в России в начале ХХ века было 70 тысяч ссыльных и заключенных, сейчас – 700 тысяч (а население уменьшилось на 40 миллионов человек).
взято звідси
ігорчубайс
шо хоцца, тексазать, додати ацібя

грішний, десь наприкінці 80-х, ще в школі, думалось - ну якжештак, ось ВЕЛИКІ РУСКІЄ, а миякісь не то україїнці не то чухраїнці
ан нє
все вилазе нагора
і нема на то ради,
слава аллаху

преддщллагаю три кондидотури
ну і альтернативу

отут
тинць
опшем маціпуксінька така склока
але цуко з акадєміком і явно прінціпіальна

таким чином настрій десь піднявся

на перемогу не тяне
але, шо є...

тут посил

пишуть долетить в дікамбрє
хехе

от шо воно його робить?
німагу без суржику? ілі суржика?
опшем отакоєот

неп можу сказати шо я за коцмаса трампа, але ж не за "курву з косов" кклінтоншу бути, фсамдєлє

можи я шо пропустив?

"СРП була вже за своїм складом інструментом середньої ланки розпущеної тоді (1956) Націонал-соціалістичної партії Німеччини (NSDAP/НСДАП) і служила в якості підставної вивіски декого з нацистських героїв війни, таких, як майор Ремер (Major Remer), який відіграв важливу роль у зриві спроби перевороту проти влади Гітлера 20 липня 1944 року. 
Якщо уявити собі , що це угруповання програмно перебувало у тісному зв’язку з НСДАП – зокрема, й далі йшлося про " необхідність вирішення єврейського питання" - і мало певний успіх як на місцевих виборах , так і національному рівні (11% на регіональних виборах 1951 року в Нижній Саксонії) буде зрозуміло, що існувала гостра необхідність у його забороні ..."
прикиньте
1951, гітлєр набирає 11 відсоктків
а що хотіти від вати
та ще й при тому що міністер гітлєра - прєзідєнтус (написав і подумав - я теж за нього голосував... бляцька данія...)
 
отакоєот



цитата з: Євген Соколов, др Себастьян Rossner, ВИКОНУВАНІСТЬ І ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО І КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА - Міжнародний навчальний суд



 

 

думають - може трумпа підтримати?
тинць
о темпора о морррес 

Владимир Гундяев, более известный как патриарх Кирилл, написал очаровательную книгу, которая лишний раз доказывает, что бога начинают искать лишь тогда, когда уже нет никакой надежды найти что-нибудь поинтереснее.

Впрочем, надо отдать должное вменяемости автора, бог в его сочинении мелькает лишь бледной, формальной тенью. Главный герой книги — «креститель Руси» киевский князь Владимир, а сюжет закручен вокруг последствий неаккуратного выбора князем «веры» для славянских племен Х столетия.

Отметим, что сегодня от автора требуется немалое мужество, чтобы решиться вновь поднять такие скользкие темы, как «крещение» и «Владимир». Но Гундяев все же решается на это. Более того, он пытается отследить то, как кошмарная сказка о киевском князе транслируется в сегодняшнюю реальность и влияет на нее.

Давайте посмотрим, что у него получилось. Разумеется, в качестве исходной фактуры автор уверенно использует русские летописи, то есть многократно переписанный и отредактированный набор баек, вранья и фантазий, по всей вероятности, не имеющий никакого отношения к реальности «черной дыры» рубежа первых тысячелетий.

Впрочем, трезвость здесь мало уместна. Оставаясь в трезвости, нам пришлось бы закончить разговор на слове «летописи». Реалистический подход тут так же невозможен, как и при оценке приключений Пиноккио. Рецензировать труд Гундяева возможно, лишь приняв заданные им правила игры. Давайте вместе с автором и прочими православными переместимся в мир их диких фантазмов. Мы знаем, что наши бородатые деточки впечатлительны и обидчивы, и сделаем вид, что принимаем всерьез изложенное в летописях.

Итак, рассмотрим летописную фактологию, слегка почистив ее от пафоса и немножко обнажив ее смыслы.

Все памятники Владимиру Киевскому всегда изображают «крестителя Руси» в торжественной статике, хотя князю больше подошла бы совсем другая поза. Дело в том, что он был крупнейшим мастером сексуального насилия. Чем, собственно, и прославился. Конечно, помимо этого князь широко практиковал серийные и массовые убийства. Но, как правило, они служили лишь фоном для бесконечной череды изнасилований.

12-летнюю Рогнеду Владимир насиловал в присутствии ее родителей и родственников. Разумеется, крепко связанных. Вероятно, в какой-то момент ситуация показалась князю недостаточно пикантной, и он распорядился тут же, на глазах насилуемой девочки зарезать ее отца и братьев. Что и было исполнено.

Не менее живописно было обставлено крестителем Руси и изнасилование беременной жены своего брата Ярополка. Оно тоже производилось на глазах у ее мужа и тоже сопровождалось зарезыванием наблюдателя. Вообще, Владимир умел и любил создавать причудливые смеси из деяний, прямо подпадающих под 131, 105, 134 и 132 статьи УК РФ, совмещая изнасилования «совершенные с особой жестокостью по отношению к потерпевшей и другим лицам» с убийствами «сопряженными с разбоем, вымогательством и бандитизмом».

Примерно по такому же принципу князь формировал и свои «похотные дворы». Туда силой и побоями сгонялись «жены и девицы» с окрестных городков и сел. По подсчетам летописцев, только в Вышгороде, Белгороде и Берестове, в сексуальном рабстве у крестителя единовременно содержалось не менее 800 лиц женского пола. Разумеется, в «похотных дворах» Владимир имел возможность насиловать чужих жен и дочерей вдумчиво и почти «без всякой помехи», так как униженные и избитые мужья и отцы рыдали «за тыном», т. е. за оградой.

Отметим, что весь этот компромат никогда не вымарывался, а исправно и гордо кочевал из одного летописного списка в другой. Вероятно, по той причине, что именно эти свойства Владимира были наиболее симпатичны народу-богоносцу.

Как бы то ни было, но сегодняшняя правовая система РФ могла бы предложить Владимиру Святославичу только пожизненное заключение, а также титул особо опасного рецидивиста, сексуального маньяка и серийного убийцы, место которого рядом с Гейси, Чикатило и Джеком-Потрошителем.

Последующая история князя ничего по сути не меняет. Где-то подцепив (судя по симптомам) хламидийный конъюнктивит, Владимир решил, что навсегда ослеп и до конца дней своих будет обречен вслепую насиловать черт знает кого. Возможно, даже кривых, косых и лысых.

Наверное, это была невыносимая для него перспектива. Перебрав все местные способы исцеления, он обратился к византийским колдунам и, в надежде на волшебную силу их магии, принял некое «крещение», абсолютно не понимая его смысла. Дело в том, что ознакомиться с основами христианской веры он не мог при всем желании. Напомню, что ни по-латыни, ни по-гречески князь не знал ни слова, а первый перевод Евангелия (Остромирово) на славянский был сделан только через 50 лет после смерти Владимира. Впрочем, и по-русски Владимир ни читать, ни писать, как известно, не умел.

Конъюнктивит, разумеется, со временем прошел сам собой. Владимир, окрещенный Василием, зауважал новую магию. Но византийские попы решили не останавливаться на достигнутом и предложили киевскому князю симпатичную гречанку Анну в обмен на тотальное крещение всего славянского народа. Стороны долго дурили друг друга, но в результате сделка состоялась. Естественно, киевскую, а затем новгородскую публику «крестили» с помощью побоев, шантажа, огня и меча. Бессмысленность и формализм процедуры греков не смутил. Они имели богатый опыт создания «варварских» митрополий и давно убедились в их безусловной доходности.

Автор труда «Святой князь Владимир: Цивилизационный выбор Руси», вероятно, тоже видит, как выглядит летописная фактура, зачищенная от патетики и лести. Вероятно, и ему очевидно, что киевскому неграмотному маньяку нельзя было доверить даже выбор туалетной бумаги, не говоря о чуть более серьезных вещах вроде мировоззрения для целого народа.

Но! Сблизившись с той или иной скандальной подробностью «крещения», Гундяев нигде не решается идти «на таран», чтобы мощью патриаршего слова раздавить очередной зловредный факт. Он начинает маневрировать, ловко уходя от любых соприкосновений с малоприятными подробностями.

Впрочем, здесь дело не в авторском бессилии самого Гундяева, а в той традиции, которой он обречен следовать.

Рецензируемая нами книга — это не более чем очередное лего патриарха Кирилла. Из мертвеньких казенных деталек еще синодальной штамповки автор старательно складывает искусственного динозавра православия. В этом рукоделии нет ничего криминального, но, как всякое лего, оно и рассыпается при первом нажатии. А очень громкое название книги «выбор Руси» остается мертвой декларацией.

Впрочем, понятно, что никакого выбора и не было. Его не совершал Владимир. Его не делали киевляне и новгородцы, которые так и не поняли смысла совершаемых византийскими попами манипуляций с речкой и крестиками.

Была лишь цепь скандальных и анекдотических случайностей, в результате изолировавшая Русь от цивилизации и превратившая ее историю в тысячелетний путь маразма, отсталости и боли.

P. S. Напоследок, я полагаю, необходимо немножко пожурить автора книги.

Вероятно, Гундяеву следовало бы знать, что с момента крещения языческое имя крещеного должно быть забыто. Называть киевского князя Владимиром — принципиальная ошибка и грубое пренебрежение христианскими смыслами. Крещеный может именоваться только тем именем, которое получил при крещении, а именно Василий. И только под этим именем киевский князь может фигурировать на страницах христианского сочинения. Никак иначе.

Следует надеяться, что при переиздании эта ошибка будет исправлена. Книга, вероятно, тоже должна быть переименована в «Святой Василий: Цивилизационный выбор Руси».

воно тут

дивне відчуття після цього текстуіпааааааааааааааать

і ще менше хочу щоб президентом стала юля... ну ви в курсє

вніманіє вапрос юлькам
ІШО? я-шоколадник-підхуцйлятник-зрадник і вамнасрать?

пасіба за німаніє

чечня як роспірка хуйлостану

вивчати ворога необхідно і корисно
 пасєму, см. вище

потяг на водневій тязі
макс шв 140 км/г

пишуть шо для великих дистанцій нерозвинена інхраструктура
тому починають з маленьких
заявку про допуск до пром експлуатаці пишуть шо вже подали

в зюддойче статєйка
шас додам посилання
тинць

пишуть шо виробник альстром обіцяє забезпечувати воднем
ібо просото так виробляти водень дуж дорого
а якщо він є як побічний продукт - то всьо дуже пучком
отакоєот

завжди вважав що всі ці хлопці (винниченки, петлюри, скурупоаццькі і інші болбочани з гамаліями) були хто завгодно але не корпуаціонери
просто таке виховання було в тих людей тоді
і тут кажуть - та то була карупція

імхо - підлий наклемп
ті хлопці були хто завгодно але не корупціонери
але я не історик
хоча провів в архіві цдаво і інших трохи часу
бачив документи й з підписами в т ч і грушевського
оригінали
ніде ніколи корупацією і не пахло
хто шо напеише?

уже є
вставив да
тему тре убити

чілафєк і параход
карочі - вевеве значною  мірою його нов-гав


крім того пацик атжигає далі
в питаннях свободи інформації і прочої палєзної хавки

пишуть що 6 серпеня 1991 року перший сайт вевеве став доступним worldwide
 кста, пишуть, що info.cern.ch  - перший сервак опше


опшем отакоєот
каг молади ми билі...

оригінал для тов. Лао та інших
http://mp.weixin.qq.com/s?__biz=MjM5OTc2NzA2MQ==&mid=401248976&idx=4&sn=d172d61f74459ddf4033d95f28349cab&scene=1&srcid=1126kqZRXojQDmXM5VXR6qud&from=singlemessage&isappinstalled=0#wechat_redirect

отакоєот
тут пірівотт

http://altervision.org/2015/12/chto-o-nas-dumayut-kitajtsy-vladimir-nevejkin/

смачного!

складно чеше суцюрко
http://echo.msk.ru/sounds/stream.html

так називаємий
макларенрепорт
http://dynamic.faz.net/download/2016/McLarenReport.pdf
на жаль в інгліш
ніже висновки бонусом
якщо баян звиняйте
хатєл какалуччє
1. Московська лабораторія діяла з метою захисту російських спортсменів що використовували допінг , в межах державно-організованої безвідмовної системи, описаної в доповіді як
Позитивна зникаюча методологія.
2. Лабораторія в Сочі працює за унікальною методологією підмін зразків для того, щоб  російські спортсмени на допінгу конкурували на Іграх.
3. Міністерство спорту направляло, контролювало і наглядало за маніпуляціями аналітичних результатів або зразків матеріалів спортсмена, з активною участю і допомогою ФСБ, СКП, і лабораторій у Москві і в Сочі
 отакоєот

оскіки до тяпницці далєкооо, а жара адалєває,
і
дікіє мислі скачуть чвалом

попросю до

але вже певно недовго, раз такий базарчикс

ось шо каже фюрерша меркельша
Der Entwurf für ein Wahlgesetz werde jetzt mit Russland von den Rechtsexperten und Vertretern der OSZE  verhandelt. Notwendig sei es, "die richtige Schrittfolge hinzubekommen, und dann bedarf es sicherlich vor einer Abstimmung über ein Wahlgesetz einer gewissen Phase des Waffenstillstandes, in der er auch stabil ist", stellte Merkel klar.
ось тут тинць на висєр
а далі розбираємося
"проект закону про вибори готується на переговорах правових експертів і представників РБСЄ з росією кацапами. Треба "здобути правильний порядок/послідовність кроків, і тоді перед голосуванням за виборчий закон треба забезпечити певну фазу збройного спокою, який, ясно, має бути стабільним" пояснила Меркельша

фак те EU
і особо не поспориш
колгосп він і в еуропі колгосп
отакоєот

в 92 він з мільйонера став мільярдером поваливши хвунт
івотапять...
цукко жессь

хав із іт поссібл?
звідки бабло в українських првославних, та й у всіх інших, попів?

марлєзонскій балєт-то ніокончєн
http://www.politico.eu/interactive/the-spanish-story-of-a-russian-illegal-russian-spy-moscow/


https://focus.ua/country/352264/

ну і шоп два раза не вставати
герр Донч, у Вас тута днюха минула - конгратулейшенз!

Соціальний розрив відображ ається в очікуван ій тривалості життя. Вона впал а в Росії протягом п'яти років 1989-94 на тр и рок и і залишається на низькому рівні, не зважаючи на відновлення економіки початку нового тисячоліття. Тільки в 2006 році було досяг нуто принаймні рівня колишнього Радянського Союзу із середньою тривалістю життя шістдесяти семи років ( що на дванадцят ь років менше , ніж у Німеччині ). Росія, таким чином, відкотилась за рівень Латинськ ої Амери ки і країн Північної Африки , перев ищуючи лише показники Південної Азії й Африки на південь від Сахари. Констатація того факт у , що сільське населення Росі ї та Україн и живе на рівні країн, що розвиваються, таким чином, не є перебільшенням. На противагу цьому середня тривалість життя в Польщі, Чехії, Угорщин і та в Естонії збільши лась протягом 1989-2009 років, п ринаймні, на п'ять років, в Словаччині на чотири, в Латвії до трьох і в Литві на два.
філіп терр, 2014

Жопа внатурі. План підгребти зелені не вдався. Фіаско. Хуйло розказує казки. Але вже мало кого цепляє.



Штак, на цей раз хуйлу пора напрягтись. Російська ПР-машина постала перед, здавалося б, неможливим завданням. Треба перевернути в Тріумф поразку Кремля на зовнішній арені.



 

Власне, кацапи мають великий досвід продавати Заходу неприємні події в своїй власній країні як успіхи. Але на цей раз практично неможливо показати фіаско, яке Росія пережила на фінансових ринках, не як нищівну поразку.



 

Що ж сталося: Вперше з моменту введення західних санкцій Москва продала минулого тижня доларові зобов’язання. Цією довгоочікуваною акцією хуйло хотіло показати світу, що Росія є світовою державою – в тому числі й на фінансових ринках, і легко забезпечить собі необхідну тверду валюту.



 

Проте потужна демонстрація не вдалась. У понеділок Міністерство фінансів кацапстану сором'язливо визнало, що не знайшло ані західног, ані азіатського банку для продажу своїх цінних паперів, тому здійснює продаж самостійно.



 

Отже, приниження на ринках було запрограмованим.



 

Як не дивно, але не кому іншому, як державному банку ВТБ, який перебуває у списках тих, хто підлягає західним санкціям, прийшлось розміщувати боргові папери серед інвесторів. Гірше того, для продажу в Москві не вдалось залучити жодного західного клірингового центру, який би реєстрував цінні папери за інвесторами. Зацікавлені особи змушені були реєструвати в Москві рахунки, на яких реєстрували боргові зобов’язання кацапстану.



 

Отже, приниження на ринках був запрограмованим. Для того, щоб знайти достатню кількість інвесторів, ВТБ довелося не тільки запропонувати високу процентну ставку, але і продовжити термін продажу ще на один день. Якщо спочатку кацапи збирались зайняти три мільярди доларів, то згодом обсяг змушені були скоротити до 1,75 мільярда. А в четвер, коли нарешті облігації були розміщені, фондовий ринок зреагував просто байдуже. Зазвичай за великих викидів відбувається жвава торгівля. Але до сих пір не знайдено навіть клірингового центру для обміну інформацією і врегулювання організованого обміну облігацій.



 

Але ці труднощі в закупівлі іноземної валюти настали в непідходящий час. Адже надії, що ситуація поправиться хоча б на ще одному, іншому фронті, вичерпується прямо в ці дні.



 

Останнім часом дійсно виглядало так, що західні санкції через конфлікт в Україні незабаром можуть бути скасовні хоча б частково. ЄС хоче обговорити продовження в кінці липня. Наприклад, Федеральний уряд нещодавно натякнув, щоб не буде вимагати повної реалізації Мінської угоди як передумови для скасування санкцій.



 

Кремль спішно змінює тактику



 

Але з Токіо раптово прийшли зовсім іншісигнали. Група семи найбільших промислово розвинених країн (G7) оголосила на саміті в Японії про продовження жорсткої лінії щодо Москви, поки не буде реалізований весь мирний план в охопленій бойовими діями частині східної України.



 

Кремль, в свою чергу, відреагував негайно. Ми самі продовжимо свої власні санкції проти Заходу. Прем'єр-міністр кацапів Дмитро Медведєв розпорядився продовжити заборону на західну їжу до кінця 2017 року.



 

Це – теж причина того, чому Кремль намагався обілити катастрофу з доларовими запозиченнями. Спершу говорили, що загалом нинішня сума підписки становила понад сім мільярдів доларів. З неї понад 70 відсотків випуску мало йти іноземним інвесторам, які сидять в основному в Лондоні. Це було явною ознакою впевненості в собі.



 

У міру того як Мінфін не зміг назвати конкретних імен, а також того, що жодний відомий західний інвестор не захотів повідомити про намір стати покупцем, Москва спішно змінила тактику. Керівник Російського фінансового агентства Костянтин Вішковскій раптово звинуватив Захід, і зокрема Вашингтон, у тому, що той цілкеспрямовано торпедує емісію.



 

Захід "телефонним терором" віднадив банки й інвесторів від участі в цьому питанні. "Але ми довели, що у нас є наші власні фінансові інститути, які здатні здійснити випуск облігацій. Ми буде так робити й у майбутньому," сказав Вішкоскій фінансовому агентству Bloomberg.



 

Американці використовують своє домінуюче становище на фондових біржах



 

На ринках аргументи Кремля не спрацювали. "Москва хотіла зробити велике PR-шоу випуском облігацій та показати Заходу, що санкції є слабкими" сказав Тім Еш, стратег в Nomura. Це повністю не вдалося на його думку. "Вже сам невеликий малий обсяг пропонованих запозичень і великий процент премії говорять самі за себе."



 

Справді, премія за ризик склала надзвичайні 2,6 процентних пункти. Останній великий продаж доларових облігацій у 2013 році здійснювався за ставкою лише 1,9 процентних пункти. Ще більш дратівливвим моментом було те, що Москва була змушена для запозичення запропонувати ставку на 0,5 відсоткових пункти більшу, ніж передбачено для порівнянних російських доларових облігацій, які вже торгуються на ринках. Це показує, що на росіянах лежить тяжкий хрест.



 

Фінансові ринки стають таким чином свіжим полем битви колишніх супротивників у холодній війні, Росії та США. Особливо американці використовують своє домінуюче становище на фондових ринках, щоб натиснути на Москву. Адже  Росія не порушила продажем облігацій жодних правил чи санкцій.



 

Сама держава не перебуває під санкціями, і таким чином це дозволяє банкам та інвесторам взяти участь в торгах боргової емісії і російська влада в принципі може так залучати гроші. Проте, Вашингтон дуже чітко пояснив західним грошам у всьому світі, що треба стриматися.



 

Банки не чинять великого опору




 

Торгівля російськими паперами допускається, тому клірингові центри не повинні боятися. Але хуйло, юезумовно, знайшов би шлях перенаправити долари на підтримку проблемних компаній, які знаходяться в чорному списку.



 

Таким чином, Кремль міг би галантно обійти санкції. Цьому, зокрема, хотіли перешкодити Сполучені Штати. Вашингтон попередив банки не брати участь в емісії. "Небагато банків сміють укладати угоди, які є неприйнятними для їхніх урядів, навіть якщо знак долара і жирні комісійні світять яскраво" говорить Еш.



 

Кремль сильно залежить від ринків капіталу у питанні закриття дефіциту бюджету. За прогнозами рейтингового агентства Fitch, дефіцит бюджету, як очікується, зросте цього року до п'яти відсотків валового продукту. Це буде найбільшим падінням з 2010 року.



 

Незважаючи на те, що ціна на нафту піднялася до $ 50, спостерігачі вважають, що ціни в 70 доларів є критичною межею для стабільності Росії. Крім того, країна продовжує страждати від швидкоплинної втечі капіталу. У першому кварталі компанії, банки і російські домашні господарства зуміли вивести з країни валюту загалом в розмірі семи мільярдів доларів.
 

тоєсь мині - виходе коли ющенко ходив на окружну і там його пользовали - він їм говорив "називайте мене костенко"?
кагта таг?

такі речі треба просто памнятати

140 лет назад, 30 мая 1876 года, император Александр II, находясь в германском городе Бад-Эмс, подписал указ, которым запретил печатать на украинском языке ("малорусском наречии") все оригинальные произведения и переводы, за исключением исторических памятников, давать сценические представления, читать лекции, а также ввозить украинские издания из-за границы.

Указ также предписывал "не допускать в первоначальных училищах преподавания каких бы то ни было предметов на малорусском наречии" и очистить от украинских книг училищные библиотеки. Эмский указ, не будучи отменен официально, фактически утратил силу после издания Манифеста 17 октября 1905 года.

навсякійслучяй

фабрика вже законтрактувала виробництво півмульйона масок
фабрика канєшна катайська

в руках умілого катайца


дональд дав заробити

хіларі теж

інші принади нашого закапулику
https://nkleadershipwatch.wordpress.com/2016/05/04/senior-dprk-officials-visit-accommodations-of-party-congress-participants/

кацабам є куда стрьоміцца

ей, падонкі висшєй мєри, водяцця тут ше такі?

...
Можно взять 200 000 000 уток и выучить их одновременно крякать при виде надувного шарика. Утиное единодушие, конечно, произведет шоковое впечатление. Но оно будет не доказательством необычайных свойств шарика, а, скорее, характеристикой уток.
...
цукко нівсьорофф жжоттЪ по коцабськи

ілі как? хто шо мислить?

Новые пьесы в театрах можно поставить только после обсуждения в министерстве культуры

Чиновники дают рекомендации относительно того, что можно показывать на сцене. О такой практике рассказал художественный руководитель Александринского театра Валерий Фокин в интервью «Эху Москвы» в Петербурге.

«Сейчас, например, есть комиссия общественная при министерстве культуры, которая каждое новое произведение нового автора — пьеса, там что-то — если театр хочет ее поставить… раньше вопросов не было — я хочу поставить пьесу там, Тютькина, предположим, мы ее берем, ставим, естественно, с министерством проводим соответствующие отношения по этому и все. Сейчас комиссия должна прочитать это произведение — общественная — высказать свое мнение, донести это мнение до чиновников, которые сидят за стенкой, они же все в одном помещении, и вот чиновники тогда то ли разрешат это, то ли не разрешат, ссылаясь, вроде бы, на мнение общественного совета».

Фокин отметил, что речь идет только о новых пьесах современных авторов, постановка классики пока в одобрении Минкульта не нуждается.

сунер ор лейтер,
Гаага
тинць 112

треба сказати що європа гівняно себе веде
але тут у них цугцванг, енівей

такшо хуйлу,кужугету підхуйлятному і прочім гризлам - товсь!

правосуддя - реформ 0
прокурватура - реформ 0 цілих, х..й десятих (Сакварелідзе який в єпєнях)

по-моєму петру пора з табуредки

і - так, я за нього голосував