При цьому, необхідно зауважити, шо сучасна болгарська мова вельми різниться від давньоболгарської, а сучасна російська має з останньою набагато більше спільних рис.
Отже, виходячи з вишченаведенних свідчень вчених та спираючись на незаперечні історичні факти, можемо впевнено констатувати той факт, шо російська мова, принаймні, на 55 відсотків – давньоболгарська!
Шо стосується іншої частки слів у російській мові, то ось, наприклад, погляньмо, шо констатує член Ради Федерації Росії Сударенков В., який з групою колег розробляють новий закон стосовно вживання російської мови:
« — Достаточно взять словарь Ожегова, — сказал В. Сударенков, — и посмотреть на букву “а”. Там 900 иностранных слов, теперь уже ставших русскими, ибо как мы сегодня обойдемся без слов: “абажур”, “авиация”, “автобиография”, “автомат”, “агония” и так далее. Это только на одну букву. А если взять весь словарь, то найдем десятки тысяч слов, которые стали русскими»
На підставі зазначеного вишче виникає логічне питання: а чи може мова, яка має у своєму складі 55 відсотків слів з іншої мови та десятки тисяч також іншомовних слів, називатися самостійною мовою?
Тим більше, зазіхати на статус другої державної у країні, в якій вона не має жодних природних джерел для свого існування, окрім тих, шо накинуті зухвалим окупантом.
Яким же чином сталося так, шо росіяни розмовляють чужою давньоболгарською мовою? А куди ж поділася їхня рідна мова, яка, відповідно, у тому разі, якшчо давньоболгарська – чужа, повинна була бути своєю, природною?
Відповідь на це питання можна отримати лише у тому разі, якшо вийти за рамки, так званої, офіційної імперської теорії походження східних слов’ян та їхніх мов. Іншими словами, треба просто спертися на голі наукові факти, а не на, як це робиться у Росії, імперські антиісторичні гасла та пустопорожнє самозвеличення.
У результаті чого отримаємо дуже виразну картину того, як і шчо відбувалося на теренах східної Европи у давнє середньовіччя.
Окрім того, українці, нарешті зможуть побачити, шо саме вони стали тієї рушійною силою, яка відіграла вирішальну роль у тих процесах, які відбувалися тоді у цій частині планети.
Розуміння цього повинно спонукати націю до вимог відшкодування незаконно ґвалтовно втраченого та надихнути до нових звершень та нового історичного чину. Мусимо вже, нарешті, перейти від слимацького скигління по закутках про утиски від чужинців до притаманної нам ролі – лідера у керівництві геополітичними процесами на цій частині земної кулі. Росія – це наш невдалий проект, шчо вийшов із під контролю, він повинен бути знишчений. Чому ж так сталося?
Як видно з наведених фактів, на території межиріччя Волги та Оки, де відбувався етногенез російської нації, від давніх часів мешкали, переважно, угро-фінські племена, а також тюркські. Колонізація цих земель слов’янами відбувалася поволі, динаміки та активності цьому процесові додала, так зване, феодальне роздроблення Русі. У цей час руські князі зі своїми дружинами шукали собі нових володінь, а угро-фінська північ являла тоді край, де таких володінь можна було знайти досхочу. Тим більше, шо місцеві тубільні племена угро-фінів на той час було дуже далекі від здобутків цивілізації, а тому, майже, не чинили будь-який спротив чужинцям. Взагалі, угро-фіни за своєю природою не є войовничими та агресивним, це підтверджує той факт, шо на територіях, де вони зараз мешкають, не зареєстровано жодного потужного міжнаціонального конфлікту чи якихось інших заворушень на цьому тлі. Інша справа – коли їх насильно заганяли на війну різноманітні правителі з числа чужинців.
Укорінюючись на нових землях руські князі поступово, десятиліття за десятиліттям, століття за століттям колонізували поступливих аборигенів, в результаті чого угро-фіни стали православними зі слов’янськими іменами та прізвишчами, а угро-фінський сарафан, акання та різноголосий спів стали найхарактернішими рисами російського фольклору. Без залишку були асимільовані у єдиному новому народі мурома, весь, чудь, меря, великою частиною – мордва, марі, удмурти, комі-перм’яки. Головну роль у асиміляції угро-фінів та переведення їх, начебто, на слов’ян, безперечно, відіграло –православ’я.
Церковнослов’янська мова у Східній Европі в ті часи виконувала ту ж саму роль, шчо і латина у Західній.
Біблія була не тільки Свяшченим Писанням, але й єдиним підручником, по якому вчилися читати та писати. Не держава, а церква виконала ту велетенську працю по перетворенню розрізнених угро-фінських племен на те, шчо ми зараз називаємо – російським народом. Адже, роль держави в ті середньовічні часи, зводилася до мінімуму: податки та участь у народному ополченні, все решта було пов’язано з церквою. На всіх колонізованих землях, у кожнім храмі, день у день, з року в рік, від покоління до покоління народ чує в церкві одну й ту саму мову. На ній заучує молитви, співає псалми.
Чи є ше крашчий спосіб вивчити мову? Вже не кажучи про те, шо церковнослов’янська була мовою Бога й долучившись до неї, віруючий, нібито, отримував можливість говорити з Творцем!
Тому, під впливом церкви угро-фіни, згодом, втратили свою природну мову та стали послуговуватися церковнослов’янською(давньоболгарською), та не лише у храмі, а й в повсякденному спілкуванні.
Таким чином, за декілька століть колонізації угро-фінської півночі вихідцями з Русі, тобто, нашими предками, на цій території відбувся процес асиміляції православною релігією місцевих мешканців та перетворення їх на те, шчо зараз, прийнято називати – російською нацією.
Але, в цьому контексті, все ж таки виникає далеко не риторичне питання: а чи повністю та без зворотно асимільовані угро-фіни - росіяни? Чи існує е можливість цей асиміляційний процес повернути в зворотній бік, тобто розпочати деасиміляцію ? У відповіді на це питання й полягає глобальне завдання українського націоналізму 21 сторіччя. Як казав класик: ми їх приручили, ми ж за них й відповідаємо. А відтак, їхня доля, за великим рахунком, у наших руках. Давайте будемо шчирі та відверті й визнаємо, шчо експеримент , таки, не вдався. Угро-фіни не витримали випробування православ’ям та Руссю. Та нісенітниця, шчо утворилася в результаті асиміляції й шчо нині зветься –Росією, очевидно, - не є життєздатною субстанцією.
Це – мертвонароджене дитя, яке, попри чисельні невдалі спроби реанімувати, все ж таки, намагаються знову й знову оживити різноманітні керманичі Росії у всі часи й донині. Та чи не досить?
Навішчо й надалі робити ці безглузді спроби, які, окрім чергових загублених людських життів, нічого в собі не містять.
Проте, слід визнати, шо в самій Росії ці спроби, нажаль, ніколи не припиняться, тому й мусимо ми, українські націоналісти, втрутитися у ситуацію й нарешті розставити всі крапки над І.
Ми мусимо розпочати зворотній процес , процес деасиміляції угро-фінів. Наша кінцева мета – статус кво, тобто, іншими словами, знову повинні постати з небуття – меря, мурома, чудь, мешчора та інші зниклі народності угро-фінів. З рештою, так воно було задумано самою природою та Творцем. Кожному народові на цій землі від Бога дана своя традиція – генетичний код нації, шчо обумовлює єдино правильне та гармонійне існування цього народу у всесвіті. Ми порушили цей генетичний код угро-фінських народностей, чим змусили їх століття страждати самих та робити шкоду оточуючим народом, у тому числі, в першу чергу, й нас самих. Тепер прийшов час відновити справедливість та повернути угро-фінам їхнє справжнє обличчя, їхній генетичний код, зруйнований нами.
До речі, процес деасиміляції буде не таким вже й складним, як це може здатися на перший погляд, адже угро-фінська традиція в росіян не зникла зовсім, більше того, вона в них є й буде завжди. Наша слов’янська православна асиміляція - це лише тонкий шар на їхньому справжньому творі, іноді, а то й дуже часто, він таки виступає на поверхню, а найбільш його видно у притаманному їм безсиллі перед алкоголем, шчо теж був занесений нами. Наше завдання – здерти цей, нами нанесений шар слов’янства та православ’я з істинного обличчя Росії, тоді у піраміді націй, створеній Богом все стане на свої місця та нарешті запанує гармонія та порядок у цій частині нашої зеленої планети.
До праці!
Останнє редагування: 12 грудня 2016 07:49:48 від newyo
![[M]](https://forum.pravda.com.ua/Smileys/default/moskali.gif)
