Політичний ФОРУМ

Ретроспектива => Тема розпочата: Ruthene від 2 лютого 2018 22:48:08

Назва: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 2 лютого 2018 22:48:08
1. Вислів "Волинська трагедія" вигаданий та експлуатується не нами. Тому нам потрібно дати цій події свою, власну назву. Ця назва має відображати український погляд. Наприклад, "Пацифікація-2" 1943 року.

А що ж тоді таке тоді "Пацифікація-1"?
Пацифіка́ція у Галичині (пол. Pacyfikacja Małopolski Wschodniej) – репресивна акція, проведена польською окупаційною владою у вересні-листопаді 1930 року за наказом Юзефа Пілсудського, із застосуванням поліції та армії проти українського цивільного населення окупованої Польщею Східної Галичини. Пацифікація супроводжувалася масовими арештами, побиттям і вбивствами українців, закриттям і руйнуванням українських установ у Галичині. Наслідком акції стала подальша значна радикалізація українського руху опору на окупованих Польщею західноукраїнських землях.

Відповідно "Пацифікація-3" це сумнозвісна "Операція "Вісла"" 1947 року.

Вибудовується логічна й послідовна схема:

Пацифікація-1 як підготовка геноциду методом знищення духовно-культурних установ українців урядом Юзефа Пілсудського (лютували).
Пацифікація-2 як геноцид методом фізичного знищення українців урядом Польщі в екзилі руками бандитів Армії Крайової, польськими колаборантськими батальйонами шуцманшафту та "грантової" поліції (польські бандити нарвались на Рух опору).
Пацифікація-3 як остаточне вирішення українського питання методом примусового переселення українців з українських етнічних земель польсько-російськими комуністичними колаборантами (повний успіх поляків у справі геноциду українців).

Якщо в діях польських окупантів ще можна простежити чітку схему організації, проведення й завершення геноциду українців, то дії російських окупантів – це суцільна низка безперервних, диких геноцидів українців.

Навіщо нам давати свою назву читайте тут:
Навіщо американці всьому дають свої назви? Аналітичні матеріали політтехнолога
http://zemlj.blogspot.com/2014/02/blog-post.html

2. Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах вживайте словосполучення "на окупованих Польщею західноукраїнських землях", або "польський окупаційний режим" тощо.

Навіщо? Пам'ятайте: ми працюємо на майбутнє. Цим ми формуємо громадську думку цивілізованого людства. Ми готуємо доказову базу для позовів у міжнародні суди проти Польщі (і не лише проти Польщі, а й проти інших країн-окупантів) за ті звірства, що були скоєні проти українців на землях окупованої Польщею Східної Галичини (і не лише на цій окупованій поляками українській етнічній території). І польські реваншисти це чудово розуміють!

3. Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах вживайте словосполучення на кшталт "польський концентраційний табір "Береза Картузька", як і німецький концтабір "Освенцим"...", або  "польський концентраційний табір "Береза Картузька", як і російський концтабір "СЛОН"...". Лише поляки (німці й росіяний ні) додумались побудувати окремий концтабір "Береза Картузька" для окремої етнічної групи - для українців. Цим ми прирівнюємо звірства польських окупантів до звірств німецьких окупантів і російських окупантів проти українців. У масовій свідомості як громадян планети, так і світових політиків це порівняння разом із юридичними висновками від нього – гірше вже нікуди.
 
«Поляки можуть бути такими ж негідниками, як і інші» – розмова з Мареком Лушчиною, автором книжки «Малий злочин. Польські концентраційні табори» http://piddubny.com/polyaky-mozhut-buty-takymy-zh-nehidnykamy-yak-i-inshi-rozmova-z-marekom-lushchynoyu-avtorom-knyzhky-malyj-zlochyn-polski-kontsentratsijni-tabory/
Po wyzwoleniu nazistowskich obozów Polacy ponownie je otworzyli? „Mała zbrodnia” Marka Łuszczyny

http://www.wykop.pl/ramka/3565941/po-wyzwoleniu-nazistowskich-obozow-polacy-ponownie-je-otworzyli-mala/


Пам'ятайте, що Пленум Польської Робітничої партії у травні 1945 р. прийняв рішення, що потрібно депортувати всіх німців, оскільки держави будуються за національним, а не багатонаціональним принципом, до чого перший секретар Центрального комітету партії Владислав Гомулка додав, що основне завдання для них – очистити країну від німців та будувати національну державу.

4. Зауважуйте, що з 1385 року українські землі вже були остаточно окуповані державним формуванням з назвою Русько-Литовське князівство. Називайте дати й цим показуйте, якою тривалою була окупація землі Руси-України, і як багато часу тривала наша боротьба, боротьба українців за відновлення державності.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 2 лютого 2018 22:48:30
5. Як аргумент, шукайте яскраво-емоційні та конкретні історичні приклади боротьби за свободу й звірства польських окупантів, які були скоєні ними 100-300-700 років тому. Наприклад, у 1596 році перед убивством керівника українських повстанців пана Северина Наливайка, польські окупанти відрізали груди його дружини й шмагали ними по обличчю бранця.

"Поляки, сидячи на Українській землі, ївши хліб, политий потом українця, домовилися великого сина України (Руси) полководця Івана Гонту мучити такими способами:  "Перших десять днів із Гонти мали дерти кожного дня пояс шкіри, 11-го відтяти обидві ноги, 12-го обидві руки, 13-го вирізати із живого серце, 14-го відтяти голову; тоді поставити у різних містах України 14 шибениць і на кожній повісити шматок тіла Гонти, а під Могилевим настромити на палю його голову. Але Браницький скоротив диявольський присуд при виконанні його: не можучи знести виду тортур він наказав третього дня стяти Гонті голову і решту присуду переводити вже на трупові. Усі мемуаристи підкреслюють, що Гонта вів себе під час тих звірських тортур надзвичайно мужньо: він ані не стогнав, ані не прохав помилування, але ще й посміхався, коли з нього дерли шкіру. На допиті при інквізиційних тортурах заявив: "Знаю за що гину й не жалію”". Др. П. Мірчук, стор. 95.


Або, поляки кажуть, що УПА водночас знищила 160 польських місцевостей. Коли на одному україно-польському засіданні було запропоновано створити карту місцевостей, на які нібито одночасно напала УПА, то ця пропозиція була прийнята без ентузіазму. А створивши таку карту та аналізуючи сили УПА, які тоді були, то з’явиться питання, а як було можливо вбити малими силами таку велику кількість людей? Відповідей на ці питання Польща уникає.
 
Польські окупанти (як німецькі, так і російські) залишили більш ніж достатньо особистих письмових свідчень про те, як вони робили ці звірства. Багато таких свідчень і в Інтернеті.

6. Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах обов'язково вживайте словосполучення "польські колоністи на окупованих українських землях" повністю.

Це так звані пол. osadnicy – назва для солдатів у відставці, офіцерів польської армії, членів їхніх сімей, а також цивільних добровольців-переселенців з-поміж поляків, які замешкали на так званих «землях коронних» та отримали після закінчення радянсько-польської війни земельні наділи на окупованих територіях Західної України (зокрема Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся) і Західної Білорусі. Ці недолугі, знаєте, колонізувати нас вирішили!

Я розумію, словосполучення задовге, проте дуже точно відображає суть: польські емігранти понаїхали й заходилися активно убивати українців у їхніх же домівках, на їхніх же етнічних землях.   

7. Знате й правильно застосовуйте термін "геноцид".

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1948 року як Резолюція Генеральної Асамблеї 260. Конвенція вступила в силу 12 січня 1951 року. Вона встановлює правове визначення геноциду.

Стаття 2 Конвенції визначає геноцид як:

...будь-які з наступних дій, здійснюваних з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:

a) вбивство членів цієї групи;
b) нанесення тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам такої групи;
c) навмисне створення членам групи життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення групи;
d) дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи;
e) насильницька передача дітей цієї групи іншій групі.

Ми готуємо правову базу для позовів у міжнародні суди проти Польщі (і не лише проти Польщі, а й проти інших країн-окупантів) за ті звірства, що були скоєні проти українців на землях окупованої Польщею Східної Галичини.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 2 лютого 2018 22:49:54
8. Будьте шляхетними! На симпозіумах, прес-конференціях говоріть: "Відтоді, як Їх Величність, Великий Князь Руси Ярослав Мудрий завоювали й упокорили племена ляхів, русько-ляські стосунки проблематично назвати збалансованими...". Одна лишень згадка про наше княже минуле спроможна викликати шаленство  польських реваншистів.

9. Частіше вживайте висловлювання "русько-ляські" чим показуйте на тяглість нашої історії від Русі до України.

10. Наголошуйте, що український Рух опору, так і говоріть: український Рух опору, що визнаний наймасовішим під час Другої світової війни, воював за свободу й незалежність України проти польських, російських, німецьких, румунських, мадярських та угорських окупантів одночасно! Армія УПА встановила абсолютний рекорд, утримуючись на окупованій території майже двадцять років. Технології та методи українських вояків вивчали навіть кубинські повстанці Фіделя Кастро. Про ОУН-УПА, бендерівців, мельниківців, Бульбу-Боровця мало хто знає зі світового політикуму, а ось словосполучення Рух опору знають усі, як "організований спротив окупантам". Словосполучення сприймається дуже позитивно. Ось його і вживайте!

11. Підкреслюйте, що це українці першими, це саме ми першими багато разів пропонували полякам дружні дії щодо спільної оцінки подій: пробачаємо й просимо пробачення. Лише спільними кроками можемо прийти до християнського примирення та єднання. Лише разом зможемо з’ясувати всі факти трагічних сторінок спільної історії!

12. Логічне запитання: чому білі європейці-поляки й жовті азіяти-росіяни поводяться однаково? Змовилися?
Відповідь: тамтешній політикум марить реваншем, що дбайливо культивується за нашим західним кордоном і східним "парєбріком". Порівняйте польські фільми й серіали з російськими фільмами й серіалами. І там, і там українців зображено, як відсталих злиднів, упосліджених унтерменшів, дикунів недолугих. Вважайте: резолюція Сейму — це лише верхівка айсбергу!

Ми, окупована нація, що століттями піддавалася геноцидам окупантів, можемо й повинні засудити злочини окупантів!
Ми, окупована нація, що століттями піддавалася геноцидам окупантів, можемо й повинні увіковічнити власних героїв-оборонців!
Ми, окупована нація, що століттями піддавалася геноцидам окупантів, можемо й повинні владнати та закрити ці питання зі всіма тепер вже колишніми країнами екс-окупантами застосовуючи Декларацію ООН про права людини, щоб рухатися далі.
 
Спілкуйтеся в такий спосіб із сенаторами й конгресменами, лордами й суддями Європейського суду з прав людини, з політиками світу й репортерами і вас зрозуміють — я вас запевняю! А оскільки зрозуміють, то правда буде на нашому боці. І не лише в стосунках з поляками, а з представникам інших країн-окупантів, організаторів геноцидів українців.
Слава Україні!
http://zemlj.blogspot.com/2016/07/114.html


(https://i.imgur.com/oKpbjlp.jpg)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 2 лютого 2018 23:11:39
5. Як аргумент, шукайте яскраво-емоційні та конкретні історичні приклади боротьби за свободу й звірства польських окупантів, які були скоєні ними 100-300-700 років тому. Наприклад, у 1596 році перед убивством керівника українських повстанців пана Северина Наливайка, польські окупанти відрізали груди його дружини й шмагали ними по обличчю бранця.

"Ми теди рейментаръ вашъ горливе запобѣгаючи тому, аби васъ тіе Лядскіе обѣтници не ошукали и до остатнего не привели знищенія и раззоренія, представляемъ вамъ предъ очи ваши тое щося продкамъ вашимъ и вамъ самимъ прошлихъ временъ отъ Ляховъ бѣдювало, якими они Ляхи были вамъ зичливцами. Сами зъ васъ зацнихъ людей старинніе Украинци знаютъ тое добре, якіе бѣди и якіе утиски и якіе винищеня отъ Ляховъ Козакамъ дѣювалися: бо войско Запорожское отъ вѣковъ не мѣло своего отъ Ляховъ покою. Во многихъ временахъ Ляхи хотячи войско винищити Козаковъ губили, стинали вѣшали, топили и на палѣ збивали; козацкіе жони и дочки гвалтовне безчестно позорили, перси имъ урѣзовали и неужитою суровостю своею дѣти козацкіе въ котлахъ варили; и еслибъ были Ляхи войску и народу нашому зносни, на щобъ было давнимъ онимъ Гетманомъ Запорожскимъ зъ ними часто воеватися."

Самійло Величко. Лѣтопис событiй в югозападной Россiи в XVII-м вѣкѣ: Том второй. 1720 рік.
- С. 524-525
https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=8VJdAAAAcAAJ&q=старинніе+Украинци (https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=8VJdAAAAcAAJ&q=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B5+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8#v=onepage&q=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B5%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8&f=false)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Roger Waters від 2 лютого 2018 23:14:35
Все ниосилил.
Но главную идею понял.
Сгорел сарай - гори и хата.
Ну то есть пшеков тоже нахуй
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: ХАБАРОВСЬК від 2 лютого 2018 23:18:50
 (tu)
Гідна гілка.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: ХАБАРОВСЬК від 2 лютого 2018 23:22:30
Все ниосилил.
Но главную идею понял.
Сгорел сарай - гори и хата.
Ну то есть пшеков тоже нахуй

Висновок не вірний. Поляки почали перші, бо їхні імперські амбіції нікуди не поділися. А, якщо Україна проковтне їхнє нахабство спочатку, то потім буде пізно.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Старий знайомий від 2 лютого 2018 23:32:07
 (tu)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Старий знайомий від 2 лютого 2018 23:41:29
Запостив на ФБ
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: BeeBumble від 2 лютого 2018 23:43:00
Старенька тема до купи: https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=704612.0

І ще від того ж Slavw https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=363499.msg4003669#msg4003669
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: LAR від 3 лютого 2018 01:54:02
Забрала в закладки
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Вимушений Киянин від 3 лютого 2018 02:10:16
Шана.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 3 лютого 2018 02:22:04
Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках [396  документів]
Тут є багато фактів знищення поляками українського населення
 http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=367&pc=500&sort=1&fd=date&pv=1 (http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=367&pc=500&sort=1&fd=date&pv=1)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Вимушений Киянин від 3 лютого 2018 02:23:52
Пшыки - это хуйло но без хребта и яо.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 3 лютого 2018 02:36:59
Береза Картузька (польский концтабір) (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80))
За українськими джерелами, напередодні Другої світової війни в таборі утримувалося близько 5 тисяч українців...
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 3 лютого 2018 02:41:19
Найвідоміші в'язні-Українці польського концтабіру Береза Картузька

https://uk.wikipedia.org/wiki/Береза_Картузька_(концтабір)#Українці (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80)#Українці)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 3 лютого 2018 02:48:35
Геноцид українців поляками (теми на ФУПі):

https://www.google.com.ua/search?q=геноцид+українців+поляками+site:forum.pravda.com.ua (https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B4+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2+%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8+site:forum.pravda.com.ua)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: newyo від 3 лютого 2018 03:50:00
Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах вживайте словосполучення "на окупованих Польщею західноукраїнських землях", або "польський окупаційний режим" тощо.

+1
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: newyo від 3 лютого 2018 03:55:09
"Зауважуйте, що з 1385 року українські землі вже були остаточно окуповані державним формуванням з назвою Русько-Литовське князівство. Називайте дати й цим показуйте, якою тривалою була окупація землі Руси-України, і як багато часу тривала наша боротьба, боротьба українців за відновлення державності."

Литовcький період навряд чи можна назвати окупацією, якщо брати до уваги якими правами користувались в ньому українські землі, церква і якою була в ньому офіційна мова

Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: ophizer від 3 лютого 2018 05:12:27
чудово,
Українська нація пробуджується,
спочатку кацапи, тепер пшекі
а можна було так легко задушити і так вже давно заснувшого народу
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Markuze1 від 3 лютого 2018 06:12:57
Молодець. Вірний учень В'ятровича! Предмет засвоєний на відмінно! В'ятрович буде дуже щасливим за такий текст.

А якщо серьозно то це примітивна агітка написана з комсомольським запалом.

По-перше, польська пацифікація була своєрідною польською АТО. Відповіддю державних органів на терористичні акти з боку ОУН: вбивства польських політиків та українських діячів які виступали за пошуки компромісів з Польщею, масових підпалів польських та єврейських маєтків.

Люба держава на місці Польщі вдалася би до пацифікаційних дій. Ці дії проте позначилися певними зловживаннями, декілька українських активістів яких підозрювали в співпраці з ОУН було вбито, багато побито. Українські депутати протестували проти таких дій, але водночас проклинали ОУН на безцільні террористичні дії, які викликали польську протидію. Українські газети як от 'Діло' не менше оунівців критикувало аніж поляків. Церква також приєдналася. Українські легальні організації та Церква вважали терроризм безумством від якого ніякої користі не було.

По-друге, Береза Картузька була таким 'концентраційним табором' що Степану Бандері та іншим українським  увязненим просто дозволили спокійно розійтися по домах як німці напали на Польщу. А це були з формального боку небезпечні террористи на чиїх руках було багато крові. Я не можу собі уявити іншу країну яка би так вчинила.

Всі ці крики про польські звірства є абсурдними бо Польща була демократичною країною, правда зі зростаючими авторитарними традиціями. Українські партії спокійно собі існували і видавали свої газети. Навіть головний ідеолог українського інтегрального націоналізму, Дмитро Донцов, спокійно жив собі у Львові в 1920-1939 році і видавав свій 'Український Вісник'. Такої толерантності навіть Україна не дозволяє собі до російських націоналістів і сепаратистів.

Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: ophizer від 3 лютого 2018 06:27:27
Молодець. Вірний учень В'ятровича! Предмет засвоєний на відмінно! В'ятрович буде дуже щасливим за такий текст.

А якщо серьозно то це примітивна агітка написана з комсомольським запалом.

По-перше, польська пацифікація була своєрідною польською АТО. Відповіддю державних органів на терористичні акти з боку ОУН: вбивства польських політиків та українських діячів які виступали за пошуки компромісів з Польщею, масових підпалів польських та єврейських маєтків.

Люба держава на місці Польщі вдалася би до пацифікаційних дій. Ці дії проте позначилися певними зловживаннями, декілька українських активістів яких підозрювали в співпраці з ОУН було вбито, багато побито. Українські депутати протестували проти таких дій, але водночас проклинали ОУН на безцільні террористичні дії, які викликали польську протидію. Українські газети як от 'Діло' не менше оунівців критикувало аніж поляків. Церква також приєдналася. Українські легальні організації та Церква вважали терроризм безумством від якого ніякої користі не було.

По-друге, Береза Картузька була таким 'концентраційним табором' що Степану Бандері та іншим українським  увязненим просто дозволили спокійно розійтися по домах як німці напали на Польщу. А це були з формального боку небезпечні террористи на чиїх руках було багато крові. Я не можу собі уявити іншу країну яка би так вчинила.

Всі ці крики про польські звірства є абсурдними бо Польща була демократичною країною, правда зі зростаючими авторитарними традиціями. Українські партії спокійно собі існували і видавали свої газети. Навіть головний ідеолог українського інтегрального націоналізму, Дмитро Донцов, спокійно жив собі у Львові в 1920-1939 році і видавав свій 'Український Вісник'. Такої толерантності навіть Україна не дозволяє собі до російських націоналістів і сепаратистів.

ой раді бога, я вас прошу
поясніть будь ласка що таке Дамбаскій нарот
і чи можна з цим порівнювати Українську націю

ну і не забудьте вПихнути Хуйла десь там
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Markuze1 від 3 лютого 2018 06:59:11
Ну не скажіть. Подивіться промови Захарченка або Плотніцкого, чи різних там собі кізяків. Вони в один хор твердять що Донбас це 'ісконна русская зємля, земля донскіх казаков', а місцеве населення це 'русскіє'. Вони святкують своїх героїв як от товариш Артем які з 'українською хунтою' в 1918 році воювали.

А тепер вони воюють проти 'українських окупантів', так само як оунівці воювали проти 'польських окупантів'. Відмінності звісно є, ОУН було чисто українським проектом хоча і на гроші Німеччини, Литви і Чехословаччини існувало, а 'сєпари' - російські маріонетки яких використали. Тим не менше я би не применшував ідеологічне підгрунтя в них. Вони себе вважають 'русскімі' щиро і щиро воюють з 'українськими окупантами'.

Молодець. Вірний учень В'ятровича! Предмет засвоєний на відмінно! В'ятрович буде дуже щасливим за такий текст.

А якщо серьозно то це примітивна агітка написана з комсомольським запалом.

По-перше, польська пацифікація була своєрідною польською АТО. Відповіддю державних органів на терористичні акти з боку ОУН: вбивства польських політиків та українських діячів які виступали за пошуки компромісів з Польщею, масових підпалів польських та єврейських маєтків.

Люба держава на місці Польщі вдалася би до пацифікаційних дій. Ці дії проте позначилися певними зловживаннями, декілька українських активістів яких підозрювали в співпраці з ОУН було вбито, багато побито. Українські депутати протестували проти таких дій, але водночас проклинали ОУН на безцільні террористичні дії, які викликали польську протидію. Українські газети як от 'Діло' не менше оунівців критикувало аніж поляків. Церква також приєдналася. Українські легальні організації та Церква вважали терроризм безумством від якого ніякої користі не було.

По-друге, Береза Картузька була таким 'концентраційним табором' що Степану Бандері та іншим українським  увязненим просто дозволили спокійно розійтися по домах як німці напали на Польщу. А це були з формального боку небезпечні террористи на чиїх руках було багато крові. Я не можу собі уявити іншу країну яка би так вчинила.

Всі ці крики про польські звірства є абсурдними бо Польща була демократичною країною, правда зі зростаючими авторитарними традиціями. Українські партії спокійно собі існували і видавали свої газети. Навіть головний ідеолог українського інтегрального націоналізму, Дмитро Донцов, спокійно жив собі у Львові в 1920-1939 році і видавав свій 'Український Вісник'. Такої толерантності навіть Україна не дозволяє собі до російських націоналістів і сепаратистів.
ой раді бога, я вас прошу
поясніть будь ласка що таке Дамбаскій нарот
і чи можна з цим порівнювати Українську націю

ну і не забудьте вПихнути Хуйла десь там
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Capitain Cubs від 3 лютого 2018 09:01:32
Упоротих поляків на порядки менше ніж кацапів.
Підуть у небуття ПІСюари а оця оскомина залишиться.
Нам своє робити.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: TimmiApostolMS від 3 лютого 2018 09:21:48
Упоротих поляків на порядки менше ніж кацапів.
Підуть у небуття ПІСюари а оця оскомина залишиться.
Нам своє робити.
Так само думав Кучма, а їх стало більше. :X
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Щек від 3 лютого 2018 09:30:39
москалі радісно потирають руки
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Blackout від 3 лютого 2018 09:31:17
Молодець. Вірний учень В'ятровича! Предмет засвоєний на відмінно! В'ятрович буде дуже щасливим за такий текст.

А якщо серьозно то це примітивна агітка написана з комсомольським запалом.

По-перше, польська пацифікація була своєрідною польською АТО. Відповіддю державних органів на терористичні акти з боку ОУН: вбивства польських політиків та українських діячів які виступали за пошуки компромісів з Польщею, масових підпалів польських та єврейських маєтків.

Люба держава на місці Польщі вдалася би до пацифікаційних дій. Ці дії проте позначилися певними зловживаннями, декілька українських активістів яких підозрювали в співпраці з ОУН було вбито, багато побито. Українські депутати протестували проти таких дій, але водночас проклинали ОУН на безцільні террористичні дії, які викликали польську протидію. Українські газети як от 'Діло' не менше оунівців критикувало аніж поляків. Церква також приєдналася. Українські легальні організації та Церква вважали терроризм безумством від якого ніякої користі не було.

По-друге, Береза Картузька була таким 'концентраційним табором' що Степану Бандері та іншим українським  увязненим просто дозволили спокійно розійтися по домах як німці напали на Польщу. А це були з формального боку небезпечні террористи на чиїх руках було багато крові. Я не можу собі уявити іншу країну яка би так вчинила.

Всі ці крики про польські звірства є абсурдними бо Польща була демократичною країною, правда зі зростаючими авторитарними традиціями. Українські партії спокійно собі існували і видавали свої газети. Навіть головний ідеолог українського інтегрального націоналізму, Дмитро Донцов, спокійно жив собі у Львові в 1920-1939 році і видавав свій 'Український Вісник'. Такої толерантності навіть Україна не дозволяє собі до російських націоналістів і сепаратистів.
Думаю найвищий час банити того ольгінця, хоч він  українську вивчив .
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Taras_Potatos від 3 лютого 2018 09:35:37
Молодець. Вірний учень В'ятровича! Предмет засвоєний на відмінно! В'ятрович буде дуже щасливим за такий текст.

А якщо серьозно то це примітивна агітка написана з комсомольським запалом.

По-перше, польська пацифікація була своєрідною польською АТО. Відповіддю державних органів на терористичні акти з боку ОУН: вбивства польських політиків та українських діячів які виступали за пошуки компромісів з Польщею, масових підпалів польських та єврейських маєтків.

Люба держава на місці Польщі вдалася би до пацифікаційних дій. Ці дії проте позначилися певними зловживаннями, декілька українських активістів яких підозрювали в співпраці з ОУН було вбито, багато побито. Українські депутати протестували проти таких дій, але водночас проклинали ОУН на безцільні террористичні дії, які викликали польську протидію. Українські газети як от 'Діло' не менше оунівців критикувало аніж поляків. Церква також приєдналася. Українські легальні організації та Церква вважали терроризм безумством від якого ніякої користі не було.

По-друге, Береза Картузька була таким 'концентраційним табором' що Степану Бандері та іншим українським  увязненим просто дозволили спокійно розійтися по домах як німці напали на Польщу. А це були з формального боку небезпечні террористи на чиїх руках було багато крові. Я не можу собі уявити іншу країну яка би так вчинила.

Всі ці крики про польські звірства є абсурдними бо Польща була демократичною країною, правда зі зростаючими авторитарними традиціями. Українські партії спокійно собі існували і видавали свої газети. Навіть головний ідеолог українського інтегрального націоналізму, Дмитро Донцов, спокійно жив собі у Львові в 1920-1939 році і видавав свій 'Український Вісник'. Такої толерантності навіть Україна не дозволяє собі до російських націоналістів і сепаратистів.
Думаю найвищий час банити того ольгінця, хоч він  українську вивчив .
Нормально так, впевнено перекидає з ніг на голову. )
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 3 лютого 2018 19:37:17
А якщо серьозно то це примітивна агітка написана з комсомольським запалом

http://zemlj.blogspot.com/2016/07/114.html

Джерело: МІЖНАРОДНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ПРАВА
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 3 лютого 2018 19:45:26
Думаю найвищий час банити того ольгінця, хоч він  українську вивчив

Або навчився користуватися гугль-перекладачем (https://forum.pravda.com.ua/Themes/oldschool/images/editor/moresmileys.gif)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Дід Варава від 3 лютого 2018 19:55:44
Ну не скажіть. Подивіться промови Захарченка або Плотніцкого, чи різних там собі кізяків. Вони в один хор твердять що Донбас це 'ісконна русская зємля, земля донскіх казаков', а місцеве населення це 'русскіє'. Вони святкують своїх героїв як от товариш Артем які з 'українською хунтою' в 1918 році воювали.

А тепер вони воюють проти 'українських окупантів', так само як оунівці воювали проти 'польських окупантів'. Відмінності звісно є, ОУН було чисто українським проектом хоча і на гроші Німеччини, Литви і Чехословаччини існувало, а 'сєпари' - російські маріонетки яких використали. Тим не менше я би не применшував ідеологічне підгрунтя в них. Вони себе вважають 'русскімі' щиро і щиро воюють з 'українськими окупантами'.

Молодець. Вірний учень В'ятровича! Предмет засвоєний на відмінно! В'ятрович буде дуже щасливим за такий текст.

А якщо серьозно то це примітивна агітка написана з комсомольським запалом.

По-перше, польська пацифікація була своєрідною польською АТО. Відповіддю державних органів на терористичні акти з боку ОУН: вбивства польських політиків та українських діячів які виступали за пошуки компромісів з Польщею, масових підпалів польських та єврейських маєтків.

Люба держава на місці Польщі вдалася би до пацифікаційних дій. Ці дії проте позначилися певними зловживаннями, декілька українських активістів яких підозрювали в співпраці з ОУН було вбито, багато побито. Українські депутати протестували проти таких дій, але водночас проклинали ОУН на безцільні террористичні дії, які викликали польську протидію. Українські газети як от 'Діло' не менше оунівців критикувало аніж поляків. Церква також приєдналася. Українські легальні організації та Церква вважали терроризм безумством від якого ніякої користі не було.

По-друге, Береза Картузька була таким 'концентраційним табором' що Степану Бандері та іншим українським  увязненим просто дозволили спокійно розійтися по домах як німці напали на Польщу. А це були з формального боку небезпечні террористи на чиїх руках було багато крові. Я не можу собі уявити іншу країну яка би так вчинила.

Всі ці крики про польські звірства є абсурдними бо Польща була демократичною країною, правда зі зростаючими авторитарними традиціями. Українські партії спокійно собі існували і видавали свої газети. Навіть головний ідеолог українського інтегрального націоналізму, Дмитро Донцов, спокійно жив собі у Львові в 1920-1939 році і видавав свій 'Український Вісник'. Такої толерантності навіть Україна не дозволяє собі до російських націоналістів і сепаратистів.
ой раді бога, я вас прошу
поясніть будь ласка що таке Дамбаскій нарот
і чи можна з цим порівнювати Українську націю

ну і не забудьте вПихнути Хуйла десь там
Браво!!! Ви перший із дописувачів ФУПу якого ставлю в  ігнор.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 26 лютого 2018 14:41:03
(https://i.imgur.com/oKpbjlp.jpg)

Це лише 1 документ, а їх є сотні:

Електронний архів
УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ:

Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках
[396  документів]

посилання на документи архіву: http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=367&pc=500&sort=1&fd=date&pv=1
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 26 лютого 2018 14:46:25
Польські звірства проти українців. Тема, яку замовчували десятиліттями.

http://bandera.lviv.ua/polski-zvirstva-proty-ukrajinciv-tema-jaku-zamovchuvaly-desjatylittjamy/
http://archive.is/kmcO0
https://web.archive.org/web/20180226124159/http://bandera.lviv.ua/polski-zvirstva-proty-ukrajinciv-tema-jaku-zamovchuvaly-desjatylittjamy/

(https://i.imgur.com/pKuwL4H.jpg)

(https://i.imgur.com/LmJtwiG.png)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: newyo від 26 лютого 2018 14:54:20
Погром 1918 після взяття Львова.

Пацифікація y міжвоєнний період.

Сотні замучених, в тому числа із числа української інтелігенції, у польському концентраційному таборі Береза-Картузька.

Погроми укр. інтелігенції на Холмщині і Підляші 1942.

Oперація Вісла.
Акція спланована саме проти етнічної української спільноти саме польською державою, на відміну від Волині, де не національний, а соціальний(міжвоєнна політика Польщі так званого осадніцтва) і релігійний(політика окатоличення праославного укр. населeння того регіону) призвела до кривавої різанини.
Oперація Вісла це взірець політики геноциду Польської держави проти української етнічної меншості. І це вже вже після війни, це в післявоєнний період.
Надсяння і Лемківщина були суцільно етнічні українські землі, які були віддані Польщі і де була проведена етнічна чисткa
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: newyo від 26 лютого 2018 14:55:45
Між іншим, Хмельницький розглядається поляками не інакше як здрайца спільної ойчізни і різун благородних польських шляхтичів.
Так шо, панове, будем зносити його памятник на Софіївській на догоду полякам?

А за Шевченка?
Він же Гонту і Залізняка оспівував їх у своїй поемі "Гайдамаки"
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Fisher від 26 лютого 2018 15:03:58
Між іншим, Хмельницький розглядається поляками не інакше як здрайца спільної ойчізни і різун благородних польських шляхтичів.
 


Так,достатньо почитати Сенкевича...
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 26 лютого 2018 15:22:15
Сотні замучених, в тому числа із числа української інтелігенції, у польському концентраційному таборі Береза-Картузька.

Польський концтабір Береза-Картузька (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80)) була місцем, де карали українців

посилання на статтю: https://www.radiosvoboda.org/a/1776081.html

(https://gdb.rferl.org/BDE06DC8-2D51-4A33-B39D-42B5ECD28290_w1023_r1_s.jpg)

Пацифікація Галичини

Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 26 лютого 2018 15:30:23
Док. фільм "Береза Картузька", реж. Юрій Луговий
http://www.ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=677

Yurij Luhovy. Bereza Kartuzka - Promo Ukrainian version





(https://i.imgur.com/mznzUS1.jpg)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 10 березня 2018 19:31:04
Українці Польщі заявляють, що Варшава замовчує злочини Армії Крайової

https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2418714-ukrainci-polsi-zaavlaut-so-varsava-zamovcue-zlocini-armii-krajovoi.html

(http://external.polskieradio.pl/files/460fa88a-b483-4a43-af0f-054790624599.file)
Меморіал українським жертвам-мешканцям Сагрині, замордованим 10 березня 1944 року. Православний цвинтар у Сагрині.

Польська влада, державні інституції та політики Польщі замовчують злочини польських збройних формувань проти українців у 1944-1945 років, а Інститут національної пам'яті Польщі недостатньо інформує про ці злочини.

Про це йдеться у заяві головної управи Об'єднання українців у Польщі (ОУП) (http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/353220), в якій, зокрема, міститься заклик до представників польської влади взяти участь у вшануванні пам'яті громадян Польщі української національності в 74-ту річницю воєнних злочинів проти українців, що відбудеться на кладовищі села Сагринь в Польщі 10 березня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

"Головна управа ОУП в Польщі із здивуванням сприймає факт, що серед польських політиків та інституцій, які відповідають за дослідження воєнних злочинів, й надалі панує мовчанка щодо цих подій, які стосуються польських громадян української національності. У публічному просторі багаторазово звучать слова виправдання воєнних злочинів, наприклад, визначення "превентивні акції у відповідь" щодо дій проти українського цивільного населення", - зазначається в заяві.

У цьому контексті дії Інституту національної пам’яті Польщі в ОУП називають "недостатніми і неефективними". Підкреслюється, що свідченням цього є кількаразове припинення слідства у справі злочину в селі Сагринь, ігнорування ініціативи, яка пропонувалася під час спільного засідання спільної комісії уряду РП та національних і етнічних меншин, щодо проведення ексгумацій і поховання жертв в цьому селі, які донині лежать в землі поза кладовищем.

Негативним в ОУП також називають факт, що донині не було офіційно відкрито меморіалу загиблим українцям на кладовищі у Сагрині, що планувалося зробити ще в 2009 році за участю тогочасних президентів України і Польщі Віктора Ющенка і Лєха Качинського.

"У зв’язку з цим звертаємося до керівництва Польщі із закликом взяти участь у вшануванні пам’яті у 74-ту річницю воєнних злочинів, жертвами яких стали громадяни Польщі української національності", - йдеться в заяві ОУП.

Інформується, що панахида у пам’ять про українських загиблих відбудеться на кладовищі Сагрині о 13-й годині (за київським часом) 10 березня.

У річницю трагічних подій ОУП закликало польську владу до діалогу з українською меншиною в Польщі щодо вшанування жертв воєнних злочинів, акцій пацифікації і комуністичних репресій упродовж 1944-1947 років.

Українці Польщі закликали також польське суспільство проявити солідарність з українською меншиною і засудити тенденційні публікації та дії, які мають на меті виправдати масові злочини проти українського цивільного населення, а також випадки профанації і протидії відновленню могил та українських місць пам’яті на території Польщі.

Як зазначається, у березні виповнюється 74-та річниця акцій польських Армії Крайової і так званих Хлопських батальйонів проти українських населених пунктів у Грубешівському і Томашовському повітах Польщі. Зокрема, з 9 по 11 березня 1944 року поляки знищили 11 населених пунктів, де проживали українці, в результаті чого загинуло не менше 1228 осіб. Згодом, з 19 по 22 березня, знищено ще 21 українське село. Найбільше людей тоді загинуло в селі Сагринь та його околицях 10 березня 1944 року - 606 осіб (227 жінок та 151 дитина), а також в селі Бересть 21 березня 1944 року - не менше 239 осіб (104 жінки та 50 дітей). Загалом у березні та квітні 1944 року у східній частині Люблінського воєводства тоді загинуло не менше 2220 українців, зокрема 850 жінок та 422 дитини.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 10 березня 2018 19:36:29
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Настасья Лохвицкая від 10 березня 2018 19:48:13
Ну то есть пшеков тоже нахуй
Ага, давайте и с поляками расплюемся вдрызг.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 10 березня 2018 19:49:58
Меморіал українським жертвам-мешканцям Сагрині, замордованим 10 березня 1944 року

Ще тут: ДО РІЧНИЦІ ТРАГЕДІЇ У САГРИНІ ТА ІНШИХ СЕЛАХ (https://vyshniv.blogspot.com/2016/03/blog-post.html) (архів (https://web.archive.org/web/20180310174755/https://vyshniv.blogspot.com/2016/03/blog-post.html))

(https://i.imgur.com/SgUdVIk.jpg)


Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Taras_Potatos від 10 березня 2018 20:08:54
Ну то есть пшеков тоже нахуй
Ага, давайте и с поляками расплюемся вдрызг.
Не Україна це почала.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 10 березня 2018 20:17:52
Ну то есть пшеков тоже нахуй
Ага, давайте и с поляками расплюемся вдрызг.

1. Що саме мається на увазі під цим И ?

2. Про звірства поляків над українцями (http://forum-archive.pravda.com.ua/read.php?10,213864936,213927448) потрібно замовчувати, коли поляки вже на законодавчому рівні затвердили, що засадять до в'язниці кожного, хто незгоден з їх баченням історичних подій?

Будь-який українець за будь-яку позитивну оцінку наших визвольних змагань може бути ув’язнений в Польщі на 3 роки - міністр закордонних справ України Павло Клімкін
https://zbruc.eu/node/77157

Завдяки цьому закону і польському шовінизму у Польщі вже б'ють і навіть вбивають українців:

У Польщі жорстоко вбили українку (http://kowel.rayon.in.ua/news/33222-u-polshchi-znaishli-vbitoiu-molodu-kovelchanku)

(http://kowel.rayon.in.ua/upload/news/9/2017-06/149799579165/t_1_19265089_1902345273361544_1420577229_n.jpg)

У Жешові жорстоко побили українця за його акцент


У Варшаві українців побили через їхню національність
http://expres.ua/news/2018/02/20/284888-varshavi-ukrayinciv-pobyly-yihnyu-nacionalnist

У Польщі побили українських заробітчан
https://ua.кор/world/3621662-u-polschi-pobyly-ukrainskykh-zarobitchan

Додому, к****! – поляки побили українських заробітчан у Гданську
https://fakty.ictv.ua/ua/proisshestvija/20170601-dodomu-k-polyaky-pobyly-ukrayinskyh-zarobitchan-u-gdansku/
(https://fakty.ictv.ua/wp-content/uploads/2017/06/01/z21890041VGrupa-pracownikow-z-Ukrainy-ktora-na-co-dzien-pra-e1496314002892.jpg)

У Польщі прикордонники побили сім'ю українців
http://kordon.in.ua/news/polski-prykordonnyky-pobyly-ukrajinsku-simyu-video-49310/

Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 10 травня 2018 19:41:16
ЛУКАВЕ ЛЮДОБУЙСТВО (частина 1) або НЕЗРУЧНА ПРАВДА ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ



ЛУКАВЕ ЛЮДОБУЙСТВО (частина 2) або НЕЗРУЧНА ПРАВДА ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: vkhavr2 від 10 травня 2018 20:04:04
На жаль, доля України була така:
(https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/32169101_1028048630680938_3744282480685875200_n.jpg?_nc_cat=0&oh=78fdc9a2a01e4d10f6ef556180e10031&oe=5B920365)

Поляце теж такого бажать?
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Топа від 10 травня 2018 20:10:31
 ТС велика подяка.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: dacko2 від 10 травня 2018 20:16:14
Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду

 (tu)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Serge_D від 10 травня 2018 20:18:08
чудово,
Українська нація пробуджується,
спочатку кацапи, тепер пшекі

а можна було так легко задушити і так вже давно заснувшого народу

Встайом скален?
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Kilkenny від 10 травня 2018 20:28:27
12. Логічне запитання: чому білі європейці-поляки й жовті азіяти-росіяни поводяться однаково?
http://zemlj.blogspot.com/2016/07/114.html
(https://i.imgur.com/oKpbjlp.jpg)

Это очень мудрый пункт.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 10 травня 2018 20:50:07
ТС велика подяка

За копіпаст? Та ні.

Джерело тут :
http://zemlj.blogspot.com/2016/07/114.html
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Мавр від 10 травня 2018 21:37:28
Дякую, що поділились.
Це актуально зараз...
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Астор від 10 травня 2018 21:43:27
"Зауважуйте, що з 1385 року українські землі вже були остаточно окуповані державним формуванням з назвою Русько-Литовське князівство. Називайте дати й цим показуйте, якою тривалою була окупація землі Руси-України, і як багато часу тривала наша боротьба, боротьба українців за відновлення державності."
Литовcький період навряд чи можна назвати окупацією, якщо брати до уваги якими правами користувались в ньому українські землі, церква і якою була в ньому офіційна мова

Там не было никакой оккупации. Земли эти управлялись местными феодалами, у которых был конфедеративный договор с соседними землевладельцами. Короли там тоже были из нашей же шляхты, которая относилась к кивской ранней Руси. А вот когда феодалов в 16-17м веках начали теснить и начались захваты чужих владений польскими и прочими неместными, то тогда Конфедерация распалась после сложного периода и попытки нескольких переделов. Очередная попытка захвата чужих землевладений со стороны Польши и привела к Волынской трагедии, о которой, конечно, все сожалеют, но попытаться под это обсуждение снова пересмотреть приграничную конфигурацию лучше не стоит.     
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: EZelenyk від 11 травня 2018 02:27:06
Дякую за тему!
Вчасно і добре викладено
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: pyav від 11 травня 2018 02:59:00
 :super: але у наших яечков не выстачэ
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: dacko2 від 11 травня 2018 08:04:38
польська пацифікація була своєрідною польською АТО
Пацифікація то "умиротворення"/ терор диктаторським режимом на українських землях 1930–1939 рр з вбивствами невинних людей за те
що говорили/співали/святкували українською
Галичину перенайменували в Східну Малопольщу (подібне до російської Малоросії)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: білий хорват від 11 травня 2018 10:30:39
1. Вислів "Волинська трагедія" вигаданий та експлуатується не нами. Тому нам потрібно дати цій події свою, власну назву. Ця назва має відображати український погляд. Наприклад, "Пацифікація-2" 1943 року.

А що ж тоді таке тоді "Пацифікація-1"?
Пацифіка́ція у Галичині (пол. Pacyfikacja Małopolski Wschodniej) – репресивна акція, проведена польською окупаційною владою у вересні-листопаді 1930 року за наказом Юзефа Пілсудського, із застосуванням поліції та армії проти українського цивільного населення окупованої Польщею Східної Галичини. Пацифікація супроводжувалася масовими арештами, побиттям і вбивствами українців, закриттям і руйнуванням українських установ у Галичині. Наслідком акції стала подальша значна радикалізація українського руху опору на окупованих Польщею західноукраїнських землях.

Відповідно "Пацифікація-3" це сумнозвісна "Операція "Вісла"" 1947 року.

Вибудовується логічна й послідовна схема:

Пацифікація-1 як підготовка геноциду методом знищення духовно-культурних установ українців урядом Юзефа Пілсудського (лютували).
Пацифікація-2 як геноцид методом фізичного знищення українців урядом Польщі в екзилі руками бандитів Армії Крайової, польськими колаборантськими батальйонами шуцманшафту та "грантової" поліції (польські бандити нарвались на Рух опору).
Пацифікація-3 як остаточне вирішення українського питання методом примусового переселення українців з українських етнічних земель польсько-російськими комуністичними колаборантами (повний успіх поляків у справі геноциду українців).

Якщо в діях польських окупантів ще можна простежити чітку схему організації, проведення й завершення геноциду українців, то дії російських окупантів – це суцільна низка безперервних, диких геноцидів українців.

Навіщо нам давати свою назву читайте тут:
Навіщо американці всьому дають свої назви? Аналітичні матеріали політтехнолога
http://zemlj.blogspot.com/2014/02/blog-post.html

2. Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах вживайте словосполучення "на окупованих Польщею західноукраїнських землях", або "польський окупаційний режим" тощо.

Навіщо? Пам'ятайте: ми працюємо на майбутнє. Цим ми формуємо громадську думку цивілізованого людства. Ми готуємо доказову базу для позовів у міжнародні суди проти Польщі (і не лише проти Польщі, а й проти інших країн-окупантів) за ті звірства, що були скоєні проти українців на землях окупованої Польщею Східної Галичини (і не лише на цій окупованій поляками українській етнічній території). І польські реваншисти це чудово розуміють!

3. Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах вживайте словосполучення на кшталт "польський концентраційний табір "Береза Картузька", як і німецький концтабір "Освенцим"...", або  "польський концентраційний табір "Береза Картузька", як і російський концтабір "СЛОН"...". Лише поляки (німці й росіяний ні) додумались побудувати окремий концтабір "Береза Картузька" для окремої етнічної групи - для українців. Цим ми прирівнюємо звірства польських окупантів до звірств німецьких окупантів і російських окупантів проти українців. У масовій свідомості як громадян планети, так і світових політиків це порівняння разом із юридичними висновками від нього – гірше вже нікуди.
 
«Поляки можуть бути такими ж негідниками, як і інші» – розмова з Мареком Лушчиною, автором книжки «Малий злочин. Польські концентраційні табори» http://piddubny.com/polyaky-mozhut-buty-takymy-zh-nehidnykamy-yak-i-inshi-rozmova-z-marekom-lushchynoyu-avtorom-knyzhky-malyj-zlochyn-polski-kontsentratsijni-tabory/
Po wyzwoleniu nazistowskich obozów Polacy ponownie je otworzyli? „Mała zbrodnia” Marka Łuszczyny

http://www.wykop.pl/ramka/3565941/po-wyzwoleniu-nazistowskich-obozow-polacy-ponownie-je-otworzyli-mala/


Пам'ятайте, що Пленум Польської Робітничої партії у травні 1945 р. прийняв рішення, що потрібно депортувати всіх німців, оскільки держави будуються за національним, а не багатонаціональним принципом, до чого перший секретар Центрального комітету партії Владислав Гомулка додав, що основне завдання для них – очистити країну від німців та будувати національну державу.

4. Зауважуйте, що з 1385 року українські землі вже були остаточно окуповані державним формуванням з назвою Русько-Литовське князівство. Називайте дати й цим показуйте, якою тривалою була окупація землі Руси-України, і як багато часу тривала наша боротьба, боротьба українців за відновлення державності.
(tu)
З пацифікацією 1,2,3 і рухом опору, все зрозуміло, все логічно.

Але, от як пояснювати, що на окупованих землях?
Поляки постійно твердять, що все законно було, згідно з правилами, ніхто ці землі не окуповував, все було згідно з європейськими домовленостями.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 11 травня 2018 11:59:36
З пацифікацією 1,2,3 і рухом опору, все зрозуміло, все логічно.
Але, от як пояснювати, що на окупованих землях?

Ну що, нема кому відповісти? :S
копіпастити тільки вмієте :(


Поляки постійно твердять, що все законно було, згідно з правилами, ніхто ці землі не окуповував, все було згідно з європейськими домовленостями.

ну то спитайте за якими такими  правилами.
Хай назвуть конкретний документ, пункт, за яким етнічні землі українців увійшли до складу 2РП.
І за яких умов.

Далі.
Нагадайте полякам про зобов"язання, які брала на себе Польща, про умови які їй було висунуто, аби ці українські землі було підпорядковано 2РП.

Чи виконала ці умови Польща?
Нагадаю про що йдеться: про автономію і гарантії не утискати українців за етнічною ознакою.
Замість цього - намагання прискореного ополячення цих земель, осадники,  пацифікація тощо.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Астор від 11 травня 2018 12:02:36
1. Вислів "Волинська трагедія" вигаданий та експлуатується не нами. Тому нам потрібно дати цій події свою, власну назву. Ця назва має відображати український погляд. Наприклад, "Пацифікація-2" 1943 року.

А що ж тоді таке тоді "Пацифікація-1"?
Пацифіка́ція у Галичині (пол. Pacyfikacja Małopolski Wschodniej) – репресивна акція, проведена польською окупаційною владою у вересні-листопаді 1930 року за наказом Юзефа Пілсудського, із застосуванням поліції та армії проти українського цивільного населення окупованої Польщею Східної Галичини. Пацифікація супроводжувалася масовими арештами, побиттям і вбивствами українців, закриттям і руйнуванням українських установ у Галичині. Наслідком акції стала подальша значна радикалізація українського руху опору на окупованих Польщею західноукраїнських землях.

Відповідно "Пацифікація-3" це сумнозвісна "Операція "Вісла"" 1947 року.

Вибудовується логічна й послідовна схема:

Пацифікація-1 як підготовка геноциду методом знищення духовно-культурних установ українців урядом Юзефа Пілсудського (лютували).
Пацифікація-2 як геноцид методом фізичного знищення українців урядом Польщі в екзилі руками бандитів Армії Крайової, польськими колаборантськими батальйонами шуцманшафту та "грантової" поліції (польські бандити нарвались на Рух опору).
Пацифікація-3 як остаточне вирішення українського питання методом примусового переселення українців з українських етнічних земель польсько-російськими комуністичними колаборантами (повний успіх поляків у справі геноциду українців).

Якщо в діях польських окупантів ще можна простежити чітку схему організації, проведення й завершення геноциду українців, то дії російських окупантів – це суцільна низка безперервних, диких геноцидів українців.

Навіщо нам давати свою назву читайте тут:
Навіщо американці всьому дають свої назви? Аналітичні матеріали політтехнолога
http://zemlj.blogspot.com/2014/02/blog-post.html

2. Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах вживайте словосполучення "на окупованих Польщею західноукраїнських землях", або "польський окупаційний режим" тощо.

Навіщо? Пам'ятайте: ми працюємо на майбутнє. Цим ми формуємо громадську думку цивілізованого людства. Ми готуємо доказову базу для позовів у міжнародні суди проти Польщі (і не лише проти Польщі, а й проти інших країн-окупантів) за ті звірства, що були скоєні проти українців на землях окупованої Польщею Східної Галичини (і не лише на цій окупованій поляками українській етнічній території). І польські реваншисти це чудово розуміють!

3. Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах вживайте словосполучення на кшталт "польський концентраційний табір "Береза Картузька", як і німецький концтабір "Освенцим"...", або  "польський концентраційний табір "Береза Картузька", як і російський концтабір "СЛОН"...". Лише поляки (німці й росіяний ні) додумались побудувати окремий концтабір "Береза Картузька" для окремої етнічної групи - для українців. Цим ми прирівнюємо звірства польських окупантів до звірств німецьких окупантів і російських окупантів проти українців. У масовій свідомості як громадян планети, так і світових політиків це порівняння разом із юридичними висновками від нього – гірше вже нікуди.
 
«Поляки можуть бути такими ж негідниками, як і інші» – розмова з Мареком Лушчиною, автором книжки «Малий злочин. Польські концентраційні табори» http://piddubny.com/polyaky-mozhut-buty-takymy-zh-nehidnykamy-yak-i-inshi-rozmova-z-marekom-lushchynoyu-avtorom-knyzhky-malyj-zlochyn-polski-kontsentratsijni-tabory/
Po wyzwoleniu nazistowskich obozów Polacy ponownie je otworzyli? „Mała zbrodnia” Marka Łuszczyny

http://www.wykop.pl/ramka/3565941/po-wyzwoleniu-nazistowskich-obozow-polacy-ponownie-je-otworzyli-mala/


Пам'ятайте, що Пленум Польської Робітничої партії у травні 1945 р. прийняв рішення, що потрібно депортувати всіх німців, оскільки держави будуються за національним, а не багатонаціональним принципом, до чого перший секретар Центрального комітету партії Владислав Гомулка додав, що основне завдання для них – очистити країну від німців та будувати національну державу.

4. Зауважуйте, що з 1385 року українські землі вже були остаточно окуповані державним формуванням з назвою Русько-Литовське князівство. Називайте дати й цим показуйте, якою тривалою була окупація землі Руси-України, і як багато часу тривала наша боротьба, боротьба українців за відновлення державності.
(tu)
З пацифікацією 1,2,3 і рухом опору, все зрозуміло, все логічно.

Але, от як пояснювати, що на окупованих землях?
Поляки постійно твердять, що все законно було, згідно з правилами, ніхто ці землі не окуповував, все було згідно з європейськими домовленостями.

Щоб пояснити полякам, що ці землі вони захопили неправомірно, потрібно виводити походження шляхти, яка володіла цими землями до початку воєн 16-го та 17-го сторіч. Там буде декілька родів землевласників включаючи нащадків князів Волинських. Всі вони по документам і разом з документами відходять до місця походження. Це буде Київ. Щоб не розводити дуже довгу полєміку.   
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Астор від 11 травня 2018 12:08:56
Якщо поляки почнуть розповідати про те, що київські династії увійшли у васальну залежність від іншої династії і тому більше не можут мати свого суверенітету та претендувати на суверенітет свої володіннь, покажіть ім документ про арешт Єлізаветою Петрівною та її Лейб-Гвардією останного московського царя, Іоанна Антоновича.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: KenGuru від 11 травня 2018 12:12:30
Відео в тему
1 ч.

2 ч.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 11 травня 2018 12:26:58
як пояснювати, що на окупованих землях?

https://zbruc.eu/node/3522
Рада амбасадорів про Галичину
Ігор МЕЛЬНИК

90 років тому на своїй конференції в Парижі 14-15 березня 1923 р. Рада послів (амбасадорів) держав Антанти остаточно затвердила права Польської держави щодо окупованої нею у 1918 р. території Галичини.
/.../
18 жовтня 1918 року у Львові в Народному домі на зборах всіх українських депутатів австрійського парламенту, українських членів галицького й буковинських сеймів, представників політичних партій Галичини і Буковини, духовенства і студентства було утворено Українську Національну Раду. УНРада стала політичним представницьким органом українського народу в Австро-Угорській імперії. Наступного дня УНРада, спираючись на право народів на самовизначення, проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття.
/.../
Важливе місце в роботі Паризької мирної конференції займали питання визнання держав, які перебували в процесі утворення. Покладаючи великі надії на справедливе післявоєнне вирішення національного питання на конференцію держав-переможниць, у Париж приїхали делегації з новоутворених країн Балтії, Кавказу й України.
Але конференція проходила переважно без участі самих зацікавлених держав, представників яких лише спорадично запрошували на деякі засідання, не стільки, щоб вони представили свої міркування, а скоріше, щоб вислухати вердикт великої "четвірки".
/.../
 Найбільш непримиренну позицію щодо визнання української державності займала французька делегація на чолі з Клемансо. Його плани про створення в післявоєнній Європі держав, які були би складовою частиною "санітарного кордону" проти більшовизму і одночасно під егідою Франції стали майбутніми союзниками проти Німеччини, збігалися з намаганнями польської, чехословацької і румунської делегацій включити якнайбільше українських територій у склад своїх країн.
/.../
За ініціативою британської делегації 8 грудня 1919 року було прийнято "Декларацію Верховної Ради союзних і об'єднаних держав з приводу тимчасового кордону Польщі", яка залишала Польській державі землі, населені переважно поляками (за винятком частини українських етнічних територій – Лемківщини, Посяння, Підляшшя, Холмщини до так званої "Лінії Керзона")

А перед тим, 25 червня 1919 року, Антанта визнала за Польщею право тимчасово окупувати Галичину, "щоб захистити цивільне населення від небезпеки більшовицьких банд".

Проте Рада Послів Антанти, найвищий орган який мав вирішувати усі справи після закінчення Паризької мирної конференції, не погодилась на включення Галичини в склад Польщі.

Після того, як Симон Петлюра погодився на польську окупацію Галичини та Волині, союз УНР та ЗУНР фактично розпався. У ніч на 16 листопада 1919 диктатор ЗО УНР Євген Петрушевич виїхав із Кам’янця-Подільського й через Румунію та Чехословаччину дістався до Відня.

Там у 1920 р. було створено екзильний (еміграційний) уряд – Колегію уповноважених диктатора ЗУНР.

Делегації цього уряду намагалась вести переговори в Парижі щодо ліквідації польського окупаційного режиму на західноукраїнських землях і визнання незалежності ЗУНР, брали участь у роботі міжнародних конференціях у Женеві (1920) та Генуї (1922).

За закликом екзильного уряду галичани чинили опір (переважно пасивний) діяльності польської адміністрації в Галичині. У 1921 р. проводився бойкот перепису населення, а у 1922-му – виборів до польського сейму. Бойовики УВО проводили збройні акції та замахи на польських урядовців й українських діячів, які погоджувались на співпрацю з поляками.

Після укладення Ризького договору 1921 року між Польщею і Радянською Росією, за яким західноукраїнські землі входили до складу Польської держави, український еміграційний уряд висловив протест у Лізі Націй.

Рада Ліги Націй на засіданні 23 лютого 1921 в Парижі змушена була наголосити, що сувереном Галичини за міжнародно-правовими нормами залишилися країни Антанти, а Польща здійснює лише її тимчасову військову окупацію (її термін міг тривати 25 років).
Питання державного та правового статусу Галичини передано на розгляд Раді послів держав Антанти.
/.../
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 11 травня 2018 12:28:06
https://zbruc.eu/node/3522
Рада амбасадорів про Галичину
Ігор МЕЛЬНИК

(продовження)

Польський уряд намагався переконати держави Антанти у своєму лояльному ставленні до галичан обіцянками надання автономного статусу цьому краю, відкриття українського університету…
/.../
У свої спогадах Войнаровський писав, що польський прем’єр тоді обіцяв:
«Східня Галичина дістає цілковиту самостійність в управі своєї цілої території.
Президент Укр. Нац. Ради д-р Євген Петрушевич стає намісником Сх. Галичини, всі старости на цій території і всі шефи східньо-галицьких урядів будуть заіменовані споміж українців, натомість поляки застерігають для себе місця заступників цих шефів;
справи адміністрації, культури, судівництва для цієї території належать до автономних справ краю під управою українського намісника і власного Сойму – натомість до центрального уряду у Варшаві належать справи військові та справи політичних і торговельних договорів із заграницею»
 (Історичні постаті Галичини ХIХ–ХХ ст. – Нью-Йорк–Париж–Сідней–Торонто, 1961. – С. 68).

/.../
Рада послів Антанти 15 березня 1923 року прийняла остаточне рішення: «Враховуючи, що польський уряд звернувся 15 лютого 1923 р. до Конференції послів із проханням, щоб держави, представлені на Конференції, використали своє право, враховуючи, що Австрія відмовилася від прав на територію поза кордонами Австрії, враховуючи, що Польща визнає, що в етнічних кордонах Східної Галичини потребує режиму автономії... Конференція послів вирішує визнати за Польщею всі права суверена на територіях, розташованих між вищеозначеними кордонами й іншими кордонами польської території, з урахуванням положень Сен-Жерменського мирного договору щодо зобов’язань, які несуть країни, що одержали території колишньої Австро-Угорської монархії» (Енциклопедія історії України / Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. – К : Наук. думка, 2012. – Т. 9, С. 108–109).
/.../
Галичани не визнали рішення Ради Послів. У березні 1923 року на галицьких землях відбулись десятки мітингів та інших акцій протесту.
На одному з найбільших таких мітингів 24 березня 1923 року на площі Святого Юра у Львові було зложено урочисту присягу: "Ми український нарід присягаємо, що ніколи не признаємо панування Польщі над нами і використаємо кожну нагоду, щоби скинути зненавиджене ярмо польської неволі і з'єднатися з великим українським народом в незалежній, всі українські землі обіймаючій, державі!"
(с)

отже, завдяки підступним інтригам поляків та французів було знехтувано правом українців на самовизначення і підпорядковано українські землі 2РП.

Це сталося не в останню чергу завдяки брехливим обіцянкам автономії для українських земель, які Польща ніколи не виконувала.
Натомість навпаки намагалася привласнити собі ці землі, застосовуючи терор до українців.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 11 травня 2018 12:30:52
Щоб пояснити полякам, що ці землі вони захопили неправомірно, потрібно виводити походження шляхти, яка володіла цими землями до початку воєн 16-го та 17-го сторіч. Там буде декілька родів землевласників включаючи нащадків князів Волинських. Всі вони по документам і разом з документами відходять до місця походження. Це буде Київ. Щоб не розводити дуже довгу полєміку.

коли вже тебе забанять назавжди за твій графоманський непотріб?  (td)





Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Астор від 11 травня 2018 12:35:08
Щоб пояснити полякам, що ці землі вони захопили неправомірно, потрібно виводити походження шляхти, яка володіла цими землями до початку воєн 16-го та 17-го сторіч. Там буде декілька родів землевласників включаючи нащадків князів Волинських. Всі вони по документам і разом з документами відходять до місця походження. Це буде Київ. Щоб не розводити дуже довгу полєміку.
коли вже тебе забанять назавжди за твій графоманський непотріб?  (td)

Шляхту отдать придется. Не мытьем - так катаньем. А вместе со шляхтой и все претензии на их имущество.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Читач від 11 травня 2018 12:36:09
Щоб пояснити полякам, що ці землі вони захопили неправомірно, потрібно виводити походження шляхти, яка володіла цими землями до початку воєн 16-го та 17-го сторіч. Там буде декілька родів землевласників включаючи нащадків князів Волинських. Всі вони по документам і разом з документами відходять до місця походження. Це буде Київ. Щоб не розводити дуже довгу полєміку.
коли вже тебе забанять назавжди за твій графоманський непотріб?  (td)
Шляхту отдать придется. Не мытьем - так катаньем. А вместе со шляхтой и все претензии на их имущество.

От дурнувата курка.  :(
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Астор від 11 травня 2018 12:38:36
коли вже тебе забанять назавжди за твій графоманський непотріб?  (td)
Шляхту отдать придется. Не мытьем - так катаньем. А вместе со шляхтой и все претензии на их имущество.
От дурнувата курка.  :(

Я не знаю на что вы там надеетесь. Эти люди будет встроены в другой исторический контекст, более серьезный, а вы так по форумам и будете сопли размазывать со своими великодержавными претензиями.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 11 травня 2018 12:39:23
коли вже тебе забанять назавжди за твій графоманський непотріб?  (td)
Шляхту отдать придется. Не мытьем - так катаньем. А вместе со шляхтой и все претензии на их имущество.
От дурнувата курка.  :(
дякую.
бо вже несила читати ахінею, що вона продукує
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Астор від 11 травня 2018 12:42:26
Только и останется что на форумах создавать виртуальную реальность для узкого круга посетителей. Ни куда дальше, ни в какую инстанцию с подобными аргументами вы не сунетесь. Там блеф не прокатит. Там нужно будет проаргументровать претензию.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Читач від 11 травня 2018 12:43:50
Шляхту отдать придется. Не мытьем - так катаньем. А вместе со шляхтой и все претензии на их имущество.
От дурнувата курка.  :(
Я не знаю на что вы там надеетесь. Эти люди будет встроены в другой исторический контекст, более серьезный, а вы так по форумам и будете сопли размазывать со своими великодержавными претензиями.

я ще досі сподіваюсь, що ти нарешті припиниш продукувати свою дурню на форумі,
сядеш та напишеш книжку-фентезі українською мовою, яка заткне за пояс Середзем'я Толкієна
заробиш мільйони і житимеш щасливо купаючись у морі своїх фантазій
тільки не винось то в реал і буде тобі щастя 
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Астор від 11 травня 2018 12:48:57
От дурнувата курка.  :(
Я не знаю на что вы там надеетесь. Эти люди будет встроены в другой исторический контекст, более серьезный, а вы так по форумам и будете сопли размазывать со своими великодержавными претензиями.
я ще досі сподіваюсь, що ти нарешті припиниш продукувати свою дурню на форумі,
сядеш та напишеш книжку-фентезі українською мовою, яка заткне за пояс Середзем'я Толкієна
заробиш мільйони і житимеш щасливо купаючись у морі своїх фантазій
тільки не винось то в реал і буде тобі щастя 

Нет, так блеф нужно пресекать, так как это элемент карточного шулерства. Взяли иностранную дружину, расположеннкю в Польше Киевом в 9-м веке, и выдают их за поляков с претензией на имущество и земли этих людей. Это все-равно что западную группировку советских войск, которые остались в восточной Европе после Второй Мировой, выдавать за местные польские, германские или румынские вооруженные силы. Вот как вывели из блока в 1991-м эту группировку, так и шляхта оттуда изымается.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Читач від 11 травня 2018 13:04:16
Я не знаю на что вы там надеетесь. Эти люди будет встроены в другой исторический контекст, более серьезный, а вы так по форумам и будете сопли размазывать со своими великодержавными претензиями.
я ще досі сподіваюсь, що ти нарешті припиниш продукувати свою дурню на форумі,
сядеш та напишеш книжку-фентезі українською мовою, яка заткне за пояс Середзем'я Толкієна
заробиш мільйони і житимеш щасливо купаючись у морі своїх фантазій
тільки не винось то в реал і буде тобі щастя 
Нет, так блеф нужно пресекать, так как это элемент карточного шулерства. Взяли иностранную дружину, расположеннкю в Польше Киевом в 9-м веке, и выдают их за поляков с претензией на имущество и земли этих людей. Это все-равно что западную группировку советских войск, которые остались в восточной Европе после Второй Мировой, выдавать за местные польские, германские или румынские вооруженные силы. Вот как вывели из блока в 1991-м эту группировку, так и шляхта оттуда изымается.

нє надо брать дружину, нє надо
пішітє фентезі в другом отдєлє
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 11 травня 2018 13:57:09
як пояснювати, що на окупованих землях?

на додачу до вищенаведеного посилання.
Тут більш детально про те, які саме зобов*язання мала б виконувати Польща
 
https://dt.ua/history/yak-ukrayinci-buli-zayvoyu-naciyeyu-na-vlasnih-etnichnih-zemlyah-_.html
Як українці були "зайвою" нацією на власних етнічних землях
/.../
Після закінчення Першої світової війни доля багатьох народів Центральної Європи опинилася в руках країн-переможниць, перед якими постало завдання вибудувати новий політичний устрій світу. Завдання було нелегким, зважаючи на те, що переможці прагнули звести порахунки зі своїми противниками у війні й водночас створити надійні соціально-політичні запобіжники можливості великої війни у майбутньому.

В результаті геополітичних рішень Головних Держав (Франція, Велика Британія, Італія, Японія, США) ціла низка народів у новопосталих країнах опинилася в ролі меншин. Найчисельнішою меншиною поза межами власної держави стають німці. На другому місці в цьому переліку — українці. Але, на відміну від німців, наявність державності українців, яка, нібито, була уособлена в УСРР, у період між світовими війнами є доволі суперечливою. Мільйони українців опинилися в складі Польщі, Чехословаччини і Румунії.

Головні Держави, аби усунути одну з найбільш імовірних передумов нової війни, а саме національне питання, вносять до мирних договорів із переможеними країнами норму, згідно з якою нові держави Центральної Європи мали ухвалити й виконати будь-яке їхнє рішення щодо забезпечення прав національних, мовних, релігійних і расових меншин.
Ця норма стає також основою договорів і з новими країнами Центральної Європи, що їх було запропоновано для гарантування прав нацменшин.
/.../
Польща погодилася включити у своє законодавство ті положення про захист нацменшин, які їй запропонує Ліга Націй як міжнародна інституція. Чехословаччина також виступила проти обов'язкових гарантій нацменшинам. Президент США В.Вільсон заявив, що саме Головні Держави взяли на себе увесь тягар війни й забезпечили збільшення територій малих держав Центральної Європи.

Зрештою, було вироблено договір про захист меншин між Головними Державами і Польщею, який став зразком для договорів із Чехословаччиною, Румунією, Югославією, Грецією і Туреччиною.

Ним передбачалося, що всім особам на території Польщі надається право вибирати громадянство — заборонено примушувати приймати польське громадянство, як і відмовляти в його наданні за будь-яких обставин. Усім, незалежно від національності й громадянства, гарантувалося життя й рівні права — зокрема на створення об'єднань, у тому числі національних, вибирати рід занять і обіймати посади на військовій чи цивільній службі. Всім нацменшинам гарантувалося право на використання рідної мови в освіті, культурі, суді, відправленні культів...
/.../
(с)

Але отримавши у підпорядкування українські землі, Польща відмовилася виконувати взяті на себе зобов*язання.

Тому коли поляки щось там базікають про правила, тицяйте їх пикою у зобов*язання Польщі за цими правилами.

Бо поляки прагнуть пам*ятати лише те, що їм вигідно і геть не помічати решту.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: білий хорват від 11 травня 2018 14:07:19
Дякую, Witt.
Дуже корисна інформація.

А є якісь посилання на міжнародні документи чи акти в цій справі?

А ще краще, щоб були на польській мові.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 11 травня 2018 14:22:26
Дякую, Witt.
Дуже корисна інформація.

А є якісь посилання на міжнародні документи чи акти в цій справі?

А ще краще, щоб були на польській мові.

польською пошукайте самотужки

http://ungarisches-institut.de/dokumente/pdf/19230315-1.pdf
Текст Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. (англ.) League of Nations, Treaty Series. vol.15, 1923 p.261-265



https://uk.wikipedia.org/wiki/Рішення_Ради_послів_держав_Антанти_щодо_східних_кордонів_Польщі (https://uk.wikipedia.org/wiki/Рішення_Ради_послів_держав_Антанти_щодо_східних_кордонів_Польщі)

Витяг з тексту Рішення
На вимогу польського уряду Рада послів Антанти 15 березня 1923 року прийняла остаточне рішення:

«Враховуючи, що згідно зі ст. 87 розділу 3 Сен-Жерменського мирного договору 1919 р. встановлено непорушність кордонів Польщі, але не визначено конкретно цих кордонів;

Враховуючи, що польський уряд звернувся 15 лютого 1923 р. до Конференції послів із проханням, щоб держави, представлені на Конференції, використали своє право,

Враховуючи, що згідно зі ст. 93 Сен-Жерменського мирного договору 1919 р. Австрія відмовилася на користь Головних Союзників та Асоційованих Сил від всіх своїх прав на території, що раніше належали Австро-Угорській монархії, які знаходяться поза новими кордонами Австрії, передбаченими ст. 27 того Договору, а суверенітет на ці території ще не передано жодній державі;

Враховуючи, що Польща визнає, що етнографічні умови вимагають автономного статусу для східної частини Галичини;

Враховуючи, що Договір, укладений між Головними Союзниками та Асоційованими силами і Польщею від 28 червня 1919 р., передбачає відносно всіх територій, які знаходяться під польським суверенітетом, спеціальних гарантій для расових, мовних чи релігійних меншин;

У зв'язку з цим Конференція послів:

Вирішила визнати польський кордон:
/.../
(с)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 13 травня 2018 01:22:26
10 травня 2018 20:50:07
Джерело тут

11 травня 2018 10:30:39
от як пояснювати, що на окупованих землях?

11 травня 2018 11:59:36
Ну що, нема кому відповісти? 
копіпастити тільки вмієте

...

Хто всрався? - Невістка. - Так нема ж її ! - А он де плаття висить!
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 13 травня 2018 01:56:23
Враховуючи, що Договір, укладений між Головними Союзниками та Асоційованими силами і Польщею від 28 червня 1919 р., передбачає відносно всіх територій, які знаходяться під польським суверенітетом, спеціальних гарантій для расових, мовних чи релігійних меншин

Малий Версальський договір 28 червня 1919 року (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80) / Mały traktat wersalski 28 czerwca 1919 roku (https://pl.wikipedia.org/wiki/Ma%C5%82y_traktat_wersalski)

Текст польскою :
http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19201100728/O/D19200728.pdf

Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 13 травня 2018 02:15:08
Витяг з тексту Рішення
На вимогу польського уряду Рада послів Антанти 15 березня 1923 року прийняла остаточне рішення:

OŚWIADCZENIE RZĄDOWE
z dnia 20 kwietnia- 1923 r.
w przedmiocie uznania granic wschodnich Rzeczypospolitej.

Decyzja Konferencji Ambasadorów w sprawie granic Polsku


https://www.prawo.pl/dz-u-akt/-/dokument/Dz.U.1923.49.333/16875457/136485


Zważywszy, że według brzmienia artykułu 87 ustąp 3, tegoż Traktatu, do nich należy oznaczyć granice Polski, które nie były wyszczególnione przez ten Traktat;

Zważywszy, że Rząd Polski przedstawił w dniu 15 lutego 1923 roku Konferencji Ambasadorów prośbę, dążąc do tego, by Mocarstwa, mające w niej swych przedstawicieli, zrobiły użytek z praw nadanych im przez pomieniony artykuł;

Że, ze swej strony, Rząd Litewski już był, przez swą notę z dnia 18 listopada 1922 r., wykazał, iż troszczy się, by wzmiankowane Mocarstwa zrobiły użytek z tych praw;

Zważywszy, że, według brzmienia Artykułu 91 Traktatu Pokoju podpisanego w St. Germain-en-Laye, Austrja zrzekła się na rzecz głównych Mocarstw Sprzymierzonych i Stowarzyszonych wszystkich praw i tytułów na terytorjach, które należały uprzednio do byłej Monarchji Austro-Węgierskiej i które, położone poza nowemi granicami Austrji takiemi jakie są opisane w Artykule 27 rzeczonego Traktatu, nie są obecnie przedmiotem żadnego innego przyznania;

Wobec tego, iż uznane zostało przez Polskę, ze co się tyczy wschodniej części Galicji, warunki etnograficzne czynią koniecznym ustrój autonomiczny;

Zważywszy, iż Traktat zawarty pomiędzy Głównemi Mocarstwami Sprzymierzonemi i Stowarzyszonemi a Polską, w dniu 28 czerwca 1919 roku, przewidział dla wszystkich terytorjów, znajdujących się pod zwierzchnictwem polskiem, gwarancje specjalne na rzecz mniejszości rasy, języka lub religji.

Zważywszy, iż co do granicy z Rosją, Polska weszła bezpośrednio w stosunki z tem Państwem celem jej oznaczenia;

iż, co się tyczy granicy Polski z Litwą należy mieć na uwadze sytuację faktyczną, wynikłą, mianowicie, z Rezolucji Rady Ligi Narodów z dnia 3 lutego 1923 r.,

Poleciły Konferencji Ambasadorów rozstrzygnąć tą sprawę.

Na skutek czego Konferencja Ambasadorów:

I. Postanawia uznać jako granice Polski:
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: білий хорват від 13 травня 2018 08:30:39
Ok
Дякую за посилання.

Є ще один момент, який грає на плюс для поляків.

Всюди, у всіх документах, польське населення на цих територіях визначається, як більшість, а всі решта - австрійське, німецьке, литовське, "російське" (українське навіть не згадується), визначається, як меншість.

В малому Версальському Трактаті так і написано:
... беручи під увагу, що на цих територіях проживає більшість польського населення...і тд.

Це дає підстави говорити полякам, що ніякої окупації не було, що ніякого потім заселення своїми людьми не було.

Що тут і як можна заперечити?
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 13 травня 2018 08:56:21
10 травня 2018 20:50:07
Джерело тут
11 травня 2018 10:30:39
от як пояснювати, що на окупованих землях?
11 травня 2018 11:59:36
Ну що, нема кому відповісти? 
копіпастити тільки вмієте
...

Хто всрався? - Невістка. - Так нема ж її ! - А он де плаття висить!

 :facepalm1:
от нащо ти це робиш?  :S

прочитай уважно (!!!) про що питає білий хорват и спробуй знайти відповідь на його питання у твоєму посиланні.
Якщо знайдеш - наведи цитату!
Там (у твоєму посиланні 10 травня 2018) нема відповіді на питання білого хорвата.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Гонсалес від 13 травня 2018 09:05:31
 сильний перший пост (tu)

потрібний аналогічний термінологічний пост про українсько-московські відносини, про домбас і про  війну
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: TimmiApostolMS від 13 травня 2018 09:10:35
А чим вам визвольна боротьба не подобається?? Українське повстання проти польських окупантів????
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 13 травня 2018 09:21:09
Є ще один момент, який грає на плюс для поляків.

Всюди, у всіх документах, польське населення на цих територіях визначається, як більшість, а всі решта - австрійське, німецьке, литовське, "російське" (українське навіть не згадується), визначається, як меншість.


В малому Версальському Трактаті так і написано:
... беручи під увагу, що на цих територіях проживає більшість польського населення...і тд.

Це дає підстави говорити полякам, що ніякої окупації не було, що ніякого потім заселення своїми людьми не було.

Що тут і як можна заперечити?

Мені все більше і більше здається що ви або прикидаєтеся дурнем, або тихою сапою намагаєтеся тут накидати польську доктрину  :(

Про які такі ще всі (???)  документи  ви тут нам говорите?  :S
Наведіть приклади!

Навіть якщо ви не обізнані з цієї теми і щиро намагаєтесь розібратися,
вже того що вам тут навели було б досить, аби не писати дурню  на кшталт
"австрійське, німецьке, литовське, "російське" (українське навіть не згадується), визначається, як меншість." 

Вам було наведено посилання на  Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р.
Там йдеться про автономію. Для кого саме автономія? Назвіть!
Для поляків, німців чи росіян? Чи для українців?
Ну то згадуються українці як меншина чи ні?
 
В малому Версальському Трактаті так і написано:
... беручи під увагу, що на цих територіях проживає більшість польського населення...і тд.
Якого року? Про які території йдеться? Наведіть цитату і мапу!

Щодо того, що поляки на цих територіях складали більшість, то це не відповідає дійсності.
Так само як і те, що ніякого переселення поляків на ці землі не було.

Тицяйте сюди і уважно читайте:
Осадники (https://www.google.com.ua/search?q=%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8&rlz=1C1GGRV_enUA752UA758&oq=%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8&aqs=chrome..69i57j0l5.6468j0j7&sourceid=chrome&ie=UTF-8)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 13 травня 2018 09:34:35
https://dt.ua/HISTORY/operaciya-kolonizaciya-polske-osadnictvo-na-zahidnoukrayinskih-zemlyah-_.html
Операція "Колонізація" Польське осадництво на західноукраїнських землях

17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив закон "Про надання землі солдатам Війська Польського".
 Таким чином польська влада вирішила виконати свою обіцянку, дану воякам кілька місяців тому, під час війни з більшовиками, коли Варшава опинилася під загрозою захоплення. Та тільки реалізовувати цю обіцянку уряд заходився на українських землях…
/.../
Питання з землею польська влада вирішила дуже просто. По-перше, у власність держави перейшли земельні угіддя, що після кількох років війни лишилися без господарів (наприклад, на Волині це були землі, що належали членам династії Романових і перебували у державній власності за часів Російської імперії). По-друге, у липні 1920 року було ухвалено закон про аграрну реформу. Згідно з ним встановлювалася гранична норма для землеволодінь, що у східних (тобто західноукраїнських і західнобілоруських) воєводствах становила 400 га. Угіддя, що перевищували норму, підлягали викупу та парцеляції.

Держава всіляко сприяла осадникам, особливо військовим. Право на безплатне отримання землі мали солдати, які відзначилися в боях, і добровольці, які брали участь у бойових діях. Решта колишніх вояків отримувала землю на виплат і мала розплатитися за неї впродовж 30 років. Виплачувати дозволялося не відразу, а за п'ять років після набуття права власності. Крім того, Міністерство сільського господарства і державного майна отримало 2 млрд. марок для надання кредитів осадникам — як у готівці, так і у вигляді сільгоспінвентарю та збіжжя. Також поселенці могли отримувати кредити на пільгових умовах — у Державному сільськогосподарськ ому банку, кооперативних касах і приватних банках. Особи, які отримали землю безплатно, мали право на отримання будівельних матеріалів (до 80 кубометрів на одне господарство) та інвентарю з військового майна. Максимальний розмір земельних ділянок осадників мав становити 45 гектарів.

Державна опіка осадництва тривала до самого кінця 1930-х рр.
/.../
Звичайно, польський сейм керувався не лише турботою про вояків. Влада Другої Речі Посполитої прагнула закріпитися на нещодавно захоплених територіях, до яких належали західна Волинь і східна Галичина. А для цього потрібно було збільшити частку польського населення в регіоні. Саме тому на українських землях і розпочалося так зване осадництво — створення польських поселень з селян і колишніх військових.

Питання з землею польська влада вирішила дуже просто. По-перше, у власність держави перейшли земельні угіддя, що після кількох років війни лишилися без господарів (наприклад, на Волині це були землі, що належали членам династії Романових і перебували у державній власності за часів Російської імперії). По-друге, у липні 1920 року було ухвалено закон про аграрну реформу. Згідно з ним встановлювалася гранична норма для землеволодінь, що у східних (тобто західноукраїнських і західнобілоруських) воєводствах становила 400 га. Угіддя, що перевищували норму, підлягали викупу та парцеляції.

Держава всіляко сприяла осадникам, особливо військовим.
Право на безплатне отримання землі мали солдати, які відзначилися в боях, і добровольці, які брали участь у бойових діях.
Решта колишніх вояків отримувала землю на виплат і мала розплатитися за неї впродовж 30 років. Виплачувати дозволялося не відразу, а за п'ять років після набуття права власності. Крім того, Міністерство сільського господарства і державного майна отримало 2 млрд. марок для надання кредитів осадникам — як у готівці, так і у вигляді сільгоспінвентарю та збіжжя. Також поселенці могли отримувати кредити на пільгових умовах — у Державному сільськогосподарськ ому банку, кооперативних касах і приватних банках. Особи, які отримали землю безплатно, мали право на отримання будівельних матеріалів (до 80 кубометрів на одне господарство) та інвентарю з військового майна. Максимальний розмір земельних ділянок осадників мав становити 45 гектарів.

Державна опіка осадництва тривала до самого кінця 1930-х рр.

20 серпня 1925 року було ухвалено новий закон про аграрну реформу, згідно з яким Друга Річ Посполита мала протягом найближчих 10 років щорічно виділяти 200 тис. га державних і приватних земель для здійснення земельної реформи. У східних воєводствах цю землю давали насамперед польським переселенцям, які або отримували її безоплатно (окремі категорії військових), або ж купували на пільгових умовах. Оскільки далеко не всі осадники мали достатній досвід у сільському господарстві, міністерство земельної реформи створило інститут сільськогосподарськ их інструкторів, які мали надавати колоністам кваліфіковану допомогу у веденні господарства.

/.../

З перших днів польська колонізація викликала обурення в місцевого населення. Селянство, яке сподівалося, що аграрна реформа дасть йому можливість збільшити свої господарства, ворожо поставилося до новоприбулих. Підпали поселень, напади на колоністів та польських урядовців були звичною картиною на початку 1920-х рр. У краї, де ще не так давно завершилася війна, населення мало на руках чимало зброї і готове було нею скористатися. У квітні 1921 року в Надвірнянському та Косівському повітах Станіславщини озброєний загін селян перешкоджав розподілу землі між польськими осадниками. У Золочівському повіті Тернопільщини восени того ж року озброєні селяни нищили польське майно та комунікації.

Кількість заворушень не меншала, і уряд вдався до радикальних кроків. Міністерство внутрішніх справ звернулося з циркулярним листом до інспектора 6-ї армії у Львові Станіслава Галлера, який у жовтні 1922 року видав наказ, що дозволяв військовим підрозділам розстрілювати на місці спійманих на гарячому селян і "на вогонь з будь-якого села негайно відповідати вогнем, вдарити на нього так, якби воно було захоплене ворогом, зайняти його, схопити терористів, а тих людей, в яких буде знайдено зброю, розстріляти на місці".
/.../
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 13 травня 2018 09:47:18
Всюди, у всіх документах, польське населення на цих територіях визначається, як більшість,
/.../
Це дає підстави говорити полякам, що ніякої окупації не було, що ніякого потім заселення своїми людьми не було.

Що тут і як можна заперечити?

з посилання, що я вам навів вище мапа (карта)
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c8/Nationalities_in_Second_Polish_Republic_ca._1931.png/450px-Nationalities_in_Second_Polish_Republic_ca._1931.png)
Етнічна карта Другої Речі Посполитої на 1931 рік

така сама
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:NacionalidadesEnPol onia1931.svg
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/60/HistPol-narodowosci1931.png



Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 13 травня 2018 10:16:49
http://www.info-library.com.ua/libs/stattya/4523-natsionalni-menshini-volini-u-1921-1939-rr.html
Наукова бібліотека України
Наукові публікації

Цимбалюк И.Л. (Луцк)


В статье автор исследует национальную политику польской власти в отношении национальных меньшинств Волыни и пытается проанализировать социально-политический статус национальных меньшинств Волынского воеводства в межвоенный период (1921-1939 гг.)
/.../
Исследованием национальной политики польских властей в отношении национальных меньшинств, проживающих на территории Волынского воеводства уделяли внимание такие ученые как А. Завгородний, М. Кучерепа, Т. Ольшанский т.п.. Все они акцентируют внимание на отдельно взятых факторах, влиявших на становление и развитие национальных общин на западноукраинских землях в исследуемый период.

Основными источниками, по которым узнаем о народонаселении Волынского края в исследуемый период, являются переписи населения 1921 и 1931.

По данным переписи 1921 г. в Волынском воеводстве проживало
1134 тыс. Украинская, 191 тыс. поляков, 178 тыс. евреев, 35 тыс. немцев.

Для сравнения: после Первой мировой войны на этой территории проживало около 100 тыс. поляков.

По переписи 1931 г., поляки составляли 323 тыс. (15,5%), а украинское - 1447 тыс. (69,3%). Остальные (15%) составляли другие национальности [1] .

В свя связи с новыми исследованиями и архивными материалами проанализируем структуризацию национальных меньшинств на Волыни в межвоенный период.

Наиболее многочисленной группой населения среди иноэтнических жителей Волыни были поляки. Они проживали на Волыни еще с княжеских времен.

В начале ХХ в. в губернии проживало более 184 тыс. поляков, или почти половина польского населения в Украине [2] .

Увеличение их количества в 1920-1930-х годах было связано с прибытием в города края многих чиновников и специалистов с семьями для осуществления внутренней политики польского правительства на восточных землях, а в села - военных поселенцев, парцелянтив.
/.../
Резкий рост поляков обусловлено было миграционными процессами, национальной политикой правительства по полонизации Волыни, за счет осадников и административного аппарата, а также тем обстоятельством, что во время переписи учитывалась, главным образом родной язык, а не национальная принадлежность.

Кроме того, польские чиновники сознательно изменяли фамилии на польские, а украинское решительно отказывались заполнять анкеты, давать сведения о хозяйстве и вообще всячески уклонялись от переписи.

О том, что количественный состав поляков на Волыни увеличивался, свидетельствуют и такие данные: в Луцке накануне Первой мировой войны проживало 2 тыс. поляков на 30 тыс. жителей, у 1921 - 1924 - 600 на 21 тыс. 100 человек , у 1931 г. - 11 тыс. 300 на 35 тыс. 500 человек, у 1937 г. - 14 тыс. поляков на 40 тыс. 500 жителей [4] .
/.../
целом же изменения в структуре народонаселения наблюдаем вплоть до 1937 г., после которого можно говорить об относительной стабильности в его составе до начала Второй мировой войны.
/.../
Образовавшаяся Речь Посполитая имела ли не самый высокий в Европе процент национальных меньшинств, среди которых украинский составляли 11-12%. К тому же они компактно проживали на собственной территории.

В Польшу отошло 35574 кв. км территории Волынской губернии, на которой в 1921 г. было образовано Волынское воеводство с центром в Луцке.
Оно состояло из 11 уездов, 22 городов, более 100 гмин и более 2,5 тыс. общин. Население края по польским переписями выросла с 1569 тыс. в 1921 г. до 2343 - в 1938 г., из него 85% - сельское население [7] . Частности польский статистика зафиксировала в Волынском воеводстве состоянию на июнь 1937 такую ​​численность населения разных национальностей: Украинская 1420074 (68,1% всех жителей), поляков - 348 079 (16,7%), евреев - 205 615 (9, 9%), другие - 5,2% [8] .
(с)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 13 травня 2018 10:30:12
Є ще один момент, який грає на плюс для поляків.

Всюди, у всіх документах, польське населення на цих територіях визначається, як більшість, а всі решта - австрійське, німецьке, литовське, "російське" (українське навіть не згадується), визначається, як меншість.
/.../
Це дає підстави говорити полякам, що ніякої окупації не було, що ніякого потім заселення своїми людьми не було.

Що тут і як можна заперечити?

білий хорват, вам наведеного вище достатньо, аби спростувати тези що польське населення на цих територіях визначається, як більшість? :S

Які ще польські штампи запропонуєте для спростування?
Не соромтеся, запитуйте.
Якщо ви вже не здатні самостіно користуватися гуглом, то  вам тут допоможуть.
Не я, так хтось інший.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: білий хорват від 13 травня 2018 12:47:48
Є ще один момент, який грає на плюс для поляків.

Всюди, у всіх документах, польське населення на цих територіях визначається, як більшість, а всі решта - австрійське, німецьке, литовське, "російське" (українське навіть не згадується), визначається, як меншість.


В малому Версальському Трактаті так і написано:
... беручи під увагу, що на цих територіях проживає більшість польського населення...і тд.

Це дає підстави говорити полякам, що ніякої окупації не було, що ніякого потім заселення своїми людьми не було.

Що тут і як можна заперечити?
Мені все більше і більше здається що ви або прикидаєтеся дурнем, або тихою сапою намагаєтеся тут накидати польську доктрину  :(

Про які такі ще всі (???)  документи  ви тут нам говорите?  :S
Наведіть приклади!
Якщо щось здається, то хреститися треба.
Я дійсно хочу розібратися.
Я Вам наводжу факти, якими оперують поляки.
І давайте без емоцій.

Я навів документ - Малий Версальський трактат.

Mały traktat wersalski 28 czerwca 1919 roku
Текст польскою :
http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19201100728/O/D19200728.pdf

Перекладіть мені дослівно третій абзац другої сторінки.
Там є на англійській мові і на польській.

Там вказано, що Польща фактично зараз панує над територіями бувшого цесарства російського, яке заселене в більшості польським населенням.

Це в документі так пише, я цього не придумав.

Це раз.
Два, покажіть мені, де в цьому трактаті згадка про українську меншість. Всюди згадується тільки меншість німецька, австрійська, венгерська і... "російська".
Я розумію, що це ніяка не російська меншість, а українська, але тим не менше, так записано в офіційному документі.

Навіть там, де автономія, там пишуть, що автономія східної Галіції.

Давайте оперувати офіційними назвами в офіційних документах.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: білий хорват від 13 травня 2018 12:51:58
Цитата: Вам було наведено посилання на  Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р.
Там йдеться про автономію. Для кого саме автономія? Назвіть!
Для поляків, німців чи росіян? Чи для українців?
Ну то згадуються українці як меншина чи ні?
Я цього не бачив.
Якщо можна, дайте ще раз посилання на цей документ.

Знайшов.
Те, що я і казав
Easten part of Galicija

Перечитайте ще раз малий Версальський трактат. Це офіційний документ.
Там ніде не згадується українська меншість.

І автономія - для східної Галіції. Не для українців, а для східної Галіції. А якщо виходити з офіційного документу Версальського трактату, то меншість була німецька, австрійська, угорська і "російська".
Ось такі аргументи в поляків.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 13 травня 2018 13:33:15
Якщо щось здається, то хреститися треба.
Я дійсно хочу розібратися.
Я Вам наводжу факти, якими оперують поляки.
І давайте без емоцій.

Я навів документ - Малий Версальський трактат.

Mały traktat wersalski 28 czerwca 1919 roku
Текст польскою :
http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19201100728/O/D19200728.pdf

Перекладіть мені дослівно третій абзац другої сторінки.
Там є на англійській мові і на польській.

Там вказано, що Польща фактично зараз панує над територіями бувшого цесарства російського, яке заселене в більшості польським населенням.

Це в документі так пише, я цього не придумав.

я не дарма вас спитав
Якого року? Про які території йдеться? Наведіть цитату і мапу!

ви продовжуєте клеїти дурня і посилатися на документ 1919 року.
В цьому документі йдеться про утворення Польської республіки на теренах, що входили до складу Рос. Імперії. 
Звісно ті землі заселені в більшості польським населенням. Там про західноукраїнські землі не йдеться. Тому і про українців там не згадується.

Нащо ви тягнете цей документ до питання українських земель (Галичини і Волині) ?


Між тим я вже вам навів раніше у своєму посиланні таке:

Рада Ліги Націй на засіданні 23 лютого 1921 в Парижі змушена була наголосити, що сувереном Галичини за міжнародно-правовими нормами залишилися країни Антанти, а Польща здійснює лише її тимчасову військову окупацію (її термін міг тривати 25 років).
Питання державного та правового статусу Галичини передано на розгляд Раді послів держав Антанти.

Для кого я це наводив? Ви не вмієте читати? Чи не здатні розуміти прочитане?

Ви поводитесь як типовий троль, що ігнорує те, що йому говорять. (td)
Цей ваш допис - ще одне тому підтвердження.

Я вам вище навів посилання, де було детально розтлумачено що українські землі були підпорядковані
2РП лише у 1923 році рішенням Ради послів Антанти 15 березня 1923 року.

Навів вам на ваше прохання посилання. Англійською та українською. А Ruthene додав вам ще і посилання польською. 
А ви не спромоглися це побачити   (td)  і продовжуєте тягнути сюди за вуха документ 1919 року.

Ну то як це кваліфікувати? :S

Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: алекс_12 від 13 травня 2018 13:36:09
Є ще один момент, який грає на плюс для поляків.

Всюди, у всіх документах, польське населення на цих територіях визначається, як більшість, а всі решта - австрійське, німецьке, литовське, "російське" (українське навіть не згадується), визначається, як меншість.


В малому Версальському Трактаті так і написано:
... беручи під увагу, що на цих територіях проживає більшість польського населення...і тд.

Це дає підстави говорити полякам, що ніякої окупації не було, що ніякого потім заселення своїми людьми не було.

Що тут і як можна заперечити?
Мені все більше і більше здається що ви або прикидаєтеся дурнем, або тихою сапою намагаєтеся тут накидати польську доктрину  :(

Про які такі ще всі (???)  документи  ви тут нам говорите?  :S


Наведіть приклади!
Якщо щось здається, то хреститися треба.
Я дійсно хочу розібратися.
Я Вам наводжу факти, якими оперують поляки.
І давайте без емоцій.

Я навів документ - Малий Версальський трактат.

Mały traktat wersalski 28 czerwca 1919 roku
Текст польскою :
http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19201100728/O/D19200728.pdf

Перекладіть мені дослівно третій абзац другої сторінки.
Там є на англійській мові і на польській.

Там вказано, що Польща фактично зараз панує над територіями бувшого цесарства російського, яке заселене в більшості польським населенням.

Це в документі так пише, я цього не придумав.

Це раз.
Два, покажіть мені, де в цьому трактаті згадка про українську меншість. Всюди згадується тільки меншість німецька, австрійська, венгерська і... "російська".
Я розумію, що це ніяка не російська меншість, а українська, але тим не менше, так записано в офіційному документі.

Навіть там, де автономія, там пишуть, що автономія східної Галіції.
Давайте оперувати офіційними назвами в офіційних документах.
   1.Східна Галичина до Російської Імперії (цесарства) не мала ніякого відношення.
2. Німецька, австрійська, угорська і російська "приналежність" - це мається на увазі, що перед 1-ю світовою ці громадяни були підданими Росії, Німеччини чи Австро- Угорщини. Тут не йдеться о їх етнічну приналежність.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 13 травня 2018 13:41:35
І автономія - для східної Галіції. Не для українців, а для східної Галіції. А якщо виходити з офіційного документу Версальського трактату, то меншість була німецька, австрійська, угорська і "російська".
Ось такі аргументи в поляків.

уті-путі

автономія "не для українців, а для східної Галіції", кажете? 
А який етнос був панівним на цих землях?
Ась?

чи зараз почуємо пісеньки про те, що там мешкали русини, а українці повзялися там невідомо звідки?
або що їх австрійці вигадали?

це така собі калька з рашистських кліше про українців,
мовля не було ніяких українців, а були малороси, а малороси - це руССкіє, а не українці.

так само співають і польські реваншисти,
мовля не було ніяких українців, а були русини, а русини - це малополяки, а не українці.

Ви до цього ведете?
Як ще розуміти вашу тезу що автономія "не для українців, а для східної Галіції" :S
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 13 травня 2018 14:09:30
Я цього не бачив.
Якщо можна, дайте ще раз посилання на цей документ.

Знайшов.
Те, що я і казав
Easten part of Galicija


І?
ще раз для вас:


http://ungarisches-institut.de/dokumente/pdf/19230315-1.pdf
Текст Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. (англ.) League of Nations, Treaty Series. vol.15, 1923 p.261-265

https://uk.wikipedia.org/wiki/Рішення_Ради_послів_держав_Антанти_щодо_східних_кордонів_Польщі (https://uk.wikipedia.org/wiki/Рішення_Ради_послів_держав_Антанти_щодо_східних_кордонів_Польщі)
Витяг з тексту Рішення
На вимогу польського уряду Рада послів Антанти 15 березня 1923 року прийняла остаточне рішення:

«Враховуючи, що згідно зі ст. 87 розділу 3 Сен-Жерменського мирного договору 1919 р. встановлено непорушність кордонів Польщі, але не визначено конкретно цих кордонів;

Враховуючи, що польський уряд звернувся 15 лютого 1923 р. до Конференції послів із проханням, щоб держави, представлені на Конференції, використали своє право,

Враховуючи, що згідно зі ст. 93 Сен-Жерменського мирного договору 1919 р. Австрія відмовилася на користь Головних Союзників та Асоційованих Сил від всіх своїх прав на території, що раніше належали Австро-Угорській монархії, які знаходяться поза новими кордонами Австрії, передбаченими ст. 27 того Договору, а суверенітет на ці території ще не передано жодній державі;

Враховуючи, що Польща визнає, що етнографічні умови вимагають автономного статусу для східної частини Галичини;

Ну то які такі етнографічні умови вимагали автономного статусу для східної частини Галичини?
Ась?

Назвіть їх!
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: білий хорват від 13 травня 2018 14:39:38
Можливо я це пропустив.

Цитата: Рада Ліги Націй на засіданні 23 лютого 1921 в Парижі змушена була наголосити, що сувереном Галичини за міжнародно-правовими нормами залишилися країни Антанти, а Польща здійснює лише її тимчасову військову окупацію (її термін міг тривати 25 років). Питання державного та правового статусу Галичини передано на розгляд Раді послів держав Антанти.

Дайте ще раз посилання на цей документ.

Отже, я так розумію, що малий Версальський трактат не стосувався Галичини?
Чи як це розуміти?
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: алекс_12 від 13 травня 2018 15:00:43
Можливо я це пропустив.

Цитата: Рада Ліги Націй на засіданні 23 лютого 1921 в Парижі змушена була наголосити, що сувереном Галичини за міжнародно-правовими нормами залишилися країни Антанти, а Польща здійснює лише її тимчасову військову окупацію (її термін міг тривати 25 років). Питання державного та правового статусу Галичини передано на розгляд Раді послів держав Антанти.
Дайте ще раз посилання на цей документ.

Отже, я так розумію, що малий Версальський трактат не стосувався Галичини?
Чи як це розуміти?
великою мірою так. На той час (червень 1919) юридично Східна Галичина до Польщі ніяким боком не належала.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 13 травня 2018 15:26:09
Дайте ще раз посилання на цей документ.

ви не здатні перечитати попередню сторінку?
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=994146.60


Отже, я так розумію, що малий Версальський трактат не стосувався Галичини?
Чи як це розуміти?

От так і розуміти.
Брати в руки підручник з історії і читати про проголошення УНР 1918р., про українсько-польську війну 1918-1919, про польско-радянську війну 1920, про те як українці (Петлюра)  допомогли Польщі відстояти незалежність і як Польща за те віддячила українцям, про Лінію_Керзона (зверніть увагу коли вперше виникла!) , про Паризьку мирну конференцію тощо

Почніть хоча б звідси:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_Народна_Республіка (https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_Народна_Республіка)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Польсько-українська_війна_(1918—1919) (https://uk.wikipedia.org/wiki/Польсько-українська_війна_(1918—1919))

https://uk.wikipedia.org/wiki/Табори_інтернованих_вояків_Армії_УНР_у_Польщі (https://uk.wikipedia.org/wiki/Табори_інтернованих_вояків_Армії_УНР_у_Польщі)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Польсько-радянська_війна_(1920) (https://uk.wikipedia.org/wiki/Польсько-радянська_війна_(1920))

https://uk.wikipedia.org/wiki/Лінія_Керзона (https://uk.wikipedia.org/wiki/Лінія_Керзона)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Паризька_мирна_конференція_(1919—1920) (https://uk.wikipedia.org/wiki/Паризька_мирна_конференція_(1919—1920))

https://uk.wikipedia.org/wiki/Варшавський_договір_(1920) (https://uk.wikipedia.org/wiki/Варшавський_договір_(1920))

https://uk.wikipedia.org/wiki/Ризький_мир_(1921) (https://uk.wikipedia.org/wiki/Ризький_мир_(1921))

тощо

може після цього ви нарешті усвідомите чому питання остаточного підпорядкування західних українських земель Польщі вирішилося лише у 1923 році і як безглуздо посилатися на документ 1919 року.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Eugnat від 13 травня 2018 15:43:35
У тих умовах Україна мала занадто багато ворогів і занадто мало внутрішньої єдності, щоб встояти.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: білий хорват від 13 травня 2018 16:13:15
Дайте ще раз посилання на цей документ.
ви не здатні перечитати попередню сторінку?
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=994146.60


Отже, я так розумію, що малий Версальський трактат не стосувався Галичини?
Чи як це розуміти?
От так і розуміти.
Брати в руки підручник з історії і читати про проголошення УНР 1918р., про українсько-польську війну 1918-1919, про польско-радянську війну 1920, про те як українці (Петлюра)  допомогли Польщі відстояти незалежність і як Польща за те віддячила українцям, про Лінію_Керзона (зверніть увагу коли вперше виникла!) , про Паризьку мирну конференцію тощо

Почніть хоча б звідси:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_Народна_Республіка (https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_Народна_Республіка)
https://uk.wikipedia.org/wiki/Польсько-українська_війна_(1918—1919) (https://uk.wikipedia.org/wiki/Польсько-українська_війна_(1918—1919))
https://uk.wikipedia.org/wiki/Табори_інтернованих_вояків_Армії_УНР_у_Польщі (https://uk.wikipedia.org/wiki/Табори_інтернованих_вояків_Армії_УНР_у_Польщі)
https://uk.wikipedia.org/wiki/Польсько-радянська_війна_(1920) (https://uk.wikipedia.org/wiki/Польсько-радянська_війна_(1920))
https://uk.wikipedia.org/wiki/Лінія_Керзона (https://uk.wikipedia.org/wiki/Лінія_Керзона)
https://uk.wikipedia.org/wiki/Паризька_мирна_конференція_(1919—1920) (https://uk.wikipedia.org/wiki/Паризька_мирна_конференція_(1919—1920))
https://uk.wikipedia.org/wiki/Варшавський_договір_(1920) (https://uk.wikipedia.org/wiki/Варшавський_договір_(1920))
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ризький_мир_(1921) (https://uk.wikipedia.org/wiki/Ризький_мир_(1921))
тощо

може після цього ви нарешті усвідомите чому питання остаточного підпорядкування західних українських земель Польщі вирішилося лише у 1923 році і як безглуздо посилатися на документ 1919 року.
ОК
Я не спорю.
Почитаю про хронологію подій.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Vad_Sv від 13 травня 2018 18:05:59
У тих умовах Україна мала занадто багато ворогів і занадто мало внутрішньої єдності, щоб встояти.

І нині те ж саме.
Навіть в цій гілці Вітт гавкає на Хорвата.  :(
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Читач від 13 травня 2018 18:09:35
У тих умовах Україна мала занадто багато ворогів і занадто мало внутрішньої єдності, щоб встояти.
І нині те ж саме.
Навіть в цій гілці Вітт гавкає на Хорвата.  :(

білий хорват поляк, хоч і українського походження
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Vad_Sv від 13 травня 2018 18:14:10
У тих умовах Україна мала занадто багато ворогів і занадто мало внутрішньої єдності, щоб встояти.
І нині те ж саме.
Навіть в цій гілці Вітт гавкає на Хорвата.  :(
білий хорват поляк, хоч і українського походження

То інша справа канєшно. На поляків гавкати можна. :(
Особливо на тих котрі виказують інтерес до викладеної точки зору.


Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 13 травня 2018 18:25:11
І нині те ж саме.
Навіть в цій гілці Вітт гавкає на Хорвата.  :(
білий хорват поляк, хоч і українського походження
То інша справа канєшно. На поляків гавкати можна. :(
Особливо на тих котрі виказують інтерес до викладеної точки зору.

угу, "виказуючи інтерес", ігнорують те що їм кажуть і продовжують вперто не помічати те, що помічати не хочеться.

ніхто на нього не гавкає.
вказують на те, щоб не поводився як троль, а уважно читав посилання, що йому наводять.

Бо якби він уважно прочитав мої перші три відповіді йому, його питання би відпали і мені не довелося б повторювати йому те, що я вже сказав раніше.

Ігнорування наведених аргументів - це неповага до опонента.
Тому отримує навзаєм.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Читач від 13 травня 2018 18:37:38
І нині те ж саме.
Навіть в цій гілці Вітт гавкає на Хорвата.  :(
білий хорват поляк, хоч і українського походження
То інша справа канєшно. На поляків гавкати можна. :(
Особливо на тих котрі виказують інтерес до викладеної точки зору.

гавкати не варто, але Witt і не гавкав,
у нього манера дописів така, менторська,
але не подобається не спілкуйся, по суті Witt то все вірно пояснив

 
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: білий хорват від 13 травня 2018 21:14:28
У тих умовах Україна мала занадто багато ворогів і занадто мало внутрішньої єдності, щоб встояти.
І нині те ж саме.
Навіть в цій гілці Вітт гавкає на Хорвата.  :(
білий хорват поляк, хоч і українського походження
  ;o
Чому поляк?
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Читач від 13 травня 2018 21:19:10
І нині те ж саме.
Навіть в цій гілці Вітт гавкає на Хорвата.  :(
білий хорват поляк, хоч і українського походження
  ;o
Чому поляк?

я не знаю, вам видніше чому ви там оселились отримали громадянство та живете
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: білий хорват від 13 травня 2018 21:25:33
білий хорват поляк, хоч і українського походження
  ;o
Чому поляк?
я не знаю, вам видніше чому ви там оселились отримали громадянство та живете
Тобто всі, хто оселився поза Україною, перестають бути українцями?  8-)
Цікавий підхід.

P.S. Я громадянин України. Кожні вибори ходжу голосувати.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Читач від 13 травня 2018 21:28:20
  ;o
Чому поляк?
я не знаю, вам видніше чому ви там оселились отримали громадянство та живете
Тобто всі, хто оселився поза Україною, перестають бути українцями?  8-)
Цікавий підхід.

P.S. Я громадянин України. Кожні вибори ходжу голосувати.

з часом перестають, є звичайно подвійна ідентичність, але місце сидіння переважає

подвійне громадянство у нас не дивина, хоч і заборонене законом
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: білий хорват від 13 травня 2018 21:31:51
білий хорват поляк, хоч і українського походження
То інша справа канєшно. На поляків гавкати можна. :(
Особливо на тих котрі виказують інтерес до викладеної точки зору.
угу, "виказуючи інтерес", ігнорують те що їм кажуть і продовжують вперто не помічати те, що помічати не хочеться.

ніхто на нього не гавкає.
вказують на те, щоб не поводився як троль, а уважно читав посилання, що йому наводять.

Бо якби він уважно прочитав мої перші три відповіді йому, його питання би відпали і мені не довелося б повторювати йому те, що я вже сказав раніше.

Ігнорування наведених аргументів - це неповага до опонента.
Тому отримує навзаєм.
Witt, признаюсь чесно, через брак часу я не вникав у другі Ваші посилання. Я зупинився на малому Версальському трактаті і, прочитавши його, у мене тому виникли питання.

Тепер обіцяю, що прочитаю всі Ваші посилання, і якщо будуть якісь питання, то напишу.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: білий хорват від 13 травня 2018 21:37:17
я не знаю, вам видніше чому ви там оселились отримали громадянство та живете
Тобто всі, хто оселився поза Україною, перестають бути українцями?  8-)
Цікавий підхід.

P.S. Я громадянин України. Кожні вибори ходжу голосувати.
з часом перестають, є звичайно подвійна ідентичність, але місце сидіння переважає

подвійне громадянство у нас не дивина, хоч і заборонене законом
Тобто, ці українці, які лобіюють інтереси України закордоном, які допомагають Україні, для Вас не українці?
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Vad_Sv від 13 травня 2018 21:39:31
білий хорват поляк, хоч і українського походження
То інша справа канєшно. На поляків гавкати можна. :(
Особливо на тих котрі виказують інтерес до викладеної точки зору.
угу, "виказуючи інтерес", ігнорують те що їм кажуть і продовжують вперто не помічати те, що помічати не хочеться.

ніхто на нього не гавкає.
вказують на те, щоб не поводився як троль, а уважно читав посилання, що йому наводять.

Бо якби він уважно прочитав мої перші три відповіді йому, його питання би відпали і мені не довелося б повторювати йому те, що я вже сказав раніше.

Ігнорування наведених аргументів - це неповага до опонента.
Тому отримує навзаєм.

Якби у вас було трішки менше пихи і трішки більше бажання, ви б могли б написати так щоб вас можна було правильно зрозуміти з першого разу.
І не прийшлось би наскакувати по дурному вбачаючи опонента там де є послідовник.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Читач від 13 травня 2018 21:39:40
Тобто всі, хто оселився поза Україною, перестають бути українцями?  8-)
Цікавий підхід.

P.S. Я громадянин України. Кожні вибори ходжу голосувати.
з часом перестають, є звичайно подвійна ідентичність, але місце сидіння переважає

подвійне громадянство у нас не дивина, хоч і заборонене законом
Тобто, ці українці, які лобіюють інтереси України закордоном, які допомагають Україні, для Вас не українці?

тобто, ви коли лобіюєтє, хоч повідомляєтє полякам, що маючи польське громадянство себе поляком не вважаєте? 
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: білий хорват від 13 травня 2018 21:44:30
з часом перестають, є звичайно подвійна ідентичність, але місце сидіння переважає

подвійне громадянство у нас не дивина, хоч і заборонене законом
Тобто, ці українці, які лобіюють інтереси України закордоном, які допомагають Україні, для Вас не українці?
тобто, ви коли лобіюєтє, хоч повідомляєтє полякам, що маючи польське громадянство себе поляком не вважаєте?
На відміну від Вас, українця, всі поляки, які мене знають, вважають мене тільки українцем.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 14 травня 2018 03:59:14
10 травня 2018 20:50:07
Джерело тут
11 травня 2018 10:30:39
от як пояснювати, що на окупованих землях?
11 травня 2018 11:59:36
Ну що, нема кому відповісти? 
копіпастити тільки вмієте
...

Хто всрався? - Невістка. - Так нема ж її ! - А он де плаття висить!
:facepalm1:
от нащо ти це робиш?  :S

прочитай уважно (!!!) про що питає білий хорват и спробуй знайти відповідь на його питання у твоєму посиланні.
Якщо знайдеш - наведи цитату!
Там (у твоєму посиланні 10 травня 2018) нема відповіді на питання білого хорвата.

Дивні "претензії",
тим більш що вже вдруге ...
Я ж виділив час і дати. Що не зрозуміло?
Потрібно пояснювати?
Білий хорват задав своє запитання 11 травня 2018 10:30 (https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=994146.msg21132370#msg21132370), ти написав через 1.5 години (11 травня 2018 11:59 (https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=994146.msg21132646#msg21132646)),

ще раз, ти написав після запитання Білого Хорвата через 1.5 години  :

11 травня 2018 11:59:36
Ну що, нема кому відповісти? 
копіпастити тільки вмієте

Я що, на форум через кожні 2 години мушу заглядати?

Ps (дубль 2):

Хто всрався? - Невістка. - Так нема ж її ! - А он де плаття висить!  :laugh:
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 14 травня 2018 04:12:39
У тих умовах Україна мала занадто багато ворогів і занадто мало внутрішньої єдності, щоб встояти.
І нині те ж саме.
Навіть в цій гілці Вітт гавкає на Хорвата.  :(

На жаль.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 14 травня 2018 04:32:32
у нього манера дописів така, менторська,
але не подобається не спілкуйся, по суті Witt то все вірно пояснив

Так, усе правильно пояснив, але його менторські манери, часто недоречні у деяких випадках,
от як тут, я виклав корисну інформацію, він її доповнив, то й добре !
Так ні, починає розводити срач.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Trickster від 14 травня 2018 07:14:27
Запостив на ФБ

Дай ссилу на ФБ, я перепощу
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 14 травня 2018 08:27:50
...

Хто всрався? - Невістка. - Так нема ж її ! - А он де плаття висить!
:facepalm1:
от нащо ти це робиш?  :S

прочитай уважно (!!!) про що питає білий хорват и спробуй знайти відповідь на його питання у твоєму посиланні.
Якщо знайдеш - наведи цитату!
Там (у твоєму посиланні 10 травня 2018) нема відповіді на питання білого хорвата.
Дивні "претензії",
тим більш що вже вдруге ...
Я ж виділив час і дати. Що не зрозуміло?
Потрібно пояснювати?
Білий хорват задав своє запитання 11 травня 2018 10:30 (https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=994146.msg21132370#msg21132370), ти написав через 1.5 години (11 травня 2018 11:59 (https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=994146.msg21132646#msg21132646)),

ще раз, ти написав після запитання Білого Хорвата через 1.5 години  :

11 травня 2018 11:59:36
Ну що, нема кому відповісти? 
копіпастити тільки вмієте
Я що, на форум через кожні 2 години мушу заглядати?

Ps (дубль 2):

Хто всрався? - Невістка. - Так нема ж її ! - А он де плаття висить!  :laugh:

 :facepalm1:

я тебе (саме тебе) назвав?
чому ти одразу прийняв на свій рахунок?

Тут є і інші, що несамовито копипастять та плюсують, і такі, дописи яких зазвичай молоінформативні і нецікаві.
Проте гонору і пихи хоч греблю гати.
Ну то таке.
Продовжувати цю тему не бачу сенсу. 
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 14 травня 2018 08:35:38
То інша справа канєшно. На поляків гавкати можна. :(
Особливо на тих котрі виказують інтерес до викладеної точки зору.
угу, "виказуючи інтерес", ігнорують те що їм кажуть і продовжують вперто не помічати те, що помічати не хочеться.

ніхто на нього не гавкає.
вказують на те, щоб не поводився як троль, а уважно читав посилання, що йому наводять.

Бо якби він уважно прочитав мої перші три відповіді йому, його питання би відпали і мені не довелося б повторювати йому те, що я вже сказав раніше.

Ігнорування наведених аргументів - це неповага до опонента.
Тому отримує навзаєм.
Witt, признаюсь чесно, через брак часу я не вникав у другі Ваші посилання. Я зупинився на малому Версальському трактаті і, прочитавши його, у мене тому виникли питання.

Тепер обіцяю, що прочитаю всі Ваші посилання, і якщо будуть якісь питання, то напишу.

Гаразд.
У такому разі раджу почитати не тільки цитати, що я навів у перших своїх відповідях, а статтю повністю.

І ще. Можливо я помилився стосовно вас.
Бо перше, що спадає на думку, коли стикаєшся на форумі з тим, що твої слова ігнорують і тебе змушують знов їх повторювати, що маєш справу з тролем.
Ну то вибачайте.
І надалі якщо за браком часу не маєте можливості уважно читати відповіді, краще беріть паузу і підповідайте пізніше. Аби не було підстав вважати в вас троля.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Vad_Sv від 14 травня 2018 08:37:40
у нього манера дописів така, менторська,
але не подобається не спілкуйся, по суті Witt то все вірно пояснив
Так, усе правильно пояснив, але його менторські манери, часто недоречні у деяких випадках,
от як тут, я виклав корисну інформацію, він її доповнив, то й добре !
Так ні, починає розводити срач.

Іноді люди саме так самостверджуються.
Якби Хорват не зробив крок в сторону корисна і дуже цікава гілка скотилась би в фупосрач.

Хочу вам подякувати за створення і коментарі в історичних гілках.
Я сприймаю ці зусилля як просвітницьку місію, яка дуже потрібна сучасним українцям.

ЗІ. Маю надію що і пан Вітт долучиться до цієї місії.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 14 травня 2018 08:39:52
я тебе (саме тебе) назвав?
чому ти одразу прийняв на свій рахунок?

Вибачте... Напевно я заплутався...
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Witt від 14 травня 2018 08:47:20
білий хорват поляк, хоч і українського походження
То інша справа канєшно. На поляків гавкати можна. :(
Особливо на тих котрі виказують інтерес до викладеної точки зору.
гавкати не варто, але Witt і не гавкав,
у нього манера дописів така, менторська,
але не подобається не спілкуйся, по суті Witt то все вірно пояснив

я б сказав жорстка.

Тут форум.  Політичний форум. А не чаєпітіє  файв оклок.

Тому не бачу необхідності розводити сюсєлі-мусєлі: а пазвольте с вамі нє согласіцца... а нє будєтє лі вьі так любєзньі атвєтіть на вапрос... а можно лі вас спросіть ... 

я давно на форумах. Зазвичай не критикую жорстко тих, з ким так би мовити по один бік барикад.
Але до тролів поваги не маю. І одразу даю відсіч, а не заохочую продовжувати тролінг, аби не марнувати свій час.  Тобто тролів не годую. намагаюся принаймні.
Тому якщо стикаюся з проявом тролінгу, поводжусь відповідно.
Не подобається? Ну я не долар, щоб всім подобатися.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 14 травня 2018 08:49:35
Іноді люди саме так самостверджуються.
Якби Хорват не зробив крок в сторону корисна і дуже цікава гілка скотилась би в фупосрач.

Іноді люди просто гарячкують, от як я, наприклад.

Я сприймаю ці зусилля як просвітницьку місію, яка дуже потрібна сучасним українцям.

Пан Witt теж зробив багато зусиль у просвітницький місії.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Blackout від 11 серпня 2018 01:00:47
Відео в тему
1 ч.
https://www.youtube.com/watch?v=CKQrcCaF2Ww&feature=youtu.be
2 ч.
https://www.youtube.com/watch?v=fRclNqGJWig&feature=youtu.be
(tu)
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: dacko2 від 11 серпня 2018 08:40:59
Пам'ятайте, що Пленум Польської Робітничої партії у травні 1945 р. прийняв рішення, що потрібно депортувати всіх німців, оскільки держави будуються за національним, а не багатонаціональним принципом, до чого перший секретар Центрального комітету партії Владислав Гомулка додав, що основне завдання для них – очистити країну від німців та будувати національну державу.
було, знайомі поляки розказували
Вони не мали власного житла, бо були виселені з тернопільщини, вимушені були зайняти дві кімнати 2-х поверхового будинку виселених німців, 10 км від німецького кордону
Потім шкодували, бо боялись повернення німців, а могли взяти 1 поверх і навіть весь будинок, а так і до нині мучаться
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Blackout від 11 серпня 2018 12:53:50
було, знайомі поляки розказували
Вони не мали власного житла, бо були виселені з тернопільщини, вимушені були зайняти дві кімнати 2-х поверхового будинку виселених німців, 10 км від німецького кордону
Потім шкодували, бо боялись повернення німців, а могли взяти 1 поверх і навіть весь будинок, а так і до нині мучаться
Бідолашні пани .

Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 17 серпня 2018 22:33:47
Бідолашні пани

Авжеж  :D
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Blackout від 6 червня 2019 17:36:08
Гарна гілка і корисна тема .
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 18 червня 2019 23:06:40
Так. Згодний.
Назва: Re: Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду
Відправлено: Ruthene від 18 червня 2019 23:31:09
ЛУКАВЕ ЛЮДОБУЙСТВО (ЛУКАВЕ LUDOBÓJSTWO) - телевізійна версія фільму про Волинську трагедію

Незаангажований погляд на події 1943 року на Волині. Незручна правда, що її приховують польські політики. Німецька окупаційна влада та втручання Москви. Польська поліція на службі нацистського режиму…



АНОТАЦІЯ:

       Фільм “Лукаве Ludobójstwo” («Лукаве Людобуйство») – історично-документальне розслідування трагічних сторінок історії Волині 1942–43 років минулого століття.
        Саме на півночі сучасного Березнівського району Рівненської області протистояння двох імперських режимів, сталінського та гітлерівського, виявило свою особливу жорстокість та дволикість по відношенню до місцевого населення – заручника грабіжницьких інтересів чужинських режимів на споконвічній українській землі.       
       Бистричі, Немілля, Вілля,– волинські села, де і донині кожен клаптик землі є мовчазним свідком тих кривавих подій.
       За переконанням дослідників, представлена ними хронологія подій має відіграти важливу роль у подальшому дослідженні історії Краю, відтворенні правдивої історії україно-польських взаємин того часу. Автори фільму намагались провести своє документальне дослідження без упередженості та фальші, надмірної політизації, яка присутня у нещирому висвітленні тих подій окремими заанґажованими істориками, що ставили за мету звинувачення власне української сторони в усіх історичних бідах.
       Сюжет фільму “Лукаве Ludobójstwo” побудований на українських та польських джерелах, на документах з архівів НКВД, на свідченнях з літописів УПА, і, що найважливіше, на спогадах ще живих свідків тих подій!
       Фільм ставить найголовніші запитання, на які у майбутньому маємо отримати чіткі та однозначні відповіді:
- які політичні плани мав Берлін та Москва, а також провідники інших військово-політичних сил на Волині, стосовно долі Краю в умовах війни?
- хто допомагав німецьким окупантам активно роздмухувати етнічну ворожнечу на Волині і з яких мотивів?
- хто насправді провокував етнічні чистки на місцях, та якими силами вони здійснювались?                                                                                                                                                                       
- чи кількість жертв у 42–43 роках на Волинських землях, яка озвучена польською стороною, має об’єктивні та ґрунтовні підтвердження?                                                                                                                                 
- яку інформацію приховують від польського народу нещодавні скандальні рішення Сейму?
       Автори фільму закликають глядачів до аналізу та пошуку правди, якою б важкою та гіркою вона не була. Бо тільки об’єктивність і точність мають бути основою для написання правдивих сторінок історії взаємин двох сусідніх народів. Лишень тоді владні органи країн-сусідів матимуть право на встановлення меморіальних знаків та пам’ятників жертвам трагедії, як в Україні так і у Польщі.
       Зрозумілим стає й інше. Задля досягнення цієї мети, потрібно зробити головне – відділити історичну правду від політики, перенести дослідження в наукову площину, давши можливість незаанґажованим історикам з обох сторін спокійно опрацювати усі наявні свідчення, зробивши відповідні висновки.
Фільм – це заклик до такого вирішення питання!
       Тому пропонуємо глядачу до огляду телевізійну версію фільму. Важливо побачити усе своїми очима, глибоко задуматися, зробити висновки…

            «Українське товариство охорони пам’яток
  історії та культури Рівненської області»