Колись, У 1982 році, в часи боротьби Андропова з пияцтвом, я мав проставитися за першу зарплату. І ми не знайшли нічого розумнішого, ніж залізти в подібний канал річки Либідь на короткій відкритій ділянці біля інституту Патона. Конструкція схожа на Лос-Анжелеську, але вужча раза в два.
Бухаємо, значить, зукусуємо, травимо анекдоти, і тут як в'єбе супер-злива. Ми полізли наверх, а після бетонної стіни - земляна. Слизько, під ногами вирує потік, як на відео вище, а вилізти наверх і страшно і небезпечно. Так і простояли на верхньому торці стіни, тримаючись за дерева і гілки, поки не вщухло. Добре, що вище стіни вода не піднялась. Сантиметрів 15 ще лишалось.
