журба
цеберко
Вічко
Каплиця
Зоря
Зорі
Небосхил
Осторонь
Стан (дівочий)
Уста
Цебрина
Пелюстки
Затьмарилось
Жваво
Прудко
Сновида
Скриня

А цебрина - це що? Відрище? За аналогією цеберко - відерце.
Бо наскільки я знаю, відро - це цебро. Цямрина - знаю, а цебрина - ні, не знаю.

Розгорнути попередні цитати...

costashu, 22 грудня 2019 14:38:43

papaya, 22 грудня 2019 13:02:16

Що означає слово "хрещата" ?

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9

Біля села на полі були декілька кільцевих валів з заглибинами в середіні. Їх люди називали Хрещатами, або шедськими могилами.
Що це насправді було - ніхто не знав.
А скоріш за все то були селітряні майдани або розриті кургани.

Загадки Мавринского майдана ч.2 | Народні блоги
http://narodna.pravda.com.ua/history/5a998c9b91587/

Так що тоді в даному контексті "хрещата"?

так могили ж

Розгорнути попередні цитати...

StepbyStep, 22 грудня 2019 05:19:21

журба
цеберко
Вічко
Каплиця
Зоря
Зорі
Небосхил
Осторонь
Стан (дівочий)
Уста
Цебрина
Пелюстки
Затьмарилось
Жваво
Прудко
Сновида
Скриня

А цебрина - це що? Відрище? За аналогією цеберко - відерце.
Бо наскільки я знаю, відро - це цебро. Цямрина - знаю, а цебрина - ні, не знаю.

На Вінничині кажуть цебрина -- верхня частина криниці.

Розгорнути попередні цитати...

papaya, 22 грудня 2019 15:44:01

costashu, 22 грудня 2019 14:38:43

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9

Біля села на полі були декілька кільцевих валів з заглибинами в середіні. Їх люди називали Хрещатами, або шедськими могилами.
Що це насправді було - ніхто не знав.
А скоріш за все то були селітряні майдани або розриті кургани.

Загадки Мавринского майдана ч.2 | Народні блоги
http://narodna.pravda.com.ua/history/5a998c9b91587/

Так що тоді в даному контексті "хрещата"?

так могили ж

Десь читав і про іншу версію - бугриста земля, горбата, ...

знайшов:

     Головна вулиця Києва успадкувала назву якоїсь місцевості, ідентифікувати яку точно поки що не вдається. Десь посеред Києва чи на його околицях, можливо, на місці сучасної Поштової площі, знаходилася Хрещата долина, проте не відомо, що означала ця назва. Існує кілька тлумачень слова «хрещатик»: перехрестя доріг чи видолинків; болотиста, посічена ярками місцевість; місце хрещення. Та чи мають усі ці значення стосунок до центральної київської вулиці?

    На нашу думку, до цієї загадкової назви також причетні давні скіфи-іранці. Krṣṭá (тут і далі r - складоутворюючий звук) в індоарійських мовах означає «зоране поле, рілля» (CDIAL, с. 178-179) й походить від кореня krṣ «оброблене поле, нива», а також «посічена борознами земля»; krṣyati, krṣáti – «оре, обробляє землю»; krṣaṇa, krṣāṇa – «тягання, оранка», похідні лексеми в різних мовах групи означають «селянин, фермер, рільник»; karṣá «волочіння, рільництво, сільське господарство». Очевидно, тут слід шукати й витоки російського слова крестьянин, яке з часом зблизилося з грецьким запозиченням христианин.

 Отже, Хрещата (*Krṣṭata?) долина, Хрещатик – це оброблювана земля, нива, поле, на якому вирощували хліб. Або ж у переносному значенні – посічена борознами, балками земля.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian .ua/politics/571922-skifski-vitoki-stolitsi-ukrajini.html

Останнє редагування: 22 грудня 2019 17:08:40 від papaya

Розгорнути попередні цитати...

Karoffka, 22 грудня 2019 15:46:51

StepbyStep, 22 грудня 2019 05:19:21

журба
цеберко
Вічко
Каплиця
Зоря
Зорі
Небосхил
Осторонь
Стан (дівочий)
Уста
Цебрина
Пелюстки
Затьмарилось
Жваво
Прудко
Сновида
Скриня

А цебрина - це що? Відрище? За аналогією цеберко - відерце.
Бо наскільки я знаю, відро - це цебро. Цямрина - знаю, а цебрина - ні, не знаю.

На Вінничині кажуть цебрина -- верхня частина криниці.

це - цямрина. Заглянь у вікі.

Розгорнути попередні цитати...

StepbyStep, 22 грудня 2019 16:38:39

Karoffka, 22 грудня 2019 15:46:51

А цебрина - це що? Відрище? За аналогією цеберко - відерце.
Бо наскільки я знаю, відро - це цебро. Цямрина - знаю, а цебрина - ні, не знаю.

На Вінничині кажуть цебрина -- верхня частина криниці.

це - цямрина. Заглянь у вікі.

Варто заглядати ув словники: цебрина + ЦЕБРИ́НА

Розгорнути попередні цитати...

costashu, 22 грудня 2019 15:50:16

papaya, 22 грудня 2019 15:44:01

Біля села на полі були декілька кільцевих валів з заглибинами в середіні. Їх люди називали Хрещатами, або шедськими могилами.
Що це насправді було - ніхто не знав.
А скоріш за все то були селітряні майдани або розриті кургани.

Загадки Мавринского майдана ч.2 | Народні блоги
http://narodna.pravda.com.ua/history/5a998c9b91587/

Так що тоді в даному контексті "хрещата"?

так могили ж

Десь читав і про іншу версію - бугриста земля, горбата, ...

знайшов:

     Головна вулиця Києва успадкувала назву якоїсь місцевості, ідентифікувати яку точно поки що не вдається. Десь посеред Києва чи на його околицях, можливо, на місці сучасної Поштової площі, знаходилася Хрещата долина, проте не відомо, що означала ця назва. Існує кілька тлумачень слова «хрещатик»: перехрестя доріг чи видолинків; болотиста, посічена ярками місцевість; місце хрещення. Та чи мають усі ці значення стосунок до центральної київської вулиці?

    На нашу думку, до цієї загадкової назви також причетні давні скіфи-іранці. Krṣṭá (тут і далі r - складоутворюючий звук) в індоарійських мовах означає «зоране поле, рілля» (CDIAL, с. 178-179) й походить від кореня krṣ «оброблене поле, нива», а також «посічена борознами земля»; krṣyati, krṣáti – «оре, обробляє землю»; krṣaṇa, krṣāṇa – «тягання, оранка», похідні лексеми в різних мовах групи означають «селянин, фермер, рільник»; karṣá «волочіння, рільництво, сільське господарство». Очевидно, тут слід шукати й витоки російського слова крестьянин, яке з часом зблизилося з грецьким запозиченням христианин.

 Отже, Хрещата (*Krṣṭata?) долина, Хрещатик – це оброблювана земля, нива, поле, на якому вирощували хліб. Або ж у переносному значенні – посічена борознами, балками земля.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian .ua/politics/571922-skifski-vitoki-stolitsi-ukrajini.html

перепрошую, але етимологія йде від слова хрест у значенні перехрестя. Це стосується в тому числі і хрестиян

Розгорнути попередні цитати...

papaya, 22 грудня 2019 16:50:53

costashu, 22 грудня 2019 15:50:16

так могили ж

Десь читав і про іншу версію - бугриста земля, горбата, ...

знайшов:

     Головна вулиця Києва успадкувала назву якоїсь місцевості, ідентифікувати яку точно поки що не вдається. Десь посеред Києва чи на його околицях, можливо, на місці сучасної Поштової площі, знаходилася Хрещата долина, проте не відомо, що означала ця назва. Існує кілька тлумачень слова «хрещатик»: перехрестя доріг чи видолинків; болотиста, посічена ярками місцевість; місце хрещення. Та чи мають усі ці значення стосунок до центральної київської вулиці?

    На нашу думку, до цієї загадкової назви також причетні давні скіфи-іранці. Krṣṭá (тут і далі r - складоутворюючий звук) в індоарійських мовах означає «зоране поле, рілля» (CDIAL, с. 178-179) й походить від кореня krṣ «оброблене поле, нива», а також «посічена борознами земля»; krṣyati, krṣáti – «оре, обробляє землю»; krṣaṇa, krṣāṇa – «тягання, оранка», похідні лексеми в різних мовах групи означають «селянин, фермер, рільник»; karṣá «волочіння, рільництво, сільське господарство». Очевидно, тут слід шукати й витоки російського слова крестьянин, яке з часом зблизилося з грецьким запозиченням христианин.

 Отже, Хрещата (*Krṣṭata?) долина, Хрещатик – це оброблювана земля, нива, поле, на якому вирощували хліб. Або ж у переносному значенні – посічена борознами, балками земля.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian .ua/politics/571922-skifski-vitoki-stolitsi-ukrajini.html

перепрошую, але етимологія йде від слова хрест у значенні перехрестя. Це стосується в тому числі і хрестиян

Хрещата — Вікіпедія
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B0

Розгорнути попередні цитати...

costashu, 22 грудня 2019 22:10:04

papaya, 22 грудня 2019 16:50:53

Десь читав і про іншу версію - бугриста земля, горбата, ...

знайшов:

     Головна вулиця Києва успадкувала назву якоїсь місцевості, ідентифікувати яку точно поки що не вдається. Десь посеред Києва чи на його околицях, можливо, на місці сучасної Поштової площі, знаходилася Хрещата долина, проте не відомо, що означала ця назва. Існує кілька тлумачень слова «хрещатик»: перехрестя доріг чи видолинків; болотиста, посічена ярками місцевість; місце хрещення. Та чи мають усі ці значення стосунок до центральної київської вулиці?

    На нашу думку, до цієї загадкової назви також причетні давні скіфи-іранці. Krṣṭá (тут і далі r - складоутворюючий звук) в індоарійських мовах означає «зоране поле, рілля» (CDIAL, с. 178-179) й походить від кореня krṣ «оброблене поле, нива», а також «посічена борознами земля»; krṣyati, krṣáti – «оре, обробляє землю»; krṣaṇa, krṣāṇa – «тягання, оранка», похідні лексеми в різних мовах групи означають «селянин, фермер, рільник»; karṣá «волочіння, рільництво, сільське господарство». Очевидно, тут слід шукати й витоки російського слова крестьянин, яке з часом зблизилося з грецьким запозиченням христианин.

 Отже, Хрещата (*Krṣṭata?) долина, Хрещатик – це оброблювана земля, нива, поле, на якому вирощували хліб. Або ж у переносному значенні – посічена борознами, балками земля.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian .ua/politics/571922-skifski-vitoki-stolitsi-ukrajini.html

перепрошую, але етимологія йде від слова хрест у значенні перехрестя. Це стосується в тому числі і хрестиян

Хрещата — Вікіпедія
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B0

так що?

Розгорнути попередні цитати...

papaya, 23 грудня 2019 16:08:39

costashu, 22 грудня 2019 22:10:04

перепрошую, але етимологія йде від слова хрест у значенні перехрестя. Це стосується в тому числі і хрестиян

Хрещата — Вікіпедія
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B0

так що?

Така сама назва, така сама бугриста поверхня, тільки розміри різні.
Може форма схожа на хрест, але це треба ще з'ясувати.

Розгорнути попередні цитати...

costashu, 23 грудня 2019 18:04:27

papaya, 23 грудня 2019 16:08:39

Хрещата — Вікіпедія
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B0

так що?

Така сама назва, така сама бугриста поверхня, тільки розміри різні.
Може форма схожа на хрест, але це треба ще з'ясувати.

9:0x5700a8bff1558a33!8m2!3d49.3055555!4d22.1875!5m1!1e4" rel="nofollow" class="bbc_link" target="_blank">https://www.google.com/maps/place/Chryszczata/@49.304938,22.1626948,14z/data=!4m5!3m4!1s0x473c065c6561920 9:0x5700a8bff1558a33!8m2!3d49.3055555!4d22.1875!5m1!1e4

Останнє редагування: 23 грудня 2019 19:07:19 від papaya

Це стосується в тому числі і хрестиян

... перших хрестиян, бо раніше вони так називалися і у них була віра не така, як сьогодні, а аріанська...всі перші апостоли були аріанами... у цьому місці на березі Дніпра Андрій Первозваний хрестив тодішніх жителів, а де Андріївська церква, встромив кия...і сказав, що тут буде місто Києве...

банякати — говорити в пусту макітру, горщик, баняк. ©

Письменниця Лариса Ніцой про втрату "мовного імунітету"
?v=903155653093692

Лайно
Маячня
Шалена до нестями (любов)

У відповідь на каснаїзьічнає слова "очень" - звідсіля!

Мовомогутні українські слова - прекрасного семантично-лексичного поля: тим паче, на відміну од "очень" - красномовна індоевропейська глибинність:

дужий - дуже- видужати - нездужати -подужати - подужувати - дужість - бездужний - недуга - недугувати - ітд!

Etymology: Vasmer suggests a variant of dialectal ду́жий (dúžij, “strong”), cognate with Ukrainian ду́жий (dúžyj, “powerful, strong”), Polish duży (“big, strong”), dużo (“a lot”), and more distantly with Lithuanian daũg (“a lot”), Latvian daũdz (“a lot”), padūgt (“to have the opportunity”), Gothic

Йосип драний - лайка така, почула в кіно

Мені дуже подобаться, коли людина вживає питомо українські сполучники:
"адже, втім, проте, позаяк, абияк, задля ..." - там їх мабуть сотня.
Саме українські сполучники роблять мову красивою - як вкраплення окремих діамантів робить виріб вишуканим.   

Мені дуже подобаться, коли людина вживає питомо українські сполучники:
"адже, втім, проте, позаяк, абияк, задля ..." - там їх мабуть сотня.
Саме українські сполучники роблять мову красивою - як вкраплення окремих діамантів робить виріб вишуканим. 

Овва - отакеньки! Аякже, так отож: і дотепер - і отепер - і відтепер - і назавжди: найстаровинніша українська мовосинтетика сформувалась впродовж довжелезного розмовного періоду, не як ото штучна-канцелярська, пізньопостала, грішно-церковнослов'янська - сиріч російська.

Совєтословники оте позначували й клеймували, як розмовне, діалектне ітд. - а деякі москвомудрагелі реагують на оте й інше суто українське (українізми) - отак: https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1063705.msg23530456#msg23530456

Розгорнути попередні цитати...

StepbyStep, 22 грудня 2019 16:38:39

Karoffka, 22 грудня 2019 15:46:51

А цебрина - це що? Відрище? За аналогією цеберко - відерце.
Бо наскільки я знаю, відро - це цебро. Цямрина - знаю, а цебрина - ні, не знаю.

На Вінничині кажуть цебрина -- верхня частина криниці.

це - цямрина. Заглянь у вікі.

ЦЕБРИ́НА, и, ж., діал. Цямрина. Серед села тече ріка. Над берегом, коло горбка. Стоїть з цебринами керниця; В керниці чистая водиця (Рудан., Тв., 1959, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 191.

Підкреслення моє.

Тирлуватись.
Зойкнути.
Стрімко.

Натепер, нанині, насьогодні: віншувати!

Навіншуймо нам всім на наш Старий Новий Рік - успішно й щасливо засіяти усі мовослова заради мовослави та мововрожаїв!

Навіншуймо нам всім на наш Старий Новий Рік - успішно й щасливо засіяти усі мовослова заради мовослави та мововрожаїв!

Стрімко.

краще - хутко )))

Натепер, нанині, насьогодні: віншувати!
Навіншуймо нам всім на наш Старий Новий Рік - успішно й щасливо засіяти усі мовослова заради мовослави та мововрожаїв!

Вінчувати-віншувати: Бог предвічний народився:

«Тріє царі, де ідете?»
«Ми ідем в Вифлеєм,
Вінчуєм спокоєм
І повернемся».

А звідкіля слово "віншувати" та We wish you a Merry Christmas: осюди!

Ото гарно - українізмами:

Нумо вчити слова і текст українських віншувань![/b]

Зважмо отак на: ну, ану, анумо, ануте, нумо, нуте - замість каснаїзьічнава-суржикокріпацького дафайтє!

Шевченко:

Анумо знову віршувать.
Звичайне, нишком. Нумо знову,
Поки новинка на основі,
Старинку Божу лицювать.
А сиріч... як би вам сказать,
Щоб не збрехавши. Нумо знову
Людей і долю проклинать.
Людей за те, щоб нас знали
Та нас шанували.
Долю за те, щоб не спала
Та нас доглядала.
А то бач, що наробила:
Кинула малого...

Штахетою по слупу, щоб аж цибриня загуло.

Какаяразнїца? - бїзразлїчна?

Найглибинніше українське слово (навіть поляки його у нас запозичили): байдужий (з цілим лексичним полем: байдужіти, збайдужіти, байдужість, байдуже, байдужісінько, байдужливий ітд.) - належить до первісного етимону, який породив: байка, баяти, балакати...зрештою - цілу і цілісну европейську культурну й цивілізаційну енергію.

Какаяразнїца? - бїзразлїчна?
Найглибинніше українське слово (навіть поляки його у нас запозичили): байдужий (з цілим лексичним полем: байдужіти, збайдужіти, байдужість, байдуже, байдужісінько, байдужливий ітд.) - належить до первісного етимону, який породив: байка, баяти, балакати...зрештою - цілу і цілісну европейську культурну й цивілізаційну енергію.

ніфіга. Походить від бай та дуга

Розгорнути попередні цитати...

Врода, 16 січня 2020 08:25:40

Какаяразнїца? - бїзразлїчна?
Найглибинніше українське слово (навіть поляки його у нас запозичили): байдужий (з цілим лексичним полем: байдужіти, збайдужіти, байдужість, байдуже, байдужісінько, байдужливий ітд.) - належить до первісного етимону, який породив: байка, баяти, балакати...зрештою - цілу і цілісну европейську культурну й цивілізаційну енергію.

ніфіга. Походить від бай та дуга

Та Ви дуже не розумієте українське слово "дуже", навіть оцю тему не прочитали: https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1059291.msg23534444#msg23534444

Ви продукт темного і слабоумного (недужого) каснаїзьічнава "очень":

Ачутїлся каснаїзьічнїк - он! -
Ф ащущенїї нїбьітїя сваїво:
Нї ОЧЕНЬ ачнулся - іба іспакон
Он нїпанїмаєт нїчіво!

Ви продукт темного і слабоумного (недужого) каснаїзьічнава "очень"

та нє, я продукт зараз

недуга

пфффф

Розгорнути попередні цитати...

Врода, 17 січня 2020 01:26:13

Ви продукт темного і слабоумного (недужого) каснаїзьічнава "очень"

та нє, я продукт зараз_ІБА_СЇЙЧАС

Ото правду прорекли та врекли: https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1045056.msg23514516#msg23514516

Країна, родина, калина

Розгорнути попередні цитати...

StepbyStep, 31 грудня 2019 05:16:42

Стрімко.

краще - хутко )))

Гарно.
Але, НМД, має трохи інше значення.
Стрімко стосується руху, пересуванню. Бігти як -- стрімко.
А "хутко" --  іншій дії. Напр., "хутко зібрався", "хутко сховався".

БАтьківщина. З наголосом на другому складі.

БАтьківщина. З наголосом на другому складі.

А чому ж виділено перший склад??
Чула лише 2 варіанти : з наголосом на А , і на И.

Розгорнути попередні цитати...

Myroslava, 14 січня 2020 19:29:08

StepbyStep, 31 грудня 2019 05:16:42

Стрімко.

краще - хутко )))

Гарно.
Але, НМД, має трохи інше значення.
Стрімко стосується руху, пересуванню. Бігти як -- стрімко.
А "хутко" --  іншій дії. Напр., "хутко зібрався", "хутко сховався".

цю... хутко пробіг стометрівку.

Розгорнути попередні цитати...

StepbyStep, 17 січня 2020 04:40:07

БАтьківщина. З наголосом на другому складі.

А чому ж виділено перший склад??
Чула лише 2 варіанти : з наголосом на А , і на И.

Мій батько так говорив про обійстя, де була хата його батька.
БАтьківщина.

Розгорнути попередні цитати...

StepbyStep, 17 січня 2020 04:39:00

Myroslava, 14 січня 2020 19:29:08

краще - хутко )))

Гарно.
Але, НМД, має трохи інше значення.
Стрімко стосується руху, пересуванню. Бігти як -- стрімко.
А "хутко" --  іншій дії. Напр., "хутко зібрався", "хутко сховався".

цю... хутко пробіг стометрівку.

Гадаю це неправильне вживання. "Притягнуто за вуха".