Отже, доковиляли ми до готелю ще за світла. Запаркувались на гігантській 8-поверховій парковці, тут позаду готелів на Стріпі всі такі. Найскладніше, це на наступний день знайти де ти кинув автівку. Якщо забув де, можна вбити пів дня розшукуючи її.
Поки поселялись, переміщувались в номер, настала глибока ніч. На півдні взагалі темніє якось швидко. Ось було сонце, і раптом вже ніч.
Все добре, але система задумана так, що весь народ який прибуває чи виїздить з готелю, повинен до реєстрації і до ліфтів проходити через казино. А казино тут в готелях це весь перший поверх. І народ із своїми манатками валить прямо між лабіринтами ігрових столів і автоматів. Убив би організаторів за таке... Хоч добре їх розумію. Розрахунок на те, що доки хтось доваландає до ліфта, встигне спустити якусь соточку.
В місто вирішили в цей вечір не виходити. Готель сам по собі великий і є самостійна розважальна одиниця. Свої шоу, казино, ресторани, жива музика тут же на першому поверсі.
