Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Олег Покальчук: "Люди хочуть боятися. У цьому є свій кайф"

тут

Треба почати з того, що я не хотів розмовляти на цю тему.

Так, і я тобі дуже вдячна, що ти все ж погодився.

Річ у тому, що розмови про «панічні настрої» не генерують нічого, крім хаосу. І ведуться вони або заради того, щоб полякати інших, або щоб самим побоятися разом з усіма.

Говорімо тоді не про панічні настрої, а про щось інше.

Гаразд. Бо в хорошому вірші про любов немає слова «любов».

Дістали ці милі журналісти, які питають: “А що ж ви порадите людям робити з їхніми панічними настроями?” Ніякої цензурної відповіді я придумати не можу. Тому що сам характер питання говорить про те, що існує таке явище - панічні настрої. А насправді ж воно існує лише в головах певної групи людей.

У нас велика країна. Значна частина людей навіть слів таких не знає.

Панічні настрої?

Так. Це як словом «депресія» називають поганий настрій. Так само «панікою» називають роздратування або невроз.

Мабуть, більш коректно говорити про тривогу?

Так, це було б коректніше. Тривожність – це взагалі нормальний стан людини. Певна підвищена увага, пильність до того, що відбувається, – це нормально.

................... ......
   
.....
З одного боку ми бачимо політичну опозицію, яка роздивляється чинну владу ніби крізь збільшувальне скло, знаходить недолік чи групу недоліків, масштабує їх і кричить, що все пропало. Це може дратувати, але це нормальний політичний процес, який відбувається і в інших країнах.

А з іншого боку є група людей, які отримують приховане задоволення від поширення тривожної інформації. Ці дві групи стикаються у віртуальних дверях, і ця штовханина породжує діалог громадянського суспільства на тему взаємної тривожності. Відповідно, під час усякої штовханини відбуваються взаємні образи, звинувачення, п’ятихвилинки ненависті і все, що супроводжує нашу демократичну реальність.
Причому всі ці люди не мають доступу до якоїсь реальної інформації, вони просто читають одне одного. І ця тривожність для них є підтвердженням того факту, що вони чогось варті, що їм щось загрожує, щось таке масштабне. Значить, вони перебувають у контексті якихось масштабних подій.


Це те, що ти казав - людям подобається боятися.

Так. Коли людина схвильована, у неї гормональний баланс стає трошки багатший, вона збуджується від цього, скажімо так. А організму ж усе одно, від чого він збуджується, від драматизму чи від позитивного переживання.

Люди забувають, як вони боялися ще кілька років тому. Люди забувають, що вони плели і мололи на початку епідемії. Тобто щоразу, коли з’являється якась нова тема для тривожних настроїв, починається інформаційний мікроапокаліпсис. І він так само минає за кілька місяців, витісняється чимось іншим.
   
На закінчення довгоі розмови-


Вихід завжди там, де вхід. Люди, які зайшли в це коло, зайшли через щось: фейсбук, якісь медіа, телевізор, через знайомих. Але, повторюся, це такий сегмент, частина суспільства, що оточують себе людьми, які переживають подібно. Люди, які схильні до тривожності, перегорять, перебояться якийсь час, а потім їм набридне і організм скаже: ну все, я вже напереживався. Уже по п’ять разів усім сусідам розказав, як вони скоро трагічно загинуть, уже набридло це діло. Таке вже було. Ми ж це все вже проходили.
   
Причому всі ці люди не мають доступу до якоїсь реальної інформації, вони просто читають одне одного.
Мало того, вони ще й пишуть. :D
   
.....
З одного боку ми бачимо політичну опозицію, яка роздивляється чинну владу ніби крізь збільшувальне скло, знаходить недолік чи групу недоліків, масштабує їх і кричить, що все пропало. Це може дратувати, але це нормальний політичний процес, який відбувається і в інших країнах.

А з іншого боку є група людей, які отримують приховане задоволення від поширення тривожної інформації. Ці дві групи стикаються у віртуальних дверях, і ця штовханина породжує діалог громадянського суспільства на тему взаємної тривожності. Відповідно, під час усякої штовханини відбуваються взаємні образи, звинувачення, п’ятихвилинки ненависті і все, що супроводжує нашу демократичну реальність.
Причому всі ці люди не мають доступу до якоїсь реальної інформації, вони просто читають одне одного. І ця тривожність для них є підтвердженням того факту, що вони чогось варті, що їм щось загрожує, щось таке масштабне. Значить, вони перебувають у контексті якихось масштабних подій.


Це те, що ти казав - людям подобається боятися.

Так. Коли людина схвильована, у неї гормональний баланс стає трошки багатший, вона збуджується від цього, скажімо так. А організму ж усе одно, від чого він збуджується, від драматизму чи від позитивного переживання.

Люди забувають, як вони боялися ще кілька років тому. Люди забувають, що вони плели і мололи на початку епідемії. Тобто щоразу, коли з’являється якась нова тема для тривожних настроїв, починається інформаційний мікроапокаліпсис. І він так само минає за кілька місяців, витісняється чимось іншим.
(tu)
Це те, що зараз на фупі відбувається, фестиваль паніки та істерики.
   
і фестивалить певна група на чолі з інкогніто в дубльонці і на крайслері - каравул! 
   
Коли люди бояться - то шукають винних  поряд з собою, чомусь.
Пам'ятаю,одного разу жіночка сусідка була в істериці, плакала : якраз син був в оточенні, вона боялась, це зрозуміло, але весь свій гнів обрушила на нас, сусідів - " Це ви! Ви! На Майдані! І тепер мого сина убивають!"
Бо легше перенаправити свій гнів на когось ближнього, бо той, хто далеко ( хуйло, кацапські війська) - недосяжний..
   
Слухайте, а реально, не в інтернеті, ви маєте знайомих які бояться ?  :)
Мені здається, цей "переляк" фейковий, але влада має реагувати на бурлєніє говєн в соцмережах, такоє
   
Слухайте, а реально, не в інтернеті, ви маєте знайомих які бояться ?  :)
Мені здається, цей "переляк" фейковий, але влада має реагувати на бурлєніє говєн в соцмережах, такоє
В реалі в більшості людей є якісь стримуючі міркування. А тут можна вивилювати все, ще й однодумців стимуоювати
   
Якби кожен знав, що робити у тій чи іншій ситуації, якби був розроблений і повідомлений простим громадянам алгоритм дій, то і тривоги не було б, не те, щоб паніки.
А коли влада хіба відосіки показує чи про шашлички верзе, то звісно люди розуміють в якій халепі перебувають. Або ще до кінця і не розуміють - не прокрутили у своїй голові в деталях увесь "сценарій".
   
А де ви взагалі паніку бачите?
   
Якби кожен знав, що робити у тій чи іншій ситуації, якби був розроблений і повідомлений простим громадянам алгоритм дій, то і тривоги не було б, не те, щоб паніки.
А коли влада хіба відосіки показує чи про шашлички верзе, то звісно люди розуміють в якій халепі перебувають. Або ще до кінця і не розуміють - не прокрутили у своїй голові в деталях увесь "сценарій".

І що ж заважало до 2019 розробити алгоритм дій ?
   
В реалі в більшості людей є якісь стримуючі міркування. А тут можна вивилювати все, ще й однодумців стимуоювати

Ну то певна категорія людей в своїх калюжках хвилюється, накручує один одного )) від вакцини вони вже не мруть, давайтє нову - стару тему ) зелюки здають країну !  :D
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія