Пасаж хуйло про ігнорування Росією червоних ліній, встановлених кимось іншим, і декларування ним наміру встановлювати власні червоні лінії, за порушення яких Москва жорстко каратиме, є центральним моментом сучасної геополітичної боротьби.
У міжнародних відносинах найчіткішими червоними лініями є міжнародні договори, порушення яких є неприпустимим.
На жаль, питання про покарання держав у разі порушення ними міжнародного права залишається вельми неясним (не буду вдаватись у деталі, притомні фупівці це розуміють).
Росія принаймні з 2008 року (насправді довше), тобто з часу війни проти Грузії, перейшла червоні лінії міжнародного права і продовжує це робити і щодо України, і щодо інших держав (фактів багато).
Натомість реакція так званої міжнародної спільноти є неадекватна і слабка. Шкода, яку завдають міжнародні санкції Росії, неспівмірно менша, ніж її стратегічні здобутки у вигляді анексії територій Абхазії, Південної Осетії, Криму.
Росія небезпідставно сподівається, що санкції врешті-решт знімуть, а території залишаться у складі РФ навічно.
На фоні безпрецедентного нарощування збройних сил РФ на кордоні з Україною ЄС не бажає застосовувати додаткові санкції проти РФ, щоб змусити Москву зупинити небезпечну ескалацію напруги і відмовитись від силового шантажу України.
Широкий діалог і співпраця Заходу з агресором продовжується, а політичні заяви і заклики про незгоду з діями Москви не впливають на реальну ситуацію і викликають глузливу реакцію Кремля і його табаків...
Заклики Міністра Кулеби про необхідність застосування Заходом нових секторальних санкцій до РФ не були почуті.
Заклики Литви та інших друзів України застосувати санкції до РФ, щоб запобігти ймовірній інтервенції, були проігноровані керівництво ЄС і провідними європейськими державами.
Натомість устами Макрона Захід декларує, що новою червоною лінією для нього є українсько-російський кордон, за порушення якої він уже точно зробить РФ боляче.
Така позиція є цинічно-безвідповідальною. Війну значно легше попередити, ніж зупинити. Санкції не спроможні зупинити бойові дії, коли вони вже розпочалися.
Негайне запровадження максимально жорстких міжнародних санкцій проти агресора з вимогою зупинити військову ескалацію ще може стримати агресора.
І навпаки, обумовлювання запровадження нових потужних санкцій проти РФ початком війни проти України фактично заоохочує агресора і є безглуздим, оскільки не допоможе уникнути чисельних людських жертв і руйнувань.
У цьому зв"язку Україна повинна виступити на усіх міжнародних майданчиках із закликом негайного запровадження міжнародних санкції щодо РФ до деескалації збройної напруги і відновлення територіальної цілісності Україн у міжнародно визнаних кордонах.
В іншому випадку, колективний Захід розділить з агресором відповідальність за жертви війни і підштовхне РФ до нових агресивних дій проти себе ж самого.
