Ще давно звернув увагу, що дуже багато українських емігрантів (особливо з Канади) весь час грудьми кидаються на захист брехливого Петі, а перед цим так само кидалися захищати нікчемного Ющенка. Не бачачи при цьому очевидного, точніше, зовсім не беручи цього до уваги. Не переконували їх ледарювання Миздобула зі збиранням черепків в час, коли Україна криком кричала: "Роби щось, не втрачай золотого шансу!", ні його втягання у владу політичного трупа Януковича, ні його "не чіпай мох друзів"... Не є для них аргументами ні безперервна Петіна брехня, ні його тикання дрючків реформам, ні його і його друзів збагачення на війні... Все це для них не так важливо, головне - вишиванку одягають і файно говорять про українську ідею, про мову, про церкву, ще й на солов'їній (Ющенко покраще, а Петро - збиваючись на русизми й суржик, але ж однак не москальською - це найголовніше, решту можна пробачити).
А зараз я розумію причину: вони там по своїх Канадах, США, Чехіях, Німеччинах давно не переймаються такими проблемами, як ми тут: абсолютним беззаконням, коли нічого не доб'єшся, якщо не багатій, бізнес не зможеш вести без остраху, що прийдуть стригти (а як закомизишся - то сядеш або все втратиш, може й життя), нічим не виправданим постійним підвищенням тарифів, за які багато хто вже не в змозі платити, душевною біллю від того, що воюючу країну відкрито, з реготом розтягають по приватним кишеням, а до закону звертатись безнадійно (дивись вище), і т.п. Зі всім цим у такій мірі, як ми, вони давно вже не стикаються і тому нас не в змозі зрозуміти. Вони судять по собі. А у них зовсім інші, не такі "примітивно-матеріальні" проблеми, як у нас - їх мучить ностальгія за фольклорно-українським: "Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть...". Їм би до їхнього матеріального і правового західного комфорту ще трохи фольклорної укроекзотики. Хай навіть не у них під боком, а на відстані - на наш "садок вишневий коло хати" подивитись, душею біля вишиванок відпочити - і знов до свого західного буденного життя. А ми тут, ідіоти, про якусь корупцію, про наживання на війні, про Закон і справедливість... - тьху, примітиви. У них це все в основному вже є (принаймні, в такій мірі, про яку нам лише мріяти), тому для них це не важливо - їм подавай візерунки-пісні-вишиванки-церкву-мову солов'їну, інше - херня, не варта такої вже уваги. Тому Ющенко, тому Порошенко, тому ми повинні для них, панів емігрантів, "зробити красіво". Але ж нам тут жити, не їм. Вони собі іншу батьківщину вибрали. Те, що для них - вітрина для ностальгії, для нас - наше життя. Тому вибачайте, панове емігранти...
Або ж кидайте свої закордони, приїжджайте сюди, відмовляйтесь від закордонного громадянства, поживіть, поваріться у цьому, а потім вже вирішуйте, що для українців найважливіше. Засукуйте рукави і вперед - вже не як сторонні порадники, а як українці - учасники процесу. Впевнений, багато у кого з вас приорітети поміняються...
Це думки з мого ФБ-привату, думки людини, якій чомусь відмовлено у можливості мати аккаунт на ФУПі.
Невже присутність юзера, здатного до настільки чітких цікавих викладень. є зайвою для всеукраїнського форуму?
