Оце варто увічнити заради майбутнього
казання про "наказанїє": чому
каснакультура не розуміє смисл "
ні злочину, ані кари" - і чому "
ґлаза" - не є "
очі" (уривок):
Андрій Бондар
Де взяти нові очі?"Чомусь вважається, що країна, яка здійснює геноцид іншого народу, всього лише "помиляється": просто країні і її народу "не пощастило" з режимом", - Андрій Бондар, спеціально для DW.
"Європейців часто дратує, коли українці наполягають на прямому зв'язку між російськими ракетами і російською ж культурою. Мабуть, не перебільшу з твердженням, що саме інтерпретація цієї культури і стала тим каменем спотикання, який породжує принципове нерозуміння між нами протягом останніх двох з гаком років повномасштабної російської навали.
Іноді здається, що ченцеві-анахорету, який просидів десятиліття без жіночої статі, легше пояснити про секс, ніж західній людині про російську культуру. /.../
Війна в Україні порушила зону комфорту західної людини, але ніяк досі не здатна переконати її в банальному зв'язку між (а) тим, з чого складається російська людина (її ідентичність, цінності і культура), (б) тим, що ця людина робить на російсько-українській війні і (в) тим, що війна рф* проти України має всі ознаки геноцидної і не може не випливати з іншої культури, крім російської.
Тому вперто не погоджуючись на реінтерпретацію російської культури, з якої складається сучасна російська людина, світ толерує геноцидну війну росії* проти українського народу. Раптом з'ясувалося, що геноцид живий. Убивати цілі народи на очах у всього людства знову стало нормою. Нормою стало не соромитися телебачення "Тисячі пагорбів", з якого щодня вже впродовж 15 років ллється бруд і ненависть на сусідній народ. Нормою стало називати терористом країну, яка захищається від окупації і агресії. Нормою стала ганебна і цинічна формула "не дати Україні перемогти - не дозволити росії програти".
З геноцидом ручкаються, з геноцидом торгують, з геноцидом грають у теніс. Людство любить входити в становище нації, яка творить і здійснює геноцид. Бо людству так цікавіше. Людство чомусь проявляє небачену великодушність до людожерів. Мабуть, це від стокгольмського синдрому./.../
Буча, "Бучанський М'ясар"... Хто тепер так називає путьіна*-[
Путьїна]? Ніхто.[...]
Бо насамперед виправдовує душогубів і дає сховок людожерам. А більше функцій і не має, бо нічого з усього, що відбувається нині з рф*, не попередила і не змінила. Бо якби було по-іншому, то і алабай в Ірпені був би живий, і теличка під Ізюмом, і зебра в зоопарку під Харковом, і весь живий світ в околицях Каховської ГЕС./.../
Європейська людина часто бачить російську культуру як щось протилежне до зруйнованого Маріуполя і Бахмута, а не як її суть, сенс і головний цемент. І як цим західним людям довести, що з'їсти алабая і розірвати теличку гранатою - це і є російська культура в її найбезпосереднішому прояві, а кадировець і бурят є її поневоленими манкуртами (=росіянами) - невідомо. Точніше, відомо, але для того потрібно пережити щось, чого я прекраснодушним європейцям аж ніяк не можу побажати. Проте дружньо закличу готуватися до найгіршого.
Поки "травмовані" і "необ'єктивні" українці тримають свій східний фронт, у них є час прочитати новими очима "Злочин і кару [гетероїзьіком: Прїступлєнїє і наказанїє]" Достоєвського. Але де взяти нові очі [щоб уздріти - неслов'янські ґлаза]?..."
27 03 2024
Останнє редагування: 7 квітня 2024 03:32:24 від Врода 
