Я боюся старості батьків. Час так швидко йде, а я зараз їх рідко бачу

Поки ще не пізно зроби все щоб зустрічі з батьками були як можно частішими. Особливо тоді, коли вони вже будуть близько до порогу або уже на ньому. Інакше після розлучення з ними будеш картати себе до самої смерті, а змінити щось буде уже неможливо.

Розгорнути попередні цитати...

Uki_, 24 жовтня 2016 22:51:52

гонта, 24 жовтня 2016 22:28:25

толку з того руху

Тримаєся в формі. Старість пізніше настає

моя колєжанка 34 роки,худа як шпала була в постійному русі
рак грудей виявили

Нє ну так то не старість, а хвороби. То інше, там пох.... Але якщо просто живеш та не хворієш, то коли в формі набагато меньше усіляких старчеських незручностей

Розгорнути попередні цитати...

Мазепа, Київ, 24 жовтня 2016 23:21:58

Закарпатец, 24 жовтня 2016 22:25:23

Да нет , к сожалению...((
Где-то прочитал, что со старостью у боженьки какой-то пройоб случился.
Детство, юность, зрелость - всё в тему, всё прекрасно и имеет свой смысл.
А старость - хер знает,что и зачем. ((

старость дана - чтобы хотелось поскорее умереть и не жалко расставаться с жизнью    Все продумано...

Не богохульствуй. Боженька не такой.

А "какой"? Начнем с того, что на Земле человек в своеобразной ссылке, он должен жить в Раю...
Тут мы временно, 70-80 лет - оптимальный срок земной жизни - дальше незачем в принципе, и морально и физически, ну разве что развитие биомеда что-то изменит, продлит лет на 20, да и то...
Самое главное в жизни человека - это как не парадоксально - смерть...
От 99% умерших на Земле, осталась только черточка между датами...
После смерти тела и начнется главное, хе-хе...

После смерти тела и начнется главное, хе-хе...

Поделись, если знаешь что начнется 

Розгорнути попередні цитати...

Цитата: prior

После смерти тела и начнется главное, хе-хе...

Поделись, если знаешь что начнется 

Хе-хе 

Старіння тіла не уникнути - бійся не бійся. Боюся старіння розуму. Сподіваюсь до смерті зберегти ясність думок.
Хоча, якщо розібратися, в момент смерті напевне простіше бути трохи або зовсім божевільним.

старості не треба боятися( вона прийде так чи інакше).до неї треба просто ГОТУВАТИСЯ.

кінцо в тєму

остання справа пуаро

https://my-hit.org/serial/192/

Розгорнути попередні цитати...

Закарпатец, 24 жовтня 2016 22:25:23

ДДятел, 24 жовтня 2016 22:19:25

Старість - подарунок долі. Багато кому в ньому було відмовлено.   

Да нет , к сожалению...((
Где-то прочитал, что со старостью у боженьки какой-то пройоб случился.
Детство, юность, зрелость - всё в тему, всё прекрасно и имеет свой смысл.
А старость - хер знает,что и зачем. ((

старость дана - чтобы хотелось поскорее умереть и не жалко расставаться с жизнью    Все продумано...

моя прабабуся 85+ казала:- Скоріше б мене Господь прибрав..
Мені, 16-річному, й страшно й не хотілось цього чути. Зараз розумію що в такому бажанні чимало мудрості

Своєї точно не боюсь)
А так, проблеми треба вирішувати по мірі їх надходження. Поки не настала вона, і боятись нічого... хз, що там буде

Розгорнути попередні цитати...

Мазепа, Київ, 24 жовтня 2016 23:21:58

Закарпатец, 24 жовтня 2016 22:25:23

Да нет , к сожалению...((
Где-то прочитал, что со старостью у боженьки какой-то пройоб случился.
Детство, юность, зрелость - всё в тему, всё прекрасно и имеет свой смысл.
А старость - хер знает,что и зачем. ((

старость дана - чтобы хотелось поскорее умереть и не жалко расставаться с жизнью    Все продумано...

моя прабабуся 85+ казала:- Скоріше б мене Господь прибрав..
Мені, 16-річному, й страшно й не хотілось цього чути. Зараз розумію що в такому бажанні чимало мудрості

моєї жінки дід помер в 94
і казав що найбільше що йому допікає то брак ровесників з якими міг би поговорити

Ну я хоть и не старый,но уже и не молодой,и даже не "средний". Много моих друзей уже того....складирован ы в известном месте. Инфаркты,инсульты.... Конечно боюсь. Все эти рецепты как быть молодым,типо,не пить,не курить,заниматься хвизкультурою- а конечном итоге ни хрена не продлевают жизнь.
 
  Но есть один СИКРЕД. Совершенно научный. Человека убивает (я о ессесной смерти) так называемая "катастрофа ошибок". Клетки,которые делятся,всё больше и больше генетически  "ломаются", накапливают ошибки репликации, то есть с каждым делением ошибок становится все больше и больше,органы работают все хуже и хуже,и когда твой фенотип "решит",что для своего вида ты уже ни хрена не нужен-хлоп! И ласты склеиваются.
 Организм МОЖЕТ бороться с "катастрофой ошибок", если ТЫ НУЖЕН виду. Ну,например,очень умный,науками занимаешся усякими... или у тебя мотивировка: защитить и что-то дать детям...это заставляет фенотип мобилизовать средства для исправления катастрофы ошибок,которую я называю "пенсия-дача-гроб".  (ПДГ) 

  Ну я верю в Бога и надеюсь продолжать существовать дальше,но я грешен и БОЮСЬ, что "существовать" может случится в месте ОЧЕНЬ НЕПРИЯТНОМ,или в грустном. Надеюсь не в ужасном. Но,все же....надежды есть.
Кто в это не верит,часто потому,что в глубине души их страшит данная перспектива, а те,кто ТОЧНО НЕ ВЕРЯТ, это гораздо печальнее,так как это конец всему. Хотя для атеистов есть,грять,свой ад,имеющий название,которое я забыл. Там не темно и не светло,там ничего нет....и это надолго.

Нет, не боюсь: я буду добрая тоесть бодрая и резвая старушка )
Предсмертніх страданий - да, боюсь.Особенно, если рак....
Смерти - нет.

Останнє редагування: 25 жовтня 2016 00:56:01 від Бяка

Нет, не боюсь: я буду добрая тоесть бодрая и резвая старушка )
Предсмертніх страданий - да, боюсь.Особенно, если рак....
Смерти - нет.

 

Розгорнути попередні цитати...

ДДятел, 24 жовтня 2016 22:19:25

Старість - подарунок долі. Багато кому в ньому було відмовлено.   

Да нет , к сожалению...((
Где-то прочитал, что со старостью у боженьки какой-то пройоб случился.
Детство, юность, зрелость - всё в тему, всё прекрасно и имеет свой смысл.
А старость - хер знает,что и зачем. ((

Це ніколи не було проблемою, до такої старості, як питається, доживала може 1 людина на 10 000... А тепер розвитком медицини та фактичним подоланням інфекційних хвороб створили собі нову проблему.

Я старости не боюсь, она уже фактически пришла, боюсь стать овощем.

Ну я хоть и не старый,но уже и не молодой,и даже не "средний". Много моих друзей уже того....складирован ы в известном месте. Инфаркты,инсульты.... Конечно боюсь. Все эти рецепты как быть молодым,типо,не пить,не курить,заниматься хвизкультурою- а конечном итоге ни хрена не продлевают жизнь.
 
  Но есть один СИКРЕД. Совершенно научный. Человека убивает (я о ессесной смерти) так называемая "катастрофа ошибок". Клетки,которые делятся,всё больше и больше генетически  "ломаются", накапливают ошибки репликации, то есть с каждым делением ошибок становится все больше и больше,органы работают все хуже и хуже,и когда твой фенотип "решит",что для своего вида ты уже ни хрена не нужен-хлоп! И ласты склеиваются.
 Организм МОЖЕТ бороться с "катастрофой ошибок", если ТЫ НУЖЕН виду. Ну,например,очень умный,науками занимаешся усякими... или у тебя мотивировка: защитить и что-то дать детям...это заставляет фенотип мобилизовать средства для исправления катастрофы ошибок,которую я называю "пенсия-дача-гроб".  (ПДГ) 

  Ну я верю в Бога и надеюсь продолжать существовать дальше,но я грешен и БОЮСЬ, что "существовать" может случится в месте ОЧЕНЬ НЕПРИЯТНОМ,или в грустном. Надеюсь не в ужасном. Но,все же....надежды есть.
Кто в это не верит,часто потому,что в глубине души их страшит данная перспектива, а те,кто ТОЧНО НЕ ВЕРЯТ, это гораздо печальнее,так как это конец всему. Хотя для атеистов есть,грять,свой ад,имеющий название,которое я забыл. Там не темно и не светло,там ничего нет....и это надолго.

Активний спосіб життя може і не подовжує його, але однозначно робить якіснішим та комфортнішим

Да

Я честно сказать даже жду старости. Думаю - неужели придет то время, когда ничего не нужно будет делать и кайфовать весь день на пролет.

Я честно сказать даже жду старости. Думаю - неужели придет то время, когда ничего не нужно будет делать и кайфовать весь день на пролет.

Не факт. Может не получиться. По множеству причин.

Я честно сказать даже жду старости. Думаю - неужели придет то время, когда ничего не нужно будет делать и кайфовать весь день на пролет.

+1000 
и наконец-то прочитаю это долбанную "Войну и мир" 

Не боюсь. Просто живу полноценной жизнью и стараюсь сам создавать условия для этого. Когда не смогу так жить (не важно по какой причине) - умру. Все просто.

А я боюсь
Сильно
Болезни

моя прабабуся 85+ казала:- Скоріше б мене Господь прибрав..
Мені, 16-річному, й страшно й не хотілось цього чути. Зараз розумію що в такому бажанні чимало мудрості

Моя бабушка тоже так говорила,но капельки накапать напоминала!

Розгорнути попередні цитати...

steol, 25 жовтня 2016 00:33:44

моя прабабуся 85+ казала:- Скоріше б мене Господь прибрав..
Мені, 16-річному, й страшно й не хотілось цього чути. Зараз розумію що в такому бажанні чимало мудрості

Моя бабушка тоже так говорила,но капельки накапать напоминала!

Мама моя после последнего инсульта тоже так говорила,
И тут же, чтобы не забыли ей руки помыть, Бо микробы.

Смерті самої не боюсь, лякають можливі передсмертні страждання.

В этой стране ДА!

А я чомусь не боюсь

Розгорнути попередні цитати...

Цитата: Вы боитесь старости?

В этой стране ДА!

Вы ж вроде в Канаду жить переехали?

[/quote]
+1000 
и наконец-то прочитаю это долбанную "Войну и мир" 
[/quote]

Не будет желания .  Старость страшна угасающими желаниями. Всеми

А я боюсь
Сильно
Болезни

А чого їх боятися, з віком потроху нападають.
"Якщо ти прокинувся і в тебе нічого зранку не болить, то тебе вже нема".
Питання в іншому, хвороби різні бувають. Лежачим хворим стати страшно на роки.
Я на такий випадок подумую про ампулку. Кусну - і дітей не мучитиму собою.

Смерті не боюсь, а старості так.
Сподіваюсь, що мені пощастить, і я до старості не доживу, загину в якійсь авіакатастрофі, наприклад.

Я честно сказать даже жду старости. Думаю - неужели придет то время, когда ничего не нужно будет делать и кайфовать весь день на пролет.

Хватит на три дня! И то с напрягом! Мне 60! А отдыхать ну абсолютно некогда!

Кто-то умный сказал в старости: жалею, что детей мало родил, и что путешествовал сравнительно мало! Первое исправить сложно, а второе – в путь!!!

Розгорнути попередні цитати...

adviser,  4 січня 2017 09:18:08

А я боюсь
Сильно
Болезни

А чого їх боятися, з віком потроху нападають.
"Якщо ти прокинувся і в тебе нічого зранку не болить, то тебе вже нема".
Питання в іншому, хвороби різні бувають. Лежачим хворим стати страшно на роки.
Я на такий випадок подумую про ампулку. Кусну - і дітей не мучитиму собою.

Це гріх, за який відбуватимуть ваші нащадки

Тому самогубство, то вершина егоїзму

Треба пронести свій хрест до кінця

До речі, навіть в деменції люди зберігають риси свого характеру і душу,  тому добра мила людина перетворюється в таку собі кульбабу, а зла  в монстра

п.с.

Ми живем, сподіваючись і навіть вимагаючи, щоб все ставало краще і краще.
І не готові до того, що є у кожного вершина життя, у кожного своя, у когось то величний пік, у когось майже непомітний бугорок.
Але після нього 100% йде спуск. До того треба підготуватись, зробити все можливе, щоб то було не падіння, а більш-менш комфортний спуск на підготовлених зараня санчатах, коли можна і розслабитись трошки, катити собі вниз, поглядаючи по сторонам.

Хоча буває на тому спуску ТАК трясе на кодобинах, а на шії сидять нащадки і видирають чуба та ногами по морді, по морді! 
От і думати треба ще з молодості, де спуск пологіший і рівніший, а дітей виховувати самостійними.

Хоча всього не передбачиш.  Отак все продумав, працював. А тут раз і у Хуйла клямка впала. І ВІЙНА. 

+1000 
и наконец-то прочитаю это долбанную "Войну и мир" 
[/quote]
Не будет желания .  Старость страшна угасающими желаниями. Всеми
[/quote]

Ні

Колись тато казав "Навіщо ще небо коптити." А потім додав "Але ж цікаво, що далі буде"

Так я тепер, в свої 65, теж відчуваю.  Цікаво жити навіть в старості. Не хочеться лише  втратити розум і зв'язок з реальністю.

А згаслі бажання часто дають свободу, менша залежність від другорядного.

Розгорнути попередні цитати...

Via,  4 січня 2017 11:17:57

adviser,  4 січня 2017 09:18:08

А я боюсь
Сильно
Болезни

А чого їх боятися, з віком потроху нападають.
"Якщо ти прокинувся і в тебе нічого зранку не болить, то тебе вже нема".
Питання в іншому, хвороби різні бувають. Лежачим хворим стати страшно на роки.
Я на такий випадок подумую про ампулку. Кусну - і дітей не мучитиму собою.

Це гріх, за який відбуватимуть ваші нащадки

Тому самогубство, то вершина егоїзму

Треба пронести свій хрест до кінця

До речі, навіть в деменції люди зберігають риси свого характеру і душу,  тому добра мила людина перетворюється в таку собі кульбабу, а зла  в монстра

Я не ношу хрести і не боюся потойбіччя, життя вічне.
А евтаназія в безнадійному стані - це не самогубство. Це просто прискорення фіналу.
Деменція - так, сумно.

боятися - погано
взагалі "боятися" погано, як психологічний стан людини. до дупи чого саме боятися.
страх - це шлях на темну сторону сили.



взагалі найбільший страх середньостатистично ї людини (тобто манюпасу) - це смерть.
одиниці з тисяч людей пам'ятають зміст монологу гамлета, який у більшості манюпасів ассоціюється тільки з першою фразою "ту бі ор нот ту бі".
саме питання страху перед смертю ставить гамлет в цьому монолозі та намагається знайти на нього відповідь.
прочитайте та спробуйте зрозуміти для себе:

But that the dread of something after death-
The undiscover'd country, from whose bourn
No traveller returns- puzzles the will,
And makes us rather bear those ills we have
Than fly to others that we know not of?

смерть - незвідана країна, з якої нема вертання земним скитальцям. і та незвіданність примушує нас терпіти негаразди наші, ніж летіти до інших, нам невідомих.
і той, хто зможе здолати в собі страхи, включно зі страхом смерті, стане сильнішим та щасливішим, відкриє для себе зовсім інши горизонти сприйняття повсякденної дійсності.

Не могу смотреть на глазах людей пожилых в онкодиспансере

Останнє редагування: 4 січня 2017 12:13:51 від adviser