При цьому аналіз наведених у ст. 2 проекту форм проявів антисемітизму дозволяє зробити висновок, що ініціаторами законопроекту не враховано того, що чинна ст. 161 КК вже передбачає відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, а також за пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. При цьому, у рекомендації
№ R (97) 20 Комітету міністрів Ради Європи державам-учасницям з питань «розпалювання ненависті» (прийнятої Комітетом міністрів 30.10.1997 на засіданні заступників міністрів) наголошувалося на тому, що «розпалювання ненависті» необхідно розуміти як поняття, що охоплює усі форми самовираження: поширення, провокування, стимулювання, або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму або інших видів ненависті на основі нетерпимості, включаючи нетерпимість у виді агресивного націоналізму або етноцентризму, дискримінації і ворожості щодо меншостей, мігрантів і осіб з емігрантськими коренями.
Таким чином, прийняття законопроекту може породити прецедент щодо необхідності врегулювання особливостей протидії іншим формам дискримінації окремими законами, що не відповідає потребам систематизації законодавства України.
Також зазначимо, що при вирішенні цього питання слід враховувати основоположні норми ст. 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
2. У проекті Закону, виходячи з його назви та преамбули, пропонується унормувати питання запобігання та протидії антисемітизму в Україні. Проте аналіз положень законопроекту дозволяє констатувати про відсутність новел, які б стосувалися безпосередньо запобігання цьому явищу.
3. Слід звернути увагу на термінологічні та редакційні вади законопроекту.
3.1. Невдалою вбачається редакція терміну «антисемітизм в Україні», як «певне ставлення до осіб єврейського походження, яке виражається в ненависті щодо них». Дефініція цього терміну не містить притаманних юридичній термінології ознак однозначності та не повною мірою відображає сутність означеного поняття. Принагідно звертаємо увагу на визначення терміну «антисемітизм», що наводиться в «Словнику термінів, які використовує Рада Європи у сферах молодіжної політики, прав людини та неформальної освіти» та визначається, як «страх, ненависть, образу, підозрілість, упередженість, дискримінацію чи несправедливе ставлення до людей єврейського походження або тих, хто сповідує іудаїзм» .
![[ua]](https://forum.pravda.com.ua/Smileys/default/Prapor2.gif)
