У перших числах лютого на мене посилився тиск – окрім оговорювати себе, вимагали показання на Дмитра Нескоромного, що він нібито передавав мені гроші для оплати замовлення вбивства Андрія Наумова й що саме він організував «нашу групу» для вчинення тяжкого злочину. Я не погоджувався давати неправдиві показання щодо Нескоромного Д.А., але протримався не довго. Якось увечері охоронці провели мене до начальника СІЗО, а звідти в окрему кімнату, куди зайшло кілька чоловік в масках. Один з них почав зачитувати питання і відповіді з аркуша паперу та вимагати, щоб я саме такий протокол допиту підписав у слідчого та однозначно стверджував, що Нескоромний Дмитро замовник, а я - організатор вбивства. Після відмови почалось побиття – мене повалили на стіл, викрутили руки, при цьому праву руку аж до хрусту в кістках, внаслідок чого я на деякий час знепритомнів. Після того як я прийшов до тями – продовжили наносити удари по нирках. Все це відбувалось протягом кількох годин. Особи, які мене катували, були добре обізнані в матеріалах справи, вони чітко формулювали відповіді, які я мав би давати слідчому на допитах. Побиття і фізичний вплив супроводжувались погрозами: «В следующий раз перережем горло и будем туда ссать», «Следующая встреча будет в кабинете, где пол накроем целлофановыми пакетами, чтобы не отмывать твою кровь», «Подумай о своих детях – тебе их не жалко?»…
Внаслідок фізичного і психологічного тиску вимушений був піти на умови цих катів – я оговорив себе і Дмитра Нескоромного, мої так звані зізнання не відповідають дійсності. Це велика трагедія для мене, мені соромно, що я не проявив витримки до кінця, але я дійсно був між життям і смертю, у всякому разі так це виглядало у тій реальності. Тепер я піду до кінця. Розумію, що йду проти цілої системи, проти осіб, які називають себе правоохоронцями, а в дійсності – мають усі ознаки злочинців.
Разом з тим знаю, що багато друзів, колег мене підтримають і захистять, у тому числі просив би Вас, Василю Васильовичу, як відомого правника взяти на контроль подальший розвиток подій у цій справі.
- Юрію Івановичу, навіть якщо прийдеться повернутися в СІЗО?
Відповідь Расюка Ю.І.: Я впевнений, що тепер судді будуть дивитись по іншому на цю справу, адже зрозуміло, що, окрім «вибитих» з мене показань, доказів моєї та Нескоромного Д. А. причетності до будь-яких злочинів, а тим паче до вбивства – немає. Але у разі застосування «тримання під вартою» готовий увійти в темну камеру. Лише буду просити, щоб це було не СІЗО СБУ - краще вже на Лук’янівку… ___________________ ___________________ ___________
Після того як з уст мого співрозмовника прозвучали назви відомої у Києві вулиці та специфічного закладу, до зали увійшла дружина Юрія Івановича…
Уже в її присутності він заявив: «Я готовий на тестування поліграфом, причому в публічному форматі, з одним питанням: чи здійснювся щодо Юрія Расюка тиск під час досудового розслідування? Разом зі мною детектор брехні мають пройти усі причетні до слідства». Продовжувати розмову було б некоректно, тому я залишив їх удвох.
