Повний текст статті на блозі

Якийсь шахіст-філософ запиляв статтю на рідній мові. Зацінуйте.

 Те, що я хочу сказати не пов’язано з порнографією, чи іншим неподобством. Тим не менш, ця стаття не для дітей, оскільки вимагає для свого розуміння життєвої мудрості та тверезості, а незрілу дитячу свідомість розмова про смерть, наприклад, може травмувати та завадити розвинутись в гармонійну особистість.
     Стаття складається з трьох частин. В першій я описую свою життєву філософію, в другій – основи моїх теорій та методів самопізнання, в третій частині дані деякі приклади їх практичного застосування. «Деякі» через те, що частина проектів ще в стадії досліджень, а деякі і не слід публікувати через їх занадто особистий характер.
   Оскільки в кожного може бути лише свій власний шлях вдосконалення, ця стаття не є якимось учбовим посібником. Здебільше це лише підказка та приклад, як можна спробувати змінити власне життя. А більшого і не треба; для виконання якоїсь незвичної справи треба лише зрозуміти як почати. А далі вже справа сама почне вести та підказувати.
   Бажаю кожному знайти свої власні шляхи та методи самовдосконалення . Шахи  – чудовий полігон, де можна випробувати ці методи для їх подальшого застосування в реальному житті.

   Публікуючи цю статтю, я не переслідую комерційних цілей. Я просто хочу внести свій вклад в розвиток людського духу взагалі та шахового мистецтва зокрема.итті. Чим би не займалася людина, важливо лише те, що по-справжньому змінює її повсякденне життя.
   Про те, що шахи тренують розум знають всі, чи майже всі. Я ж хочу сказати про філософський аспект шахів. Адже шахи є спрощеною моделлю людського життя. Розуміючи це, грою в шахи можна тренувати не лише розум, а й сферу емоційного контролю та творчі здібності, які будуть корисні у реальному житті.
    Далі порівнюються поняття та явища з життя та з шахів. У своєму філософському світогляді я спираюсь на твори Артура Шопенгауера та Карлоса Кастанеди; власне, більшість філософських ідей я запозичив звідти. Що, звичайно ж, не означає, що інші філософські світогляди чи вчення не можуть відображати суті життя та шахів. Можуть, напевно. Свій світогляд я викладаю лише як приклад.
Ціль даної статті – наблизити шахову гру до практичного застосування у звичайному житті.  І життя і шахова гра вимагають розвивати мислення. В ідеалі, це має бути єдиний процес: випробування нових прийомів мислення на моделі життя (на шахах), а потім застосування їх в реальному житті.

Що є життя і чому шахи його модель?

  Життя є двобій зі смертю. Саме так: без загрози смерті життя не відбулося б як явище. Уявімо на хвилину, що смерті взагалі не існує. Планету захопили б примітивні, але плодючі жу
чки-черв’ячки. А люди (принаймні 99.9%) вдалися б до звичних розваг  – від алкоголізму до компьютерных ігор або  чогось іншого «аби не працювати». Дійсно, навіщо напружуватися та «зростати над собою», якщо немає ніяких перешкод  для безкінечного карнавалу?
   Те ж саме і в шахах. Змініть правила, ввівши заборону на мат та побиття чужих (і своїх) фігур. Така партія зможе продовжуватися безкінечно (ось воно, життя вічне!). Але кому буде цікава така гра?
   Зараз ми торкнемося феномена людини. Чим є людина? Життя фізичного тіла з програмним забезпеченням у вигляді розуму є лише грою чогось більшого, але не проявленого у нашому світі. Його називають по-різному: душа, воля, суб’єкт, атман, усвідомлення, інтуїція чи підсвідомість. Без цього прихованого гравця життя перетворюється на механічне існування, що можна спостерігати на прикладі  деградації деяких представників людства (закінчені наркомани, наприклад). Такий «аватар» подібний до заглюченого персонажу в комп’ютерній грі ; він глухий до команд граючого, як глухий до голосу своєї душі алкоголік, що впав нижче плінтуса.
  Аналогами душі та конкретного життя людини в шахах будуть шахіст та його поточна партія. Шахіст, як і душа, керує позицією (кожним конкретним «тут і зараз») переслідуючи ігрову мету  – виживання свого персонажа. Мета саме ігрова. Істинна мета граючих у шахи – тренування свого мислення. Яка істинна мета душі достеменно невідомо. Ця мета в принципі незбагненна для того, ким грають; можна лишень припустити, що вона існує.
   Тут, до речі, також можна прояснити  і питання про незворотність смерті. Чи зникає назавжди те, що померло? І так, і ні. Як зіграна партія. Ви можете записати зіграну партію, ви навіть зможете потім повністю її проаналізувати  – і ось воно,  це конкретне  втілення усе перед вами як на долоні. Єдине, чого ви не зможете  –  це знову точнісінько так само розіграти її з тим же суперником у тих же самих обставинах турнірної зустрічі. Але нові партії та нові втілення, скоріш за все будуть.

Усвідомлення смертності
  Багато мудреців наполегливо радили пам’ятати про свою смертність («міменто морі» і таке інше). А нормальній сучасній людині досі неясно – а навіщо? Між тим, усвідомлення  того, що твоєму життю загрожує несподіваний фінал – це єдине, що може очистити життя від усього зайвого та виснажливого .
  В шахах це аксіома: намагайся знайти найсильніший хід, навіть якщо тобі здається, що твоя позиція сильна і тобі ніщо не може загрожувати. Адже досить вмілий суперник завжди зможе здивувати, створивши вам неприємності що називається «на рівному місці». Те саме і в житті: кладовища повні людьми, яких наздогнала несподівана смерть. Померти можна, невдало покопирсавшись в носі (і занісши інфекцію), награвшись в комп’ютерні ігри (усю ніч грав, вранці заснув за кермом). Знову ж таки: повільна, повзуча, але неждана смерть у вигляді інсульту через неправильне харчування. І так далі. Теоретично (та й практично) будь-яка дія смертельно небезпечна.
  Усе це треба пам’ятати  (усвідомлювати) не для того, щоб постійно наганяти на себе жаху. Якщо ви недостатньо  сильні – забудьте про смерть, так буде легше жити. Та якщо життя цікавить вас як боротьба, то треба і відноситись до нього як до боротьби. Ні на мить не забуваючи, що супротивник (ваша смерть) сильний та підступний. Це дисциплінує та мобілізує. Як партія з сильним суперником. Програти без боротьби  –  хіба то цікаво? А от хоча б спробувати створити гідний спротив майстру чи гросмейстеру – оце дійсно адреналіновий атракціон. Якщо, звичайно, вас шахи по-справжньому цікавлять як гра.
  Таким чином, єдина відома мета для особистості  – це виживання. Але шанси на виживання можна підвищити,  накопичуючи дрібні переваги; назвемо їх благополуччям. Благополуччя повинно допомагати виживанню, в іншому разі воно перетворюється в ще одного з пішаків смерті. Наприклад, добре харчування допомагає виживати, забезпечуючи здоров’я та активність. Але без міри об’їдаючись, ви навпаки, будете знижувати свої шанси. Те ж саме і з автомобілем. При правильному використанні, він здатний підвищити рівень благополуччя, головним чином зберігаючи ваш час. Однак, якщо автомобіль занадто дорогий для вас в придбанні та обслуговуванні, він перетворюється на загрозу для виживання. Якщо, наприклад, вам через нестачу коштів доводиться тяжко працювати на двох роботах.
Зміст і суть шахової гри та життя
    По змісту гра в шахи полягає в атаці слабких місць позиції суперника та в захисті своїх слабких місць. Якщо слабких місць немає, або їх недостатньо, спочатку ведеться маневрова боротьба, за те, щоб створити слабкі місця в позиції суперника, та не допустити створення їх в своїй позиції.
  А за суттю, гра в шахи є боротьбою ідей, які намагаються втілитись у віртуальній реальності шахового поєдинку. Шахісти при цьому виступають провідниками ідей; виграє той, хто більш сильні ідеї втілює більш ефективно.
  Суть життя така ж. Людина проводить в життя (втілює) величезну масу ідей. Від ідеї зварити собі макаронів на вечерю до ідеї збудувати хмарочос (поєднавши свої зусилля з зусиллями інших людей). Саме втілюючи ідеї, людина бореться за виживання; безідейна боротьба то шлях до поразки, хоч в житті, хоч в шахах.
  Зміст життя  значно складніший, ніж схема «атака-захист-маневри» в шахах. Головне, в чому проявляється ускладнення - ця наявність соціуму. Ось, наприклад, життя Робінзона Крузо ще дуже схоже на шахову партію. Хочеш вижити - захищай тіло від негоди, атакуй флору і фауну острова щодо їжі, захищай територію від чужаків-людоїдів. У суспільстві все складніше через поголовну спеціалізацію його членів. Адже у нормі людське суспільство - це кооператив взаємної допомоги у справі виживання. У цьому кооперативі прийнято мінятися благами; хто чим багатий, те він іншим і пропонує на обмін. Поки що ще схоже на один із різновидів шахової гри – «шведські» шахи. (Хто не в курсі, це гра два на два на двох дошках з різним кольором у партнерів по команді; вони передають один одному побиті фігури супротивника, їх потім можна вводити в гру у вигляді особливого ходу.) Так, тут обмін збитими фігурами ще моделює примітивний соціум. Проте сучасне суспільство, крім того, значно ускладнене всілякими механізмами перерозподілу благ, які до того ж часто управляються корисливими людьми, що ще сильніше заплутує ситуацію. Проте, під маскувальними шарами пафосних ідеологій та бюрократичних контор, принцип атаки і захисту домінує і в соціумі. Досить згадати народну мудрість "дають - бери, б'ють - біжи".
   Ще одна істотна відмінність життя від шахової партії - у фрагментарності. Життя занадто різнопланове і більше нагадує гру на багатьох дошках одночасно. Доводиться вирішувати масу окремих проблем, постійно перемикаючись з однієї " дошки" на іншу. Воістину, щасливий той, хто може жити в єдиному потоці, не розриваючись між будинком і роботою, і не перекроюючи постійно свій щільний графік.

 Хуйло влез в сирийскую возню не только ради пиара. Он таким образом пытался ещё и порешать за ""правильную" цену на нефть. Вот что сейчас пишут кацапы в имперском угаре:

Послушай сюда, детко. Ставки слишком высоки. Ты хоть соображаешь что сейчас происходит? Турция вторглась в Ирак, самолеты НАТО бомбят Сирию, русские сказали что с намеченного пути не свернут, и если будет туго ебанут ядерным потенциалом. п***а еще ни разу так близко не подходил к человечеству, даже карибский кризис по сравнению с сегодняшней обстановкой, цветочки. Если НАТО проебет Сирийскую компанию, это означает полное подчинение России и ее союзникам Сирии и Ирану, главных запасов углеводородов на планете. В Москве будут решать, сколько и кому выдать нефти и по какой цене.

Я Вам скажу больше. Самый тупой уже понимает, что хуйло не остановится, если Украина отделит эти области. Все понимают, что дальше будут Запорожье, Харьков, Одесса. Все понимают, что это- по сути конец государства Украина. Кому это нужно, тоже все понимают.

 Вопрос стоит так: Хуйлу будет ли легче идти дальше, если наша армия сохранит себя, с боями отступая из региона, где население настроено против неё? Ответ на этот вопрос зависит от реального соотношения наших сегодняшних потерь к потерям боевиков.

 

статья 110 ККУ

 Не знаю как ТС, а я лишь обсуждаю возможность шагов нашей законной власти, которые будут обоснованны юридически.

Визволити українську землю від окупації це в першу чергу сила держави, відстоювати свою територію своїх громадян, їх інтереси це сила держави, а не політичний устрій в якийсь проміжок часу.

Это в теории так. А на практике, Вы готовы поселится на "освобожденном Донбассе" со всей семьёй, зная, что Вас там будут люто ненавидеть 70% Ваших соседей?
 

Ви готові пожертвувати не тільки життями але і майном і рідною землею справжніх патріотів,

Государство Украина сэкономит огромные средства, если прекратит войну и не станет отстраивать Донбасс. Из этих денег можно было бы профинансировать переселение и благоустройство "справжніх патріотів" Донбасса, которых там не более 5-10%.

По моему речь не одет об отдавать. Речь может идти только об не завоевывать взад. Не устраивать истерик по поводу всякой оставленной деревни. Тем более если она разрушена до состояния руин. Я повторю то, что сказал в самом начале этой войны - Донбасс оставить можно. Но вначале он должен быть основательно разрушен. Пока всё идет по плану. Новороссы активно крушат свою Новоросию.

Согласен. Донбасс - это мясорубка. Пока (и если) она врагов перемалывает значительно больше, чем наших бойцов - пусть крутится.

Та сама теза - большинство его знакомых настроены против Украины, ... они, как всякий инертный и пассивный планктон, разочаровались в "слабаках" и запылали желанием лечь под более "сильных".
Висновок2 - в общєм, дончанє будут настрони за Украіну, єслі она будет сільной і спасєт іх

Тільки на другий висновок розуму не вистачило - простіше прикритися "фиговым веником своих убеждений"

 Надеюсь, Вашего розуму выстачить, чтобы понять: для ватников "сила государства" - это тоталитаризм, а не то, что подразумевают нормальные люди. Я не вижу смысла уподобляться руссофашистам и навязывать несчастным идиотам свою власть, жертвуя при этом жизнями настоящих патриотов.
 При этом я сторонник полного отделения и блокады тех районов Донбасса, которые захотят остаться ватными.

Мой родич в Макеевке тоже подтверждает, что сейчас большинство его знакомых настроены против Украины. Хотя ещё летом таких было намного меньше. Не знаю в чём причина. Вероятно, в том, что Украина их "не спасла", а они, как всякий инертный и пассивный планктон, разочаровались в "слабаках" и запылали желанием лечь под более "сильных".
 В общем, дончане - это русскомирный кусок, надо отпустить их с миром. Помочь только с переселением адекватным русским (не любящим Хуйла) и патриотам Украины.
 Вот честно: я бы на месте Пецюры провёл референдум по всем районам Донецкой и Луганской областей. Кто не хочет Украины - скатертью дорога. Какие районы захотят остаться - пристегнуть их к смежным областям.
 Хотя, возможно, Петя пока не прекращает мясорубку в Лугандоне лишь ради того, чтобы перемолоть побольше мяса, грозившего пол-Украины захватить.
http://uapolitics.com/topic/19056-i-mne-ne-zhal-neschastnykh-v-kavychkakh-zhitelej-done/page-3#entry516611

 За этот пост на фупоголике мне наминусовали тамошние ура-патриоты, толком ничего не возразив и не объяснив.

 Я считаю, что от этой темы нельзя отмахиваться фиговым веником своих убеждений. Надо обсуждать конструктивно, искать решение проблемы. Я не ватник и могу поменять свои взгляды на эту проблему. Но пока вижу её так, как изложил.

http://grani.ru/opinion/skobov/m.237289.html

 В статье по ссылке кое-что о мотивации хуйло.

 Бородай озвучивал потребность рашки в переселенцах из Украины на Дальний Восток. Мол, менталитет, культура им подходят, языковой проблемы нет. Так что, я думаю, что мы хуйло нужны как подданные в первую очередь. Это видно и из его пропаганды, мол глупых хохлов зомбировали, но мы их спасём. Естественно, в случае успеха, хуйло не станет больше цацкаться, как коммунисты, позволившие кое-где говорить нам на рідній мові. Он просто объявит всех украинцев русскими с исковерканным языком, а несогласных просто уничтожит.

Наффи, открою тебе один секрет, в России живет очень много национальностей. Русские, украинцы, татары, ханты с мансями и так нелюбимые тобой буряты. Которую из них возводить в ранг супернации?

 И я тебе открою секрет. "Да будь ты хоть негр преклонных годов, да будь ты тинейджером-чукчей", если говоришь по русски, хоть и с акцентом - всё, ты уже ВАТНИК! При условии, что признаёшь право Хуйла повелевать всем миром.
 Орик-с, сударь.

 "Варуфакис" в переводе означает "ёбаная Анжелка Варум"?

 Они надеются расширить Лугандон на пол-Украины и зажить богато. Это ж сколько новых грабежей можно будет совершить: на год-два красивой жизни хватит.

бггг, Гиркенд на 9й минуте стримеров лайфньюса назвал стрингерами. Видать, боевое побратимство защитнеков СлАвенска было очень близким и интимным. 

 Тоже всем говорю, что хуйло добился бы гораздо большего, если бы гадил Украине как раньше - втихаря. Сейчас бы чубились вовсю юльки с прихильники певної політсили, а хуйло бы подзадоривало то, одних то других. Но оно сорвалось в открытое нападение; это у него болезнь Гитлера. Тот тоже верил в гениальность своей интуиции. Какие там стратегические расчеты, хуйло действовало "от положения". Подвернулась возможность оттяпать Крым - "а давайте оттяпаем, а там видно будет". Вот и вся стратегия, основанная на авосе.

 Так что там, прошла идея Кроля про поголовный налог на недвижимость или нет? Сёдниж приняли в первом чтении закон 1578, но я так и не понял из новостей, в полном ли объёме.

 Мне показалось, или Гиркенд под наркотой какой-то раскачивался в кресле?

 Вот упыри, ну не нравится уголь - продайте населению по нормальной цене. Сжечь население что угодно сумеет. Польёт мазутом, перемешает с чурками или что-нибудь ещё придумает.

 Заказуха в стартовом топике. При совдепии евреям приходилось всеми правдами и неправдами пробиваться на верх, так как их негласно притормаживали.

 Пусть лучше прячутся, чем принудительно воюют или роют окопы. ТС, допустим - Вы донбасятко призывного возраста. Ваши действия? Пойти добровольно в ВСУ? Так хату спалят как минимум. Это если семью успеть вывезти из оккупированной территории.

 Я общался на ватных форумах, там не крымнашат или сторонники белоленточной оппозиции или умные, но циничные чуваки.

Я думаю, кацапскую имперскость может сломать только застой империи в окружении сплошного железного занавеса. Когда с завоеваниями будут случаться только обломы, когда жизнь в империи станет на порядок хуже, чем в соседних странах - начнется брожение, недовольство и развал как 91м году. Только надо будет мировому сообществу в этот раз не играться в гуманистов с гопотой, а оставить Рашку в той разрухе, которую она заслужила. Глядишь, лет через 25 там уже трезвомыслящие люди будут в большинстве.

 Украинцам в этом процессе уготована роль тех же поляков или прибалтов 90х. Быть примером успешной модернизации. А убеждать ватников словами - бесполезно и безнадежно.

Сейчас открыть бизнес легко,а вот закрыть-гораздо труднее

  Я к тому, что СВОБОДА по европейски - это честная конкуренция как в политике, так и в экономике. Можешь ли ты утверждать, что Единая Россия и АвтоВАЗ не навязывают тебе свои услуги, пользуясь монопольным положением на рынке?

 Или попробуй создать общественное движение без разрешения местных смотрящих и регионального ФСБ. Оцени в баллах свободу, которую тебе предоставят (или оставят).

 Тагииил, попробуй открыть свой бизнес. Слесарем ты мало что сможешь прочувствовать.