Політичний ФОРУМ
Вільне спілкування => Тема розпочата: Пшениця від 24 травня 2021 06:56:45
-
Як є запитання - кидайте
Беремо виснажену (минулорічну) землю
Додаємо "харчів" і покращуємо структуру/текстуру:
1. Беремо сіно 50/50 до минулорічної землі
2. Додаємо а) битих мушельок(ракушок) або биту яєчну шкаралупу, б) мікроелементи (які є мультивітамінах) (бор, селен, молібден і ін.), 3) магній, 4)можна дати сертифікованих для огородництва добрив
Все то перемішуємо в кориті
Висипаємо у контейнер (відра в моєму випадку), робимо луночки
Обідаємо
Вставляємо патики
Пересаджуємо рослни (перець у мене сьогодні був)
Підв"язуємо до патиків та поливаємо
(https://live.staticflickr.com/65535/51199250538_0b4e68b277_o.jpg)
-
Маємо восени (tu)
(https://live.staticflickr.com/1844/44250068441_c303cdb149_h.jpg)
(https://live.staticflickr.com/4390/36420406463_d88914b4f0_h.jpg)
-
Кілька пояснень
Освіжити стару землю - це означає
1. повернути землі те, що рослина з попереднього врожаю з тої землі витягла (поживні речовини) +
2. додати органіку(целюлозу), яка перегнила за минулий рік у СО2 та воду і улетіла, таким чином, в повітря. Кількість органіки, що перегниває за сезон, десь 15-20%% від її кількості в землі. З кіла органіки на наступний рік залишиться 800-850гр.
Оці 150-200 грамів орагніки і треба вмішати. Сіно, тирса, солома, компост - не має значення.
Компост та сіно - універсальна речовина. В них є і поживні речовини (пункт 1) і органіка (пункт 2). Але сіно - краще.
-
Про поживні речовини, які треба рослинам - комусь цікаво?
-
Про поживні речовини, які треба рослинам - комусь цікаво?
давай
-
Про поживні речовини, які треба рослинам - комусь цікаво?
давай
Ніфуя собі, просто "давай"? :S І все? :S
В мене таке ощущєніє, що тобі десь глибоко пох, нє?
Типу, ""Давай", на ніч, може, почитаю... як снодійне" :gigi:
... якщо ще четверо зголосяться - тільки вже, з, бодай, натяком ввічливості - тоді.
Бо писати багато і на просто "давай" - якось не "того".
ПС. без образ, я сам нахал, ок? :gigi: Ще 4 зацікавлених !
-
Про поживні речовини, які треба рослинам - комусь цікаво?
давай
Ніфуя собі, просто "давай"? :S І все? :S
В мене таке ощущєніє, що тобі десь глибоко пох, нє?
Типу, ""Давай", на ніч, може, почитаю... як снодійне" :gigi:
... якщо ще четверо зголосяться - тільки вже, з, бодай, натяком ввічливості - тоді.
Бо писати багато і на просто "давай" - якось не "того".
ПС. без образ, я сам нахал, ок? :gigi: Ще 4 зацікавлених !
я абсолютно серйозно.... цікавить закордонний досвід.
-
я абсолютно серйозно.... цікавить закордонний досвід.
Мені теж цікаво.
Думаю і Мигосьці і Кароффці буде цікаво це.
-
Я впевнений що Кароффка підтримає магістра в цьому.
-
У нас дуже мало літератури про це, а література що є часто написана так що її і самі спеціалісти не розуміють.
Блогери в інеті в нас таку чуш несуть, хоч люди їм вірять.
Навіть спеціаліісти в агрофірмах не розуміють що роблять і неможуть пояснити що треба робити і як.
Нажаль тут у нас проблеми що теорія не підігнана в розумному виді під практику. Це наслідок совка.
-
У нас дуже мало літератури про це, а література що є часто написана так що її і самі спеціалісти не розуміють.
Блогери в інеті в нас таку чуш несуть, хоч люди їм вірять.
Навіть спеціаліісти в агрофірмах не розуміють що роблять і неможуть пояснити що треба робити і як.
Нажаль тут у нас проблеми що теорія не підігнана в розумному виді під практику. Це наслідок совка.
+ .
на жаль, агрономія у нас в занепаді.
-
Добре. Частинами буду.
Але в мене то ніякий не "закордонний" досвід.
Просто логічний підхід.
Поїхали.
------------------
Почну з аналогії людина-рослина, так буде легше зрозуміти.
Уявіть, Ви не можете вийти з хати.
І все, що у вас є - це тільки повний холодильник.
Ну, і ви починаєте з нього їсти.
Поки що, все просто, так?
Ну, ви виїли з нього все.
Що далі?
А нічого. Все. Припливли.
Як ніхто не підвезе їжі в холодильник - склеюй ласти.
Висновок 1: Якщо продовжувати виїдати харчі, але не поповнювати їхні запаси, то рано чи пізно настане капєц.
------------------
-
Висновок 1 - універсальний у живому світі.
Тваринному чи рослиинному.
Нема що їсти = нема життя.
******************
Якщо з прикладу з попереднього посту про холодильник і людину перейти до рослинного світу, то
Холодильник - це земля з її поживними речовинами, а
Людина - це рослина.
Давайте спочатку подивимося на дике поле.
Травинка виросла, для чого висмоктала із землі стільки-то харчів (азот, фосфор, калій, молібден, магній, залізо, кальцій, бор, цинк і т.д.)
Потім померла, впала на землю і перегнила
І всі ті азоти, фосфори, калії, магніі, заліза, кальції і т.д., які вона висмоктала з землі для свого росту - повернулися назад у землю.
А наступного року інша травинка зробить такий самий цикл з тими азотами-кальціями-магніями
Все крутиться по колу і тому загальна сумма більшості мінералів у родючому слої землі не міняється. Замкнуте коло.
Тому росте в полі все більш-менш однаково з року у рік (якщо дощі однаково випадають)
-
Я впевнений що Кароффка підтримає магістра в цьому.
так, я підтверджую свою підтримку пану магістру.
Шановний пане Тіммі, дякую за довіру.
-
А тепер подивимося, що стається у полі, з якого збирають сіно
Наросло трави - сила силенна.
За нормальних умов (дике поле), весь той скарб, що накопичився в траві за літо - повернувся б назад в землю, як ми вже це означили вище
А так - ту траву скосили і зробили сіно.
Для домашньої худоби - в траві є все, що треба, щоб НАРОЩУВАТИ М"ЯСО і ПРОДУКУВАТИ МОЛОКО
І в молоці - є все. На ньому теля виростає.
Моя мати каже, якби не їхня корова Зорька - поздихали б.
Так от. Як тільки ми скосили сіно і забрали його з поля, з тим сіном ми вкрали у землі величезний шматок трав"яних харчів
Земля одразу обідніла.
Ось просто з першої статті, як випала в Гуглі, видно скільки ми з травою забираємо з землі:
(https://live.staticflickr.com/65535/51211512384_68e1678a88_o.jpg)
З кожним кілом сіна ми назавжи забираємо з землі:
Кальцію - 18 грамів
Фосфору - 4 грамів
Калію - 27 грамів
Перерахуйте це бодай на 10 тон сіна (помножте на 10 тисяч і раухнок піде на десятки та сотні кілограмів)
Решта таблиці Менделєєва тут не згадується, але ясно, що трава забирає в землі все, з чого потім худоба нарощує собі м"ясо, та і ми потім також.
І все це - назавжди втрачено для родючого шару землі.
Тобто, ситуація: людина біля холодильника, з якого харчі лише забираються, але нічого не в той холодильник не докладається :(
-
Зрештою, все, що виросло на землі і було звідти вивезено, забирає з собою поживну частку тої землі.
Ми висаджуємо редиску чи картоплю для чого? З"їсти сотню-другу кілокалорій (це картоплина взяла сонця) та пару грамів калію, кальцію, цинку, магнію і інших мікроелементів (а це вже - з землі)
Корова пасеться: з трави і сама росте, і молоком теля годує. Ну і ми м"ясо травоядних їмо.
Наприклад, весь наш червоний гемоглобін - з заліза м"яса, яке ми з"їдаємо. А де воно береться в тій телятині? А в тій телятині воно береться з рослин, які росли у полі. А де воно береться в полі? - Так от ніде і братися не буде, якщо його туди не повертати.
Те саме з усіма іншими елементами.
Не повернеш - нічого і не візьмеш.
Земля через пару циклів вивезеного врожаю збідніє і пиши пропало.
Наш приклад з холодильником - як є.
-
Якщо ви щось вирощуєте і потім забираєте врожай - треба неодмінно повернути в землю те, що ви забрали з врожаєм
І чим більший врожай ви взяли - тим більше ви з землі забрали - і тим більш важливо повернути все забране назад в землю перед наступною посадкою
Я помідори вирощую у контейнерах. В залежності від сорту, збирав до трьох 20-літрових відер з 170л контейнера.
Ясно, що помідори висмоктали б все поживне з того контейнера вже на середині другого відра, а то і раніше.
З правого боку видно, чого і скільки ми забираємо з землі з кожним помідором
(https://www.herbazest.com/imgs/0/0/6/78672/tomato-nutrition-facts-984255-section.png)
З тими 35 кг, що виростали в одному контейнері, я тільки калію забирав з землі майже 90 грамів, фосфору 9 грамів, азоту для 340 грамів білку, та і всього іншого добіса.
Якщо я це все не поверну назад в контейнер - дуля з маком там виросте наступного року.
-
Картопля майже нічим не відрізняється з точки зору мінерального складу
(https://i.pinimg.com/originals/0a/e4/a1/0ae4a1c32973faf893b9a0848ba5897e.jpg)
-
А ось банан
(https://i.pinimg.com/originals/11/f5/c8/11f5c84d375fe9c5fa2c9691e12fa38c.png)
-
Підсумок
Аби виростити помідорину 180 грамів вагою потрібно:
1. Елементи - це йде з субстрата, де росте коріння - з підземної частини
Калій 427мг
Марганець 0,2мг
Магній 20мг
Залізо 0,49мг
Цинк 0,31 мг
Фосфор 43мг
і т.д.
2. Енергія, аби всі ці елементти перетворити на помідорину
Це йде через листя від сонця
Ясно, що без цих двох основних "холодильника" (підземного з харчами-елементами та небесного з енергією) нічого не виросте.
Оби-два потрібні однаково, лише одним не обійдешся
(* вуглекислий газ + вода - тут все ясно )
Ясно, що на "пустій" або "виснажений" землі - нічого не виросте.
Пуста земля - це дистилят.
І аби щось виросло, в той дистилят треба додати все те, що є і помідорині. Калій, Каільцій, Магній, Марганець, Фосфор, Азот і т.д.
Всі 13 найголовніших хім.елементів. (Водень, Кисень та Вуглець - то окрема важлива історія, ще поговоримо пізніше)
І якщо ми у дистилят їх (ті найголовніші 13 елементів) додамо, то отримаємо... правильно, гідропоніку.
https://edis.ifas.ufl.edu/pdf%5CCV%5CCV21600.pdf
(https://live.staticflickr.com/65535/51220103644_f07c08884b_o.jpg)
-
Я тут вже почав по третьому колу товкти воду в ступі. Просто хочу, аби ми всі чітко в наших мізках розділили землю на ДВІ ФУНКЦІОНАЛЬНО АБСОЛЮТНО НЕПОВ"ЯЗАНІ ЧАСТИНИ
1. Тупо субстрат, в який тупо проростає коріння. Це геть необов"язково має бути чорна земля, по якій ми ходимо. Це може бути і тирса, і коксова шкаралупа, і синтетичні волокна і просто вода. Непоживний механічний субстрат. Все. Крапка.
2. Речовини - з яких рослина, використовуючи енергію сонця, виросте і принесе нам врожай. Це тупо набір неорганіки: макро і мікоелементи
"Макро" - всього 3-4 штуки: N,P,K,Ca
Мікро - решта 9 (з тих 13)
Жодної різниці, в що саме (субстрат з вищеназваних - вода (вийде гідропоніка), тирса чи пісок) додати цю хімію - НЕМА. Все. Крапка.
-
Я тут вже почав по третьому колу товкти воду в ступі. Просто хочу, аби ми всі чітко в наших мізках розділили землю на ДВІ ФУНКЦІОНАЛЬНО АБСОЛЮТНО НЕПОВ"ЯЗАНІ ЧАСТИНИ
1. Тупо субстрат, в який тупо проростає коріння. Це геть необов"язково має бути чорна земля, по якій ми ходимо. Це може бути і тирса, і коксова шкаралупа, і синтетичні волокна і просто вода. Непоживний механічний субстрат. Все. Крапка.
2. Речовини - з яких рослина, використовуючи енергію сонця, виросте і принесе нам врожай. Це тупо набір неорганіки: макро і мікоелементи
"Макро" - всього 3-4 штуки: N,P,K,Ca
Мікро - решта 9 (з тих 13)
Жодної різниці, в що саме (субстрат з вищеназваних - вода (вийде гідропоніка), тирса чи пісок) додати цю хімію - НЕМА. Все. Крапка.
гут, але чомусь ізраїльська гідропонна редиска НЕ ПАХНЕ! в чому річ? чого бракує?
-
Я тут вже почав по третьому колу товкти воду в ступі. Просто хочу, аби ми всі чітко в наших мізках розділили землю на ДВІ ФУНКЦІОНАЛЬНО АБСОЛЮТНО НЕПОВ"ЯЗАНІ ЧАСТИНИ
1. Тупо субстрат, в який тупо проростає коріння. Це геть необов"язково має бути чорна земля, по якій ми ходимо. Це може бути і тирса, і коксова шкаралупа, і синтетичні волокна і просто вода. Непоживний механічний субстрат. Все. Крапка.
2. Речовини - з яких рослина, використовуючи енергію сонця, виросте і принесе нам врожай. Це тупо набір неорганіки: макро і мікоелементи
"Макро" - всього 3-4 штуки: N,P,K,Ca
Мікро - решта 9 (з тих 13)
Жодної різниці, в що саме (субстрат з вищеназваних - вода (вийде гідропоніка), тирса чи пісок) додати цю хімію - НЕМА. Все. Крапка.
гут, але чомусь ізраїльська гідропонна редиска НЕ ПАХНЕ! в чому річ? чого бракує?
16 - то абсолютно необхідні для тупого росту, але не достатньо для смаку-аромату
Робилися есперименти з додаванням води з океану (додаткові елементи окрім тих 16) і як вони впливають на смак - з чудовими результатами
Я не дарма додаю вітаміни з мікроелементами в грунт ;)
З іншого боку
Виноград, наприклад, без приморозку ніколи не стане таким солодким, як з приморозком
Те саме і з горобиною
Поки вітер помідору не обдує і сонце не обпалить - вона і буде як трава, хоч в землі її вирощуй, хоч в гідропоніці
Складових багато.
ПОговоримо і про це також.
-
Та і хіба редиска лише?
А суниці, а огірки, а ті ж самі помідори?
У тепличних - інше завдання: вирости 1. швидко, 2.красивими і 3. лежкими на полиці.
Смак нам навіть не на 3-му місці ;)
-
Прийшли ми до того, що в тому, в чому росте рослина повинно бути достатньо того, із чого ця рослина складається.
В дистиляті чи виснаженій землі нічого не виросте лише тому, що це ми вважаємо, що це "земля"
2 врожаї соняшника з одного поля, і без підгодовки на 3й рік можна навіть не витрачати насіння на посівну. Хоча зовнішнє земля виглядатиме так само
І навіть на смак не розрізниш.
**************
Тепер трохи забігаючи вперед.
Подивіться на мінеральний склад помідорини, картоплини і банана.
Бачите величезну різницю? - ні? Бо так і є.
Всі рослини приблизно однакові за складом (так само, як і м"ясо різних тварин та птахів: приблизно те саме)
А занєте чому?
За більш як півмільярда років вони всі виробили найефективніший для себе спосіб росту, виживання, розмноження; і, оскільки, всі живуть в одних умовах, не дивно, що на фінішній прямій вони всі однакові за складом - найефективнішим.
Всі біжать поруч на дистанції виживання. Та і започаткувалися вони від одних пращурів.
Звідки ж чекати великої розмаїтості? А ні звідки. Бо її нема, бо не може бути - бо вони вже найши найкращій спосіб виживання.
І геть не дивно, що він виявився однаковим для всіх.
Ті, хто в результаті пошуку опинився не з найефективнішою біологією - сходе з дистанції - і ми їх потім викорстовуємо як вугілля.
Яке це має відношення до підгодовки рослин?
Пряме.
Поясню пізніше.
***********
Наступна частина буде про можливі варінати підгодовки
Чим одні кращі за інші, чим відрізняються і чим схожі
-
Підгодовка вже наявного гарного субстрату для коріння.
Чим і як удобрюємо цей субстрат.
Є два основні методи
1. Добривами з крамниці
2. Наявними природними ресурсами
1. Добрива з крамниці
а) Зручно, недорого, швидкий ефект, майже не відбирає часу.
б) Не все в тих добривах є.
б1). Це має подвійний негативний ефект. Перегодування тим, що добривах є - викликає неможливість рослиною засвоювати інші елементи. Одним перегодували - другим недогодували. Нічого гарного в цьому нема, тільки погане.
Наприклад.
Передозування магнієм викликає погіршення засвоєння кальцію, і навпаки.
Надлишок калію може погіршити засвоєння кальцію та магнію. І так далі. Залізо-цинк-мідь, фосфор-кальцій-мідь-цинк, натрій-калій... і т.д. і т.п
Ось до речі, коротко з статті про антагонізм калій-магній-кальцій
https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/09064719309410223
А ось про антагонізм цинку/заліза/міді/фосфору/кальцію
https://www.researchgate.net/profile/Yashbir-Shivay/publication/303245814_Interactions_of_Zinc_with_Other_Nutrients_in_Soils_and_Plants_-A_Review/links/5739d9eb08ae9f741b2c9011/Interactions-of-Zinc-with-Other-Nutrients-in-Soils-and-Plants-A-Review.pdf
Рослини можуть почати хворіти/мало буде зав"язі: малий врожай / залишишся геть без врожаю -- або повиростають уроди.
б2). Легко тупо взагалі отруїти рослину.
В общем, тут все складно, тому використовувати треба ДУЖЕ обережно. Навіть якщо рослина продовжує рости і виглядає гарно - це не обіцянка гарного врожаю.
2. Наявними природними ресурсами.
Тут трохи інша ситуація.
а) Незручно, багато свого часу витратиш - виходить і дорого і довго
б) Негативу для рослини нема від слова геть (екстріми типу курячого г. не розглядаю, бо ніколи не мав з ним справу. Ним, КАЖУТЬ, можна отруїти рослини - не знаю, не пробував).
Чому? - Мабуть, тому, що саме до такого в Природі і пристосувалися рослини.
У наступній частині розглянемо варіанти природньої підгодовки
-
Трохи поверну назад. Не розказав про те, як же вирахувати скільки і чого додавати мінеральним добривами.
Але тут необхідно ше раз згадати, як саме мінеральний склад може впливати на смак.
І не тільки мінеральний склад грунта, а і інші чинники
----------------
Вище п.magistr запитав про смак редиски з Ізраїлю.
Скажу одразу, що "польовоі" продукти логістикою можуть зжерти профіт, якщо їх пустити на експорт. Тому вони такі коштовні.
Вони і в полі дозрівають дуже неодночасно - а ті, що дозріли - м"якенькі та вже нележкі і перевозити їх - велика морока.
Поставки залежать від їхньої швидкості дозрівання, а погоду передбачити важко.. Для польових - тільки місцеві доставки.
Міжнародні практично відпадають.
Гідропоніка - інша річ. Там все можна спланувати, стандартизувати, і все дозріє день-у-день як заплановано.
Отже, гідропоніка.
Довго розповідати, що таке гідропоніка - не хочу, я один сезон нею займався, і, якби вирощував маріхуану, наприклад, то, може, результати мене б і задовольнили.
А так - я вирощував помідори, думав, виростуть смачні, а вийшло як в крамниці, то я і кинув; і, одночасно, почав тоді думати в чому ж справа.
Сказати просто: смак визначається І МІНЕРАЛАМИ -- І ПОГОДОЮ/світловим режимом. Всім одразу.
Те, що мінералами - точно.
Нагадаю вам про дивака-француза, який в Одеській області купив старий виноградник і як він пояснює, чому він не хоче його вирубувати.
Бо коріння у старого куди більш глибше долізло до багатих на мінерали шари грунту - і що саме це робить його вино вином, а не дешевим шмурдяком
Дивитися з 3:10
З іншого боку, ми всі знаємо, що легенький приморозок радикально міняє смак винограду чи горобини. Які ж вони стаюит смачні та запашні!
Я на горобині інколи настоюю горілочку, додаю цукру 2-3 чайних ложки на півлітра - це просто наркотик! Особиво, дівчата оцінять )
А от дозрілий на рослині смачний і пахнющий помідор - в протилежність винограду чи горобині - одразу губить всю свою смакоту, якщо його покласти в холодильник. Не тримайте справжні базарні помідори в холодильнику!
Рослина міняє метаболізм (а, отже, і смак і аромат) так, як їй треба, а не так, як нам більше подобається.
Навіть чим освітлювати має значення. Ніколи помідора не буде смачною з тіньової сторони хати. Те саме і з світлодіодами буде, думаю.
Коротше, у формуванні смаку, як ми знаємо на всім відомих прикладах, приймає участь ВСЕ. Всі природні умови. І харчування, і температрний режим (гарячі дні - холодні ночі), і як і чим їй дається енергія (сонце чи діоди) і навіть, як я підозрюю, вітер.
Нам цього знання фактів достатньо, нема потреби лізти в науку глибше, тим більш, все, що я знаходив у наукових статтях, це залишені без відповідей питання.
------------------
Наступна частина буде не про природні підгодовки, а про мінеральні добрива - як, чим, скільки, і коли саме.
-
Мінеральні добрива.
Чим, якою кількістю, коли і як підгодовувати.
Ця тема буде тезово, основні підходи. Деталі є в інтернеті - я лише обмалюю загальну картину. Жирні мазки.
Макро і мікро елементи
Макро - ті, яких треба багато. Їх три. Вони з грунту вибираються рослинами найшвидше, бо використовуються як двигун метаболізму у великих кількостях.
Азот, фосфор, калій: N:P:K
В такому порядку і іде маркировка на коробках/мішках. Наприклад, 24:8:16
24% вагових частини азоту, 8% - фосфору, 16% - калію
Грубо і приблизно:
Азот - для нарощування зелені
Фосфор - для квітнення і запліднення
Калій - найбільша кількісна потреба для дозрівання
Це коли їх треба найбільше. Але не означає, що в інші періоди ці макроелементи не потрібні. Потрібні завжди, але коли найбільше - я написав вище
І, зрештою, їх так періодично і додають.
В період нарощування зеленої маси - весна-початок літа - більше азоту: пропорція 2-1-1
Почали квітнути - зменшити азот, більше фосфору: пропорція 1-2-1
Зав"язалося - більше калію: пропорція 1-1-2
Будете продовжувати активно годувати азотом в період як почнеться активне квітення - перестане викидати нові квіти і знову почне нарощувати зелену масу, як молоде. Нам таке не треба.
До того ж, перегодована азотом рослина може захворіти на фітофтору і показати симптоми дефіциту інших елементів, навіть якщо їх в грунті достатньо (приклад як це стається: пункт б1 https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1100874.msg25385434#msg25385434 )
В общем, рекомендовано кожен макроелемнт додавати більше - коли в рослини на нього зростає попит.
Наступна розповідь - як взнати/порахувати, скільки ж додавати.
Закінчимо з макро, перейдемо до мікро
-
Мінеральні добрива.
Чим, якою кількістю, коли і як підгодовувати.
Ця тема буде тезово, основні підходи. Деталі є в інтернеті - я лише обмалюю загальну картину. Жирні мазки.
Макро і мікро елементи
Макро - ті, яких треба багато. Їх три. Вони з грунту вибираються рослинами найшвидше, бо використовуються як двигун метаболізму у великих кількостях.
Азот, фосфор, калій: N:P:K
В такому порядку і іде маркировка на коробках/мішках. Наприклад, 24:8:16
24% вагових частини азоту, 8% - фосфору, 16% - калію
Грубо і приблизно:
Азот - для нарощування зелені
Фосфор - для квітнення і запліднення
Калій - найбільша кількісна потреба для дозрівання
Це коли їх треба найбільше. Але не означає, що в інші періоди ці макроелементи не потрібні. Потрібні завжди, але коли найбільше - я написав вище
І, зрештою, їх так періодично і додають.
В період нарощування зеленої маси - весна-початок літа - більше азоту: пропорція 2-1-1
Почали квітнути - зменшити азот, більше фосфору: пропорція 1-2-1
Зав"язалося - більше калію: пропорція 1-1-2
Будете продовжувати активно годувати азотом в період як почнеться активне квітення - перестане викидати нові квіти і знову почне нарощувати зелену масу, як молоде. Нам таке не треба.
До того ж, перегодована азотом рослина може захворіти на фітофтору і показати симптоми дефіциту інших елементів, навіть якщо їх в грунті достатньо (приклад як це стається: пункт б1 https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1100874.msg25385434#msg25385434 )
В общем, рекомендовано кожен макроелемнт додавати більше - коли в рослини на нього зростає попит.
Наступна розповідь -як взнати/порахувати, скільки ж додавати.
Закінчимо з макро, перейдемо до мікро
ось це найболючіше питання
-
Питання скільки і чого додавати є відповіддю на інше питання - скільки і чого плануєте зібрати (забрати з землі)
На квадратному метрі городу можна виростити 100 цибулин на пір"я або кропу загальною вагою 1-1.5 кіла, а можна пару відер картоплі чи помідорів
На полі можна вирощувати малину з врожаєм літрова баночка на той же квадратний метр - а можна соняшник, після скошення та вивезення якого з поля земля залишається пуста.
На кріп чи цибульку з підгодовкою можна взагалі не заморочуватися, а от на поле, де вирощуєш соняшник чи пшеницю, такий номер не пройде.
То скільки ж додати в землю добрив?
А стільки, який врожай плануєте.
Беремо склад помідори чи картоплі, множимо на вагу, яку плануємо зібрати і отримуємо скільки яких мінералів буде потрібно, аби рослини "зробили" нам ті овочі.
З вищенаведеної картинки про склад помідорів, на 1 кг потрібно:
N - для 9 грамів білку
P - 220 mg
К - 2,3 g
Mg 100mg
Са 60mg
Fe 2.5mg
Cu 0.5mg
Ну і так далі
Якщо сорт помідорів дозволяє виростити гарний врожай (волове серце), скажімо, 10 кг, множимо все це на 10
Що там виходить?
90 грамів білку
2,2 грами фосфору
23 грами калію
1 грам Магнію
0,6 грами кальцію
25 мг заліза
5мг міді
А якщо якісь помідори-черешеньки - пару кілограмів - то відповідно, менше.
Короче, витратьте 10 хвилин на інтернет пошук складу того, що ви схочете вирощувати, прикиньте скільки можна зібрати - і вам стане відомо скільки і чого треба.
Ну, звичайно, поправка на те, що
1. Самій рослині (листям, стовбуру) теж треба,
2. Біодоступність навіть гарно приготованих мінералів не 100%. Вона залежить і від типу рослини, і від того, лужна чи кисла реакція грунту. Помідорам, наприклад, потрібен слабо-кислий грунт; з лужного грунту помідора просто не зможе засвоювати мінерали. А от оливки, гранати і олеандр - їм для гарного росту потрібна лужна земля
Це коротко, скільки і яких мінералів треба.
Відповідь - стільки скільки збираєтесь з врожаєм забрати (і самі рослини, і плоди) + врахувати біодоступність добрив.
Але це - загальна потреба для всього врожаю за весь час: від весни до осені
Наступна частина буде як в часі розділити мінеральні підгодовування. І там я розповім про те, як міняти pH землі, якщо треба (підвищити зону комфорту росту для рослини).
-
Вдогонку.
Вирахували, скільки чого треба.
Як взнати, скільки то буде в добривах?
На кожних добривах є цифри, про які я вже казав, - N:P:K
20-8-16 означає, що у 100 грамах добрив 20гр азоту, 8 - фосфору, 16 - калію
У садових добривах є ще деякі мікроелемнти.
Все написано на упаковці.
Все просто.
Там же є загальні правила, як вживати.
Типу, одна ложка на 4 літра що-2-тижня.
Ця рекомендаія - для дорослої рослини, яка їсть багато. Для молодих саджанців такі дози можуть бути токсичними.
В наступній коротенькій частині розповім, що роблю я.
-
Ну, що, підемо по 4му колу про одне і те саме ? :gigi:
Давайте розбиратися.
Ми вияснили, що, аби виріс фрукт/ягода/овоч їй/йому для цього потрібно
1. Мінерали, які є двигуном метаболізму і структурними "цеглинками"
2. Енергія - світло
3. Вода та СО2 (вночі кисень) - тут поки нічого пояснювати не буду, може, пізніше. Скажу лише, що і режим поливу також (разом з мінеральним складом, темперратурним режимом і видом освітлення) СУТТЄВО впливає і на здоров"я рослини (ну як тут не згадати такий яскравий феномен як Blossom End Rot - гниль квіткового краю - у перців та помідорів), і на якість продукту, і на смак. Щодо впливу режиму поливу на смак - пошукайте в Ютубі, я бачив багато відео, один, по-моєму навіть на каналі якогось української рослинної крамниці - у них там консультантом працює випускник-аграрник, гарно розповідає про правильний полив і як він спливає на синтез помідорою цукру, кислот та ароматичних сполук - те, що робить помідор помідором. Не пам"ятаю назву каналу, дивився десь роки 3 тому, коли сам вчився.
Почнемо з першого
Мінерали.
В принципі, нема різниці, у якому вигляді ви даєте рослині її харч: мінералами, зробленими на фабриці, чи компостом/перегноєм/сіном. Якщо хтось доведе, що атом азоту з мінеральних добрив з заводу відрізняється від атому азоту з компосту, то йому і Нобелєвку дати можуть.
Якщо ми дамо все, що рослині потрібно, без виключення - отримаємо однаковий результат з підгодовкою "штучними" та "натуральними" добривами.
Тут ніякої метафізики нема.
Для простоти для себе і швидкості ефекту я - так - використовую мінеральні добрива
З огляду на вищесказане, беру найбільш повні, які можу знайти
(https://live.staticflickr.com/65535/51236219430_3d2f49fbae_o.jpg)
В цих добривах є всього 5 мікроелементів
Приходиться додавати. З вітамінів для людей
Там є 9. Майже повний набір. На ньому вже можна повноцінно виростити рослину.
(https://live.staticflickr.com/65535/51235927729_4a21b39f5a_z.jpg)
А можна тупо купити гідропонічний мінеральний комплект. Це - найшвидші та НАЙЯКІСНІШІ МІНДОБРИВА, ЯКІ МОЖНА ВЗАГАЛІ КУПИТИ.
На них і самих можна вирощувати практично все - це і буде гідропоніка - і використовувати їх як звичайні добрива для вирощування овочів в землі
(https://cdn.shopify.com/s/files/1/0043/4018/7247/products/General-Hydroponics-trio---1-quart_92274dea-2bce-4d53-a0ba-027bf4b9295b_720x.jpg?v=1600791587)
The FloraSeries from General Hydroponics is the original three-part hydroponic-based nutrient system.
GH Trio includes:
FloraGro: Stimulates structural and vegetative growth. Builds strong roots. Provides nitrogen, phosphorous, potassium, and secondary minerals.
The foundation of the building-block system.
FloraMicro: The foundation of the building-block system, Provides nitrogen, potassium, calcium, and trace elements.
FloraBloom: Stimulates flower and fruit development. Enhances flavor, aroma, and essential oils. Provides high phosphorous, potassium, magnesium, and sulfur.
The concept behind Flora Series is simple: Different kinds of plants have significantly different nutrient needs, and these needs change during each plant's growth cycle. By using different combinations of FloraGro, FloraBloom and FloraMicro, the grower is able to fulfill the exact needs of the plant at each stage in the plant’s life cycle. As the crop grows, the grower is able to precisely adapt the nutrient formulation to meet the crops changing needs.
Коротко:
1. рослинам треба різні кількості добрив в залежності від циклу/стадії росту (я це згадував, що азоту треба більше на початку, на квітнення- фосфор і потім калій)
2. В цих добривах є також всі необіхдні мікроелементи
Їхній один великий недолік - ціна. Типу, ці три літрові пляшечки 50 баксів. Це мені на 3 рази полити мій 170л контейнер з одною рослиною-помідорою :gigi:
-
Щось я багато пишу, і відчуваю, що з кожним новим поясненням чогось йде розгалуження неохідних наступних пояснень в геометричній прогресії. Он, згадав про воду - і понеслася. Вплив режиму поливу на обмін речовин, чому починає гнити помідора з квіткового кінця, як полив впливає на смак і т.д. і т.д. З мінералів - до ціни гідропонічних розчинів... дурне якесь розгалуження виходить...
Давайте практично.
Практично: я гарними міндобривами даю рослині десь 15-20%% за весь період вирощування. Вони діють швидко, гарно і надійно. Але смаку від них не буде.
Решту даю "природними" джерелами. Сіно, ракушки, шкаралупа яєць, молоко, людські вітамінки (чи це буде "хімія"? - та яка різниця). Ефект повільніший, стійкий, зате не оруїш рослину, і - найголовніше - вони дають СМАК.
Коли підгодовую мінеральними.
Для помідорів - десь з 2,5-3 го тижня як зійдуть і допоки не розпуститься перша квітка. Оскільки самі рослинки ще маленькі - то десь всього 5% від загальної рекомендованої дози на рекомедації до вжитку. Чайну ложку тих моїх 20-20-20, що на фото, на 5 літрів і цим полляю 10 рослин. Перерва на 2 тижні. Повторюю. В проміжку - полив звийчайною водою за необхідністю. Грубо всього 2 полива добривами.
Як тільки помідори починають цвісти - я міняю добрива на фосфорні
(https://live.staticflickr.com/65535/51236301990_e884951ea6_c.jpg)
Це 10-52-10. Чайна ложка на 10 рослин раз на тиждень. Дрібниця, а не доза. Десь 20% від рекомендованої. Я навіть не впевнений , чи воно щось дає :gigi: Але квітнуть гарно і рясно.
Завтра - чи коли там - продовжимо. :D
-
Після того, як більшість відквітнула, я знову міняю.
Тепер це калійні.
(https://eco-logic.ca/wp-content/uploads/2016/03/15-15-30x500.jpg)
Оскільки я вже бачу приблизно який буде врожай, то порахувати скільки треба добрив вже не важко
Зараз я вирощую черешенькові - а це лише до 4 кілограмів з куша, то це десь 10 грамів на самі помідорки, стільки ж на рослину і +20% на біонедоступність
Десь до 25-30 грамів калію. Якщо калію 1/3 в добривах, то виходить треба 90 грамів.
Калію добривами я даю десь до половини, а решту - як завжди, природними.
Ці 45 грамів я розподіляю на 4-5 порцій, і підгодовую раз на тиждень-півтора
----------------------
Прикиньте свій врожай, пошукайте в інтернеті хімічний склад і будете значти скільки і чого рослині буде потрбіно
Половину можете давати міндобривами. Решту рекомендую натуральними джерелами.
Всю необхідну дозу мінеральних розкидайте на кілька прийомів і поступово підгодовуйте.
На самому початку, поки рослина фізично маленька - їй і добрив на один раз треба менше. А коли підросте - треба буде більше.
Це найбльш стосується азоту - саме його треба найбльше, поки рослина нарощує зелену масу.
Ну, приблизно, порахували всю дозу. Просто для прикладу вийшла цифра 60 грамів.
І я хочу швидкого результату. Наприклад, огірки.
Я б половину азоту дав мінеральними. З цих 30 грамів я б всього 1-2 грами дав на протязі першого місяця, а потім поступово збільшував би по мірі того, як рослина росте.
Фосфор додається, коли той огірок почне квітнути, тобіто, рослина вже величенька. З загальної дози можна брати 10% шматки і підгодовувати щотижня. Як зав"яжуться огірочки, до фосфатник (бо огірок продовжує квітнутие), додаємо калійних такими ж шматками по 10%
Ну, і я додаю ще вітаміни з мінералами.
------------------
В ідеалі я б мінеральних не давав взагалі.
Але у нас коротке літо і на початку треба рослини стимулювати рости швидко
Я висадив помідори 25 травня, бо до цього ночами були заморозки. А потім через тиждень, як висадив, знову прийшли заморозки, то я накривав помідори перекинутими відрами.
На початку жовтня - вже заморозки. Тобто, всього 4 місяця.
Тому і треба поспішати.
А в Україні я б використовував тільки природні.
Там і не передозуєш, і вирости встигне, і смак буде гарний
----------------
Наступна розповідь - як робив би я, якби жив у зоні 5 і тепліше.
Україна це 5-6 зона.
(https://www.pacificbulbsociety.org/pbswiki/files/Maps/Maps_EuropeHZMap.jpg)
-
Що б я робив, якби жив в більш теплому кліматі.
Навіть не так.
Щоб я робив, якби жив там, де кліматичні умови більш спритяливі для городництва.
------------------
Вище я згадав про "зони", а потім зрозумів, що це геть не "те", що я мав на увазі.
Швидко поясню.
"Кліматичні зони", мабуть, не найкращий термін для того, що ці зони описують.
Ангілйською воно називається Hardiness zones. "Зони стійкості" чи "витривалості". Мається на увазі нижчий температурний показник для визначення чи виживе рослина взимку в цій зоні.
І все.
Нічого не каже ні про літні температури, ні про кількість сонячних днів, ні про добові коливання, ні про коли останні/перші приморозки, ні про кількість опадів.
Короче... ні про що суттєвє.
Ну, можна сказати, воно приблизно каже, коли в середньому можна висаджувати город.
Он, в Англії, городи ростуть круглий рік. Легенька плівочка на самий поганий випадок - і все. Зимою приморозків практично нема.
Але це не означає, що там найкращі умови для городництва.
Кількість опадів, сонячних днів, якість землі - все це треба брати до уваги
ЦЬого "кліматичні зони" не враховують
Більш детально є повно інфи в інтернеті.
-
Щоб я робив, якби жив у кращому для городництві кліматі.
Це означає, що нема потреби поспішати, аби встигнути
-------------------------
Ну, наприклад.
(https://returntonow.net/wp-content/uploads/2020/07/37222531_10151053221894964_6432756515618160640_n.jpg)
Що не роби, ні в Канаді - ні в Україні такого не виростиш. Тупо бо рослині не вистачить часу такою вирости, які не створюй їй для цього харчові умови
Таке за менше, ніж 8-9 місяців гарної погоди, не виженеш. Принаймні, із "звичайних" сортів.
-------------------------
Я б в таких умовах не використував мінеральних добрив на присадибі.
Нема потреби. Нема куди поспішати.
Зрештою, і в Україні при гарному поливі нема такої потреби. Мій батько висаджує в грунт помідори 3 тижні раніше. І тепло продовжується на 3-5 тижнів довше. А останні зими і взагалі щось особливе.
Мені б такі умови - запросто вирощував 4 метрові помідори.
Навіть тут можна виростити до 2.5 метрів.
Помідора росте в контейнері висотою десь 45-50 см, а помаранчевий паркан - 1.80м. Десь 2.3 метри, 14 вересня, ще 3 тижні рости.
(https://live.staticflickr.com/65535/51241296035_225135b44b_o.jpg)
-------------------------
То як би я підгодовував?
В принципі, нічого не міняється.
Я знаю врожай. Треба віддати землі те, що в неї забираєш восени
Ось ці 4 помідори дали десь під 130 кг, а може і більше. З самого низу- до самого верху. Висота десь була під 2 метри, 4 опори опори 4мм вуголки зігнуло в дугу, ставив на розтяжки.
(https://live.staticflickr.com/65535/51240273041_a4ccb62289_o.jpg)
А помідори-черешеньки - як я вже казав - така як ота висока з попередньої фотографії -ну, 4кг від сили.
Ясно, що для повернення треба гіть різні масштаби
Наступної весни я вмішав в землю, де росли оці жовті помідори, 2 величезних мішки сіна
А в контейнер, з якого забрав десь 10 кг (4 кг помідорів+стільки ж зеленої маси самої рослини) - всього 3 охапки сіна. Якби його розмочити до ступеня вологості нормальної трави - так 10 кг десь і було б.
Повернув те, що забрав
Далі ще трохи розповім про види органіки і перейдемо до поливу та pH
Після цього розкажу, що я знаю про смак і як його покращити. Ну, принаймні, теоретично, бо порівняльних експериментів я не ставив - шкода вирощувати несмачне. Що читав в літературі, те і розкажу
-
Про "природні" добрива.
Тут нема що довго писати.
1. Компост (трава, "гній" птахів, тварин)
2. Сіно
3. "Чаї" - настої
1. Почну з 2-го - сіно
Тут одразу хочу нагадати, шо аж таких величезних відмінностей між мінеральним складом
помідорів/банананів/картоплі -
- нема.
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1100874.msg25376201#msg25376201
Всі рослини мають приблизно однаковий мінеральний склад. Ну, я, скільки не дивився, хоч яблуко, хоч авкадо - одне і те саме. В мікромолі не залазив.
Тому я особливо не парюся, і приймаю як аксіому те, що трава/листя мають абсолютно прийнятний склад, аби підгодовувати будь-що на городі
Я просто скошую траву на присадибі, висушую її і навесні додаю зроблене сіно в город.
Скільки ? - а про це в попередньому пості ))
2. Компост.
Пробував перші 3 роки. Не довіряю. Муторно робити, якщо робити правильно.
А якщо "неправильно", а як всі - то ще гірше.
Причини:
1. Азот:
Навіть як робити правильно, то коли компост "достигає" - багато азоту переходить в амміак в такому вигляді улітає в повітря. Спробуйте наскирдувати свіже скошене сіно в бодай півметрову купу, дайте постояти 2 дні, а потім розворушіть і спробуйте вдихнути. Знаєте, як нашатир смердить? Так от, нашатирем з купи гниючої трави можна пробудити не одну тисячу коматозників. В общем, в компості набагато менше азоту, ніж могло б бути.
2. Калій, Фосфор, Кальцій, міркроелементи.
Як готують компост чи гній? А ніяк. Наскидали - і все.
(https://www.gardenmyths.com/wp-content/uploads/2016/05/Compost-Is-It-Poisoning-Your-Garden.jpg) (https://cdn.mos.cms.futurecdn.net/g6dusBJE37NwHtnFc6XQME-1200-80.jpg)
І так - до самої весни. І дощики його проливають наскрізь, і танучий сніг через нього просочується... :(
Ви як чай заварюєте? Чи як робиться компостний чай?
Просто. Заливаєте водою, чекаєте, потім використовуєте "навар".
Тобто, очікуєте що в навар-настій перейдуть поживні речовини. Або, як в каву-чай, виваряться смачні хімікалії
А що залишається в заварці чи компоссті? - А залишається пуста органіка.
Во: оце і є ваш весняний "компост". Вимита - чістюсінька органіка. Целюлоза.
Ні тобі калію, ні тобі фосфору, ні тобі азоту, ні тобі жодного з мікроелемнетів.
Все змилося дощами та водою зі снігу.
А поки активно гниє, то ще і смердить, як у вуличному туалеті :bueee:
Короче, не люблю я бавитися з компостом.
Неефективно, багато роботи, незручностей, запахів навколо.
І порівняйте зі швидко зробленим сіном: скосив - тут же за 2 години висушив. І все в тому сіні - як і в траві на всі 100%. Те саме, що в яблуці, помідорі, картоплині чи перчині (tu)
(https://live.staticflickr.com/4405/36241649984_4f5eebcd63_c.jpg)
Далі, думаю, про сіно нема що розповідати.
3. "Чаї".
Пару разів використоував. Довго і муторно. Повно відео в Ютубі.
Аж щоб так щось помітити - то нічого особливого.
Діжки, вода, гниє ото там все. Поім його відціжуй, тоді лійкою поливай... Гемор !!!
Куди простіше - розкидав зроблене сіно як мульчу - воно і вологу в землі біля рослини зберігає, і зберігає землю від тріскання під сонцем, і, повільно перегниваючи, повільно з кожним дощиком чи поливом віддає в землю всі поживні речі.
Сіном не перегодуєш, не отруїш, не "персолиш". Все що є - неси кидай на город і не думай.
Єдине, що я використовую з органіки - це сіно і молоко, зі зрозумілих причин.
-
.
-
1. Під сіном можуть завестися миші. І гризти картоплю та інші корнеплоди.
2. Сіно довге, незручно класти між рослинами.
3. Сіно сухе, і довго не розкладається, хіба в кінці сезону, і то - якщо буде достатньо вологи, отже - весь сезон, поки сіно не розкладеться, підживлення для рослин не буде.
-
1. Під сіном можуть завестися миші. І гризти картоплю та інші корнеплоди.
2. Сіно довге, незручно класти між рослинами.
3. Сіно сухе, і довго не розкладається, хіба в кінці сезону, і то - якщо буде достатньо вологи, отже - весь сезон, поки сіно не розкладеться, підживлення для рослин не буде.
проти мишей є кіт
п.с. щодо "природних" добрив- пропущено попіл
-
1. Під сіном можуть завестися миші. І гризти картоплю та інші корнеплоди.
2. Сіно довге, незручно класти між рослинами.
3. Сіно сухе, і довго не розкладається, хіба в кінці сезону, і то - якщо буде достатньо вологи, отже - весь сезон, поки сіно не розкладеться, підживлення для рослин не буде.
Ну, то дивлячись яке сіно і скільки його давати зверху на землю.
Я скошену траву перебиваю до довжини максимум 1 см і підсипаю на город (мульчую) товщиною не більше 5мм. Аби просто прикрити голу землю. Зате щотижня досипаю, по мірі того, як вона перегниває. Миші там просто нема де поміститися під мульчою. Хоча мишей повно, бо за парканом ліс.
Мілко перебите сіно гниє на ура за тиждень
Ось 2 тижні тому
(https://live.staticflickr.com/65535/51207373701_6d59105d8b_h.jpg)
(Це був зійшов кріп, а вночі обіцяли приморозки, то відгородив целофаном і вночі полив 2 рази теплою водою)
-
Я не сперечаюся - тут у кого як.
Моє сіно - то скошена м"якенька трава з подвір"я - оця, що на фотографії біля городу, яку я кошу двічі на тиждень. Тендітне та м"якеньке.
А якщо то сіно з луга і визрівша дебела трава і просто косою на всю довжину - то погоджуюсь.
Ну, тоді буквально парою слів розкажу, як повинен робитися компост, аби максимально не втратити його цінності.
-
До речі, моє сіно видно на фотографії в першому пості - там, де я його замішую в синьому контейнері з минулорічною землею.
Це останній або передостанній покос минулого року, перед якими я трохи даю добрив траві і даю їй трохи відрости - набрати міцності в коріння перед зимою. І як вона виженеться сантиметрів на 5-7 - скошую цю останню траву на сіно.
Тому вона троxи довша.
А так літом, оскільки я кошу її що-3-дні, то вона і не відростає довгою ніж на 2-2.5см Цим сіном і мульчую
-
Від Лусьтрації слушне зауваження.
Довге дебеле сіно є сенс тільки замішувати в минулорічну землю.
Мульчувати ним і аби воно підгодовувало - не дуже зручно.
Тоді розкажу трохи про "чаї" як підгодовку.
Є "чаї" на щойно зірваних рослинах - і є на компості.
Про "чай" з курячого посліду нічого не скажу, бо не маю досвіду. Так само не маю досвіду з різного роду гноєм від свійських тварин. Хоча деяку уяву про правильне компостування гною тварин маю з англомовної літератури. Совкову "науку" ігнорую, шкода часу.
На щойно зірваних - це може бути будь-що. Просто скосити що росте чи нарвати листя з дерева - це ще краще. Дерево своє коріння пускає глибоко і має змогу дістати з глибин те, що трава не може.
"Перегодувати чаєм" - не вийде, як не старайся, тож це безпечно. Казки та міфи про потенційну токсичність чаїв - сміливо ігноруйте. Я перепробував різні варіанти з різними коцентраціями з різних трав та дерев - все гарно росте, "отруїти" пробував - у мене не вийшло.
Нарвали-розім"яли-нарубали-розтерли, наскидали в діжку, залили водою, поставили на сонце, аби грілося та "виварювалося" - і чай готовий.
Я б не давав йому сильно загнивати, бо то сморід та гидота, та і комарі можуть в тій діжці розводитися.
Тут краще потримати його всього день-півтора (якщо це м"якенька травичка, кульбаби, будяк чи кропива - то одне, а якщо щось жорсткіше - ну, на день довше), зцідити, чаєм полити.
Чи треба його пробулькувати повітрям, додавати дріжджі, цукор, землю і іншу "наукову" фігню? - ні. Ніяк і нічим ви той чай не "покращите", не витрачайте часу і сили.
Можна не розбавляти, бо перегодувати не вийде, хоч всю діжку під один кущ вилий. Інша справа - чи то треба? В принципі, гарненької охапки вистачить на 10 дорослих помідор на тиждень, а якщо навесні - то і на місяць. Можна таким чаєм і ввзагалі поливати, якщо є час та натхнення. Мікроби та черв"яки в землі надлишки швидко зжеруть та переведуть всі поживні речовини у склану біохімію, звідки потім будуть повільно вивільнятися. Якщо просто - будете робити чорнозем.
Те, що залишилося в діжці - витягти і розклати поміж рослинами на грядці або в міжряддях - ця мульча вже набагто м"якша. Захищатиме землю від перегріву, випаровування води і тріскання землі. Плюс черв"якам Батьківщина). Мені треба лише раз копнути на городі, аби назбирати з півсотні черв"яків на рибалку.
Наступне - як робив компост, помилки, що потім вичитав в інтернеті та що в кінці для себе залишив з того всього. Я компост робив не стільки із-за потреби, скільки задля інтересу та спостерігань.
Короче, розкажу свій трирічний досвід.
-
Трохи додам до попереднього посту
Якщо настоювати всього день-півтора-два, то з тої трави/листя все поживне не вийде в розчин
Частина залишиться в траві-листі.
Але, оскільки, тепер воно все м"якеньке і швидше гниє, то, розкладене на грядці - буде продовжувати повільно підгодовувати рослини
Ще раз - не раджу настоювати довше. Перебийте його, порубайте сапою і 2 дні у воді - максимум. Як довше - то і мухи і сморід і комарі і слизьке все стає, і як обільєшся - а обільєшся обов"язково - то встид, бо зелене і смердить і на чорта стаєш схожим і жінка і сусіди проклинають тебе з твоїм городом ))
-
Ну оце так за 3 тижні вигналися помідори в тих контейнерах, що в заголовному посту ще були пусті
Тендітна і висока Rapunzel та дебела і приземиста Cherokee Purple
(https://live.staticflickr.com/65535/51256792494_28d0a84fe2_h.jpg)
-
Пурпурний Чєрокі - один з найсмачніших сортів, які я пробував
Ще два - це Рапанзл і Сонячне Золото/ Золоте Сонце - Sun Gold
(https://migardener.com/wp-content/uploads/2016/11/cherokee-purple-heirloom-tomato.jpg) (https://www.veseys.com/media/catalog/product/cache/image/700x700/e9c3970ab036de70892d86c6d221abfe/s/u/sungoldut-sungoldut-image-19070-sungold.jpg)
-
Остання обіцяна тема, а далі - подивимось.
Справа в тому, що все, що я писав до цього - це перше наближення до трьох, які будуть у реальнрому житті.
І найбільше це буде впливати саме на підгодовку штучними добривами.
Після йього посту поясню, що я мав на увазі.
Із природними - там все набагато простіше, небезпечніше, безпомилковіше і - найголовніше - СМАЧНІШЕ.
Ніколи на штучних добривах не виростиш такої смачної ярини, як на "природних". Я в цьому персонально переконався рази 3 чи 4.
То буде дуже важливий пост - наступний.
А зараз - як і обіцяв - про компост.
*****************
Спочатку деякі загальні зауваження.
Компост - цей термін вживається для означення того, що вже перегнило, повністю чи частково.
Це може бути і дерево. І папір. Тобто - просто досить гарно перегнивша целлюлоза.
Вона як була "пустою" в плані рослинної їжі до перегнивання - так нею і залишилася опісля. Так що тут термін "компост" недоречний. Це типу як "частково висушена вода" або "частково обезжирений жир". Тавтологічна нісенітниця.
Будь-які кухонні рештки. Жодних обмежень. Часто будете зустрічати, типу "молоко не можна", "жир не можна", "м"ясо не можна". Єрунда.
В Природі біля мертвої тварини завжди краще трава росте. Деякі рослини, як припускають, навмисно виростили колючки, аби спіймати жертву. Типу шипшини.
Або ось - чисто рослини-хижаки, що "їдять" тварин/комах. Комаха рокладається, рослина "випиває" бульйон, багатий на поживні речовини - і росте.
Приницип той самий: м"ясо багате на всі хімічні елементи - рослина знайшла шлях як вбити комаху/тварину - з"їсти її.
Гній тварин.
Будь-які рослини. Сіно, солома, свіжий покос.
Одразу скажу найголовніше
Найголовніше - це не дати наявним рослинним харчам "втекти" в процесі компостування. Якщо вони "потікають" - отримаєте просто непоживний сустрат для росту коріння. Тупо. Типу пластмасового чи перегнившого паперу. На ньому навіть мікроби не зможуть рости.
Для азоту це - випаровування в повітря і вимивання з дощами/снігом
Для решти - елементів - просто вимивання з дощами і снігом.
Все просто.
1. Компост - який готуєте - має накриватися і бути на якійсь підстилці.
2. Спіймати амміак, який ШВИДКО утворюється при гнитті рослинних/тваринних білків і не дати йому випаруватися. Це робиться шляхом змішування компостного матеріалу, багатого на азот - свіже листя, трава, кухонні регтки (м"ясо, сир, яйця) - з великою кількістю целюлози: груба солома, тирса, опілки, кора дерев. Біохімія процесу проста. Деревина переробляється грибами. Їм в цьому потрібна мікробна допомога. Мікроби - це >50% протеін (https://www.frontiersin.org/files/Articles/300587/fmicb-08-02009-HTML/image_m/fmicb-08-02009-t001.jpg), отже, їм для росту потрібен азот. Вони ловлять амміак, обмінюються з грибами утвореними амінокислотами - взамін отримують від грибів цукри. Гриби лекше ростуть і швидше розкладають деревину.
Коротше, весь амміак уловлюється мікробами, бо є шлях його подальшої утилізації - передається грибам, гриби ростуть, розкладають деревину, азот потім при повільному відмиранні грибів - коли закінчиться деревина - буде поступово підгодовувати рослини,а не одразу вилетить в трубу, як при компостуванні чистої трави чи листя.
-
Найпростіше - це просто зібрати те, що збираєтесь компостувати - у мішки для сміття і до весни будете мати найчудовіший компост.
Цьому хлопові можете довіряти. Кращого контенту для домашнього городництва я не бачив. Власне, я в нього багато чому навчився напочатках. (В тому числі і готуванню)
Інша справа, що він тут викорирстовує лише (вже) опавше та промите дощами листя. Тобто, половина чи більше там вимита водою. Але - це і не косити і не рвати листя з дерев. Тупо зібрав - і маєш 30-50% поживності компост.
Якщо ж домішати до цього сухого листя по охапці свіжої скошеної трави - отримаєте надчудовий компост навесні. Вже розфасований в мішках. Нічого не вимито, нічого не смердить.
Продовження буде.
-
Ще пару слів про компост.
Як вже сказав, компост - якщо по-справньому - то треба готувати в закритій тарі. Щоб водою наскрізь не промивався - не вимивався.
Найкраще і найпростіше його готувати в тих контейнерах, в яких будете щось вирощувати.
Восени зібрали падалішнє листя, додали грубого сіна чи соломи (в соломі мало поживних речовин для рослин), тирси, кинули пару лопат землі, линули води і закрили кришкою на зиму.
Навесні відкрили кришку - готовий компост, так і саджайте прямо туди.
Це так вийде лише на перший рік.
Бо восени контейнер залишається повний, хіба трохи перепріє все то за літо - десь на 15%, залежить від ступеню грубості органіки, яка там була. То ото можна вмішати в нього трохи сіна. Навіть як грубе - достатньо перегниє за зиму.
Сильно збагатять компост рештки з кухні: риба, кістки, м"ясо, все з тарілок - сир, олів"є і решта. Там вся таблиця Менделєєва. Єдине що - треба берегтися нічних гостей. У нас це єноти і скунси. Розворушать і розкидають.
Нічого більше додати не можу.
Як і казав - компостом і сіном не переборщиш. Я вирощував суниці на 100% свіжому сіні - нічого не "згоріло".
Готувати компост - якщо правильно - досить муторна і коштовна справа. Треба баки або укриті від дощів/снігу місця, саме місце - по-далі і купа часу на переготання, слідкування за процессом, нечастий полив.
Можна на все забити, звалити в купу, кинути якусь накривачку.. в принципі буде нормально.
Що препріє - перепріє. Що ні - перпріє до наступного року.
Трохи вимиється - не біда. Кинув навесні в нього жменю-другу гарних мінеральних добрив, перемішав - і буде порядок.
Як щось пригадаю - додам
-
(https://live.staticflickr.com/65535/51272416186_2465745dda_b.jpg)
Сік з помідорів "Ляна Рожева" (з минулого року)
Непогані, але нічого особливого. Колір, правда, цікавий - як у цього соку.
Склянка - 0,4 (а не 0,25) тобто, тарілка - велика. Цибуля півметра, щавель як 2 долоні
Сьогодні досадив в город 100 цибулин-арпажок.
А це зав"язався Черокі Пурпурний
(https://live.staticflickr.com/65535/51273259044_70597eccac_o.jpg)
-
Ну, і остання важлива річ про мінеральні добрива.
Розрахували скільки їх треба. Наприклад, на 10 кілограмовий кущ помідорів треба, вже рахували
азоту на 90 грамів білку
2,2 грами фосфору
23 грами калію
1 грам Магнію
0,6 грами кальцію
25 мг заліза
5мг міді
Половину дамо добривами, половину - сіном чи компостом (є в інтернеті склад середнього сіна і середнього компосту).
Відміряли добрива.
І ось тут - стоп.
Як давати?
Все одразу чи частинами?
----------------------
Відповідь проста у випадку із великими контейнерами - як у мене.
Я можу дати всю дозу за один раз. І розмішати її однорідно в усьому контейнері.
У цьому випадку - і не буде високої концентрації в грунті назагал - коріння не обпалить, і не перегодуєш рослину одразу - і буде рослина по мірі росту коріння постійно діставати з дальших ділянок в контенері ті добрива
І дощі нічого не вимиють - бо контейнер.
А от якщо контейнер маленький - відро, то одразу всю дозу не даси. Концентрація в грунті буде високою і згорить ваша рослина 100%
Тому треба буде давати по-троху і дивитися на листя, яке росте. Чи досить, чи ні, чи дали забагато як на один раз - чи можна дати ще.
Геморно. Я так убив свої перці, коли вирощував їх у відрах. "Перегодував". Листя позеленіло як скажене, стало майже синє, скукожилося і перестало рости.
Поміркувавши і зрозумівши що сталося, я плюнув на маленькі контейнери і з тих пір використовую 170-літрові і не парюся.
Схожа проблема, якщо вирощуєте у відкритій землі: там - дощі.
Вимивають.
Пройшов - вимив. Пройшов - вимив...
Тому одразу давати всю дозу - не розумно.
Треба частинами
Як часто - а це залежить від дощів.
Сильний дощ - підгодовував би після - наступного дня і ще трішки полив би - аби просто розчинилося і зайшло в землю. Або, якщо розчинне - розчинив би і полив
Якщо несильні - дав би добрив перед дощем - аби дощ протягнув ті добрива за собою вглиб
А от якщо дощі і сильні і часті - тут навіть і дозу треба збільшити - бо частину таки вимиє з грунту і винесе поза зони досягнення корінням.
Позаминулого року буди сильні зливи - просто текло з городу - то дав добрив в землю десь вдвічі більше, ніж звичайно
--------------------------
Коротше, - відкрита земля або маленький контейнер - одразу всю дозу не давати.
В основному - це все. Є багато деталей, як в когось є запитання - відповім, якщо зможу