Повторюю (вже вкотре) я писав про літературну сучасну мову, а не про мову взагалі. А то, що людина намагається приписати мені свої хворі думки, так це її, а не мої проблеми.

а я показую вже вкотре, що ти або нахабно БРЕШЕШ, або в тебе великі проблеми з головою
 і ти не взмозі усвідомити ні те, що сам пишеш, ні те, що пишуть інши.


ще раз  наводжу ТВОЇ (!!) слова:

2. Російська мова наближена до сучасної, сформувалася лише за часів А.С. Пушкіна, тобто навіть пізніше, ніж наближена до сучасної, українська літературна Івана Котляревського 1796 року https://www.wdl.org/ru/item/11805/ , тобто ще до народження Пушкіна.

Російську створювали на основі церковнослов'янської (штучної мови церковнослужіння, тобто, інакше кажучи, на основі солуньськоґо діялекту староболгарської).
Причому 55% слів та виразів російської, складаються з церковнослов'янської мови web.archive.org/web (див. п. 2.5.)

Решта слів, виразів російської мови, це величезна кількість запозичень з інших мов, це добре помітно лише тільки з одного словника - 100 000: https://books.google.fr/books?id=_UifBQAAQBAJ

Це ти писав?
Де тут про російську літературну  мову?
Тут йдеться про російську  мову як таку.
Про її лексичний склад (слова та вирази), про запозичення з інших мов тощо.


Наводжу ще раз слова Топи, з яких почалася ця суперечка щодо російської мови до якої ти долучився словами "Наступні сторінки читайте, а не тільки оглав":

Розгорнути попередні цитати...

Цитата: Не пытайтесь заниматься формализмом, следите за контекстом.

Саме Ваш підхід формальний. 

 "Русскій язик" у сучасному розумінні починається з Пушкіна.
Який, власне кажучи, і є "їхнє всьо".
 Попередні російсько-імперські документи 18го сторіччя без винятку не можна назвати "російськомовними", там дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками.
Декілька років працював у Маяковці, винятків не бачив.

 Суперечка почалася з

Розгорнути попередні цитати...

Цитата: Русскій язік имеет церковнославянскую основу, староболгарскую.

- твердження, досить таки дивного.

 Тому пропоную не визначати походження "церковнослов'янської", а повернутися до  саме "русскава язика".
 Московське царство поволі, починаючи з 16 сторіччя, пропагувало вжиток казенної церковної мови як загальнодержавної.
 У загальний вжиток для більш-менш значного відсотку населення та мова та мова ввійшла наприкінці 17 сторіччя, і процес цей був здебільшого зумовлений військовою та адміністративною потребами.
 Як аргумент - афішки протопопа Авакума мали таки були читаними, але простий люд їх не розумів.
 Знадобилося ще сторіччя  щоб мінімально привести до ладу той лексичний безлад, що існував виключно у вигляді говірок...

Де тут про літературну мову?

Тут йдеться про мову як таку, про її лексичний склад ("дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками")
про мову документів (документів, Карл!) 18го сторіччя
Людина стверджує, що не бачила документів 18ст, написаних не "дивним суржиком іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками"

Я на цей допис Топи навів йому у якості приклада документ (документ, Карл!) з прикладом мови 18-ст., який спростовує цю тезу про  ("дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками")

 А ти на цю мою відповідь Топі (про мову документів 18-го ст) втрутився зі словами "Наступні сторінки читайте, а не тільки оглав. Ця мова відмінна від пушкинської"

Я вкотре тебе ставлю питання: нащо ти це написав?

Відрізняється мова наступних сторінок від мови аркуша, що я навів? - Ні, не відрізняється.

Схожа мова документа, що я навів на ("дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками")? - Ні.

То нащо ти це написав?

В тебе нема притомної відповіді, тому ти вкотре робиш вигляд, що "не помітив" питання
 і знов крутиш шарманку про літературну мову.

До чого тут взагалі літературна мова, коли йдеться про мову документів 18-го ст?
Підкреслюю - про мову як таку,  її лексичний склад.

Відрізняється мова документу, що я навів у якості приклада,  від мови Пушкіна? Так, відрізняється.
Але про цю мову не можна сказати, що вона - "дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками", як стверджував Топа.

До чого тут твої танці з Пушкіним взагалі?

Розгорнути попередні цитати...

Witt, 17 лютого 2017 10:58:43

щодо літературної мови ДО Пушкіна, то я вже наводив приклади на цій гілці.
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg19436547#msg19436547

Одне й теж саме по третьому колу...  

Розгорнути попередні цитати...

Ruthene,  1 лютого 2017 10:38:29

ваші підібрані короткі приклади абсолютно нічого не доводять по-відношенню до всього масиву текстів 18 століття.

Нехай бовкало "Witt" з академіком Орловим посперечається.
(У мене немає часу на усіляких бубніїв).

я тобі вже на це відповів: наведені короткі приклади,
бо і так авторів/прикладів чимало і  допис завеликий,
тому щоб не цитувати ВСЕ, наведені лише уривки.
Повністю тексти - можна подивитись за наведенним писиланням

Щодо всього масиву текстів, то це просто демагогія.

Бо і за часів Пушкіна так само не весь масив текстів був написаний такою самою мовою, як мова Пушкіна.
І що це доводить?

Йдеться не про весь масив текстів, а про реформу мови.
Тому базікання про весь масив текстів ні до чого

Повторюю, ЛікНеп тут:

Академик Орлов, Александр Сергеевич, литературовед, специалист по древнерусской литературе - А.С. Пушкин - создатель современного русского языка http://lib.pushkinskijdom.ru/LinkClick.aspx?fileticket=EA4tX8fBLik%3D&tabid=10396

Це не ЛікНеп.
Це просто вихваляння Пушкіна.


Лікнеп - ось тут: http://feb-web.ru/feb/classics/critics/vinogradov_v/jaz/jaz-001-.htm

Щодо Пушкіна. Його внесок в розвиток російської беззаперечний.
Але будь-які вихваляння Пушкіна не спростовують того факту (ФАКТУ, Карл!), що Пушкін розвинув те, що вже було започатковано до нього.

Наведені вище у якості приклада твори Крилова та інших - тому підтвердження.

Ваша дискусія занадто загиблена в філологію, як на політичний форум.
Щоб брати у ній участь треба бути фахівцем, філологом.
А тут зібралися переважно політичні механізатори широкого профілю.)

Пушкин, как создатель русского литературного языка:

Старший научный сотрудник Института востоковедения РАН, старший научный сотрудник филологического факультета МГУ им. М.В.Ломоносова, кандидат филологических наук Светлана Бурлак.

"В своих публичных речах и Петр и Ломоносов стремились говорить хорошим, литературным, правильным языком, а не абы-как.
А в качестве литературного, хорошего, эталонного, правильного языка, на Руси(в Московии) функционировал церковнославянский. Поэтому(тогда) русский язык (был) тем лучше, правильнее и эталонней, чем ближе он к церковнославянскому ...

Пушкин пошел по другому пути...
И соответственно читающая публика сориентировалась на эту норму, каковая потом была объявлена нормой литературного русского языка":



Полное видео, где выделенный эпизод начинается с 1:32:26. ЗДЕСЬ - Тема лекции: Механизмы языковых изменений:
https://www.youtube.com/watch?v=bB3S_-DcJDk

***

Бонус:

Бархатная книга "понаехавших тут" дворян российских + 500 "русских" фамилий.
http://mysliwiec.livejournal.com/695173.html

Язык "низов" (народа России) при Петре Первом
http://mysliwiec.livejournal.com/249147.html

Це ти писав?
Де тут про російську літературну  мову?
Тут йдеться про російську  мову як таку.

Не брешіть так нахабно, "пане" маніпулятор.

Дубль № 3 

Знов бреше... (чи може хороба якась?...  ) Це посилання на повідомлення "Witt", а не на моє.   

Дубль № 2

Ruthene, 13 червня 2016 09:01:53
Російська мова наближена до сучасної, сформувалася лише за часів А.С. Пушкіна, тобто навіть пізніше, ніж наближена до сучасної, українська літературна Івана Котляревського 1796 року https://www.wdl.org/ru/item/11805/ , тобто ще до народження Пушкіна.

Ваша дискусія занадто загиблена в філологію, як на політичний форум.
Щоб брати у ній участь треба бути фахівцем, філологом.
А тут зібралися переважно політичні механізатори широкого профілю.)

І не кажіть. Отож бо й воно.

"Літературний язик" Ломоносова, приклад:

О ПРАВОПИСАНІИ.
§ 108. Въ правописанїи наблюдать надлежитъ, 1) что бы оно служило къ удобному чтенїю каждому знающему Россїйской грамматѣ, 2) что бы не отходило далече отъ главныхъ Россїйскихъ дїалектовъ, которые суть три: Московской, Сѣверной, Украинской. 3) Что бы не удалялось много отъ чистаго выговору, 4) Что бы [52]не закрылись со всѣмъ слѣды произвожденїя и сложенїя реченїй.
§ 109. Наблюдая сїи пра́вила должно показать употребленїе и различїе, 1) Буквъ, 2) Складовъ, 3) Реченїй, 4) Строчныхъ и надстрочныхъ знаковъ.
§ 110. Между буквами самогласными должно различать во первыхъ А отъ Я, которыя иногда въ иностранныхъ реченїяхъ безъ разбору употребляются: Италїанецъ, вмѣсто Италїянецъ: Азїатецъ; вмѣсто Азїятецъ: ибо въ именительномъ пишемъ: Италїя, Азїя.
§ 111. Московское нарѣчїе не токмо для важности столичнаго го́рода, но и для своей отмѣнной красоты протчимъ справедливо предпочитается; а особливо выговоръ буквы О безъ ударенїя, какъ А, много прїятнѣе;

Российская грамматика (Ломоносов)/1757
https://ru.wikisource.org/wiki/Страница:Российская_граммати ка_(Ломоносов_1755).djvu/51

Наведені вище у якості приклада... та інших - тому підтвердження.

Немає у тіх "інших" у 18 сторіччі ніякого "підтвердження".
 По-перше, те що ви привели в "приклади", це не скани з оригінальних книг 18 століття
По-друге, вам вже пояснили, що там а. суцільна церковнослов'янщина (перечитайте знову, "пане" маніпуляторе).
б. Вам вже пояснили, що ці ваші поодинокі приклади-цидулки з 18 ст. (якщо вони справжні і не сфальсифіковані москалями пізніше  ) не скасовують всього масиву московських текстів у літературі 18 століття наскрізь просочених церковнослов'янщиною, так що ні про який московський літературний язиг 18 ст. наближений до сучасного не може йти мови.
Ps: не стану більш гаяти часу на побрехеньки "пана" маніпулятора й захисника "російськомовних щелеп"  "Witt(а)".

ЛікНеп тут:

Академик

Розгорнути попередні цитати...

Цитата: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B2,_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_(%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4)

Орлов, Александр Сергеевич

, литературовед, специалист по древнерусской литературе - А.С. Пушкин - создатель современного русского языка http://lib.pushkinskijdom.ru/LinkClick.aspx?fileticket=EA4tX8fBLik%3D&tabid=10396

Це не ЛікНеп.
Це просто вихваляння Пушкіна

Авжеж, тільки ви "найрозумніший", "пане" форумний "академік" 

Ось де факти:

1. На росії той, хто навчився розмовляти російською (тобто суржиком церковнослов'янської з іншими) та ще й прийняв християньсьтво РПЦ, той на росії вважається вже рюзьким (не має значення - циганча чи татарчук або хто завгодно) http://www.patriarchia.ru/db/text/508347.html

2. Російська мова наближена до сучасної, сформувалася лише за часів А.С. Пушкіна, тобто навіть пізніше, ніж наближена до сучасної, українська літературна Івана Котляревського 1796 року https://www.wdl.org/ru/item/11805/ , тобто ще до народження Пушкіна.

Російську створювали на основі церковнослов'янської (штучної мови церковнослужіння, тобто, інакше кажучи, на основі солуньського діялекту староболгарської). Причому 55% слів та виразів російської, складаються з церковнослов'янської мови web.archive.org/web (див. п. 2.5.)

Решта слів, виразів російської мови, це величезна кількість запозичень з інших мов, це добре помітно лише тільки з одного словника - 100 000 слів: https://books.google.fr/books?id=_UifBQAAQBAJ

Розгорнути попередні цитати...

Witt, 18 лютого 2017 17:15:36

Це ти писав?
Де тут про російську літературну  мову?
Тут йдеться про російську  мову як таку.

Не брешіть так нахабно, "пане" маніпулятор.

Дубль № 3 

Розгорнути попередні цитати...

Ruthene, 18 лютого 2017 04:13:40

Знов бреше... (чи може хороба якась?...  ) Це посилання на повідомлення "Witt", а не на моє.   

Дубль № 2

Ruthene, 13 червня 2016 09:01:53
Російська мова наближена до сучасної, сформувалася лише за часів А.С. Пушкіна, тобто навіть пізніше, ніж наближена до сучасної, українська літературна Івана Котляревського 1796 року https://www.wdl.org/ru/item/11805/ , тобто ще до народження Пушкіна.

у тебе таки точно проблеми з головой

слову літературна у твоїй цитаті передує слово українська.

тобто, у твоїй цитаті написано, що російська мова /.../ сформувалася /... /навіть пізніше, ніж українська літературна

я прибрав частину слів, щоб скоротити речення.
може більш коротке речення для тебе буде легше усвідомити?

читай ще раз уважно: у твоему тексті йдеться про українську літературну, а не про російську.

задля запобігання демагогії, звертаю увагу, що у скороченному реченні залишився порядок слів щодо основного змісту, прибрані лише  пояснювальні звороти такі як "наближена до сучасної, сформувалася лише за часів А.С. Пушкіна" тощо
прибрані вони для того, щоб спростити для тебе можливість усвідомлення того, що ти написав.


бо вочевидь, у тебе проблеми з усвідомленням прочитаного і того, що ти тут копипастишь

"Літературний язик" Ломоносова, приклад:

О ПРАВОПИСАНІИ.
§ 108. Въ правописанїи наблюдать надлежитъ, 1) что бы оно служило къ удобному чтенїю каждому знающему Россїйской грамматѣ, 2) что бы не отходило далече отъ главныхъ Россїйскихъ дїалектовъ, которые суть три: Московской, Сѣверной, Украинской. 3) Что бы не удалялось много отъ чистаго выговору, 4) Что бы [52]не закрылись со всѣмъ слѣды произвожденїя и сложенїя реченїй.
§ 109. Наблюдая сїи пра́вила должно показать употребленїе и различїе, 1) Буквъ, 2) Складовъ, 3) Реченїй, 4) Строчныхъ и надстрочныхъ знаковъ.
§ 110. Между буквами самогласными должно различать во первыхъ А отъ Я, которыя иногда въ иностранныхъ реченїяхъ безъ разбору употребляются: Италїанецъ, вмѣсто Италїянецъ: Азїатецъ; вмѣсто Азїятецъ: ибо въ именительномъ пишемъ: Италїя, Азїя.
§ 111. Московское нарѣчїе не токмо для важности столичнаго го́рода, но и для своей отмѣнной красоты протчимъ справедливо предпочитается; а особливо выговоръ буквы О безъ ударенїя, какъ А, много прїятнѣе;

Российская грамматика (Ломоносов)/1757
https://ru.wikisource.org/wiki/Страница:Российская_граммати ка_(Ломоносов_1755).djvu/51

молодець

 порівняй те, що ти процитував зі словами Топи:

"Русскій язик" у сучасному розумінні починається з Пушкіна. Який, власне кажучи, і є "їхнє всьо".
 Попередні російсько-імперські документи 18го сторіччя без винятку не можна назвати "російськомовними", там дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками. Декілька років працював у Маяковці, винятків не бачив.

а теперь можешь набратися нахабства і повторити за Топою дурню про "дивний суржик ноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками"

або гідно визнай, що ці слова - дурня

По-перше, те що ви привели в "приклади", це не скани з оригінальних книг 18 століття

не бреши
я навів посилання двічи
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg18265521#msg18265521
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg19421509#msg19421509

По-друге, вам вже пояснили, що там а.  суцільна церковнослов'янщина

по-перше, не суцільна

а по-друге, церковнослов'янщина - це все одно не "дивний суржик іноземних мов і малюсінькими  слов'янськими додайками"

Повторюю (вже вкотре) я писав про літературну сучасну мову, а не про мову взагалі. А то, що людина намагається приписати мені свої хворі думки, так це її, а не мої проблеми.

А я вже вкотре тебе питаю: до чого ти намагашься притулити свої танці з сучасною літературною мовою, коли і у Топи і у мене йшлося про мову документів 18ст?

Я вкотре тебе питаю, до чого була твоя дурня про те, що треба читати наступні сторінки:

Наводжу ще раз слова Топи, з яких почалася ця суперечка щодо російської мови до якої ти долучився словами "Наступні сторінки читайте, а не тільки оглав":

Розгорнути попередні цитати...

Топа, 19 травня 2016 13:46:46

Цитата: Не пытайтесь заниматься формализмом, следите за контекстом.

Саме Ваш підхід формальний. 

 "Русскій язик" у сучасному розумінні починається з Пушкіна.
Який, власне кажучи, і є "їхнє всьо".
 Попередні російсько-імперські документи 18го сторіччя без винятку не можна назвати "російськомовними", там дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками.
Декілька років працював у Маяковці, винятків не бачив.

Де тут про літературну мову?
Тут йдеться про мову як таку, про її лексичний склад ("дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками")
про мову документів (документів, Карл!) 18го сторіччя
Людина стверджує, що не бачила документів 18ст, написаних не "дивним суржиком іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками"
Я на цей допис Топи навів йому у якості приклада документ (документ, Карл!) з прикладом мови 18-ст., який спростовує цю тезу про  ("дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками")

 А ти на цю мою відповідь Топі (про мову документів 18-го ст) втрутився зі словами "Наступні сторінки читайте, а не тільки оглав. Ця мова відмінна від пушкинської"
Я вкотре тебе ставлю питання: нащо ти це написав?
Відрізняється мова наступних сторінок від мови аркуша, що я навів? - Ні, не відрізняється.

Схожа мова документа, що я навів на ("дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками")? - Ні.

То нащо ти це написав?

В тебе нема притомної відповіді, тому ти вкотре робиш вигляд, що "не помітив" питання
 і знов крутиш шарманку про літературну мову.

До чого тут взагалі літературна мова, коли йдеться про мову документів 18-го ст?
Підкреслюю - про мову як таку,  її лексичний склад.

Відрізняється мова документу, що я навів у якості приклада,  від мови Пушкіна? Так, відрізняється.
Але про цю мову не можна сказати, що вона - "дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками", як стверджував Топа.

Ще раз питаю: до чого тут твої танці з Пушкіним взагалі?

Авжеж, тільки ви "найрозумніший", "пане" форумний "академік" 

ну до  твоєї "розумності" (саме в лапках!) мені далеко

я подивився твої дописи тут на форумі

https://forum.pravda.com.ua/index.php?action=profile;u=5019426
Ім'я користувача: Ruthene
Дата реєстрації: 9 червня 2015
Повідомлень: 141 (~0 в день)


значна частина з тих 141 дописів, що ти зробив тут на форумі з моменту реєстрації (2015 рік)  - це копипасти
а також чіпляння до мене на цій гілці з дурнуватою пропозицією читати наступні сторінки або  ж такими самими дурнуватими звинуваченнями та повторами тез і тверджень, що були грунтовно спростовані.

Зважаючи це, є вагомі підстави вважати, що ти - звичайний троль
Тому так і поводишся

а ось і підтвердження (нащо чіплявся):

не стану більш гаяти часу на побрехеньки "пана" маніпулятора й захисника "російськомовних щелеп"  "Witt(а)".

про російськомовні щелепи - дуже показово
притаманне певній категорії тут на форумі ...

Останнє редагування: 19 лютого 2017 01:37:24 від Witt

не бреши
я навів посилання двічи
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg18265521#msg18265521

Тааак, 1 посилання є

і бачимо там "сучасну" московську мову бггг http://dlib.rsl.ru/viewer/01003339940#?page=4



 

Де решта посилань на наведені вами "цитати" зі сканами на книги 18 ст. з "сучасним літ. рос. язиком"? Га, брехунько? 

Їх не було.  Тому розмова закінчена.

у твоему тексті йдеться про українську літературну, а не про російську

Я вже кілька разів написав, що я мав на увазі.

Якщо  у вас були проблеми з розумінням написаного, і ви не розуміли контексту написаного, то це один випадок, але даний випадок - інший, тому що я кілька разів уже написав, процитував те, що написав, і виділив червоним потрібні слова... Це вже відвертий тролінг.

Тому в ігнор троля. Крапка.

Я вже кілька разів написав, що я мав на увазі.

Якщо  у вас були проблеми з розумінням написаного, і ви не розуміли контексту написаного, то це один випадок, але даний випадок - інший, тому що я кілька разів уже написав, процитував те, що написав, і виділив червоним потрібні слова... Це вже відвертий тролінг.

Що ти там мав собі на увазі - це твої особисті проблеми.
Формулюй свох думки ретельніше.

А якщо побачив, що схибив - уточнюй свої формулювання
(наприклад, пиши щось таке: я мав на увазі інше і - надавай далі пояснення),
а не звинувачуй  безпідставно інших у тому, у чому винен сам

Щодо контексту, то це знов  намагання перекласти з хворої голови на здорову. Я  тобі вже декілька раз показав, що йшлося про мову документів 18 ст.

Тому саме твої  танці з Пушкіним не мають стосунку до контексту, який обговорювався між мною і Топою і до якого ти долучився як то кажуть ні к селу ні к городу

Тааак, 1 посилання є

і бачимо там "сучасну" московську мову бггг
http://dlib.rsl.ru/viewer/01003339940#?page=4

пересмикування

йшлося не про  сучасну московську мову, а про мову документів 18 ст.

Де решта посилань на наведені вами "цитати" зі сканами на книги 18 ст. з "сучасним літ. рос. язиком"? Га, брехунько? 

Їх не було.  Тому розмова закінчена.

брехунько тут один і це ти

я написав, що давав посилання двічі

перший раз тут:

http://dlib.rsl.ru/viewer/01003339940#?page=3
Родословной российской словарь  1793 року
Показати зображення...
ось тут зручніше роздивитись
http://dlib.rsl.ru/viewer/pdf?docId=01003339940&page=3&rotate=0&negative=0

Другий раз для тебе особисто тут:

ТИЦ
Родословный российский словарь
Спиридов М. Г.

якщо спромогнеся натиснути мишою на слово "ТИЦ", то побачиш посилання

Тааак, 1 посилання є

і бачимо там "сучасну" московську мову бггг http://dlib.rsl.ru/viewer/01003339940#?page=4

ну то яка там мова?
"дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками"?

Ась?

Навіть московити у своїй вікіпедії про історію свого "московського язика" не наважилися збрехати, що нібито Ломоносов створив сучасну літературну російську мову, а пишуть, що саме Пушкін є "создателем современного литературного языка считается Александр Пушкин" та що "этот тезис сохраняется в качестве доминирующего"
https://ru.wikipedia.org/wiki/История_русского_литературного_языка#XIX_.D0.B2.D0.B5.D0.BA, але форумний "академік" Witt, своїм словоблуддям, маніпуляціями, перекручуванням слів та іншими хитрощами і брехнею намагався довести, що "московська сучасна літературна мова" - майже на сторіччя давніше. 

Ps:

 "5. Происхождение русского литературного языка.

Началом этапа развития русского литературного языка принято считать время творчества великого русского поэта Александра Сергеевича Пушкина, которого иногда называют создателем современного русского литературного языка.

А. С. Пушкин упорядочил художественные средства русского литературного языка, существенно обогатил его. Он сумел, основываясь на различных проявлениях народного языка, создать в своих произведениях язык, который был воспринят обществом как литературный."

Джерело: Русский язык и культура речи. Краткий курс. Екатерина Михайлова; Дарья Голованова, 2009
http://www.e-reading.club/chapter.php/95364/5/Mihaiilova%2C_Golovanova_-_Russkiii_yazyk_i_kul%27tura_rechi.html
або тут
http://www.xliby.ru/jazykoznanie/russkii_jazyk_i_kultura_rechi/p6.php

О книге: Настоящее издание представляет собой учебное пособие, подготовленное в соответствии с Государственным образовательным стандартом по дисциплине "Русский язык и культура речи". Материал изложен кратко, но четко и доступно, что позволит в короткие сроки успешно подготовиться и сдать экзамен или зачет по данному предмету.

Издание предназначено для студентов высших учебных заведений.

але форумний "академік" Witt, своїм словоблуддям, маніпуляціями, перекручуванням слів та іншими хитрощами і брехнею намагався довести, що "московська сучасна літературна мова" - майже на сторіччя давніше. 

чергова брехня от троля Ruthene

я не писав про "московська сучасна літературна мова" була створена за часів Ломоносова

я писав і повторюю, що Пушкін розвинув те, що було започатковано до нього.

Додам, що не тільки Ломоносовим, а й Державіним і Карамзіним

Але для троля це надто складно.
Троль вміє лише копипастити, ігноруючи те, що йому говорять.
Як замусолена платівка

Нескінченні ігри брехливого словоблуддя тривають.

я не писав про "московська сучасна літературна мова" була створена за часів Ломоносова

 

загальновідомим є факт започаткування сучасної літературної російської мови Ломоносовим.
..../.../...

Мої приклади доводять існування  сучасної літературної російської мови ще до появи Пушкіна

 

 Ps:

Звідки пішла московська мова:
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg19477948#msg19477948

Нескінченний флуд...

не тільки Ломоносовим, а й Державіним і Карамзіним

оды М.В. Ломоносова и Г.Р. Державина, как и А. Кантемира, содержат до 93% церковнославянизмов.

 

Дубль № 2

Пушкин, как создатель русского литературного языка:

Старший научный сотрудник Института востоковедения РАН, старший научный сотрудник филологического факультета МГУ им. М.В.Ломоносова, кандидат филологических наук Светлана Бурлак.

"В своих публичных речах и Петр и Ломоносов стремились говорить хорошим, литературным, правильным языком, а не абы-как.
А в качестве литературного, хорошего, эталонного, правильного языка, на Руси(в Московии) функционировал церковнославянский. Поэтому(тогда) русский язык (был) тем лучше, правильнее и эталонней, чем ближе он к церковнославянскому...

Пушкин пошел по другому пути...
И соответственно читающая публика сориентировалась на эту норму, каковая потом была объявлена нормой литературного русского языка":[/b]...

Нескінченний флуд...

Розгорнути попередні цитати...

Ruthene, 11 лютого 2017 14:14:13

оды М.В. Ломоносова и Г.Р. Державина, как и А. Кантемира, содержат до 93% церковнославянизмов.

Ruthene, нащо ти це робиш?
От просто цікаво, яка мета твоїх витребеньок?

от дивись,
ти вихоплюєш из цитати тільки те, що тобі вигідно,
 а те, що бачити не хочеться, ігноруєш.
але ж це просто мухлювання.
і воно елементарно викривається.


ти ж сам наводив вище цю цитату:

В письмах же Ломоносова к друзьям процент церковнославянизмов снижается до 50%. А.С. Пушкин установил своеобразную норму 55 % при огромном размахе с целью стилистического использования: минимум в речи Петруши Гринева и Савельича и максимум в монологе Пимена и стихотворении "Пророк". В передовой газеты "Правда", посвященной 100-летию со дня рождения Ленина, те же 55% церковнославянизмов ."

Тобто, відсоток церковнослав*янізмів у листах Ломоносова приблизно такий самий як і у Пушкіна.
Я тобі на це вже указав.
Ось тут:

І що доводить це посилання?
(якщо погодитись з тим, що воно коректне)

Що у листах Ломоносова відсоток церковнослав*янизмів був ще меньшим ніж у Пушкіна і передовиці газети "Правда"?

Усвідомивши, що сів у калюжу з цим посиланням, ти тепер цитуєш лише ту частину, де йдеться про оди.
Бо, там, бач, відсоток вище.

Але твоя проблема у тому, що ти тупо копипастиш, не розуміючи взагалі про що йдеться.

Що таке ода?
Це урочистий твір.
Тому і писався «високим штилем» (читай про три штилі Ломоносова), у якому відсоток старослав*янизмів був вищий.



А що таке "низький штиль"?
Це той штиль, який Ломоносов застосовував у листах.
Тому і відсоток  старослав*янизмів  там нижчий.


І що?
Що це доводить на твій погляд?
Ти можеш без копипасту сформулювати своїми словами  що саме ти намагаєшся довести?


Ось дивись:
http://linguistics-konspect.org/?content=6227
Лингвистическая концепция М.В.Ломоносова
О пользе книг
штили

Низкий штиль

Лексика
Только русские слова (1 и 3 группы). Разговорно-бытовые, просторечные слова, «по рассмотрению» даже простонародная лексика

Жанры
Комедии, увеселительные эпиграммы, песни, дружеские письма в прозе, «изложение обыкновенных дел»
(с)


Останнє редагування: 19 лютого 2017 16:22:40 від Witt

Ps:

Звідки пішла московська мова:
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg19477948#msg19477948

Розгорнути попередні цитати...

Цитувати

"нужно признать, что этот русский литературный язык является русифицированным церковнославянским литературным языком"

"В своей основе словарный состав современного русского литературного языка продолжает оставаться церковнославянским"

І що?

хіба я це заперечую?

Ось дивись уважно що я розтлумачував на початку гілки:
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg16141795#msg16141795

А вот теперь смотрите . 18 век !

http://irbis-nbuv.gov.ua/e_lib/00000004/index.html

Самое интересное начинается со 156 страницы.

Четко видно устоявшийся язык.

Тут зручніше:

- Світова цифрова бібліотека: https://www.wdl.org/ru/item/11805/view/1/156/

Енеїда Котляревського, Словниця українсько-російська, 1798 рік

Іоанікій Ґалятовський. Ключ разуменія (1659)

– Видання виконане староукраїнською літературною мовою. Рік видання вказано кириличними цифрами.



Ключъ разумѣніѧ с[вѧ]ѱеннікомъ законнымъ и свѣцкимъ налєжачый / Ѿ недостойн[ог]о Ієромонах[а] Іоаникія Галѧтовскогѡ..." – Київ : Друкарня Києво-Печерської Лаври, 1659. – 243 л.

твоя проблема у тому, що ти тупо копипастиш, не розуміючи взагалі про що йдеться

Це не моя "проблема", а ваша маячня і брехня. І я вже писав, що не збираюся витрачати час на вашу нескінченну брехню, флуд, маніпуляції, висмикування з контексту і т.п. у мене немає часу на маніпуляторів й брехунів (також і тих, у яких якась клепка з макітри випала).

Стан московського літературного язика в 19 столітті:

"северно-русский, народный, или северно-русский литературный­ язык, на котором даже и в самой северной или Московской Руси масса народа не умеет изъясняться и не изъясняется, а многого и совершенно непонимает, и который будучи достоянием, исключительно, только одного образованного класса, не может быть назван национальным, отечественным языком северян, а тем более южан, у которых есть свой, как народный, так и книжный, литературный язык"

Джерело: Словница української (або Юговоруської) мови. Фортунат Піскунов. Одеса. 1873 https://books.google.com.ua/books?id=0d5bAAAAcAAJ

Церковно-слов'янська (староболгарська) була лінгво франко для різномовних фіноугорських лісових племен північних околиць Русі. Тобто, вона мала таку саму функцію, як. Англійська для північно американських індіанців.
Моноетнічний південь користувався своєю мовою - давньо-українською.

І все ж таки ви маєте рацію.

"Зауважимо, що в Московському князівстві атрибутивом руский (русский) при означенні літературної мови позначувано церковнослав'янську мову, себто русский і словенский - це термінологічні синоніми: "Слышах тебе по руски поюща... стих Богоматере"/пам'ятка XVII ст./. Написаний у Києві 1626 року рукопис "Катехизису" Лаврентій Зизаній повіз до Москви, де був належно прийнятий царем і патриархом Філаретом. Після дискусії з теологічних питань книгу було перекладено зі староукраїнської на церковнослов'янську мову й 1627 року надруковано в Москві. Такий стан справ тривав ще й на початку XVIII ст.: "Літературний стиль петровської епохи, не зважаючи на смішаний склад, продовжував бути й називатися "славенський". Між "российским диалектом" і "славенским языком" ставлено нерідко знак тотожності."

Тоді як в українському та білоруському мовному просторі руский і словенський - це антоніми. Промовисто свідчить про це міркування Афанасія Филиповича, висловлене у його "Диариуші" (1646 р.). Автор відрізняє славенскую мову від рускои так само, як поляки - польську мову від латинської: "з'ты(х) причинъ щ(д) едного гре(ц)кого Ру(с) словенски(м) и руски(м) а поляки лати(н)ски(м) и по(л)ским языко(м) велугъ народу и потребы литера(л)но кни(г) заживаючи двоякою якобы вѣру чинили...". Тут варто зауважити, що русини (українці та білоруси), вживаючи словосполучення руське письмо, мали на увазі зрозуміле кириличне. Тому кириличні тексти XV-XVIII ст. з Києва, Луцька, Львова, Вільно, Полоцька не потребували додаткової ідентифікації, адже писані письмом руським.  У речищі зазначеного наведемо цікавий факт із книги Пінського гродського суду 1662 р. Про мову документа, поданого в місцеву канцелярію, писар занотував: "подалъ ... грамоту руским москевским писмом". Очевидно, йшлося не стільки про окрему графічну систему, скільки про іншу мову."

Мойсієнко, В. М. Кого називали "людьми руськими" на Русі та на поструських геополітичних утвореннях? Мовознавство (2016). - С. 14-15.


"Показово, що автори словників, граматик XVII ст. усвідомлювали різницю між московською (сучасною російською) і руською (сучасною українською) мовами, про що свідчить "Лесикон" 1627 р. П. Беринди (Адамант; Діамент... Алмаз, мос(к)овски;  пор. пѣтель чески и руски, когут волынски, пѣвень литовски, петухъ);  або заголовки віршів Климентія Зиновієва: Ω муровщика́хъ... по моско(в)ски(и) о ка́мε(н)щикахъ;  Ω тέсля(х), або тε(ж) о пло́тника(х) по моско(в)ски(и).
Проте таке різрінення термінологічних понять московська і руська мови з кінця XVIII ст., особливо в XIX - на початку XX ст. витісняється [у Російській імперії] з наукових праць. Натомість активизуються назви севернорусский, южнорусский, древнерусский язык." 

Історія української мови Хрестоматія. С. Я. Єрмоленко, А. К. Мойсієнко (1996). - С. 8.
 

Показово, що автори словників, граматик XVII ст. усвідомлювали різницю між московською (сучасною російською) і руською (сучасною українською) мовами

Мешканці Московського царства у 17 столітті не розуміли руської мови.

Русский язык придумал монголо-татарский генштаб!

Мойсієнко, В. М. Кого називали "людьми руськими" на Русі та на поструських геополітичних утвореннях? Мовознавство (2016). - С. 14-15.

http://chtyvo.org.ua/authors/Moisiienko_Viktor/Koho_nazyvaly_liudmy_ruskymy_na_Rusi_ta_na_postruskykh_heopolitychnykh_utvorenniakh/

Пантелеймон Куліш. Шекспірові твори з мови Британської мовою Українською поперекладані. - Львів, 1882



Ще є ось така книга Куліша про Український народ, 1846 року

"Повѣсть объ Украинскомъ народѣ.
Глава первая.
Если вы, милые читатели, будете когда-нибудь путешествовать по Россіи, то въ южныхъ ея губерніяхъ найдете Славянскій народ, отличающійся отъ нашихъ Сѣвернорусскихъ простолюдиновъ языкомъ, одеждою, обычаями и и нравами. Это народъ Южнорусскій или Малороссійский. Не всѣ Южноруссы живутъ въ Россіи. Языкомъ Южнорусскимъ говорять тринадцать милліоновъ жителей Русскаго и Австрійскаго государства; слѣдовательно между Славянскими племенами Южнорусское племя, послѣ Сѣвернорусскаго, самое многочисленное. Наши Южноруссы, или Украинцы, имѣютъ свою исторію, исполненную героическихъ подвиговъ и занимательнѣйшихъ приключеній. Ее можно начать еще со временъ Аскольда, Дира, Олега, Игоря и Святослава, но все это вам уже давно извѣстно.

Пантелеймон Куліш та українська мова

Куліш П. О. Граматка. 1857 р.

пдф - 48 мб

Ruthene

 

Мойсієнко, В. М. Кого називали "людьми руськими" на Русі та на поструських геополітичних утвореннях? Мовознавство (2016)

робочі посилання на джерело: тут або тут.

http://litopys.org.ua/rizne/prostak.htm

http://litopys.org.ua/rizne/prostak1.pdf
Зацініть мову, якою розмовляють україномовні персонажі (та й російськомовні). Тобто, батько Миколи Гоголя (народився у 1777 - той же Пушкін народився у 1799-ому) більш ніж два століття тому, вже розмовляв такою мовою, яка практично не відрізнялася від сучасної української літературної мови.
Tа й дід Миколи Гоголя, козацький писар та перекладач Миргородського полку, теж такою ж мовою розмовляв
Таким чином, українська та російська літературна мова - це практично однолітки. При чому українська літературна мова - це адаптована чиста народна мова, а не сурогат з церковно-слов"янською.

І, напевно, навряд чи знайдеться такий йолоп, щоб батька Миколи Гоголя звинуватити у тому, що він працював на "австрійський гєнштаб"


П.С. Цікавий діалог Соцького та Параски з москалем(солдатом), коли вони один одному пісні співають російською та українською (Явлєніє VII)

Ось тут є скани з цієї книги (В. А. Гоголь. Простак, или хитрость женщины, перехитренная солдатом // Основа. — 1862. — № 2. — С. 19-43.):

https://io.ua/36088041

Ось перша сторінка:

Спочатку Австрійський Генштаб придумав рюсских, а потім рюсскіє придумали, що він придумав українців