Місяцем раніше..
Стою на вузловій зупинці міського транспорту, людей дуже мало, спекотний ранок. На зупинці в загашнику (лавочки встановлені за рогом взуттєвої майстерні, тому їх не видно з платформи зупинки міського транспорту) на лавці лежить молода жінка пошарпаного вигляду п*янюча вдим, спить. Біля неї крутиться п*ятеро мужчинок підпухших від надлишку спиртного. Цю алкогольну ідилію розбавляє жіночка вже поважних років, специфічно одягнута як Свідчиня Ієгови - косинка, пришпилена до голови невидимками, пряма спідниця за середину литки.. Картинка дивна.. Ту поважну жіночку алкаші насилу спровадили. Потім двоє чоловіків пішло звідти - мабуть виховна робота була не даремною, і тут почалися роботи по "вихованню" молодої жіночки. Мужчинко з підпухшим обличчям і двома фінгалами, симетрично посадженими під очима, вийшов із загашника з її сумкою, порившись, дістав її паспорта, погортав його і повернувся назад. Через кілька хвилин знову вийшов із її сумкою і зайшов у продуктовий магазинчик на зупинці (раніше там була налівайка нічна - не знаю, як зараз). Коли вийшов з магазинчика, почав порпатися у тій дамській сумці, вийняв жіночого гаманця і засунув собі його у труси, задерши бруднючу футболку. Коли робив цей шмон, дуже уважно подивився у мій бік. На зупинці крім мене майже нікого більше не було...
Сьогодні...
Йду в центрі біля Кооператора в магазин за заміненими навушниками, навпроти суне та мармизя із фінгалами. Фінгали попередні вже давно зійшли, замість них красувалися трішки менші і трішки в інших місцях - мабуть вже інші лівий і правий кулаки їх ставили. Його траекторія пролягала на відстані метрів 5-7 лівіше від моєї, але він за 10 метрів побачивши мене, різко її змінив і з прискоренням направився у мій бік. Сумку я тримала у руці не з його боку, тому мені не зрозуміло, на що він в той момент розраховував... Він не підійшов до мене - він прямо налетів на мене, ніби хотів мене протаранити.. Я теж його впізнала, і коли він летів на мене, я швиденько зорієнтувалася в ситуації, повернулася корпусом градусів на 30 вправо і виставила у його бік руку зігнуту в ліктеві якраз так, щоб лікоть прийшовся йому у сонячне сплетіння. Він аж ухнув від болю, повисши наді мною. Хукнувши його під дих, я йому прошипіла: "Пішов нах*й, п*янь подзаборна!". У відповідь почула лише "Каза!". Це ваідбулося так швидко, що ніхто нічого не зрозумів. Я пішла собі далі, не зупиняючись, ніби нічого і не було. Люди трішки пооглядалися..
модератор потрібен 
