Зав'язка до праці:
https://t.co/n9ct3zPifb

Михайло КРАСУСЬКИЙ
ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Передмова В. Довгича з київського науково-популярного
вісника Індо-Eвропа (ч.1 за 1991 рік)
де вперше після тривалого часу оприлюднили були працю
М. Красуського "Древность малороссийского языка".
Цю працю оприлюднили 1880 року незначним накладом. Вона не залишилася не поміченою мовознавцями, однак, пересічно освічений читач досі не відає про її унікальні висліди. Випуск "Древность малороссийского языка" Михайла Красуського (про його існування повідав упорядникові ще під час роботи ІХ Міжнароднього з'їзду славістів покійний О. Знойко) був виявленим у додатку ... без назви. Тут допоміг С. Плачинда. Згодом прапився поклик на досить принагідне обговорення в "Русском филологическом вестнике", проте саме за той рік немає часопису в подільському сховищі дореволюційних вісників ...
Отже ім'я талановитого сходознавця було викинуто з історії індоевропейських студій. Покищо знань про нього надто мало. Поляк за національністю, польський і російський мовознавець. У молоді роки переїхав з батьківщини в Одесу, тривалий час жив тут... Пошук триває. Друкуємо розвідку мовою першовзору свідомо [У віснику праця Красуського була надрукована російською мовою - примітка перекладача]: так рельєфніше проступає предмето́вий погляд на вік нашої мови науківця, для якого, власне, українська культура була чужою (в зошиті це проявилося зокрема, пасажем щодо козаків як "розбишак"). Безперечно, раніше до клопоту впритул підходили М. Максимович, П. Лукашевич, М. Драгоманов, який читав у Київському університеті історію Сходу... А проте розв'язати її змогла лише людина з велетенським знанням орієнтальних та европейських мов. Закладений у заголовок парадокс М. Красуський вирішив блискуче, і не спростували його навіть випробуваним методом замовчування. Поза сумнівом, ця праця сприятиме радикальному переглядові підходів до індоевропейських студій не лише в Україні, а й у сусідніх державах.

Дозволено цензурою
Одеса, 21 грудня 1879 р.


Останнє редагування: 8 січня 2015 19:14:53 від Гайди До Байди

Справжня українська назва для кухні = готівня

Цього вийде з праці https://t.co/n9ct3zPifb

Українське годити має багато значень, деякі з яких уже забулися іншими слов'янами, а саме:
1. Мирити, задовольняти, наймати на службу.
2. Співставляти, узгоджувати; звідси ґотське gadeti (діло, робота).
3. Нападати, потрапити; польське godzic, ugodzic, російське угодить.
4. Бути корисним або придатним до чогось; польськ. godnosc (гідність), англ. goodness (доброта), good (добрий, придатний, спроможний), goods (речі, товари).
5. Догоджати; звідси вигода, вигідний.
6. Зачекати; рос. погодить, погода; дождь, українське дощ [порівняй - Даж(дь)біг], польськ. deszcz.
Від годити у значенні догоджати походить італійське godere (користуватися), goditore (смакоїд), німецьке gedeihen, лат. gaudeo (радію, користуюся), грецьк. getheo, французьке la gaite (радість), санскр. gaga ("гаджа" - п'яниця). Від годити у значенні співставляти, узгоджувати походить укр. година, рос. год (рік), санскр. hati, також gati, грецьке etos (замість "hotos"). Від год походить рос. годовать (жити, перебувати на протязі року), укр. годувати, перегодувати (кормити, занадто дати їжу, корм), польськ. hodowac (старатися, годувати). Від укр. годувати походить готувати (у значенні варити), звідси англ. hot, heat (тепло), німецьке heiss. Латинське слово coguo (варю) також має значення готувати, влаштовувати. Звідси вже англійське to cook, німецьке kochen, рос., польськ кухня, kuchnia. Лат. coguo це подвоєне замість co-co, так само як bibo, подвоєне від пити.

Останнє редагування: 9 січня 2015 21:54:12 від Гайди До Байди

3

Останнє редагування: 8 січня 2015 19:13:14 від Гайди До Байди

4

Останнє редагування: 8 січня 2015 19:13:04 від Гайди До Байди

5

Останнє редагування: 8 січня 2015 19:12:55 від Гайди До Байди

М.Красуский Древность малороссийского языка. 1880. PDF - завантажити

1. Украинский язык - это онемеченный русский язык, или точнее русифицированный немецкий. Родился украинский язык в тот момента, когда немка Анна Монс стала любовницей русского царя Петра I. Бурно развивался украинский язык при императрице Анне Иоановне    и Бироне. Еще более бурно развивался украинский язык при немке Екатерине II  . В 19 веке украинский язык стал не только разговорным языком, но и языком поэзии, и продолжил бурно развиваться. В 1918 году украинский язык еще и обрел независимость, которую быстро потерял. В 1941-44 годах украинский язык еще немного укрепился, а в 1991 году обрел независимость окончательно.

2. В Киевской Руси никто не разговаривал по-украински.

3. Украинский язык развивается и будет еще развиваться. хуйло способствует и будет способствовать развитию украинского языка.

"Письмо запорожцев турецкому султану" - фальшивка 19 века. Запорожцы были турки, а не русские или украинцы, которых в 17 веке еще не было. Богдан Хмельницкий и Мазепа были татарами, и Переяславская Рада заключила не союз Украины и России, а союз России и Турции.

Таким образом, украинскому языку - 300 лет. Нигде, кроме Украины не обнаруживаются следы украинского языка - ни в Казахстане, ни в европейских языках.
По мере онемечивания России, украинский язык будет распространяться по России, и постепенно происходить украинизация России - вместо реальной германизации.

хуйло - украинец (поскольку двуязычный, русско-немецкий)

Родился украинский язык в тот момента, когда немка Анна Монс стала любовницей русского царя Петра I

Маячня.

Академік А.  Кримський: 
«усією сукупністю своїх познак, жива мова півдня XI віку стоїть посеред східнього слов'янства цілком уже відокремлена. Мова  Надніпрянщини  та  Червоної  Руси  XI  віку  -  цілком  рельєфна,  певно означена,  яскраво-індивідуальна  лінгвістична одиниця; і в ній аж надто легко й виразно можна пізнати прямого  предка сьогочасної малоруської мови,  бо ж вона має  вже  в  собі  величезну частину  сьогочасних  малоруських  особливостей». 1, 2.)
1. Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам'ятників письменської староукраїнщини XI-XVIII в. в.- К., 1922. - С. 107. http://io.ua/35820537
2. Залізняк Л.Л. - Чи скресла крига давньоруської народності над Київською Руссю. - 2003. - С. 91.
http://io.ua/35794485

З давнім означенням руська мова вживається поняття "українська мова" у грамотах XV ст., у Пересопницькому Євангелії 1556-1561 рр., у передмові до "Граматики 1619 р. М. Смотрицького, де сказано: "Читаны будуть... Славенскі Лекціи и на Рускій язык перекладаны". Інші назви української мови: малоруский, малороссійский, козацкій языкъ, а також зрідка - языкъ литовский.
Показово, що автори словників, граматик XVII ст. усвідомлювали різницю між московською (сучасною російською) і руською (сучасною українською) мовами, про що свідчить "Лексікон" 1627 р. П. Беринди (Адамантъ; Діаментъ... Алмаз, мос(к)овски) 3; пор. пѣтель чески и руски, когут волински, пѣвень литовски, петухъ) 4;
або заголовки віршів Климентія Зиновієва: о муровщикахъ... а по моско(в)ск(и) о каменщикахъ; о тесля(х) або те(ж) о плотника(х) по моско(в)ск(и) 5.
Проте таке розрізнення термінологічних понять московська і руська мови з кінця XVIII ст., особливо в XIX - на початку XX ст. витісняється з наукових праць. Натомість активізуються назви севернорусский, южнорусский, древнерусский язык. Цими термінами, а також їх синонімами северно-русский - великорусский і відповідно южнорусский - мало-русский послуговалися в наукових працях XIX ст.

3. Лексикон словенороський Памви Беринди. К., 1961. С. 172. http://litopys.org.ua/berlex/be174.htm
4. Там само. С. 104. http://litopys.org.ua/berlex/be106.htm
5. Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті, К., 1971. С. 135 http://litopys.org.ua/klyment/kly05.htm#page135 , 146 http://litopys.org.ua/klyment/kly05.htm#page146

Москалі у 17 столітті не розуміли руської мови https://ukrhist.wordpress.com/2016/11/30/мешканці-московського-царства-у-17-стол/