Таємний план Бориса Джонсона щодо відділення України від Росії та ЄСhttps://www.corriere.it/economia/finanza/22_maggio_26/piano-segreto-boris-johnson-dividere-l-ucraina-russia-ue-commonwealth-europeo-02d3b232-dc6b-11ec-b480-f783b433fe60.shtmlНайгучніший для Європи вечір був запланований на вівторок у Давосі. За столами відокремленого залу Конгрес-центру сиділи три прем'єр-міністри Союзу - Бельгії, Греції та Іспанії - президент Європейського центрального банку Крістін Лагард, два важковаговика Брюссельської комісії, такі як Паоло Джентілоні та Франс Тіммермас, багато міністрів з різних країн, керівник зовнішньої розвідки в Парижі. Проте не було найочікуванішого гостя – міністра закордонних справ Києва Дмитра Кулеби. Оголошений напередодні, він так і не з’явився.
На перший погляд, Кулеба не так багато втратив, тому що європейський істеблішмент на найвищому рівні майже повністю уникав згадувати війну на кордонах Союзу протягом вечора. Але саме це часом сюрреалістичне мовчання та відсутність київського гостя виявили зростаючу напругу між Україною та деякими з основних країн Союзу. Саме в цей простір намагається вставити себе Борис Джонсон з ініціативою, яка прагне зруйнувати карти в Європі: прем’єр Лондона пропонує нову систему політичних, економічних і військових союзів – альтернативну Європейському Союзу – яка збирає країни, об’єднані недовірою до Брюсселя, а також до відповіді Німеччини на військову агресію Росії.
Борис Джонсон плете свою павутину вже більше місяця, за словами деяких людей, знайомих з переговорами та присутніх сьогодні на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Свою ідею прем’єр-міністр вперше представив Володимиру Зеленському, коли президент України 9 квітня його вітав у Києві. Модель Європейської Співдружності, яку має на увазі Борис Джонсон, матиме Велику Британію як лідера і включатиме, окрім України, Польщу, Естонію, Латвію та Литву, а також, можливо, пізніше Туреччину. З моменту візиту прем'єр-міністра Лондона до Києва переговори тривали, і британське залицяння до України стає дедалі гострішим і детальнішим.
З того, що повідомляють небагато інформованих людей за межами Лондона, Джонсон пропонує створити альянс держав, які заздрять своєму національному суверенітету, ліберальних в економіці та рішучих до крайньої непримиренності проти військової загрози Москви. Уряд Києва, зі свого боку, не зайняв позиції щодо британської ініціативи, але наразі не зупинив її в зародку. Українська еліта переконалася, що в палацах влади в Німеччині та Франції мало хто сподівається на поразку Володимира хуйло: затримки щодо санкцій та зброї, яку потрібно надіслати, тепер вирили політичний рів. Тому Зеленський чекає європейського саміту 23 червня, коли лідерів двадцяти семи країн попросять вирішити, чи визнавати Україні статус «кандидата» для офіційного початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Однак не впевнено, що рішення від 23 червня буде тим, на що сподівається Україна, також тому, що воно підняло б протести Албанії та Північної Македонії, які роками чекали статусу «кандидата». Тому, на думку деяких учасників переговорів, існує й інша гіпотеза: лідери «27» можуть обмежитися нечітким заявою про те, що Київ має «європейську перспективу» (так звана «солонська формула»).
У такому разі Зеленський серйозніше поставиться до альтернативної пропозиції Бориса Джонсона. Не виключено також, що чутки про ці контакти будуть ходити зараз, саме для того, щоб тиснути на європейських лідерів напередодні рішень у червні. Цілком імовірно, що британський проект має глиняні ноги: Лондон не має можливості Європейського Союзу фінансово підтримати Україну, а також не сказано, що Польща чи країни Балтії виступають з ініціативою, яка може скомпрометувати відносини з Брюсселем.
