Це інтерв’ю сталося спонтанно. Під час підготовки тексту про актуальні проблеми пілотів і операторів БПЛА зайшла мова про ліквідацію підрозділу “Аеророзвідка”, відомого як військова частина А2724.
Знайомі бійці й волонтери запевняли, що тут немає “зради”, і переформатування буде на користь справі. Та “Новинарня” вирішила дізнатися думку тих, хто стояв біля витоків підрозділу і явища аеророзвідки загалом.
Співзасновник підрозділу, радник начальника Генерального штабу 2016 року Натан Хазін на псевдо “Дельта” до Майдану працював у банківській сфері, мав власний бізнес. А також – досвід служби в ЦАХАЛ, Армії оборони Ізраїлю. Він не одразу погодився на коментар телефоном – мовляв, надто боляче про це говорити. Однак вилився цей коментар у двогодинну розповідь, що дала можливість бодай трохи осягнути масштаби і рівень роботи, здійсненої легендарним підрозділом. Роботи, що зберегла не одну сотню життів.
“До нас начальник Генштабу не розумів – по кому гатять, як гатять, влучають чи ні”
“Аеророзвідку” ми робили з червня 2014-го. Ми всі були волонтерами і зробили волонтерське громадське об’єднання “Рубіж”.
Коли ми починали, у нас був досвід зі Збройними силами, з Внутрішніми військами, з Нацгвардією. Найбільше сприяння і розуміння було на той час із боку прикордонників. І ми співпрацювали разом із Донецьким прикордонним загоном, мріяли бути прикордонниками.
АЛЕ КОЛИ СТАЛО ЯСНО, ЩО ЙДЕТЬСЯ ПРО ПОТУЖНУ ВІЙНУ,
А НЕ ПРИКОРДОННИЙ КОНФЛІКТ, ЗРОЗУМІЛИ: ТРЕБА ПРАЦЮВАТИ ІЗ ЗСУ.
І після тривалих перемовин із начальником Генштабу ми потрапили групами до розвідників, а після цього наші взводи були об’єднані в частину. Був конфлікт, точніше, намагання зрозуміти, до кого ми більш приналежні – до розвідки чи до зв’язку.
Підрозділ формувався з добровольців. Із групи “Аеророзвідки”, що працювала на той час в окремих розвідпідрозділах 74 і 131. Від початку 2015 року добровольці підписали контракт із ЗСУ.
Коли ми отримали перші знімки з безпілотників, почали працювати з наземною розвідкою, з прихованими камерами – мали терабайт інформації, яку намагалися передати Збройним силам. У нас уже була сформована мережа, яка в онлайні опрацьовувала дані з кількох десятків камер на 100 кілометрів безпосередньо в околицях ДАП.
Приходимо до розвідників, кажемо: тримайте обладнання, тримайте систему, керуйте цим! А вони у відповідь: це кабелі, прилади – це не до нас… Ідіть до зв’язку.
Я прийшов до Головного управління зв’язку: будь ласка, тримайте інформацію, доступ до мережі – тримайте все.
Щоб ви розуміли: аби це отримати, у нас загинуло кілька хлопців. Але мені й там сказали: “Та ні, це розвіддані – це не до нас!” І таке “відфутболювання” туди-сюди тривало деякий час.
Я особисто показав начальнику Генерального штабу, як виглядає передова в онлайні, біля ДАП. Він питає: “А можна отак камеру повернути?” Зараз, кажу, хвилинку…
Телефоную людині, що на камері, – і він повертає, показує… Це дійсно історична подія! До нас начальник не розумів – по кому гатять, як гатять, чи влучають, чи ні.
далі-
https://novynarnia.com/2021/04/17/khazin/ 
