Зазначені норми передбачають, що між працівником, призваним або прийнятим на військову службу, та роботодавцем зберігаються трудові відносини, а він лише увільняється від виконання обов’язків зі збереженням місця роботи, посади строком до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення.
Тому вважаємо, що після закінчення особливого періоду або дня фактичного звільнення за працівниками не зберігаються гарантії, передбачені частиною 3 ст. 119 КЗпП.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оборону України” особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевоцях та охоплює час мобілізації, воєнний час, і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з абзацом 1 частини 3 ст. 24 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини ( військового навчального закладу, учтанови тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.
Водночас інформуємо, що згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП підставами для припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору. Укладаючи строковий трудовий договір, сторони надають добровільну згоду на його припинення у визначений у трудовому договорі строк. Тому звільнення працівника за цим пунктом не є звільненням за ініціативою роботодавця.
У зв’язку з цим у разі закінчення строку трудового договору, укладеного працівником, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, за яким зберігається робоче місце, посада, дія трудового договору може бути припинена.
В іншому випадку, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений термін ( ч. 1 ст. 391 КЗпП).
На підставі частини третьої ст. 23 КЗпП роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, кі працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їхній кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.
-За Оксаною Різнічук,
Головним спеціалістом
департаменту праці та зайнятості
мінекономіки України
![[ua]](https://forum.pravda.com.ua/Smileys/default/Prapor2.gif)
Вітаю. 
