Ось як треба прощатися та йти. Класика вже
Дозволив собі трохи текст переінакшити
ГІМН добровільного вигнанця з ФУПу
Ви, розлюбили мене, люди...
Повіки щастя вже не буде
Як нам прийшла пора прощатись,
Піду я з ФУПУ – не вернусь.
Скінчились цитати, скінчилося все,
Мої теми на низ вже несе.
"прихильники певної політсили" щасливі та сумно мені,
Мабуть я нап'юся, заб'ю на них всіх.
Приспів:
Піду утоплюся в реалі жорстокім,
Шукати стануть – не скоро знайдуть.
Ти будеш тегать – спливатимуть роки,
Мене до смерті не зможеш забуть. (весь куплет – 2)
Життя, як той камінь, на груди лягло.
Зроблю, що надумав адміну на зло.
Прощай, Юля люба, Саака, прощай,
і влада, і люди, прощай, милий край!
Приспів
А країна бідна, мов миша, була.
Барига всі гроші собі лиш несла.
Країну шукати багату піду –
Шукатиму доти, поки не знайду.
