https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%86%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%83%D0%BCВ 1919 році під час епідемії грипу «іспанки» французький гомеопат Жозеф Руа[fr] побачив в крові хворих на грип якісь коливні бактерії, які він назвав «осцилококами» (Oscillococcus) та які, на його думку, і є причиною грипу. Подібні мікроорганізми він також виявив і при інших захворюваннях, таких як герпес, рак, туберкульоз, ревматизм тощо.
Зараз відомо, що грип спричиняє вірус, який не можна побачити у світловий мікроскоп, тому Жозеф Руа в принципі не міг його спостерігати. Крім того, ні один дослідник після Руа не бачив ніяких осцилококів. Тим не менш, для розробки вакцини він приготував екстракт осцилококів і намагався використовувати його для лікування хворих на рак. Вакцина виявилася недіючою, хворі після загострення хвороби помирали. Він вирішив не використовувати осцилококи з крові пацієнтів та почав шукати ці бактерії в організми тварин, поки не виявив їх у печінці качок з Лонг-Айленда. Потім він використовував серце і печінку цих птахів для приготування гомеопатичного препарату[8][9].
В даний час приготування оцилококцінума ведеться методом гомеопатичного розведення за Корсаковим екстракту серця і печінки мускусної качки (помилково названої виробником «барбарийської»)
Оциллококцинум являє собою препарат концентрації 200C (10-400) вихідного екстракту[14][15], що, враховуючи величину числа Авогадро (~6×1023 моль-1), повністю виключає наявність хоча б однієї молекули діючої речовини в усіх вироблених «Лабораторії Буарон» гранулах разом узятих[16]. Наприклад, одна молекула, «розлучена» по всьому відомому нам Всесвіту буде приблизно відповідати гомеопатичному розведенню усього лише 40С. 200С буде відповідати одній молекулі приблизно 10320 Всесвітів[17].
Представник «Лабораторії Буарон» Джина Кейсі на запитання про небезпеку вживання препарату, отриманого з серця та печінки качки, заявила: «Звичайно, він безпечний. В ньому нічого немає»[19].