на достовірне джерело інформації. Але колиМотиці показують, що українці як і поляки опинялися в такихсамих обставинах , то він всього-навсього відмовляється відподальшого роз'яснення своєї позиції:  http://zik.ua/ua/news/2013/05/30/411412http://www.wz.lviv.ua/ukraine/123124

 
Можна лише с хвально сприймати слова Гжегожа Мотики: "це його суб’єктивне бачення цих подій і що вони, радше, «н епереконають одне одного»"Раніше Гжегож Мотика визнавав, що поляки вбили 15-20 тис.українців http://www.ji.lviv.ua/n28texts/motyka2.htm , а тепервін пише про 10-15 тис. українців  http://www.ji.lviv.ua/n74texts/Motyka_Sproba_pidvedennya_pidsumku.htm . Як і майже всі польські "історики" завищує польські жертви та занижує українські жертви. В попередній статті Мотика враховував українські жертви від польської допоміжної поліції, у наступній статті він вже українські жертви від польської допоміжної поліції - НЕ враховує. Цікаво - чому? Може тому в другій статті кількість вбитих українців від рук поляків є меншою, бо Мотика не враховує жертви польської поліції на службі у німців? Поляки ж рахують польські жертвивід рук української поліції та дивізії Галичина. Знову подвійний стандарт. В першій статті Гжегож Мотика покликається на книгу Михайла Подворняка "Вітер з Волині" ( http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=8&t=12813 ) тим самим визнаючи її за достовірне джерело. А останнім часом Гжегож Мотика чомусь "забуває", що Михайло Подворняк у своїй книзі описує, що українці на Волині вбивали поляків з мотивів помсти за масові напади польської допоможної поліції на українські села. Тобто українці керувались мотивами помсти, коли вбивали поляків на Волині, а не мотивами навмисного винищення польського населення. Про відплатні акції українців полякам за їхні злочини також можна знайти інформацію в українській історіографії ОУН-УПА, в спогадах

 
http://oun-upa.national.org.ua/lib/neskorena/r08.html

І навіть в документах ОУН-УПА:

http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2805/
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2806/
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/9314/
http://avr.org.ua/getPDFasFile.php/arhupa/acdvr-9-20-008.pdf
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2809/

Детальніше про фальсифікації польских "істориків" :http://history-ukraine.livejournal.com/


Ivan Katchanovski is a falsifier of the Maidan massacre and contemporary history of Ukraine:  https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=835545.0



Останнє редагування: 29 січня 2019 19:43:50 від Slawv
   
Re: Геноцид українців поляками у фотографіях

Поляки вчерговий раз на сенаті (парламенті) прийняли рішення з засудженням та звинуваченням ОУН-УПА в геноциді поляків. При цьому злочинні дії АК та інших збройних польских формувань проти українців ними замовчуються або виправдовуються як "відплатні акції".
Поляки вимагають вибачення і свої польські напади на українські села разом з паленням українських сіл та мордуванням українського населення називають "відплатними акціями". То що, поляки вважають, що вони недовідплатили чи не повністю відплатили українцям раз вони ще тепер вимагають і вибачення? Логічно, вимагати вибачення можна тільки в тому випадку, коли б поляки не палили українські села та не вбивали українців.
Поляки чомусь забувають про деякі неув'язки пов'язані з їхньою теорією "відплатних акцій". Ще можна зрозуміти, що поляки, які постраждали від українських нападів, відплачували українцям, причетним до тих нападів на поляків. Але ніяк не можна зрозуміти, яке відношення мали українці Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини та інших українських земель до "Волинської різанини", яким поляки, як вони висловлюються, "відплачували" . Українські села тих земель, яким поляки "відплачували" за Волинь та "превентивно відплачували", знаходились за десятки та сотні кілометрів від Волині. Польські історики вже дійшли до маразму, називаючи, наприклад, знищення поляками Сагрині та навколишніх сіл
(Майже в той самий час, крім села Сагринь, поляки знишили ряд інших навколишніх сіл на Холмщині: (Турковичі, Сліпче, Космів, Витків, Телятин, Крилів, Техобіж, Козодове, Міняне, Масловичі, Шеховичі, Ласків, Прогоріле, Новосілки. Паска, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники та інші )) превентивно-відплатними акціями ( http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=3000 ) , тобто, треба розуміти, поляки відплачували авансом наперед, очікуючи нападів УПА на польські села на тих теренах, де УПА практично не діяла і не могла навіть організувати хоч якийсь найменший захист українських сіл перед польськими нападами. Так само поляки не можуть пояснити, за що відплачувала на Волині пригнана з Польщі польська допоміжна поліція. З польської аргументації виглядає, наче ті поляки, які служили в присланій з Генерал Губернаторства допоміжній поліції, могли якимось чином постраждати від нападів на волинські польські села.
https://history-ukraine.livejournal.com
https://history-ukraine.livejournal.com/23516.html
   
Re: Геноцид українців поляками у фотографіях

Що стосується дитячої аргументації " хто почав ", то навіть можна розглядати напади на початку війни блукаючих частин розбитого польського війська та КОПу на українські села в 1939 р.:
↑ Revolution from Abroad: The Soviet Conquest of Poland's Western Ukraine and Western Belorussia by Jan T. Gross. pages 18-21
↑ ОБПАЛЕНА ВОГНЕМ СВОБОДА http://turka.at.ua/news/2009-09-18-19
↑ І. Кедрин-Рудницький Причини упадку Польщі. ст. 282-285. Фотографія українських жертв погрому у вересні 1939 р. між ст. 272 та 273 цієї книги. http://diasporiana.org.ua/politologiya/2328-homo-politicus-prichini-upadku-polshhi/
Або навіть вбивства українців на Холмщині в 1941-43 р., про які навіть згадував маразматик-"історик" Віктор Поліщук у своїх українофобних "писаннях".
"– Польська сторона наголошує: кількість жертв з двох сторін непорівняльна. Згідно з дослідженнями, якими оперують польські історики, йдеться про понад сто тисяч убитих з боку Польщі та кілька тисяч загиб–лих українців.
– Якщо порівнювати цифри, то виявиться багато цікавих речей. Говорять про 60, 100, а інколи навіть 200 тисяч поляків, що загинули від рук українців. Але поляки уклали іменні списки – там понад 36 тисяч жертв. Водночас польська сторона заявляє, що поляки вбили лише 2–3 тисячі українців. Згідно з українськими підрахунками, серед волинських українців було не менше восьми, або й навіть 13 тисяч загиб–лих ( тільки на Волині  ). Між цифрами 13 і 36 тисяч зовсім інша різниця, ніж між двома і двома сотнями тисяч. Крім цього, поляки часто намагаються вибілювати злочини, котрі вчинила їхня сторона. Єва Семашко, яка тривалий час вивчає волинські події, запропонувала вживати дивовижний термін: «превентивні акції відплати». Це коли поляки напали на українців першими, повбивали їх, але трактувати це треба як самооборону! Хіба не нонсенс? "
http://www.wz.lviv.ua/interview/123071
Приклад того, як поляки "превентивно відплачували" :
"70 рокiв тому польські націоналісти розстрiляли 104 мешканців села Красний Сад, що на Волинi
Вiд села сьогоднi залишилося лише три хати i криниця. Саме бiля неї i стояла та клуня, де далекого 1943 року знищили 103 селян. 104-м став житель iз сусiднього села, який того трагiчного дня прийшов у Красний Сад..."
http://expres.ua/digest/2013/04/04/86437-70-rokiv-tomu-polski-nacionalisty-rozstrilyaly-104-meshkanciv-sela-krasnyy
Крім того, польські історики часто значно перебільшують власні втрати. Для всіх, кого цікавить, інформація щодо кількості вбитих поляків на Волині від "істориків" Семашків з їхньої книги "Людобойство":
http://www.bj.uj.edu.pl/~plok/genocide/zarys_straty.htm
Пораховано ними 36 543 - 36 750 вбитих поляків, але вони вважають реальне число вбитих більшим, 50 000-60 000 осіб.
Liczba osób, które zginęły w określonym, choćby w przybliżeniu, czasie i miejscu (np. na terenie powiatu), i gdzie liczba zamordowanych dla wykazanych w pracy zdarzeń jest podana, wynosi co najmniej 36 543-36 750 Polaków (Tab. 5). Rzeczywista liczba zamordowanych jest wyższa i według naszego szacunku wynosi 50 000-60 000 osób.
Тобто, зв'язок між тими цифрами такий:
36 543-36 750 + ? = 50 000-60 000

https://history-ukraine.livejournal.com
https://history-ukraine.livejournal.com/23516.html
   
Re: Геноцид українців поляками у фотографіях

Порівнайте цифри: з однієї сторони ними наче відносно точно порахована кількість загиблих поляків, що становить за їхніми даними 36 543-36 750, а з іншої сторони вони просто собі вважають, що число вбитих поляків на Волині становить 50,000 - 60,000 . Книга наче істориків Владислава та Єви Семашко з назвою "Людобойство" в Польщі називають фундаментальною та монументальною, у якій, за твердженям поляків, нагруновніше, найглибше та найточніше досліджено "Волинську різню".
Ще раніше Владислав Семашко разом з істориком Ю. Туровським у книзі "Злочини українських націоналістів щодо ліквідації польської людності на Волині 1939-1945". подавали ще більшу цифру 60-70 тысяч вбитих. Тепер вона помітно змаліла... А такі "історики" , як Прус та Корман навіть подавали ще більші цифри, як 200 тисяч чи навіть 500 тисяч вбитих поляків на Волині, при тому, що такої кількості поляків як 500 тисяч навіть ніколи не проживало на Волині, а десятки тисяч поляків було ще раніше совком вислано в Сибір та виїхало у Польщу під час війни.
Один невеликий, але яскравий приклад, як "історики" Владислав та Єва Семашки "рахували", а точніше - фальсифікували, кількість загиблих поляків у Ковельському повіті у 39-му році:" Рівненський історик Андрій Жив’юк пригадує приклад саме такого пересмикування фактів, який навів у своїй монографії «Армія крайова і УПА» визнаний польськими колами український дослідник Ігор Ільюшин. Йдеться про випадок фізичного знищення близько десятка агентів польських спецслужб у Ковельському повіті у 39-му році, описаний у відомому мартиролозі Єви й Адама Семашків. Автори покладають вину за злочин на Організацію українських націоналістів. Натомість Ігор Ілюшин віднаходить записку про цей випадок тодішнього наркома внутрішніх справ Української РСР до Лаврентія Берії. «Дійсно, подібне мало місце, – каже Ігор Ілюшин. – Але в одному з сіл зібралися колишні члени КПЗУ, які відкрили архів польської поліції, котрий не встигли забрати, і там були імена конфідентів, а серед них були й поляки, й українці, і євреї – різні люди. І вирішили влаштувати над ними суд. І вони тих людей зібрали, й винесли над ними вирок – за те, що вони були конфідентами польської поліції. Члени КПЗУ – підкреслюю – це зробили. Їх там убили й закопали. Потім, коли вже НКВД розслідували цю справу, то вони дійшли до суті. Резюме було таке, що, в принципі, притягати до відповідальності їх не варто, бо це дійсно були конфіденти, тож це акт справедливої помсти. І на цьому поставили крапку. Така доповідна Сєрова Берії. То куди ми маємо записати цих людей, на чиє конто маємо записати – НКВД, яке схвалило ці дії членів КПЗУ, чи на націоналістів, як це зробили Семашки?
http://www.viche.lutsk.ua/do-porozuminnya-shodo-volynskoyi-tragediyi-cherez-zvynuvachennya-id13984/

https://history-ukraine.livejournal.com
https://history-ukraine.livejournal.com/23516.html
   
Re: Геноцид українців поляками у фотографіях

Інші наші краєзнавці та історики ( Ольховський, Царух та інші ) спростовують "історичне відкриття" польських "істориків" : Семашки також включили у кількість польських жертв ( 36 543-36 750 ) вбитих польськими бойовиками та польською поліцією українців Волині.
Раніше поляки кричали про напад на 150 польких сіл 11 липня 1943, а тепер вони вже пришуть про 100 польських сіл, атакованих силами ОУН-УПА. А В'ятрович показав, що ОУН-УПА не володіла в той час такими великими силами, щоб одночасно могла атакувати аж 100 польських сіл, беручи ще до уваги і те, що і в поляків також були свої озброєні загони самоборони, радянська партизанка на їхній стороні та польська допоможна поліція на службі німців, яка за даними того ж Михайла Подворняка та Тараса Бульби-Боровця, нерідко за кожне польське село спалювала аж п'ять українських сіл, і з якими ОУН-УПА не могла дати собі ради. Михайла Подворняка та Тараса Бульби-Боровця польські історики часто цитують як об'єктивних свідків тогочасних подій. Крім того, така велика операція ОУН-УПА ( одночасна атака аж на 100 сіл!), якщо б вона відбулася, не могла б бути не поміченою різними ворожими силами на Волині і не могла б бути не відображеною у їхніх документах. Однак про неї зовсім не знайдено даних, ні в радянських, ні в німецьких, ні в польских, ні в документах ОУН-УПА. Є тільки відомості, що 11-12 липня було атаковано десь приблизно дванадцять польських сіл.
Польські історики послуговуються подвійними стандартами: вбивства поляків силами ОУН-УПА вони називають геноцидом, а вбивства українців польськими АК, БХ та іншими польськими силами - відплатними акціями (http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/8/129492/). Не має жодного значення для визначення геноциду чи вбивства носили організований чи не організований характер. Польські історики просто напросто створили своє визначення поняття геноцид, у якому вони самі від себе ввели фактор організованості вбивств, від якого наче залежить чи вбивства можна називати геноцидом, чи ні. Бо тільки таким чином можна "відмазати" поляків від злочину геноциду над українцями. Якщо ж почитати згаданого Михайла Подворняка, то він також описує мотиви сліпої відплати полякам українцями за їхні злочини.

https://history-ukraine.livejournal.com
https://history-ukraine.livejournal.com/23516.html
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія