Розгорнути попередні цитати...
до речі, в Галичині під час епідемії холери дрімучі селяни навіть палили "упирів", бо вважали їх причиною епідемії. праві були напевно 
Ти поцікався, як у Москві у лікарні Боткіна у 70-х роках останнє вогнище холери локалізували. Замурували входи, закинули туди харчів і ліків, нікого не випускали. Лікарі і хворі жили там кілька місяців, хто вижив, той вижив.
Неправда, Via
Холера - 1970 була в основному, в Одесі та Криму
В
Москві - не булоТи трошки
або брешеш, або туповата - все легко находиться в інтернеті
https://www.radiosvoboda.org/a/30430960.htmlУ 1970 році в Одесі стався спалах холери – це була одна з найвідоміших епідемій в історії колишнього СРСР.
В її поширенні звинувачували єгиптян і радянських офіцерів, віряни просили майбутнього главу Української православної церкви провести рятівну хресну ходу, а 16-річний школяр від нудьги надрукував листівки, в яких від імені Брежнєва закликав громадян не піддаватися паніці і спокійно помирати.
Є дві основні версії того, як збудник небезпечної хвороби, вібріон Ель-Тор, потрапив на радянську територію: з Ірану через Каспій або з Індії чи Пакистану на торгових кораблях.
У липні спалахи холери мали місце в
Батумі і Астрахані, а в серпні – в
Одесі і Керчі.
Перший тривожний «дзвіночок» надійшов із Одеси. 3 серпня в міську лікарню доставили 56-річного Федора Лютикова. Він працював сторожем у радгоспі імені Кірова, розташованому на полях зрошення поруч із обласним центром. У чоловіка підозрювали гострий ентероколіт. Сам хворий вважав, що отруївся копченою рибою. Пізно ввечері він помер. Аналізи показали, що у Лютикова була холера.
Увагу КДБ привернув той факт, що недавно до сторожа приїжджали
родичі з Узбекистану. Сім’ю померлого ізолювали.
5 серпня
У лікарні ізолювали не тільки рідних сторожа Лютикова, а й тих, хто спілкувався з ним протягом останніх днів. Будинок померлого охороняє міліція.
За добу в лікарню з підозрою на холеру потрапили ще шестеро людей. Щодо чотирьох уже готові результати аналізів – у всіх негативні.
розумова відсталість на рівні дрімучих селян 19 століття. 
