Москва вже погоджує плани вторгнення в Україну,
проте президент Росії Владімір хуйло ще не прийняв остаточного рішення.
Німецьке видання Bild пише, що план-максимум Росії - захопити дві третини України, включно з Києвом.

У ЗМІ розповіли про кілька планів хуйло щодо вторгнення в Україну.
Вони засновані на оцінках представників НАТО та інших служб безпеки,
 які мали можливість ознайомитися з планами Кремля.

Найімовірніше, що вторгнення розпочнеться в кінці січня - на початку лютого.
Атака буде одночасною "з північного Криму та через сепаратистські території на Сході та з Півночі".
Це підтвердили і представники української розвідки, і в НАТО.

В Альянсі також вважають, що атака може відбутися в три етапи.
 Проте там не відкидають, що хуйло може завершити операцію після кожної з фаз,
якщо буде належна реакція Заходу.

Буде внесено до 10 грудня.

Про економічний паспорт українця.
Тепер рента буде накопичуватись на рахунках громадян до повноліття.
Для оплати навчання та житла.

Виступ часто переривається бурнимі продолжітєльнимі аплодісмєнтамі.

суд жжет
Kievlyanin [ Відповісти в приват ] [Ігнорувати] [В закладки]
   cьогодні в 13:58
IP/Host: ---.160.141.218.ldc.net
печерський районний суд міста києва

Суддя Печерського районного суду Києва  закрив карантинну справу   
Прохожий (Киев) [ Відповісти в приват ] [Ігнорувати] [В закладки]

сьогодні в 14:01
IP/Host: ---.big.kiev.ua
Суддя Печерського районного суду Києва Олег Білоцерківець закрив карантинну справу проти адміністратора столичного закладу та "відправив нахер" останнього.

А диригент хто?

О 9 годині ранку 11 серпня 1984 року президент США Рональд Рейган зробив
перед мікрофоном Національного Публічного Радіо наступну заяву:

"Мої співвітчизники американці, я радий повідомити вам сьогодні,
що підписав постанову, яка ставить Росію навіки поза законом.
Бомбардування почнеться через п'ять хвилин".

Після перфомансу в Талібану^{(запрєщонная в Росії організация)} в Росії з програмними заявами співпраці.
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1103890.msg25505117#msg25505117

Своє ставлення визначив і Китай.

Всього за кілька днів після зустрічі з найвищими американськими чиновниками в портовому місті Тяньцзінь
міністр закордонних справ Китаю Ван Ї прийняв дев'ять членів делегації Талібану,
до складу якої входив глава делегації та військовокомандувач Мулла Абдул Гані Барадар.

Китай висловив підтримку Талібану.
Міністр повідомив, що Китай не буде втручатися у внутрішні справи Афганістану, додавши, що очікується,
що Талібан "відіграватиме важливу роль у процесі миру, примирення та відбудови" країни.

Коли я вперше почула зі сцени (німецької) промовлене російською (для публіки провадився синхронний переклад)
"Я считаю, что искусство вне политики", в залі, пам'ятаю, сміялися - вирішили, що це такий жарт.

Справді, що ж інше може означати ця безглузда фраза?
Адже ж "політика", в словниковому значенні, прийнятому в усіх європейських мовах, - це теж, певною мірою, мистецтво: мистецтво організації життя "в по́лісі",
яке вимагає врахування інтересів усіх його груп, простіше сказавши - суспільний топ-менеджмент.
Що більша в митця аудиторія (що популярніший він у свого глядача/слухача/читача), то більше він, по факту, "політик",
хай навіть мимо власної волі: тому в міждержавних взаєминах культуру відносять до "народної дипломатії", а у війнах - до "м'якої сили".

Політична діяльність та державна служба  - сфери різні (хоч і почасти перетинні), і не тільки похід на вибори раз на 4-5 років,
а всяка наша "інвестиція в поліс" - від листа в міськраду до зборів ОСББ - є вже за визначенням "політика", хочемо ми того чи ні.

Люди "внєпалітікі" - ті, хто не бере участи в житті полісу, - в Давній Греції звались "ідіотами".

Тих, хто вважає Україну суверенною і незалежною, найбільше серед жителів Заходу і Центру.

Більшість жителів півдня і сходу України не вважає її незалежною.
Так, 58,3% і 55,6% жителів відповідних регіонів на запитання "Чи притаманна Україні риса незалежності" відповіли "скоріше ні" й "зовсім ні".

Про це свідчать результати  опитування Центру Разумкова.

Згідно з результатами опитування, 66,7% українців вважають, що Україна є суверенною державою, іншої думки дотримуються 26,2% опитаних.

Незалежною називають Україну 55,7% респондентів, не вважають незалежною - 39,5%.

60% українців однією з рис України називають демократію, 33% опитаних не вважають Україну демократичною країною.

Вони на рівні з іншими бійцями воюють за Україну, а на фізичне насильство через свою сексуальну орієнтацію відповідають холоднокровністю.
 В українській армії формують дружній до ЛГБТ-людей взвод.
Хочуть розвіяти міфи російської пропаганди про "неонацистську хунту".
"Які в біса неонацисти, якщо набирається ЛГБТ-френдлі взвод і є ветерани та військові, які не бояться робити камінг-аути?"

Як люблять писати кацапи "Ржу німагу"         

Після свого європейського турне, яке тижня, під час нього Байден взяв участь в
 самітах "Великої сімки", НАТО, США та ЄС, а також зустрівся з президентом Росії Володимиром хуйло
Джо Байден повернув собі лідерські позиції.

"Суть в тому, що Джо Байден впевнено та майстерно вдягнув мантію вождя вільного світу у цій подорожі.
Попередній президент поступився цією мантією, а цей президент наполегливо повернув її.
І як основоположний результат подорожі, я думаю, що це найважливіше", - заявив
радник президента з питань національної безпеки Джейк Салліван.

Представник Білого дому назвав п'ять головних досягнень поїздки.

Серед іншого він назвав роль США у глобальній боротьбі з пандемією коронавірусу.
Зокрема, США пообіцяли надати пів мільярда вакцин Pfizer 100 найбіднішим країнам світу.

Крім того, Байден згуртував Захід в питанні Китаю,
а НАТО вперше "по-справжньому серйозно поставилось до викликів безпеки", які виникли через Китай.

За словами Саллівана, Джо Байден "безпосередньо кинув виклик хуйло" з низки питань.
Серед них Салліван назвав питання дотримання в РФ прав людини,
"несправедливе ув'знення Олексія Навального",
тиск на "Радіо Свобода" в Росії.

"Його розлогі публічні коментарі про те, що американський президент має виступати та висловлюватися
щодо прав людини та демократії, що це закладено в американській ДНК.
І це, я думаю, ставить знак оклику в усій цій поїздці, зосередженій на
 поверненні цінностей в основу зовнішньої політики Америки", - заявив Салліван.

Про Україну у своєму брифінгу представник Білого дому не згадував.

Активісти руху New York Marijuana Justice на Манхеттені пропонували безкоштовно
по одній самокрутці з канабісом щепленим від коронавірусу особам,
повідомляється у середу, 21 квітня.
Охочі, які мали надати підтвердження вакцинації у паперовому або електронному вигляді,
вишикувалися у довгу чергу.

Сьогодні розпочався візит командувача Сухопутних військ ЗС України до Туреччини.

Як інформує служба зв’язків з громадськістю,
заплановані зустрічі з командувачем Сухопутних військ та міністром національної оборони Турецької Республіки.
Генерал-полковник Олександр Сирський відвідає
Центр планування та координації польотів командування армійської авіації Сухопутних військ ЗС Туреччини,
1 польову армію,
Національний університет оборони Турецької Республіки,
а також компанії Aselsan та Roketsan.

Головою радянської делегації на переговорах з Польщею був Адольф Йоффе, у 1919 році — один із керівників радянської України,
а представник України Емануїл Квірінг очолив радянську сторону у перемовинах з територіальних питань.
Результатом переговорів став підписаний у Ризі 18 березня 1921 року "Мировий договір між Україною і Росією з одної сторони й Польщею з другої",
який було складено українською, російською та польською мовами і усі три варіанти визнавалися автентичними.
У преамбулі йшлося про те, що РСФРР підписала договір як за себе, так і за Білоруську СРР.

"Обидві укладаючі Договір сторони оповіщають стан війни між ними припиненим".
У статті ІІ детально описувалася лінія кордону Польщі з РСФРР, БСРР та УСРР,
яка з 1923 року стала лінією кордону з СРСР,
а в ст. ІІІ йшлося про відмову від будь-яких претензій Росії та України на території на захід від відзначеної у ст. ІІ лінії,
і Польщі на користь України та Білорусії від будь-яких прав чи домагань на землі, що знаходяться на схід від цієї лінії.

Європейський парламент оголосив Євросоюз простором свободи для представників ЛГБТІК-спільноти
(лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів, інтер- та квірсексуальних людей).
За відповідну пропозицію проголосувала більшість депутатів у четвер, 11 березня.

Резолюція Європарламенту не знайшла підтримки з боку правих консерваторів і правих націоналістів.
Вони звинуватили інші фракції в лівій ідеології і пропаганді.

Ухвалену декларацію, як вказує агентство dpa, можна розглядати як реакцію на резолюцію проти "ідеології ЛГБТ",
яку останніми роками підтримали майже у 100 польських муніципалітетах.

Позаяк мене зранку вже кілька укр. журналістів устигли спитати про Шевченка, який "писав по-російськи"
(за третім разом я вже огризнулась, що теж в СРСР диплом і дисер писала по-російськи, а тепер "по роботі" раз у раз по-англійськи доводиться, ну і?..),
то вклеюю тут, із просвітницькою метою, уривок з мого свіженького інтерв'ю журналові "Локальна історія" - і більше такого не питайте, будь ласка!
<...>
Одне слово, з Тарасом Григоровичем нас!
Повезло нам із ним, що тут скажеш...))
----------------------------------------------
О.З.: ...Непомітний, «повзучий» відкат до радянсько-імперської рецепції Шевченка відбувся якраз у наступне десятиліття після того,
як я в 90-ті написала «Шевченків міф України».
Йшло якесь таке постійне навіювання – і так довго форсувалося в медіях, у соцмережах – що Шевченко ж от і щоденник писав по-російськи,
що він насправді був же, виходить, нормальний «пєтєрбурзкій інтєліґєнт»,  і взагалі, як казала Ганна Герман, в першу чергу був художник, а не поет:
мовляв, те, що він там якимсь діалектом віршики писав, це так собі, хобі, а от художник «петербурзької школи» - це, виходить, ніби доказ, що ми з росіянами «адіннарод»…

Таке тонке пропаґандистське зміщення фокусу:
бо ж справді, не заперечиш – Шевченко став після заслання першим в Росії академіком гравюри, це дійсно частина його біографії,
і Петербург – це його художня освіта, його професія: він художник, учень Брюллова, вивчений в Петербурзькій академії мистецтв…
<...>
Бо всі ті роки ніхто ж не згадував у ЗМІ, що, мовляв, рєбята, що ж ви верзете, який у біса щоденник російською, це ж ніякий не щоденник,
на ньому ж чітко написано – «Журнал»!!!! Щоденник – ми всі знаємо зі школи – це те, що людина пише для себе, що дівчатка ховають від мами і від подружок,
бо там є якісь сердечні звіряння і т.д. і т.п. – і от всім цим дівчаткам і вішалась на вуха локшина, ніби «Шевченко вів щоденник по-російськи», так само, як вони!
Бо що таке «журнал» у салоновій культурі 19-го століття, вони, ці дівчатка, які постять котиків у соцмережах, уже не знають, і дурити їх можна цілком безкарно.
Тоді як у перекладі на наші сьогоднішні реалії Шевченків «Журнал» мав би називатися не щоденник, а блог.

Японія попросила Китай припинити вимагати від японських громадян робити анальні тести на Covid-19 під час в'їзду до країни.

Деякі скаржилися, що процедура викликала у них "психологічний стрес", кажуть японські чиновники.
Китай, який значною мірою взяв під контроль поширення коронавірусу, запровадив практику анальних мазків для виявлення Covid-19 у січні.
Минулого тижня Пекін заперечив, що вимагав від американських дипломатів проходження таких тестів після того, як американські ЗМІ повідомили, що дехто поскаржився на цю процедуру.

Анальні тести у Китаї передбачають введення в анус ватного тампона на 3-5 см і його обережне обертання.

 "Деякі японці повідомили нашому посольству у Китаї, що вони отримали анальний тест, який викликав сильний психологічний дискомфорт", - повідомив генеральний секретар японського уряду Кацунобу Като.
За його словами, наразі невідомо, скільки громадян Японії пройшли такі тести.
Він також сказав, що ці тести використовують для тих людей, яких помістили на карантин, або для тих, хто в'їжджає в Китай. За словами Кацуноби Като, більше ніде у світі ці тести не використовують.
Він зазначив, що Китай наразі не відповів на прохання припинити такі тести щодо японських громадян.

У деяких містах Китаю анальні тести вже практикують, і місцеві експерти стверджують, що вони можуть "підвищити рівень виявлення інфікованих людей".
На момент запровадження таких тестів китайські державні ЗМІ повідомили, що ці тести викликали "суперечки серед експертів" і що вони були набагато менш ефективні, ніж тести на верхніх дихальних шляхах.
За їх словами, перевага віддається традиційним тестам, оскільки експерти вважають, що зараження відбувається через дихальні шляхи.

З 2014 по 2019 рік Україна витрачала на роботу поліції у півтора рази більше (пропорційно ВВП), ніж Росія і Білорусь.

Як видно з графіку, країни світу в середньому витрачають на роботу поліції близько 1% ВВП
 (Білорусь і Росія у 2017-2019 роках також знизили свої витрати до цього рівня).
Натомість Україна щороку витрачала на роботу поліції в 1,4-1,7 рази більше.

Загалом, витрати України на підтримку правопорядку
(в яких МВФ враховує витрати на поліцію, суди, в'язниці, пожежну службу та інші витрати на безпеку, крім військових)
у 2019 році сягнули 3,6% ВВП.
Це один з найвищих показників у світі.
Продовж останніх 10 років Україна впевнено входить у першу десятку країн за цим показником. 

Минулий рік Україна пережила дуже легко.
Шуму було багато, але в сухому залишку це виявилась найлегша криза за всю сучасну історію.


За рахунок чого вдалось настільки легко пережити минулий рік?
- Стійкий внутрішній попит
- Стабільний попит на український експорт
- Обвал цін на енергоносії
- Провал міжнародного туризму та падіння неенергетичного імпорту
- Кількісне пом’якшення

00:00​ - Спецвипуск, Крим.Реалії 20 лютого 2021
00:56​ - Тузла 2003 - анексія задовго до 2014
02:08​ - «русский мир» в Криму
04:04​ - Україна йде в НАТО. Війна з Росією?
09:09​ - Харківські угоди 2010 Росія - партнер України
11:46​ - підготовка до окупації Криму
13:32​ - Захід-2013, навчання Росії в Білорусі
14:56​ - Росія шпигує, секретний буй в Чорному морі
16:21​ - Сочі-2014 - прикриття окупації Криму
17:08​ - українська розвідка про окупацію
18:30​ - Росія перекидає підрозділи до Криму
23:48​ - чи могла Україна захистити Крим?

У п'ятницю у форматі відеоконференції відбулися два важливих
для західних країн заходи — саміт «великої сімки» та Мюнхенська конференція з безпеки.
<...>
На самій конференції крапки над «i» в політиці Заходу було повністю розставлено.
Лідери провідних країн і організацій,
<...> говорили про одне — трансатлантичну єдність у відносинах із рештою світу.

Ключову тезу виголосив Джозеф Байден:
США повернулися до вирішення світових проблем, до підтримки трансатлантичної та європейської єдності.
Американський президент рішуче заявив, що НАТО залишається непорушною твердинею свободи і демократії,
тоді як автократії в усьому світі набирають ваги; а стаття 5 Вашингтонського договору означає те ж саме, що й раніше:
напад на одного є нападом на всіх членів Альянсу.

Байден представив бачення головних загроз Заходу,
яке зараз оформляється в нових версіях американських доктринальних документів:
Китай — небезпечний суперник, Росія — небезпечний шкідник.
<...>
З Китаєм міцно асоційоване слово competitor (суперник),
із Росією — damage (шкода).
Різниця між оцінками Китаю та Росії не тільки лексична.
Ці країни є викликами Заходу на різних рівнях.
Китай втілює іншу систему цінностей, базовану на його власних укорінених соціальних структурах, потужній економіці та технологіях, що активно розвиваються.
Росія ж із причин, відомих лише їй самій (та, мабуть, ще й Китаю), наполегливо намагається нашкодити західній системі в усіх можливих сферах,
насамперед – у функціонуванні демократичних інститутів.
Але цивілізаційного виклику Заходу Росія не несе.
Вона може багато чого зруйнувати, проте їй нічого запропонувати натомість.

Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви, також Міжнародний день материнської мови (англ. International Mother Language Day) — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Вітаю, шановні друзі! З легкої руки запущене в медіапростір запитання “Чому ми ще не в НАТО?” потрохи стає мемом.

Щоправда окремі політики епохи отруєння президентів з певного моменту часу чи то розширили чи то звузили запитання до
“Чому ми досі не маємо статусу особливого союзника США поза НАТО?”

Оскільки МИ стосується всіх і кожного спробуємо допомогти 46-му президенту США відповісти на них,
зберігаючи наразі тверде переконання що допомоги цієї він навряд чи потребує.

МИ не в НАТО тому що якось непослідовно задавати подібні питання після заяви про те, що “в НАТО нас ніхто не чекає...”

Представник уряду у Верховній Раді Ірина Верещук заявила в інтерв'ю каналу 112.

"Ми хочемо, але нас не беруть. І ми стукаємо в закриті двері і втрачаємо репутаційно. Нам не можна йти туди, де нас не чекають.
Нам треба рухатися, ставати міцнішими, більш злагоджено. У нас є програми співпраці, все.
Але чомусь в Грузії це одна частина роботи, а у нас - інша. І навіть про політичну частини йдеться", - сказала Верещук.

"Ми говоримо і часто піддаємо себе критиці, але повинні говорити людям правду.
Нас не чекають в НАТО. Швидше, Грузію візьмуть.
І я була дуже здивована, тому що в 2008 році Грузія і Україна мали однакову можливість отримати ПДЧ.
Ми жертви агресії, і сьогодні серйозно стоїть питання про включення Грузії в НАТО, а про Україну взагалі питання не стоїть", - сказала вона.

Заяві трохи більше року. Логічна відповідь: ВИ самі то визначитесь чого бажаєте.

Починаючи із середи, 6 січня, в Німеччині тисячі дітей-колядників (Sternsinger),
одягнених в костюми біблійних трьох царів - Каспара, Бальтазара і Мельхіора,
 традиційно ходять по домівках, співають колядки і збирають гроші на благодійні потреби.
 І хоч цього року через пандемію COVID-19 та карантинні обмеження діти не будуть стукати в двері сусідів, благодійна кампанія все одно триває, зокрема онлайн.

У цьому році вона проходить під гаслом "Принеси благословення, будь благословенням. Підтримай дітей - в Україні і всьому світі".
Організатори кампанії збирають допомогу для дітей з України, які живуть з одним з батьків, бабусею, дідусем або й у прийомних сім'ях через те,
що їхні батько або мати виїхали на заробітки за кордон. За різними оцінками, лише в Україні від трудової міграції батьків постраждали близько двох мільйонів дітей.

З благословенням і подякою за благодійну діяльність до колядників звернулися в своїх відеозверненнях президент Німеччини
Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) з дружиною,
а також канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel).
Вони відзначили, що, допомагаючи дітям з України й усього світу, колядники роблять цей світ кращим і яскравішим.

«Гордість Нації» та «Честь Нації» – так може називатися нагорода, що замінить «Героя України»

«Гордість Нації» – для цивільних осіб та «Честь Нації» – для військових.
Таку пропозицію щодо нової найвищої державної нагороди обговорюють депутати у Верховній Раді України.

— Завжди скептично ставився до звання Герой України – через його совкове походження, –
поділився своєю думкою колишній директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Він нагадав, що «совковість» нагороди, зокрема, відобразилась у її вигляді – зірка, в яку вписаний тризуб.

За словами депутата, Україні потрібна нова найвища державна нагорода.
 Він повідомив, що в дискусії з іншими фахівцями «виникла цікава пропозиція» щодо назви нової нагороди.
— «Гордість Нації» – для цивільних і «Честь Нації» – для військових.

Шотландська перша міністерка (неофіційно - прем'єрка) Нікола Стерджен висловила сподівання на те,
що її країна здобуде незалежність й приєднається до Європейського Союзу.

"Брекзіт трапився проти волі більшості жителів Шотландії, в самий невідповідний момент в розпал пандемії і економічного спаду,
через що вони тепер будуть в меншій безпеці, а їх право на роботу, навчання та проживання в інших частинах Європи буде обмежено".

Зокрема, постраждають студенти, адже Шотландія відтепер не братиме участі в європейській програмі студентського обміну Erasmus.
Окрім того, в Шотландії наразі проживають 230 тис. осіб з різних країн Європи.

"Вони є частиною нас, вони є нашими друзями і сім'єю, й ​​ми дійсно хочемо, щоб вони залишилися", - додала Стерджен.

Таким чином, здобуття власної державної незалежності й приєдання до ЄС на правах повноцінної учасниці віднині стане, як вважає вона, шотландським пріоритетом.

"Як незалежний член Європейського союзу, Шотландія могла б бути партнером і вибудовувати мости - не тільки міст до побудови більш сильної економіки
і більш справедливого суспільства, а й міст взаєморозуміння між ЄС і Великою Британією", - ствержує Нікола Стерджен.

Лютер у пошуках шляху до спасіння перепробував майже все, що пропонувала тодішня церква, – став ченцем, постив, молився, відвідав святе місто Рим, жертвував на реліквії і нові храми,
але внутрішнього спокою не знайшов і впевненості у спасінні не мав.
Спасіння він відкрив у словах «праведник з віри буде жити» зі Святого Письма.
Тому коли довідався про продаж «листів поблажливості» — індульгенцій, — які з волі папи Лева X продавались для збору коштів на будівництво собору Св. Петра в Римі,
категорично виступив проти них, вважаючи, що вони привносять в життя людини лише хибне заспокоєння.
Лютера обурили дії папського посланця Йогана Тецеля, який продавав індульгенції не лише за минулі, але й за майбутні гріхи,
його покровителя Альбрехта Бранденбурзького, архієпископа Майнца і Магдебурга,
який з відома папи половину доходу від проданих у своїх єпархіях індульгенцій віддавав на погашення особистих боргів перед банківським домом Фуггерів.

31 жовтня 1517 року, напередодні Свята всіх святих, під час якого мало відбуватися масове поклоніння реліквіям і продаж індульгенцій,
Лютер звернувся до архієпископа з листом, до якого приклав свої думки «Про владу та ефективність індульгенцій», відомі зараз як «Дев'яносто п'ять тез».
Легенда стверджує, що того ж дня Лютер прибив копію своїх тез до дверей Замкової церкви у Віттенбергу.
У них він стверджував, зокрема, що покаяння здійснюється не в акті таїнства, а триває все життя
і у папи немає жодних особливих прав відпускати гріхи, бо відпускає їх не він, а сам Господь.

Завдяки поширеному вже в той час друкарству за два тижні «Дев'яносто п'ять тез» Лютера стали відомі всій Німеччині як латиною,
так і в німецькому перекладі, до кінця року — усій Європі.

Виданою 3 січня 1521 року буллою «Decet Romanum Pontificem» («По праву римського понтифіка») Лев X відлучив Мартіна Лютера від церкви і закликав до суду над ним і його вченням.

Під гарантії безпеки з боку Фрідріха Мудрого 18 квітня Лютер прибув на імперський рейхстаг у Вормсі, що засідав під головуванням Карла Габсбурга.
Маючи можливість зректися своїх праць, Лютер підтвердив своє авторство і переконаність у своїх поглядах, завершивши свій виступ словами
«бо не можна і неправильно йти проти совісті»,
які з плином часу у публіцистиці трансформувались у більш патетичне
«на цьому я стою і не можу інакше».

Не дивлячись на помірковану позицію більшості членів рейхстагу, Карл V включив у текст свого едикту,
яким 25 травня затверджувалися прийняті імперськими станами рішення, постанову про оголошення Мартіна Лютера злочинцем і заборону розповсюдження і читання його книг.
Однак суворі заходи, передбачені Вормським едиктом, на практиці реалізовані не були — єдність імперії перед загрозою війни з Францією і Османською імперією виявилиась важливішою,
і кілька років Лютер провів у тюринзькому замку Вартбурґ Фрідріха Мудрого, звідки таємно відлучався, щоб проповідувати у Віттенберзі.

Як повідомляє телеканал BFM, поліцейські прибули на виклик про домашнє насильство і намагалися врятувати жінку, яка сховалася на даху будинку.

Коли вони підійшли до будівлі, чоловік почав стріляти.
У результаті троє жандармів загинули, одного доправили у лікарню.
Як уточнює агентство Франс-прес з посиланням на регіональну прокуратуру,
спочатку чоловік застрелив одного жандарма, після чого підпалив будинок.

Коли підійшло підкріплення, стрілок знову відкрив вогонь і вбив ще двох.
Стали відомі імена загиблих: Арно Мавель, 21 рік, Сіріл Морель, 45 років та Ремі Дюпуі, 37 років.
Четвертий жандарм отримав поранення в ногу, його життю нічого не загрожує.

Згодом мер Сен-Жюста Франсуа Шатар розповів виданню Le Figaro, що будинок повністю згорів й поліція намагалася встановити,
чи підозрюваний був при цьому у будівлі, чи йому вдалося втекти.

Пізніше стало відомо, що він загинув.
Жінку, яку він брав у заручники, звільнили.
На місці подій працюють елітний тактичний підрозділ поліції та пожежники.

Нам не потрібно розширювати демократію з політичної сфери на економічну
вона вже там є.

Вперше над територією України, американський безпілотний літальний апарат MQ-9 Reaper, в ході навчань, спробує здолати українську протиповітряну оборону на західному кордоні.

Навчання відбуваються у зоні відповідальності повітряного командування «Захід» і є вкрай важливим елементом співробітництва з фахівцями ППО командування ВПС США в Європі, повідомляє Командування Повітряних Сил ЗС України.

Це гарна можливість перейняти величезний досвід наших американських друзів, отримати деяку матеріально-технічну підтримку, – заявив тимчасово виконуючий обов’язки командувача повітряного командування «Захід» генерал-майор Дмитро Карпенко під час брифінгу з представником делегації Повітряних сил США в Європі паном Кевіном О’Браєном. – Мета заходу – обмін досвідом у сфері протиповітряної оборони, зокрема, проведення практичного виявлення, захоплення цілі на супроводження та імітації знищення БпЛА MQ-9 Reaper.

Учора, 18 листопада, на черговому засіданні Уряд затвердив перелік пріоритетних для держави інвестиційних проєктів на період до 2023-го року.
До переліку увійшло 103 проєкти, серед них і ті що стосуються оборони.

рядовий портал повідомляє, що рішення прийнято з техніко-юридичним доопрацюванням в три дні,
після чого Перелік буде оприлюднено на офіційних ресурсах.

Водночас народний депутат Олексій Гончаренко оприлюднив перелік у Telegram.
Серед проєктів, що мають оборонне значення до переліку ввійшли:

   - імпортозаміщення та серійне виробництво літаків сімейства Ан-1х8, зокрема Ан-178 (кредитні і власні кошти ДП «Антонов»);
   - підготовка виробництва інфрачервоної головки самонаведення для керованої авіаційної ракети (держбюджет);
   - організація виробництва дослідного зразка і серійного виробництва
       * важкої БМП «Кевлар» (кошти інвестора, держбюджет та інші джерела);
        *5(6)-вісного броньованого шасі для спеціальної військової і цивільної техніки (кошти інвестора, кредити та інші);
        *безпілотного літального апарату (кошти інвестора, кредити та інші);
        *комплекту транспортних засобів УСПУ, ТЗМ, ТМ для РСЗВ «Вільха» (кошти інвестора, держбюджет та інші);
        *двигуна 4ТД (кошти інвестора, держбюджет та інші);
        *гранат РГД-5 тема «Бульба» (кошти інвестора, кредити та інші);
  - організація серійного виробництва 30-мм пострілів ВОГ-17В та ВОГ17ІН до гранатомету АГС-17, та 40-мм пострілів ВОГ-40В та ВОГ-40ІН
  до підствольного гранатомета ГП-25 (кошти інвестора, кредити та інші джерела);
  - організація виробництва пострілів до РПГ-7, СПГ-9, РПГ-32У (кошти інвестора, кредити та інші джерела);
  - організація ліній виробництва патронів різного калібру для стрілецької зброї (кошти інвестора, кредити та інші джерела);
  - організація серійного виробництва штамповок лопаток турбін для енергетичного та хімічного машинобудування,
  літако- та вертолітобудування, корабле- та суднобудування (кошти інвестора, кредити та інші джерела).

Збройні Сили України планують переходити на нову єдину колісну платформу,
що відповідає всім вимогам країн-членів НАТО, з подальшою локалізацією її виробництва в Україні.

Про це повідомив заступник міністра оборони України Олександр Миронюк під час вогневих випробувань нової РСЗВ «Буревій»,
що базується на шасі Tatra Т815-7Т3RC1 8х8:

    “   Велика частка систем у ЗСУ розміщені на застарілих радянських машинах, які вже вичерпують свої ресурси.
Враховуючи те, що [..] КрАЗ зараз знаходиться у процедурі банкрутства, ми маємо знайти альтернативу.
У випадку проходження «Буревієм» всіх випробувань, буде розглянуто питання переходу ЗСУ на нові колісні платформи,
які відповідають всім вимогам країн-членів НАТО, з подальшою локалізацією їх виробництва в Україні"

З інформованих джерел також відомо, що на базі шасі Tatra планується замовляти машини зі складу РСЗВ «Вільха»,
ракетного комплексу «Нептун» та ряду іншої спеціалізованої техніки.

Також нагадаємо, що ще в 2016 році багатоцільовий повнопривідний автомобіль Tatra T815-7L0R59 19 257 4x4.1R
надійшов на дослідну експлуатацію в Державну прикордонну службу України, де проводили його польові випробування.

Сумно було б без вас.
Такої жаги до перемог не у кожного знайдеться.

Питання на слух звучить так:
Чи потрібно Україні на міжнародному рівні підняти питання або всі виконують зобов'язання в меморандумі або ніхто?

Що повинні вирішити українці?

Якщо не зважати на особистості, і політичні вподобання і деталі процедури. А по суті, це потрібно?
Цікаво знати вашу думку 

До Бердянську, що на азовському узбережжі, доставили суходолом ще два броньовані катери,
які посилять азовське угрупування Військово-Морських Сил України.

Автоколона тягачів, важкої техніки і спецавтомобілів прибула у бердянський порт учора,
22 вересня, повідомляє Український мілітарний портал з посиланням на місцеві ЗМІ.

Це вже не перша подібна передислокація – 10-11 вересня 2018 року за такою схемою на Азовське море
були перекинуті малі броньовані артилерійські катери ВМС України P177 «Кременчук» та P178 «Лубни».

"Обов'язок захищати" або "обов'язок захистити" (responsibility to protect, R2P) – це концепція в міжнародному праві, підтримана ООН у 2005 році. Складається з декількох принципів, які засновуються на ідеї суверенітету не як привілею держави, а як, зокрема, обов'язку держави щодо свого населення.

Згідно із концепцією, на державі лежить первинний обов'язок щодо захисту населення на території держави. Якщо ж держава не в змозі захистити людей, чи то через відсутність можливості, чи то через брак або відсутність політичної волі - обов'язок захищати переходить до міжнародного товариства.

Обов'язок захищати є переосмисленням концепції гуманітарної інтервенції. Але на відміну від неї передбачається застосування військових акцій як обов'язок міжнародного співтовариства, а не як право держави чи групи держав.

Концепція "обов'язку захищати" націлена на попередження міжнародних злочинів: геноцид, військові злочини, злочини проти людства, етнічні чистки.

"Дорога цивілізації вимощена квитанціями про сплату податків", – сказав економіст Девід Рікардо.
А хто заплатив за будівництво сучасної України?

Нещодавно Україна відзначила 29-річчя незалежності.
Це достатній термін, щоб оцінити, як склалися стосунки громадян, бізнесу і влади в незалежній Україні.
Податки, мабуть, найчесніший і оцифрований критерій. 
За минулий рік в Україні зібрали 780 млрд грн. податків, вони склали 80% доходів державного бюджету (останнє: доходи держпідприємств і Нацбанку, боргове фінансування і ін.).

LIGA.net вирішила розібратися, хто і як в Україні платив податки впродовж майже трьох десятиліть.

"Головний" податок України – ПДВ, торік він забезпечив 38% доходів звідного бюджету
 акцизи принесли 12%,
податок на доходи фізосіб – 11%
податок на прибуток підприємств – 10%. 

З назв податків можна подумати, що фізособи – ми з вами – забезпечили лише 11% державних доходів. 
Але, це не так! 
Річ у тому, що ПДВ і акцизи теж платимо ми лише опосередковано. Їх включають в ціну наших покупок.
У результаті виходить в шість разів більше – до 60% всіх доходів держави – це податки громадян.
Лише за минулий рік ми заплатили у вигляді ПДВ і податку на доходи фізичних осіб(ПДФО) - 605 млрд грн.,
виходить 14 500 гривень в перерахунку на кожного українця.

67 відомих українських хокеїстів підписали колективного листа,
адресованого Президентові України Володимиру Зеленському,
Прем’єр-міністрові Денису Шмигалю
і очільникові Національного олімпійського комітету Сергію Бубці.

Серед підписантів – олімпійський чемпіон Альбервілля-1992 Олексій Житник,
володарі Кубка Стенлі Руслан Федотенко і Антон Бабчук,
чемпіон світу 1990 Дмитро Христич,
знаменитий тренер Анатолій Богданов,
капітан київського «Сокола» і збірної України Валерій Ширяєв.

Ветерани закликали керівництво держави й українського спорту звернути увагу
на проблеми українського хокею і зокрема – на діяльність президента Федерації хокею України Анатолія Брезвіна.