Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у середу, 26 січня, приступив до розгляду спору України та Росії. Ця справа стосується порушень прав людини на Донбасі, а також відповідальності за збитий малайзійський Боїнг МН17.

https://daily.рбк-укр/ukr/show/delo-vremeni-ukraina-hochet-nakazat-rossiyu-1643185305.html


Україна почала "юридичну війну" проти країни-окупанта ще в самому зародку збройного конфлікту – навесні 2014 року. За цей час до міжнародних судів було подано кілька десятків позовів.

Дев'ять з них лежать в Європейському суді з прав людини. Вони стосуються численних порушень прав людини, наприклад, незаконних арештів, викрадень, вбивств на тимчасово окупованих територіях Донбасу і Криму.

Принципи роботи Євросуду такі, що основну увагу він зосереджує на індивідуальних скаргах громадян, а міждержавні позови розглядає дуже довго і детально.

Втім, першу, але дуже важливу перемогу на цьому фронті Україна вже отримала. Рік тому ЄСПЛ прийняв до розгляду справу щодо захоплення Криму Росією. Ключове в цьому те, що європейська Феміда визнала факт російського "ефективного контролю" на півострові ще до його формального "приєднання" до Федерації.

Тепер такого ж проміжного успіху український уряд очікує і в новій юридичній баталії. Вона стосується відповідальності агресора за кровопролитні події в Донецькій і Луганській областях влітку 2014.

Масштабний процес
"Донбаська справа", яку ЄСПЛ почав розглядати 26 січня, об'єднує в собі по суті три позови.

Перший, поданий Україною ще в червні 2014 року, стосується незаконного вивезення групи дітей-сиріт з Донецька до Росії під час бойових дій.

У другому позові, поданому нашим урядом у жовтні того ж року, йдеться про численні факти вбивств, викрадень і тортур громадян на окупованих територія.

Плюс до цих українських скарг суд долучив позов Нідерландів, що стосується відповідальності Росії за катастрофу малазійського "Боїнга" МН17, збитого 17 липня 2014 року в Донецькій області.

На думку позивачів, Кремль в ході цих подій порушив ряд положень Європейської конвенції прав людини, зокрема:

"право на життя "(стаття 2),
"заборона тортур і нелюдського ставлення "(стаття 3),
"право на свободу і безпеку" (стаття 5)
"право на свободу думок "(стаття 10).
Слухання в цьому об'єднаному процесі повинні були початися ще минулої осені, але Росія їх зірвала. Суддя від цієї країни в останній момент перед засіданням фактично взяв самовідвід, а заміну знайти не було часу. Новою датою Велика палата ЄСПЛ визначила 26 січня.

...

Делегацію України на цьому суді очолив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, зараз ключове завдання наших представників - довести, що Росія здійснює "ефективний контроль" за територією Донбасу з квітня 2014 року.

Цей юридичний евфемізм – "ефективний контроль" - використовується в даному контексті як синонім окупації. Тобто Україні та Нідерландам вкрай важливо довести, що саме РФ, а не квазі-республіки "ДНР" і "ЛНР", повною мірою несе відповідальність за порушення прав людини на зазначеній території.

"Це очевидно, це підтверджувалося безліччю політичних заяв, які, однак, не мали юридичного значення. Тепер же ми вперше встановимо це рішенням суду", - пояснює міністр юстиції.

Як докази своєї позиції Україна має намір представити факти перетину свого кордону збройними силами РФ, обстрілів нашої території з боку суміжної держави, а також зразки новітньої російської зброї, знайдені на Донбасі.

Крім того, до процесу будуть долучені свідчення потерпілих, екс-бойовиків і захоплених російських військових про причетність Кремля до подій в ОРДЛО.

За словами Малюськи, наданий обсяг доказів є "наймасштабнішим" в історії ЄСПЛ. Якщо суд погодиться з нашими аргументами, то РФ буде змушена виплатити компенсацію за доведені факти порушень.

Але крім того, юридичне підтвердження того, що Росія відповідає за події на Донбасі, дозволить українським громадянам і підприємцям надалі стягувати завдані збитки через той же Євросуд і інвестиційні арбітражі.

Проблема в тому, що це історія явно не найближчого часу. Наприклад, між подачею скарги по вже згаданій "Кримській справі" і початком слухань пройшло п'ять з половиною років. А між першим засіданням і винесенням рішення про юрисдикцію справи пройшло півтора року.

Що стосується "Донбаського кейсу", то Малюська прогнозує перше рішення про прийнятність позову через 2-2,5 роки, тобто в 2024 році. "Винесення рішення по суті займе ще більше часу, оскільки справа дуже масштабна і складна", - прогнозує представник України.

etc

Коротше, як вже колись обговорювалося у гілці про МН17 - запастись терпінням, "Гаага" довго запрягає, але...

Коломойский давно отсудился и бабло струсил, а петя токмо с конца струсил