оттормозился.
більшість навіть не знає, що це означає зняти з гальм

Неа!

оттормозился.
більшість навіть не знає, що це означає зняти з гальм

Навпаки, загальмував.

Розгорнути попередні цитати...

Гоша, 15 липня 2019 01:23:51

оттормозился.
більшість навіть не знає, що це означає зняти з гальм

Навпаки, загальмував.

Это если ЗАТОРМОЗИЛ!
 А здесь "оттормозился",что в переносном значении  близко к " Я не я и хата не моя", " я здесь ни причём"," ничего не знаю,не видел и вообще шел в другую сторону!".
В другом,более прямолинейном значении " работал тормозами",тормозил по необходимости,"остановился возле"

Останнє редагування: 15 липня 2019 18:48:10 від Георгиу

Розгорнути попередні цитати...

Karoffka, 15 липня 2019 18:39:13

Гоша, 15 липня 2019 01:23:51

оттормозился.
більшість навіть не знає, що це означає зняти з гальм

Навпаки, загальмував.

Это если ЗАТОРМОЗИЛ!
 А здесь "оттормозился",что в переносном значении  близко к " Я не я и хата не моя", " я здесь ни причём"," ничего не знаю,не видел и вообще шел в другую сторону!".

то ти тлумачив ОТМОРОЗИЛСЯ, а не ОТТОРМОЗИЛСЯ. Так шо, не тре.

Уйду
Оттормозюсю

Уйду
Оттормозюсю

Нє, лучче отморозься. 

Розгорнути попередні цитати...

Георгиу, 15 липня 2019 18:44:16

Karoffka, 15 липня 2019 18:39:13

Навпаки, загальмував.

Это если ЗАТОРМОЗИЛ!
 А здесь "оттормозился",что в переносном значении  близко к " Я не я и хата не моя", " я здесь ни причём"," ничего не знаю,не видел и вообще шел в другую сторону!".

то ти тлумачив ОТМОРОЗИЛСЯ, а не ОТТОРМОЗИЛСЯ. Так шо, не тре.

+

мене часом теліпає як кацапи на свій лад  перекручують англійські слова
сьорчьінґ бля ,душивби

Абажаю пошлає слова пошлятина-пашлятїна-(МФА:[pɐˈʂlʲætʲɪnə]) (хтось на форумі вжив): німецька семантика - викрала слов'янську лексику у маскалят: зійшли на пси! Такого спотвореного слова - легітимно нема в українській:

пошльій: Происходит от др.-русск. пошьлъ «старинный, исконный; прежний, обычный». Ср. знач. нем. gemein «общий, всеобщий; низкий, подлый». Из по- и ходить, шел.

Нї із ісконнава славянскава - нїво -
Пра-іс-ходїт пошласть русская!
Наабарот: там іспорченность - нїззя панять нїчіво:
Там нїмєцкая сїмантїка - нїмая і тусклая!

Ще треба буде пояснити слово "подльій" - яке також абажаю!

Абажаю пошлає слова пошлятина-пашлятїна-(МФА:[pɐˈʂlʲætʲɪnə])
Ще треба буде пояснити слово "подльій" - яке також абажаю!

Нї абажаю каснафанетїку і каснасїмантїку подлїннава - іба подлава русскава їзьіка! Вапрос: аткуда єсть пашло слова "подлїнньій"?

Справжньою мовою: справжній! Справжнє питання!

Нї абажаю - іба нїнавїжу суржикослово "бєжєнєц"! - Як воно забігло в мовоматрицю?

Ану спитаймо українського зайчика-побігайчика та українського колобка-втікайчика!

Ні абажаю - іба ісреннє нїнавїжу ета слова русскава каснаїзьіка: искренний-"іскрїннїй"- МФА: [ˈiskrʲɪnʲ(ː)ɪɪ̯].

Справжньою та щирою індоевропейською та слов'янською мовою: щирий.

Тїтрадїнята-матері та карандашенята-батьки - й надалі калічать українських діточок отою спотвореною антислов'янською мовою.

Найкумеднішим є те - що й досі самі росіяни ще не збагнули та не звідали - звідкіля взялося оте слово "іскрїннасть":

Происходит от др.-русск. искрь «близко», искрьнь; ср.: ст.-слав. искрь (др.-греч. πλησίον), искрьн^ь «ближний», болг. и́скрен, сербохорв. и̏скрњӣ, словенск. ískǝr «рядом», iskrè — то же, ískrnji «близкий» [із-краю, із-крайний]. Ср. образование ст.-слав. испрь (см. выспрь). Вероятно, от из- и основы, родственной слову ко́рень. Другие допускают связь -крь с край

Іскрїнная мая хата!
Скраю - маскалями багата.
Отам россоїзьічнасть клята -
Од супостата!...

Счирі і счасливі сче
Ті счо вимовяляють се!
Як? - Га? - Хто?
Кожне московське чмо!

"Нїабажаю" москвовульгаризми та кацапосолецизми - які хижо псують мову та український час навіть і в лінгвістичних дописах українців чи й - у суржикописьменників:

Хоча античні автори розрізняли варваризм (похибку проти загального звичаю у одному слові) і солецизм (похибку в усьому складі речення)[7], зараз_ІБА_СЇЙЧАС ТЕПЕР[/url] до солецизму як категорії стилістичних фігур у широкому значенні можуть також відносити використання нелітературного слова: варваризму, діалектизму чи вульгаризму,[12] чи навіть помилки у вимові.[/i]

Сьогодні почула кацапське слово ЛЕБЕЗДУНЬЯ.
Одразу не сподобалось.
Означає "сладкоежка".

Нїабажаю кацапакальку - "прїдрассудак"-МФА: ед. ч. [prʲɪdrɐˈsːudək]

Этїмалогїя:

Из пред- + рассудок (рассудить); калька франц. préjugé.

Чому? - Бо обожнюю індоевропейську справжність української: її забобон!

Чи хтось із нинішніх недорік - спроможний оте зрозуміти?

Чи хтось із нинішніх недорік - спроможний оте зрозуміти?

Пані, ще раз пишу, од´їбіться з своєю псевдовченістю. Якщо живете в Ю-Ес-Ей, то спробуйте здобути сяку таку дігрі в якомусь з тамтешніх коледжів. Що, академіки-фільольоги янкі крутять пальцем біля скроні?

До тошнотьі не люблю слово "кушать"

 Касна-НЕ-смачне слово. Отому в мові нема "вкусньій"! Каснакусать - стало каснакушать! Все поплутали через церковнослов'янську.

Происходит от церк.-слав. въкоусъ (др.-греч. γεῦσις), γεῦμα) от коуси́ть, кус; ср.: готск. kausjan.

Сьогодні почула кацапське слово ЛЕБЕЗДУНЬЯ.
Одразу не сподобалось.
Означає "сладкоежка".

Первый раз узнал об этом явно устаревшем и впервые для меня прозвучавшем слове с его значением...

До тошнотьі не люблю слово "кушать"

Анорексия?

Сьогодні почула кацапське слово ЛЕБЕЗДУНЬЯ.
Одразу не сподобалось.
Означає "сладкоежка".

ЛЕБЕЗИТЬ вост. егозить, елозить прислуживаясь, льстить, ластиться, ухаживать, увиваться, угодничать, подъезжать; пролазничать, сплетничать. Недаром он около него лебезит. Лебезина ж. сиб. лебезинье ср. вологодск. лакомство, лакомое, но несытное кушанье. Лебезину на верхосытку. Лебезун, лебездун, -нья арх. лакомка, сластена. Лебеза об. кто лебезит;Толковый словарь живого великорусского языка, Даль Владимир
ЛЕБЕЗДИТЬ- "шлепать по грязи", лебся́ть "идти по грязи" Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Так що також може означати та що підлащується

Як до речі правильно. Лебежу,лебезжу чи лебедю,лебездю?

Останнє редагування: 26 серпня 2019 13:05:43 від Cталкер

Як до речі правильно. Лебежу,лебезжу чи лебедю,лебездю?

так само, як і "победю"
немає форми.
потрібно використати допоміжне слово до цих глаголів - буду побеждать, буду лебезить, стану победителем, одержу победу тощо

Сьогодні почула кацапське слово ЛЕБЕЗДУНЬЯ.
Одразу не сподобалось.
Означає "сладкоежка".

  стягла, буду обзиватись
слово огидне

Розгорнути попередні цитати...

Cталкер, 26 серпня 2019 12:59:50

Як до речі правильно. Лебежу,лебезжу чи лебедю,лебездю?

так само, як і "победю"
немає форми.
потрібно використати допоміжне слово до цих глаголів - буду побеждать, буду лебезить, стану победителем, одержу победу тощо

Вероника. Особенно неприятно смотреть, как ты лебезишь перед ним
Марк (строго) Я никогда перед ним не лебежу... то есть не лебезю... то есть... У, какое идиотское слово!
В. Розов. Вечно живые.
Подробнее см.: https://www.nkj.ru/archive/articles/10084/ (Наука и жизнь, СЛОВАРЬ С "ИЛЛЮСТРАЦИЯМИ")

Показати зображення...

Розгорнути попередні цитати...

Cталкер, 26 серпня 2019 12:59:50

Як до речі правильно. Лебежу,лебезжу чи лебедю,лебездю?

так само, як і "победю"
немає форми.
потрібно використати допоміжне слово до цих глаголів - буду побеждать, буду лебезить, стану победителем, одержу победу тощо

Взагалі-то победю це в майбутньому часі. У Висоцького з іронією є

А стрелок: "Да это что за награда?!
Мне бы выкатить портвейну бадью...
А принцессы мне и даром не надо -
Чуду-юду я и так победю..."

А лебежу - теперішній час від лебезить, порів. возить,вожу
Лебездить, лебезжу, порів. пИ$дить, пИ$жу

Касна-НЕ-смачне слово. Отому в мові нема "вкусньій"! Каснакусать - стало каснакушать! Все поплутали через церковнослов'янську.

Происходит от церк.-слав. въкоусъ (др.-греч. γεῦσις), γεῦμα) от коуси́ть, кус; ср.: готск. kausjan.

Ось що накоїла і до чого призвела штучна церковнослов'янська - яка примушує українських діточок та батьків забувати справжню і природну українську та її смак:

Іскусствєннава русскава їзьіка -
Сам Іскусїтєль укусїл навїрняка!
Іскусства етава, їво, панять - нїззя:
Іба вкус і іскус  - адна бїда!

маркер кацапа Ё

Лукошко

Як до речі правильно. Лебежу,лебезжу чи лебедю,лебездю?

лєпєздиш.

Розгорнути попередні цитати...

Cталкер, 26 серпня 2019 12:59:50

Як до речі правильно. Лебежу,лебезжу чи лебедю,лебездю?

лєпєздиш.

Шаришь, лепездуньюшка ты моя.

Лепестричество

Збережімо гарний досвід мовоентомології для наших школярят:

Каже мовокомаха: Нїабажаю їво-русскава-насїкомава: https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1053728.msg23105918#msg23105918

Що каснанеслов'янята не знали навіть як називати слов'янських комах (з якими треба було прожити аж цілу історію людства, бач не "чілавєчества") - і мусіли найпервіснішу природність калькувати з латини (первісно грецької) - доказ якою штучною мовою ґвалтують наших діточок:

От гл. насекать (от сечь). Калька из франц. insecte — то же, от лат. insectum, первонач. «(животное) насеченное, с насечками»; ср.: Плиний, Nat. Hist. 11, 1: iurе omnia insecta арреllаtа аb incisuris. Лат. слово калькирует др.-греч. ἔντομον-ЕНТОМОН (от ἐντομή: ЕНТОМЕ «надрез», Аристотель).

Ентамалаґїческава русскава - їво:
Іба касна-насїкомава - насїчоннава с нїчіво!
Нїкак нїззя а-а-ва-ва-па-нять-на-сєчь:
Іба - антїславянская ета рєчь!

Збережімо гарний досвід мовоентомології для наших школярят:

Каже мовокомаха: Нїабажаю їво-русскава-насїкомава: https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1053728.msg23105918#msg23105918

Що каснанеслов'янята не знали навіть як називати слов'янських комах (з якими треба було прожити аж цілу історію людства, бач не "чілавєчества") - і мусіли найпервіснішу природність калькувати з латини (первісно грецької) - доказ якою штучною мовою ґвалтують наших діточок:

От гл. насекать (от сечь). Калька из франц. insecte — то же, от лат. insectum, первонач. «(животное) насеченное, с насечками»; ср.: Плиний, Nat. Hist. 11, 1: iurе omnia insecta арреllаtа аb incisuris. Лат. слово калькирует др.-греч. ἔντομον-ЕНТОМОН (от ἐντομή: ЕНТОМЕ «надрез», Аристотель).
Ентамалаґїческава русскава - їво:
Іба касна-насїкомава - насїчоннава с нїчіво!
Нїкак нїззя а-а-ва-ва-па-нять-на-сєчь:
Іба - антїславянская ета рєчь!

Теперь приступайте к изучению пунктуации.

сильно ненавиджу коцапослово  лавка  яке вони нам зараз систематично і нахабно нав'язують в  назвах магазинів! Мітять так територію скотиняки.
В Україні ніколи не було ніяких лавок в значенні місця для торгівлі, у нас лавка це місце  для сидіння

Ла́вка –
1) ла́ва, ла́вка, ла́виця; (передвижная скамейка) ослі́н (-ло́ну), (поменьше) ослі́нець (-нця), осло́ник; сі́далка; (в лодке) при́лавок (-вка). [Як на ла́вці лежа́в, було́ мені́ тро́хи жаль (Пісня). Ко́ло йо́го стара́ ма́ти сиди́ть на осло́ні (Шевч.). Нема́ сі́далки під дворо́м (Борзен.). Він став на кормі́ на при́лавці (Бібл.)];
2) (магазин) крамни́ця, крама́рня, (гал.) склеп (-пу). [Крамарі́ лиша́ли свої́ крамни́ці на бо́жу ла́ску (Коцюб.). За́втра день база́рний, тре́ба ра́но в крама́рні бу́ти (Мирний)].
• Винная -ка – вино́ва крамни́ця, (вульг., особенно о казённой продаже питей) шка́льня́, шиньк (-ньку).
• Книжная -ка – книга́рня.
• Колбасная -ка – ковба́сня.
• Кооперативная -ка – кооперати́вна крамни́ця.
• Красные -ки – мануфакту́рні крамни́ці.
• Мануфактурная -ка – мануфакту́рна крамни́ця; крамни́ця, крамна́ комо́ра (Куліш).
• Меняльная -ка – міня́льня.
• Мясная -ка – м’ясна́ крамни́ця, (неточно) різни́ця и різни́ці (-ни́ць). [Там під ряд крамни́ці (красные лавки), а тут дві різни́ці (Рудан.)].
• Потребительская -ка – спожи́вча крамни́ця.
• Иметь -ку – трима́ти (держа́ти) крамни́цю.

сильно ненавиджу коцапослово  лавка  яке вони нам зараз систематично і нахабно нав'язують в  назвах магазинів! Мітять так територію скотиняки.

И где ж вам это слово навязывают, учитывая его особенности? Может, еще и "лабаз" или, не дай Господь, "магаз"?

сильно ненавиджу коцапослово  лавка  яке вони нам зараз_ІБА_СЇЙЧАС ТЕПЕР  систематично і нахабно нав'язують в  назвах магазинів!

Вже згадувалось вище - й деінде: https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1045056.msg23067347#msg23067347