Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Найулюбленіші твори украінською у дописувачів ФУП

- Руками хмари розжену.

Дістану я для тебе зірку.

І зроблю ніч мов день ясну -

закину квазар в чорну дірку.

Усяке лихо відверну,

Короновірус і сибірку.

І тайни Всесвіту збагну.

І зло закрию у пробірку.

До серця ніжно пригорну.

Тебе запрошу на вечірку.

Як королеву зодягну -

з дракона шкури зніму мірку.

І часу зупиню я біг.

Веселку заплету у коси.

І покладу весь світ до ніг,

коханням висушивши роси.

- О, мій герою ти навік,

вже досить на спині лежати.

Перекладем тебе на бік.

Та й памперси пора міняти...


   
Сфінкс. Камінні люди.

Ключ на повідку.

Бути, чи не бути -

Лізе знов в башку.


Гавкав в потойбіччя.

Захлинався в снах.

Не твоє сторіччя,

Ти десь там застряг.


Цифра зупинилась.

Світлофор - вампір.

Знову ти приснилась

У часи зневір.

   
Дивилися, і не побачили.
А істина в деталях.

   
Здається, то не Владко)
Йой. Ваша правда. А я все життя вважав, що Владко.
Тепер мушу поцікавитись творчим доробком пана Брагіна, для встановлення справедливості.
Дякую.
   
Труси одягніть.
На очі?)
   
Сфінкс. Камінні люди.

Ключ на повідку.

Бути, чи не бути -

Лізе знов в башку.


Гавкав в потойбіччя.

Захлинався в снах.

Не твоє сторіччя,

Ти десь там застряг.


Цифра зупинилась.

Світлофор - вампір.

Знову ти приснилась

У часи зневір.

Показати зображення...

Йобані мишата
Сунуть на поріг
Хочуть зʼїсти швидко
Яблучний пиріг

І пищать невпинно
Хвостами шарудять
В їх пищанні чутно
б***ь, йоб вашу мать)

Ти й-й тупий нікчемний зуєсос, бездарність і графоман)
   
Ну і трошки кольорів для хорошого сну.

   
Re: Найулюбленіші твори украінською у дописувачів ФУП

Йобані мишата
Сунуть на поріг
Хочуть зʼїсти швидко
Яблучний пиріг

І пищать невпинно
Хвостами шарудять
В їх пищанні чутно
б***ь, йоб вашу мать)
Сцуко, розкішно. B-)
   
Сцуко, розкішно. B-)
Я памʼятаю як відмінили примусову диспансеризацію в психлікарню - ось з тих пір все почалося)
   
Йобані мишата
Сунуть на поріг
Хочуть зʼїсти швидко
Яблучний пиріг

І пищать невпинно
Хвостами шарудять
В їх пищанні чутно
б***ь, йоб вашу мать)

Ти й-й тупий нікчемний зуєсос, бездарність і графоман)
Дякую за відгук.
Як приємно відчувати, що твоя творчість викликає такі емоції, спонукає інших людей розкривати свої таланти.
   
- Ти хто?
- А ти хто?

   
Йой. Ваша правда. А я все життя вважав, що Владко.
Тепер мушу поцікавитись творчим доробком пана Брагіна, для встановлення справедливості.
Дякую.
Здається, Владко написав небагато, пам'ятаю тільки його двотомник серії "Пригоди.Подорожі.Фа нтастика", де в першому томі (більшому) був роман "Нащадки скіфів", а в другому - "Сивий капітан"
   
Йобані мишата
Сунуть на поріг
Хочуть зʼїсти швидко
Яблучний пиріг

По дорозі на горбок

Скік - скок.

Ось і наше деревце.

Та не це.

З'їли горобці горіх.

То не гріх.

З чобота текла вода.

Не біда.

Крапав дощик знизу вгору.

Відчиняй скоріш комору.

Будем небо засівати,

Щоб зібрати літом вати

На пиріг.

Цілий міх.

- Навіщо так багато?
- Але з мишатами прийдуть в гості.
   
- Ей, прокидайся, тут, здається, хтось є..
   
- А що з цією планеткою будем робити?
- А давай організуємо там війнушку!
   
Передчуття війни.
   
Лице війни.
   
Повсякденно він марив.

П'яну ждав доглядачку

Із горшечком омарів.

Забував про болячки.


Проклинав метастази

Кацапізм і еліту.

Не тримали вже м'язи,

Все ж хотів Афродіту.


Щоб у храмі небеснім

Поєднатись тілами.

Але дюжина бестій

Не пускали до брами.
   
Очікування Антихриста.
(Дивитись при максимальному збільшенні, багато деталей)


Фрагмент.


Фрагмент 2
   
Аудіокниги на ютубі, читають файні диктори:

Тіні забутих предків

Криничар (Дочинець)

Записки сільського єврея
Книга, автор В'ячеслав Ізяславович Шнайдер
   
Повсякденно він марив.

П'яну ждав доглядачку

Із горшечком омарів.

Забував про болячки.


Проклинав метастази

Кацапізм і еліту.

Не тримали вже м'язи,

Все ж хотів Афродіту.


Щоб у храмі небеснім

Поєднатись тілами.

Але дюжина бестій

Не пускали до брами.

Я бачу ти хочеш здриснуть з цього світу на той
То вперед) як в пєснє)

Если твою любимую скво
Похитят "Свидетели Иеговы",
Если тебя завербует Моссад
И заставят жениться на Алле Пугачёвой,
Тебе помогут сбежать
И забыть, что было,
Твои верные друзья -
Верёвка и мыло!)
   
Я бачу ти хочеш здриснуть з цього світу на той
То вперед) як в пєснє)

Лиш у сні почувався вільним.

Міг любити, літати, жити.

Споглядаючи, як повільно

Тануть хмарки чи сходить жито.


Лиш у снах міг собою бути,

Не соромлячись буть привітним.

Поскидати із себе пута,

І радіти весняним квітам.


Лиш у сні так буває щиро,

Просто, глибоко і яскраво.

Де не плутають зраду з миром,

А ганьбу видають за славу.


Та кінчаються сни. І з болем

Необхідність приходить знов

Повертатись у тіло кволе

До ненависних цих оков.


І, заплющивши очі щільно,

Все чіплятись за милий сон.

Щоб не бачити, як повільно

Витікає життя в пісок.


Лиш товариш мене розуміє.

Він один лиш тепер зі мною.

Заспокоює як уміє: -

Дотягнися лише рукою.


Наближається він із боку,

Погляд холодом свердлить висок.

В забутті обіцяючи спокій,

Пропонуючи вічний сон.
   
До речі.
В п'ять років я був " знаменитим художником".
Мої картинки "відправляли в Москву на виставку".
"Звідти приходили різні призи, нагороди, олівці, цукерки".
Я був радий, і з натхненням продовжував малювати.

Але раптом сталась подія, яка моментально відбила охоту цим займатись.
На все життя.

Що ж  сталось, що я так різко зненавидів це заняття?
Про це можна почитати в опусі "Явлення Христа народу. Або чому я не став художником".
https://booknet.ua/book/yavlennya-xrista-narodu-abo-chomu-ya-ne-stav-hudozhnikom-b86969?open_details=1
   
Лиш у сні почувався вільним.

Міг любити, літати, жити.

Споглядаючи, як повільно

Тануть хмарки чи сходить жито.


Лиш у снах міг собою бути,

Не соромлячись буть привітним.

Поскидати із себе пута,

І радіти весняним квітам.


Лиш у сні так буває щиро,

Просто, глибоко і яскраво.

Де не плутають зраду з миром,

А ганьбу видають за славу.


Та кінчаються сни. І з болем

Необхідність приходить знов

Повертатись у тіло кволе

До ненависних цих оков.


І, заплющивши очі щільно,

Все чіплятись за милий сон.

Щоб не бачити, як повільно

Витікає життя в пісок.


Лиш товариш мене розуміє.

Він один лиш тепер зі мною.

Заспокоює як уміє: -

Дотягнися лише рукою.


Наближається він із боку,

Погляд холодом свердлить висок.

В забутті обіцяючи спокій,

Пропонуючи вічний сон.
Показати зображення...
Для тебе життя це біль, навіщо себе мучити?)
   
До речі.
В п'ять років я був " знаменитим художником".
Мої картинки "відправляли в Москву на виставку".
"Звідти приходили різні призи, нагороди, олівці, цукерки".
Я був радий, і з натхненням продовжував малювати.

Але раптом сталась подія, яка моментально відбила охоту цим займатись.
На все життя.

Що ж  сталось, що я так різко зненавидів це заняття?
Про це можна почитати в опусі "Явлення Христа народу. Або чому я не став художником".
https://booknet.ua/book/yavlennya-xrista-narodu-abo-chomu-ya-ne-stav-hudozhnikom-b86969?open_details=1
   
До речі.
В п'ять років я був " знаменитим художником".
Мої картинки "відправляли в Москву на виставку".
"Звідти приходили різні призи, нагороди, олівці, цукерки".
Я був радий, і з натхненням продовжував малювати.

Але раптом сталась подія, яка моментально відбила охоту цим займатись.
На все життя.

Що ж  сталось, що я так різко зненавидів це заняття?
Про це можна почитати в опусі "Явлення Христа народу. Або чому я не став художником".
https://booknet.ua/book/yavlennya-xrista-narodu-abo-chomu-ya-ne-stav-hudozhnikom-b86969?open_details=1
Хуя прищемив дверима?)
   
Хуя прищемив дверима?)
Кожен судить по собі. Виходячи з власного досвіду.

Ну а історія справді цікава.
   
Для тебе життя це біль, навіщо себе мучити?)
Душа б на небо вже летіла,
Та проти тіло.
До ями тіло шкандибає,
Душа тримає.
   
Душа б на небо вже летіла,
Та проти тіло.
До ями тіло шкандибає,
Душа тримає.
Зрозуміло - хоча повинно бути навпаки)
   
Кожен судить по собі. Виходячи з власного досвіду.

Ну а історія справді цікава.
Намалював виховательку без трусів?)
   
Намалював виховательку без трусів?)
Так і буде все життя Вас питання мучити: а що ж там за історія така трапилась в п'ять років, що все життя пішло не туди?
   
якісь кислото яскраві картинки, для чого вони тут?
   
І ти кажеш, що це мій син, і воно схоже на мене?
   
Так і буде все життя Вас питання мучити: а що ж там за історія така трапилась в п'ять років, що все життя пішло не туди?
Ставлю на кота який відгриз яйця)
   
якісь кислото яскраві картинки, для чого вони тут?
Щоб всі захоплювались, хвалили, просили ще щось показати.
   
якісь кислото яскраві картинки, для чого вони тут?
Сон разума раждаєт чудовіщ)
   
Ставлю на кота який відгриз яйця)
Коту його портрет не сподобався?
Щось у Вас всі асоціації нижче пояса. Теж загадка, що ж такого з Вами сталось.
   
Сон разума раждаєт чудовіщ)
Винос мозку.
   
Спеціально для Саме Так. Без кислотних кольорів.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія